Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 461/3266/25

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 листопада 2025 рокуЛьвівСправа № 461/3266/25 пров. № А/857/31979/25 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Гуляка В.В. суддів: Ільчишин Н.В., Матковської З.М. за участі секретаря судового засідання: Скрутень Х.Б. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , на рішення Галицького районного суду м. Львова від 16 липня 2025 року (суддя Романюк В.Ф., час ухвалення не зазначено, місце ухвалення м.Львів, дата складання повного тексту 22.07.2025), в адміністративній справі №461/3266/25 за позовом ОСОБА_1 до начальника Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Павлишина Тараса Ігоровича, Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю, про скасування постанови про адміністративне правопорушення, встановив: У квітні 2025 року позивач ОСОБА_1 звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідачів начальника Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Павлишина Т.І. (далі відповідач-1), Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю (далі Інспекція, відповідач-2), в якому просив постанову начальника Інспекцiї державного архiтектурно-будiвельного контролю Павлишина Т.І. по справi про адмiнiстративне правопорушення №18-а вiд 10.04.2025 року про притягнення ОСОБА_2 до адмiнiстративної вiдповiдальностi за ч. 5 ст. 96 КУпАП у видi штрафу у розмiрi 10200,00 грн. - скасувати, справу про адмiнiстративне правопорушення - закрити. Судовий збір стягнути з вiдповiдачiв. Відповідачі позовних вимог не визнали, вважаючи такі безпідставними та необґрунтованими, в суді першої інстанції кожен подав відзив на позовну заяву, просили відмовити у задоволенні позовних вимог. Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 16.07.2025 у задоволенні адміністративного позову відмовлено. З рішенням суду першої інстанції не погодився позивач та оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає апелянт, що оскаржене рішення суду є незаконним, ухвалене з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному з`ясуванні всіх обставини, що мають значення для справи, а тому підлягає скасування з підстав, наведених в апеляційній скарзі. В обґрунтування апеляційних вимог апелянт зазначає, що суд першої інстанції при ухвалені оскаржуваного рішення неповно з`ясував обставини справи, що призвело до неправильного застосування п. 7 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», яке призвело до неправильного вирішення справи. Зазначає скаржник про порушення Інспекцією порядку прийняття рішення про проведення позапланової перевірки квартири АДРЕСА_1 , що здійснено з грубими порушеннями законодавства України, а відтак, усі складені за результатами такої перевірки документи є незаконними і підлягають скасуванню. Також судом неправильно застосовано пункт 1 постанови КМУ №406 від 07.06.2017 року «Про затвердження переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію»», яке призвело до неправильного вирішення справи. Зазначає скаржник, що не здійснював реконструкції квартири АДРЕСА_1 шляхом прибудови додаткового приміщення за рахунок частини майданчика тераси даної квартири. Обсяг робіт, який був виконаний на терасі квартири, жодним чином не змінив загальну площу квартири, не відбулось жодного втручання в елементи несучих і огороджувальних конструкцій як квартири АДРЕСА_1 , так і багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_2 , а також не змінилось функціональне призначення квартири. За результатами проведення будівельно-технічної експертизи, судовим експертом Лібичем А.М. складено висновок експерта за результатами проведення будівельно-технічної експертизи №08/25 від 30.04.2025, згідно з яким виконанні будівельні роботи на мансарді квартири АДРЕСА_3 не потребували отримання дозвільних документів. Також суд першої інстанції при ухвалені оскаржуваного рішення неповно з`ясував обставини справи, що призвело до неправильного застосування ч.5 ст.96 КУпАП, яке призвело до неправильного вирішення справи, зокрема, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.96 КУпАП, не підтверджена належними доказами, у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.96 КУпАП. За результатами апеляційного розгляду апелянт просить скасувати оскаржене рішення суду та ухвалити нове рішення, яким задоволити позов. Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та докази по справі, обговоривши доводи, межі та вимоги апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, вважає, що дану апеляційну скаргу слід задоволити. Суд встановив такі фактичні обставини справи. 23.10.2024 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю надійшов лист Державної інспекції архітектури та містобудування України (надалі - ДІАМ) 6573/02/13-24 від 23.10.2024, яким направлено за належністю на адресу інспекції колективну заяву мешканців житлового комплексу « ІНФОРМАЦІЯ_1 » по АДРЕСА_2 від 11.10.2024 для розгляду в межах повноважень та надання відповіді заявнику (а.с.68 т.1). 