Постанова Хмельницький апеляційний суд № 686/18243/25

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04 грудня 2025 року м. Хмельницький Справа № 686/18243/25 Провадження № 22-ц/820/2341/25 Хмельницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ Грох Л.М. (суддя-доповідач), Янчук Т.О., Ярмолюка О.І., секретар судового засідання Плінська І.П., з участю представника апелянта, розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа ОСОБА_2 , про видачу обмежувального припису за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області в складі судді Хараджі Н.В. від 27 червня 2025 року. Заслухавши доповідача, пояснення учасника справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд в с т а н о в и в: У червні 2025 року ОСОБА_1 , звертаючись в суд із заявою про видачу обмежувального припису, вказувала, що ОСОБА_2 є її колишнім чоловіком. У заявниці з ним склалися напружені відносини, постійно виникають сварки, він систематично вчиняє домашнє насильство відносно неї, про що складено протоколи про адміністративне правопорушення за ч. 1 та ч. 2 ст. 173-2 КУпАП та винесено терміновий заборонний припис. ОСОБА_2 вчиняє насильство щодо неї протягом тривалого часу, постійно погрожує фізичною розправою, не зважає на вжиті поліцією та судом заходи, внаслідок чого заявниця перебуває під його постійним психологічним тиском. Постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 23.03.2016 року у справі №686/4428/16-п встановлено, що ОСОБА_2 18.02.2016 року о 12.30 год., за місцем свого проживання, в квартирі АДРЕСА_1 вчинив відносно ОСОБА_1 домашнє насильство - вчинив сварку, під час якої ображав її нецензурною лайкою, чим вчинив адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. Постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 26.04.2016 року у справі №686/8973/16-п встановлено, що ОСОБА_2 17.04.2016 року о 15.10 год. вчинив домашнє насильство, - умисні дії психологічного характеру, що полягають у висловлюванні в сторону ОСОБА_1 нецензурною лайкою та погрозах фізичною розправою, чим вчинив адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. Постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 30.03.2016 року встановлено, що ОСОБА_2 17.02.2016 року о 22 год. вчинив домашнє насильство, - умисні дії психологічного характеру, що полягали у висловлюванні нецензурною лайкою та погрозах фізичною розправою, чим вчинив адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. Накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області 02.10.2018 року у справі №686/5202/16-п на ОСОБА_2 накладено стягнення у вигляді 30 годин громадських робіт, проте, у зв`язку з ухиленням від їх виконання, замінено стягнення на штраф в розмірі 127,50 грн. Постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 18.01.2021 року у справі №686/898/21 встановлено, що ОСОБА_2 19.12.2020 року о 13.10 год. вчинив домашнє насильство, умисні дії психологічного характеру, що полягали у висловлюванні нецензурною лайкою та погрозах фізичною розправою, чим вчинив адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. Накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 10.01.2025 року у справі №686/220/25 встановлено, що ОСОБА_2 18.12.2024 року о 12.30 год. вчинив домашнє насильство, а саме умисні дії психологічного характеру, що полягали у висловлюванні нецензурною лайкою, погрозах фізичною розправою, шарпанні за одяг та штовханні чим вчинив адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП. Враховуючи викладене, просила видати обмежувальний припис стосовно ОСОБА_2 , встановивши заходи тимчасового обмеження прав ОСОБА_2 на строк шість місяців з покладенням на нього наступних обов`язків: заборонити перебувати в місці проживання заявниці за адресою: АДРЕСА_2 ; наближатися на 500 м до місця проживання заявниці за адресою: АДРЕСА_2 та до місця роботи заявниці за адресою: АДРЕСА_3 ; заборонити особисто і через третіх осіб вести телефонні переговори з ОСОБА_1 або контактувати з нею через інші засоби зв`язку, особисто і через третіх осіб; заборонити особисто і через третіх осіб розшукувати ОСОБА_1 , якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею. Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницького міськрайонного суду від 27.06.2025 року заяву задоволено. Видано обмежувальний припис у вигляді заходів тимчасового обмеження прав ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 , на строк шість місяців, а саме: заборонено ОСОБА_2 перебувати в місці проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 ; заборонено ОСОБА_2 наближатися на 500 м до місця проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 та до місця роботи ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_3 ; заборонено ОСОБА_2 особисто і через третіх осіб вести телефонні переговори з ОСОБА_1 або контактувати з нею через інші засоби зв`язку, особисто і через третіх осіб; заборонено ОСОБА_2 особисто і через третіх осіб розшукувати ОСОБА_1 , якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею. В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду в частині заборони ОСОБА_2 перебувати в місці проживання ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_2 та відмовити в задоволенні заяви у цій частині. Вказує, що справа розглянута без належного повідомлення та без участі ОСОБА_2 , внаслідок чого він був позбавлений можливості висловити свою думку та повідомити суду важливі обставини справи, через що судом прийнято помилкове рішення. Визначення цієї адреси як місця проживання заявниці є помилковим. ОСОБА_1 у вказаній квартирі на час розгляду справи не проживала і не проживає наразі, що підтверджується довідкою про осіб, зареєстрованих у помешканні. Вказана квартира належить на праві власності матері ОСОБА_2 , ОСОБА_3 . Іншого житла ОСОБА_2 не має, можливості винаймати житло не має за відсутності достатніх доходів. В засіданні апеляційного суду представник апелянта підтримав апеляційну скаргу з викладених в ній мотивів. Заявниця в судове засідання не з`явилася, надіслала нотаріально засвідчену заяву про визнання апеляційної скарги. Апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Так, судом встановлено, що ОСОБА_2 є колишнім чоловіком ОСОБА_1 . З ОСОБА_2 у заявниці склалися напружені відносини, через зловживання алкогольними напоями він часто починає сварки, систематично вчиняє домашнє насильство відносно неї, ОСОБА_2 постійно погрожує фізичною розправою, внаслідок чого заявниця перебуває під постійним психологічним тиском свого колишнього чоловіка. ОСОБА_2 неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства, зокрема, постановами Хмельницького міськрайонного суду від 18.07.2024 року, 10.01.2025 року. ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.ч. 1, 2 ст. 173-2 КУпАПза вчинення домашнього насильства стосовно колишньої дружини та винесено йому терміновий заборонний припис. Наведене підтверджується матеріалами справи. Задовольняючи заяву, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_2 неодноразово вчиняв акти домашнього насильства щодо заявниці, існує висока ймовірність повторення ним неправомірних дій щодо дружини, тому наявні підстави про задоволення заяви та видачі обмежувального припису терміном на 6 місяців. Доводи апеляційної скарги про помилковість цих висновків суду є безпідставними. Так, організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів - осіб, які постраждали від такого насильства визначає Закон N2229-VIII «Про запобігання та протидію домашньому насильству». Відповідно до пунктів 3, 6, 8 частини першої статті 1 Закону N 2229-VIII домашнє насильство - діяння (дія або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь. Згідно з п. 2 ч.1 ст. 24 цього Закону до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належить обмежувальний припис стосовно кривдника. Обмежувальним приписом визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов`язків: 1) заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою; 2) усунення перешкод у користуванні майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи; 3) обмеження спілкування з постраждалою дитиною; 4) заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою; 5) заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею; 6) заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб (ч.2 ст.26 Закону). Відповідно до частини третьої статті 26 Закону N 2229-VIII рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків. Згідно пункту 9 частини першої статті 1 Закону N 2229-VIII оцінка ризиків - це оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи. Згідно з ст.ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд першої інстанції правильно констатував, що ОСОБА_2 неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства відносно ОСОБА_1 , що підтверджується постановами Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 18.07.2024 року у справі №686/19345/24 та від 10.01.2025 року у справі №686/220/25, якими ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.173-2 КУпАП, ч.2 ст. 173-2 КУпАП. Вказані судові рішення ОСОБА_2 не оскаржував у апеляційному порядку і вони набрали законної сили. Матеріали справи не містять доказів на спростування фактів вчинення ОСОБА_2 домашнього насильства щодо ОСОБА_1 . Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 на час подачі заяви про видачу обмежувального припису і розгляду справи у квартирі АДРЕСА_1 не проживала, не ґрунтуються на достатніх та допустимих доказах. Так, 18.12.2024 року відносно ОСОБА_2 складено терміновий заборонний припис, згідно з яким 18.12.2024 року о 21 год. ОСОБА_2 саме за цією адресою ( АДРЕСА_4 ) ображав, принижував, погрожував, шарпав, штовхав колишню дружину ОСОБА_1 . Водночас згідно з постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 10.01.2025 року у справі №686/220/25 ОСОБА_2 повторно протягом року вчинив домашнє насильство, 18 грудня 2024 року близько 15.30 год, перебуваючи за місцем проживання в квартирі АДРЕСА_5 , відносно своєї колишньої дружини ОСОБА_1 , умисні дії психологічного та фізичного характеру, що полягали у погрозах фізичною розправою, шарпанні за одяг та штовханні. У поданій до апеляційного суду заяві ОСОБА_1 не заперечила факт свого проживання за адресою АДРЕСА_6 на час подачі заяви про встановлення обмежувального припису. В свою чергу за даними єдиного державного демографічного реєстру з 22.09.2025 року зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_1 є квартира АДРЕСА_7 , тобто, реєстрація зміни місця проживання здійснена вже після розгляду справи судом першої інстанції. Тому твердження апелянта про незаконність рішення суду в частині заборони ОСОБА_2 перебувати в місці проживання ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_2 та помилкове визначення цієї квартири як місця проживання заявниці є безпідставним. Апелянтом не спростовано належними та допустимими доказами факти вчинення домашнього насильства відносно заявниці ОСОБА_1 , тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що існує висока ймовірність повторення неправомірних дій щодо колишньої дружини ОСОБА_1 , та обґрунтовано застосував до ОСОБА_2 заходи, що протидіють домашньому насильству. Відповідно до ч. 11 ст. 128 ЦПК України відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи. За даними веб-адреси сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи, https://court.gov.ua/fair/sud2218/, наявні відомості про повідомлення ОСОБА_2 про розгляд заяви про видачу обмежувального припису відповідно до вимог ч. 11 ст. 128 ЦПК України. Наведене спростовує твердження апелянта про неповідомлення його належно про розгляд заяви про видачу обмежувального припису. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції. Рішення суду ґрунтується на повно, всебічно досліджених матеріалах справи, постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав в межах доводів апеляційної скарги для його скасування не вбачається. Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення. Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 27 червня 2025 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 10 грудня 2025 року. Судді Л.М. Грох Т.О. Янчук О.І. Ярмолюк