Постанова 4854 № 947/33542/25

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 09 грудня 2025 р.м. ОдесаСправа № 947/33542/25 Категорія:113070000 Головуючий в 1 інстанції: Скриль Ю.А. Час і місце ухвалення: м. Одеса Дата складання повного тексту: 24.10.2025 р. Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: у складі: головуючого Бітова А.І. суддів Лук`янчук О.В. Ступакової І.Г. при секретарі Божко А.К. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Департаменту патрульної поліції на рішення Київського районного суду м. Одеси від 24 жовтня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції України, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови та зобов`язання вчинити певні дії, В С Т А Н О В И Л А : У вересні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Департаменту патрульної поліції (далі ДПП), Управління патрульної поліції в Одеській області, у якому просила скасувати постанову серії ЕНА №5658666 від 06 вересня 2025 року, а провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.121-3 КУпАП України закрити. Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначала, що вказана постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є незаконною, складеною з явними порушеннями вимог законодавства, не містить посилань на докази, які підтверджують факт вчинення правопорушення, а також інформації, які саме матеріали були використані як підстава для винесення постанови. Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник просив відмовити у задоволенні заявлених вимог через їх необґрунтованість, оскаржувану постанову вважає законною, винесеною з дотриманням вимог чинного законодавства та на підставі достатніх доказів про вчинення позивачем адміністративного правопорушення. Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 24 жовтня 2025 року позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції України, Департаменту патрульної поліції задоволено. Скасовано постанову серії ЕНА №5658666 від 06 вересня 2025 року про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, якою ОСОБА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 121-3 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 1 190,00 гривень. Провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 121-3 КУпАП України відносно ОСОБА_1 закрито. Стягнуто на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 606 грн., за рахунок бюджетних асигнувань ДПП України. В апеляційній скарзі ДПП ставиться питання про скасування судового рішення в зв`язку з тим, що воно постановлено з неправильним застосуванням норм матеріального права, з порушенням норм процесуального права, з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, а також у зв`язку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи. Доводи апеляційної скарги: - факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121-3 КУпАП підтверджується відеозаписами з портативного відеореєстратора поліцейського №474504. - крім того, даний факт підтверджується фотофайлом, зробленим на місці зупинки транспортного засобу позивача - суд першої інстанції не повно дослідив надані стороною відповідача докази, та помилково взяв до уваги аргументи позивача; - поліцейським було зазначено у блоці №5 оскаржуваної постанови, ідентифікаційний номер портативного відеореєстратора, на який здійснювалася фіксація події. У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 вказує, що рішення суду першої інстанції є законним і не підлягає скасуванню, оскільки суд першої інстанції, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в ньому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновок суду щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними. Учасники справи в судове засідання апеляційного адміністративного суду не з`явилися, про час, дату та місце слухання справи повідомлені належним чином. Враховуючи що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, особиста їх участь в судовому засіданні не обов`язкова. Колегія суддів, у відповідності до ч.2 ст. 313 КАС України, визнає можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін. Згідно ч.4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося. Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ДПП, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного. Судом першої інстанції встановлені, судом апеляційної інстанції підтверджені, учасниками апеляційного провадження неоспорені наступні обставини. 06 вересня 2025 року о 10:53:09 годині в м. Одесі по вул. Мечникова, 124, відносно ОСОБА_1 інспектором патрульної поліції в Одеській області старшим лейтенантом поліції Яценком В.А. винесено постанову серії ЕНА №5658666 про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі. Відповідно до вказаної постанови 06 вересня 2025 року о 10:48:25 годині у м. Одесі, вул. Мечникова, 124, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керувала транспортним засобом, у якого на передньому державному номері встановлені сторонні предмети, а саме сіточка, пвр 474504, чим порушила п.30.2 ПДР порушення заборон змінювати дизайн номерного знаку, нанесення додаткових позначень, закривати їх. Внаслідок чого її притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 121-3 КУпАП та накладено штраф у розмірі 1 190,00 грн. Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що на долученому до відзиву фото зафіксований лише капот червоного автомобіля марки Honda з державним номером " НОМЕР_1 ". Суд першої інстанції прийняв доводи позивачки про те, що з даного зображення неможливо встановити, ким, коли, де та за допомогою якого технічного засобу воно було створене. Окрім цього, роздрукований фотофайл не зазначений в оскаржуваній постанові та не є її додатком. Дослідженням відеозаписів з нагрудних відеокамер ПВР 474504 та ПВР 474530 встановлено, що на них зафіксований автомобіль червоного кольору, водій у салоні цього автомобіля, водночас на відео відсутня фіксація переднього номерного знаку, на якому згідно з оскаржуваною постановою, була встановлена сітка. Окрім цього відеофайл з нагрудної відеокамери 474530 не вказаний з жодних граф оскаржуваної постанови. Отже, з урахуванням викладеного, суд першої інстанції, оцінивши вище вказані докази, дійшов висновку, що вони не відповідають критеріям належності, достатності (фото та відеофайли), допустимості та достовірності (фотофайл) на підтвердження доведеності факту вчинення 06 вересня 2025 року ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121-3 КУпАП. Також, в оскаржуваній постанові, зокрема, у графі 7 не зазначено жодного доказу, на підставі якого інспектор дійшов висновку про наявність обґрунтованих підстав для визнання особи винною у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.1 ст. 121-3 КУпАП, що є його прямим обов`язком відповідно до ст. 283 КУпАП. Суд першої інстанції виснував, що вина ОСОБА_1 під час розгляду справи про адміністративне правопорушення не доведена належними, достатніми, достовірними та допустимими доказами, отже оскаржувана постанова підлягає скасуванню а справа про адміністративне правопорушення закриттю. Колегія суддів не погоджується з цими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного. Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ч.1 ст. 8 Закону України "Про Національну поліцію" №580-VIII (далі Закон №580-VIII) поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України. Пунктом 11 ч.1 ст. 23 Закону №580-VIII визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі. У відповідності до положень ст. 14 Закону України "Про дорожній рух" від 30 червня 1993 року №3353-XII (далі Закон №3353-XII), учасники дорожнього руху зобов`язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух. Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух", встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (далі - ПДР). Відповідно до п.30.2 ПДР на механічних транспортних засобах (за винятком трамваїв і тролейбусів) і причепах у передбачених для цього місцях встановлюються номерні знаки відповідного зразка. Забороняється змінювати розміри, форму, позначення, колір і розміщення номерних знаків, наносити на них додаткові позначення або закривати їх, вони повинні бути чистими і достатньо освітленими. Згідно з п.2.9 "в" ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом без номерного знака або з номерним знаком, що закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м. Частина 1 ст. 121-3 КУпАП передбачає відповідальність за керування або експлуатація транспортного засобу без номерного знака, з номерним знаком, що не належить цьому засобу або не відповідає встановленим зразкам або вимогам, з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, перевернутим чи неосвітленим, закритим іншими предметами (в тому числі прозорими), з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, забрудненим номерним знаком, якщо така забрудненість не дає можливості чітко визначити символи або буквено-числову комбінацію номерного знака з відстані двадцяти метрів, а так само вчинення інших дій, спрямованих на умисне приховування номерного знака. Отже, вказаною нормою права передбачена відповідальність за декілька правопорушень, об`єктивні сторони яких, зокрема, полягають: у керуванні водієм транспортним засобом з номерним знаком, закритим іншими предметами (в тому числі прозорими), з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію; у керуванні водієм транспортним засобом з забрудненим номерним знаком, якщо така забрудненість не дає можливості чітко визначити символи або буквено-числову комбінацію номерного знака з відстані двадцяти метрів. Таким чином, посилання на те, що відповідальність за ч.1 ст. 121-3 КУпАП може мати місце лише у випадку встановлення факту того, що закриття номерного знака іншими предметами унеможливлює чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 метрів, є безпідставними, оскільки керування водієм транспортним засобом з номерним знаком закритим іншими предметами (в тому числі прозорими), з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, створює окремий склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст. 121-3 КУпАП. Ця норма забороняє не тільки нанесення матеріалів, що ускладнюють ідентифікацію, а й будь-яке інше приховування номерного знака, включаючи його закриття, навіть якщо сітка прозора. Як вбачається з матеріалів справи, відносно позивача винесено постанову згідно якої притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 121-3 КУпАП. У п.7 постанови зазначено, докази відеофіксації "пвр 474504", що є реєстраційними номерами портативних відеореєстраторів поліцейських. На підтвердження правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності відповідачем надано докази адміністративного правопорушення, а саме компакт-диску з відеозаписами з портативних відеореєстраторів поліцейських Надані відповідачем відеозаписи на оптичних дисках підпадають під визначення електронного доказу, встановленого ст. 99 КАС України. Колегією суддів шляхом огляду оптичного диску та відеозаписів, які містяться на ньому, встановлено, що номерний знак автомобіля, (передній) яким керувала позивач був закритий стороннім предметом (металевою сіткою). Матеріалами справи підтверджується та позивачем жодним чином не заперечується сам факт керування транспортним засобом, передній номерний знак якого був закритий сіткою. Також, колегія суддів вважає необхідним акцентувати увагу на наказі Міністерства внутрішніх справ України №166 "Про деякі питання державних номерних знаків транспортних засобів", яким затверджено Вимоги до державних номерних знаків транспортних засобів та Єдині зразки державних номерних знаків транспортних засобів, які не передбачають встановлення будь-яких захисних металевих решіток на державні номерні знаки транспортного засобу. Підсумовуючи, колегія суддів констатує, що обставини справи свідчать про те, що позивач керувала транспортним засобом з номерним знаком, на якому був розміщений сторонній предмет (металева сітка). За таких обставин, колегія суддів вважає правомірним та обґрунтованим притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 121-3 КУпАП, та, відповідно, не вбачає підстав для скасування оскаржуваної постанови. Враховуючи викладене, колегія суддів доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 , що помилково не було виснувано судом першої інстанції. Враховуючи, що судом першої інстанції неправильно застосовані норми матеріального права та порушенні норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також, що висновки суду не відповідають обставинам справи, судова колегія, керуючись п.п.3, 4 ч.1 ст. 317 КАС України вважає необхідним, скасовуючи рішення суду першої інстанції, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 . Колегія суддів не змінює розподіл судових витрат відповідно ст. 139 КАС України. Частиною 3 ст. 272 КАС України визначено, що судові рішення суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду справ, визначених ст.ст. 273-277, 282-286 цього Кодексу, набирають законної сили з моменту проголошення і не можуть бути оскаржені. Керуючись ст.ст. 272, 286, 308, 310, п.2 ч.1 ст. 315, п.п.3, 4 ч.1 ст. 317, ст.ст. 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції задовольнити. Рішення Київського районного суду м. Одеси від 24 жовтня 2025 року скасувати. Ухвалити у справі нове рішення, яким відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову до Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції України, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови та зобов`язання вчинити певні дії. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Повне судове рішення складено 09 грудня 2025 року. Головуючий: Бітов А.І. Суддя: Лук`янчук О.В. Суддя: Ступакова І.Г.