25.10.2024 Інспекцією розміщено оголошення на офіційному веб-сайті Львівської міської ради www.city-adm.lviv.ua про розгляд колективної заяви мешканців будинку АДРЕСА_2 від 09.10.2024, яка скерована листом ДІАМ, який зареєстрований в СЕД Львівської міської ради від 23.10.2024 №1.4-37270-0006, 30.10.2024 о 10 год. 40 хв.. 30.10.2024 Комісією Інспекції створеної відповідно до наказу начальника Інспекції від 17.11.2022 № 35 (зі змінами) з розгляду звернень фізичних та юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності (далі - Комісія) було розглянуто вказане колективне звернення. Під час проведення комісії, заявниками надано пояснення що власниками квартири АДРЕСА_1 самовільно здійснюється реконструкція квартири шляхом вибиття у зовнішній несучій стіні дверного отвору на дах суміжного будинку, що спричинило пошкодження несучої конструкції будинку, покрівлі даху та несе загрозу обвалу будинку. Вказане підтверджується фотофіксацією, яка надана ініціаторами звернення. В Реєстрі будівельної діяльності відсутні документи, які надають право суб`єктам містобудування на виконання вищевказаних будівельних робіт. Однак, комісією встановлено, що вказана самочинна реконструкція проводиться у багатоквартирному житловому будинку, який 07.07.2023 прийнятий в експлуатацію на підставі видачі Державною інспекцією архітектури та містобудування України сертифікату про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів на об`єкт: «Будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими громадськими приміщеннями та підземним паркінгом на АДРЕСА_2 (будинок АДРЕСА_4 », клас наслідків - ССЗ. Комісією вирішено скерувати колективну заяву мешканців будинку по АДРЕСА_2 від 09.10.2024 у Державну інспекцію архітектури та містобудування України для вжиття заходів реагування в межах повноважень (а.с.20 т.1). Листом ДІАМ №7433/02/13-24 від 26.11.2024 повернуто лист Інспекції №0006-вих-161832 від 11.11.2024 за належністю та проінформовано Інспекцію, що звернення підлягало розгляду Комісією у порядку визначеному п. 71 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою КМУ від 23.05.2011 №553 (а.с.81). 06.12.2024 Інспекцією на офіційному веб-сайті Львівської міської ради розміщено оголошення про проведення засідання Комісії щодо розгляду колективної заяви мешканців будинку АДРЕСА_2 від 09.10.2024 та заяви ОСОБА_1 від 02.12.2024 за адресою: АДРЕСА_5 , 11.12.2024 о 10 год 20 хв.. 11.12.2024 заявники не з`явилися на засідання Комісії, у зв`язку з чим розгляд колективної заяви було перенесено. 12.12.2024 Інспекцією у такий ж спосіб було розміщене оголошення про повторне проведення засідання щодо розгляду звернень 18.12.2024 о 10 год 00 хв.. Під час проведення Комісії, заявниками було надано пояснення, що власниками квартири АДРЕСА_1 (будинок АДРЕСА_4 самовільно здійснювалась реконструкція квартири шляхом прибудови із втручанням у зовнішню несучу стіну такого будинку та даху суміжного будинку по АДРЕСА_2 . Вказане було підтверджене фотофіксацією, яка була надана заявниками. У Реєстрі будівельної діяльності були відсутні документи, які надають право суб`єктам містобудування на виконання вищезгаданих будівельних робіт. Крім того, на засіданні Комісії розглянуто заяву ОСОБА_1 від 17.12.2024, у якій позивачем зазначено, що він є власником квартири АДРЕСА_6 , яка має загальну площу 91,5 кв.м. До складу цієї квартири належить тераса загальною площею 13,3 кв.м (надано копію технічного паспорта). Згідно відомостей технічного паспорта на вказану квартиру передбачено безперешкодний вихід/дверний отвір на терасу, яка належить йому на праві приватної власності. Позивач стверджував, що ним не здійснено жодного отвору зовнішньої несучої стіни на 11-му поверсі 16-ти поверхового будинку. Комісією встановлено, що згідно з проектними рішеннями на об`єкт будівництва «Будівництво багатоквартирного будинку з вбудованими громадськими приміщеннями та підземним паркінгом на АДРЕСА_2 (будинок АДРЕСА_4 » передбачено влаштування тераси з муруванням захисних перил (обгородження) висотою не більше ніж 1.10 см від плити перекриття (а.с. 48 т.2). У висновку Комісії №1 від 18.12.2024 відображено факти та обставини про те, що як вбачається з технічного паспорта від 20.07.2023, реєстраційний номер ТІ01:8109-2550-4410-5864, інвентаризаційна справа № 287/2023-142 на квартиру АДРЕСА_1 та фотофіксації, всупереч вищевказаним проектним рішенням замовником здійснено прибудову до зазначеної квартири шляхом влаштування окремого приміщення з муруванням стін, влаштування перегородок та встановлення віконного блоку з втручанням у несучі та огороджувальні конструкції будинку по АДРЕСА_7 та даху суміжного будинку (будинку АДРЕСА_8 на генплані). Вказана прибудова здійснювалась у жовтні 2024 року, а реєстрація права власності згідно з витягу з Державного реєстру речових прав поданого Позивачем на квартиру АДРЕСА_6 проведена ще 01.09.2023 (а.с. 54 т.2). Рекомендовано Інспекції проведення позапланової перевірки на об`єкті будівництва за адресою: АДРЕСА_9 на підставі колективної заяви мешканців будинку по АДРЕСА_2 від 09.10.2024 на предмет дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання будівельних робіт. Листом за вих. № 0006-вих-185446 від 30.12.2024 Інспекція звернулася до Міністерства розвитку громад та територій України з проханням надати дозвіл на проведення позапланової перевірки на вищезгаданому об`єкті будівництва (а.с.56 т.2). Наказом Міністерства розвитку громад та територій України №332 від 25.02.2025 наказано Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Львівської міської ради забезпечити в установленому порядку здійснення позапланових заходів державного архітектурно-будівельного контролю з дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил на об`єктах будівництва за адресами: АДРЕСА_10 ; АДРЕСА_5 ; АДРЕСА_11 ; АДРЕСА_12 (а.с.58 т.2). Наказом начальника Інспекції №23-п від 07.03.2025 прийнято рішення провести позапланову перевірку будівельних робіт на об`єкті будівництва за адресою: АДРЕСА_13 (а.с.60 т.2). На підставі цього наказу видано направлення №23-пп від 07.03.2025 для проведення перевірки з 07.03.2025 по 20.03.2025 (а.с.108 т.1). Інформацію про проведення перевірки на об`єкті будівництва за адресою: АДРЕСА_13 розміщено на офіційному веб-сайті Львівської міської ради (а.с.159 т.1). 10.03.2025 головним спеціалістом відділу інспекційної роботи Інспекції Германчуком Р.В. здійснено огляд об`єкту будівництва за адресою АДРЕСА_13 , в ході якого встановлено, що позивачем проведено реконструкцію вищенаведеного об`єкта будівництва шляхом прибудови додаткового приміщення за рахунок частини майданчика тераси квартири. За результатами проведення позапланової перевірки було складено Акт №23-пп від 20.03.2025, яким встановлено, що всупереч вимогам п. 1 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», п. 5 Порядку виконання підготовчих і будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 466 від 13.04.2011, ОСОБА_1 без дозвільних документів на право виконання будівельних робіт, проведено реконструкцію квартири АДРЕСА_1 шляхом прибудови додаткового приміщення за рахунок частини майданчика тераси даної квартири (а.с.125 т.1). Перевіркою Реєстру будівельної діяльності встановлено, що документів, які надають право на виконання будівельних робіт на АДРЕСА_14 не зареєстровано. Цього ж дня провідним спеціалістом відділу інспекційної роботи Інспекції було видано Припис позивачу, яким встановлено вимогу протягом двох місяців з дня отримання даного припису усунути виявлені порушення законодавства у сфері містобудівної діяльності (додаток 34 до відзиву) (а.с. 145 т.1). Також 20.03.2025 провідним спеціалістом відділу інспекційної роботи Інспекції складено Протокол про адміністративне правопорушення стосовно позивача, в якому зафіксоване порушення Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та зазначено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 14 год. 45 хв. 03.04.2025 у приміщенні Інспекції за адресою: вул. Угорська, 7а, м. Львів, 79048 (а.с.147 т.1). 03.04.2025 позивачем подано клопотання про відкладення розгляду справи (а.с.154 т.1). У зв`язку з цим розгляд справи перенесено на 14 год. 30 хв. 10.04.2025, про що проінформовано позивача листом Інспекції №0006-вих-49610 від 03.04.2025 (а.с.156 т.1). Розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення у сфері містобудівної діяльності начальником Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Павлишиним Т.І. прийнято Постанову №18-а від 10.04.2025, якою позивача ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого частиною 5 статті 96 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 10200 грн. (а.с.42 т.1, 90 т.2). Вказана постанова мотивована тим, що ОСОБА_1 проведено реконструкцію квартири АДРЕСА_1 шляхом прибудови додаткового приміщення за рахунок частини майданчика тераси даної квартири. Відповідно до інформації з Реєстру будівельної діяльності станом на момент проведення вказаної перевірки відомості про реєстрацію документів, що дають право на виконання будівельних робіт за адресою АДРЕСА_9 відсутні, що у свою чергу кваліфікується як виконання будівельних робіт без подання повідомлення про початок виконання зазначених робіт, вчинене щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), чим порушено п.1 ч.1 ст.34, ч. 1, 2 ст.36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності, абз.2 п.5 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою КМУ від 13.04.2011 року за №466. Відповідальність за встановлені правопорушення передбачена ч.5 ст.96 КУпАП. Вважаючи вказану постанову протиправною, позивач звернувся із даним позовом до суду. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач надав суду належні і допустимі докази, що свідчать про правомірність винесення оскаржуваної постанови, яка винесена відповідно до вимог чинного законодавства. Суд апеляційної інстанції не погоджується із таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного. Частиною 2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб визначений Конституцією та законами України. Предметом судового дослідження за даними правовідносинами є протиправність постанови Інспекції про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері дотримання законодавства щодо містобудівної діяльності. Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідно до ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст.245 КУпАП). Відповідно до ч.1 ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Згідно з п.2 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів №553, державний архітектурно- будівельний контроль здійснюється за дотриманням: 1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; 2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; 3) інших вимог, установлених законодавством. Відповідно до п. 5, 7 вказаного Порядку, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом. Підставою для проведення позапланової перевірки є: звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності. Пунктом 1 частини першої статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що замовник має право виконувати будівельні роботи після подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України. Стаття 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» декларує, що право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), об`єктах, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт. Виконувати будівельні роботи без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт забороняється (частини перша та друга). Порядок отримання дозвільного документа у сфері містобудівної діяльності встановлений Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядком виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року №

466. Колегія суддів також враховує, що частиною 5 статті 96 КУпАП передбачено відповідальність за виконання будівельних робіт без подання повідомлення про початок виконання зазначених робіт, а також наведення недостовірних даних у такому повідомленні, вчинені щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), крім порушень, передбачених частиною четвертою цієї статті, що тягне за собою накладення штрафу від п`ятисот до шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Як передбачено приписами ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно з положеннями ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчинення та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосується забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Як видно зі змісту ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Відповідно до ч.1 ст.283 КУпАП, постанова про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (ПІБ, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (ПІБ (за наявності) дата народження, місце проживання чи перебування); опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення. Матеріалами справи підтверджується, що постановою Інспекції №18-а від 10.04.2025 позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.96 КУпАП із накладенням штрафу у розмірі 10200 грн. за те, що ОСОБА_1 проведено реконструкцію квартири АДРЕСА_1 шляхом прибудови додаткового приміщення за рахунок частини майданчика тераси даної квартири. В Реєстрі будівельної діяльності станом на момент проведення перевірки відомості про реєстрацію документів, що дають право на виконання будівельних робіт за адресою АДРЕСА_9 відсутні, що у свою чергу кваліфікується як виконання будівельних робіт без подання повідомлення про початок виконання зазначених робіт, вчинене щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1). Колегія суддів враховує, що відповідно до ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Згідно із ст.10 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків. Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст.245 КУпАП). Диспозицією ч.5 ст.96 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення, що полягає у виконанні будівельних робіт без подання повідомлення про початок виконання зазначених робіт, а також наведення недостовірних даних у такому повідомленні, вчинені щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), крім порушень, передбачених частиною четвертою цієї статті, які тягнуть за собою накладення штрафу від п`ятисот до шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 96 КУпАП становлять наступні елементи: - об`єкт правопорушення - суспільні відносини у сфері містобудування; - об`єктивна сторона правопорушення - дії у вигляді виконання будівельних робіт без реєстрації декларації про початок виконання зазначених робіт, а також наведення недостовірних даних у такій декларації, вчинені щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1). - суб`єкт правопорушення - загальний, а саме особа, яка замовляла або виконувала будівельні роботи без реєстрації декларації про початок виконання зазначених робіт або ж навела недостовірні дані у такій декларації (забудовник, власник об`єкта будівництва - замовник будівельних робіт, інший суб`єкт містобудування); - суб`єктивна сторона правопорушення - умисна форма вини (наявність умислу). Відповідно до статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Статтею 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 90 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивованим у судовому рішенні (ст.108 КАС України). Колегія суддів враховує, що 14 квітня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до судового експерта Лібича А.М. з заявою на проведення будівельно-технічної експертизи та цього ж дня між судовим експертом Лібичем А.М. та Гураль В.І. був укладений договір на проведення будівельно-технічної експертизи. На вирішення вказаної експертизи поставлено наступні питання:

1. Який вид будівельних робіт (нове будівництво, реконструкція, капітальний ремонт, поточний ремонт, тощо) фактично виконаний на терасі квартири АДРЕСА_3 ?;

2. Чи здійснено втручання в огороджувальні та несучі конструкції багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_2 при виконанні будівельних робіт на терасі квартири АДРЕСА_3 ?;

3. Чи впливають фактично виконанні будівельні роботи на терасі квартири АДРЕСА_3 на міцність, надійність, довговічність та експлуатаційну безпеку багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_2 ?;

4. Чи виконанні будівельні роботи в квартирі АДРЕСА_3 потребують отримання дозвільних документів відповідно до вимог чинного законодавства та нормативно-правових актів у галузі будівництва, що були чинними на дату початку їх проведення (після 01.09.2023 р.)? За результатами проведення будівельно-технічної експертизи, судовим експертом Лібичем А.М. складено Висновок експерта №08/25 від 30 квітня 2025 року (а.с.179-208 т.1). Експертом сформовано такі висновки:

1. Виконані будівельні роботи на терасі квартири АДРЕСА_3 відносяться до робіт із частковим переплануванням з метою покращення умов експлуатації та захисту частини відкритої тераси від зовнішніх впливів (атмосферних опадів, вітру, перегріву сонцем та інше);

2. Втручання в огороджувальні та несучі конструкції багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_2 при виконанні будівельних робіт на терасі квартири АДРЕСА_3 - не виявлено;

3. Виконані будівельні роботи на терасі квартири АДРЕСА_3 не впливають на міцність, надійність, довговічність та експлуатаційну безпеку багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_2 ;

4. Згідно п. 1 «Переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 р. № 406 (із змінами, внесених згідно з Постановами КМУ) виконанні будівельні роботи на терасі квартири АДРЕСА_3 , відповідно до вимог чинного законодавства та нормативно-правових актів у галузі будівництва, що були чинними на дату початку проведення цих робіт (після 01.09.2023 р.), не потребують отримання дозвільних документів.». У своїх поясненнях ОСОБА_1 пояснював, не здійснював реконструкції квартири АДРЕСА_1 шляхом прибудови додаткового приміщення за рахунок частини майданчика тераси даної квартири. Обсяг робіт, який був виконаний на терасі квартири, жодним чином не змінив загальну площу квартири, не відбулось жодного втручання в елементи несучих і огороджувальних конструкцій як квартири АДРЕСА_1 , так і багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_2 , а також не змінилось функціональне призначення квартири. Виконані будівельні роботи на терасі квартири АДРЕСА_1 відносяться до робіт із частковим переплануванням з метою покращення умов експлуатації та захисту частини відкритої тераси від зовнішніх впливів (атмосферних опадів, вітру, перегріву сонцем та інше). Згідно правовстановлюючих документів на розглядувану квартиру АДРЕСА_1 та технічного паспорта на цю квартиру, розглядувана тераса площею 13,3 м.кв. входить до загальної площі 91,5 м.кв. цієї квартири, що належить на праві власності позивачу. Виконані роботи на цій терасі не виходять за її межі. Із врахуванням вищенаведеного, за результатами апеляційного розгляду справи судом апеляційної інстанції встановлено, що матеріали справи не містять доказів щодо умислу позивача на вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.96 КУпАП, щодо виконання будівельних робіт без подання повідомлення про початок виконання зазначених робіт. Отже, у діях позивача відсутній склад відповідного адміністративного правопорушення. Колегія суддів зазначає, що відповідно до п.1 ст.247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення та вини особи у вчиненні такого правопорушення. Наявність події правопорушення та вини особи доводиться шляхом надання доказів. Відповідно до ч.3 ст.62 Конституції України, обвинувачення не може гуртуватися на припущеннях і всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. У справі Барбера, Мессеге і Жабардо проти Іспанії Європейський суд з прав людини в своєму рішенні від 6 грудня 1988 року зазначив, що докази, покладені в основу висновку суду про винність обвинуваченого, мають відповідати як вимогам достатності, так і переконливості. Обов`язок дотримання принципу презумпції невинуватості відноситься не тільки до судових органів, але й до інших державних установ, таких як поліція (Рішення ЄСПЛ у справі «Дактарас проти Литви» від 24.11.2000 року). Також Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Салабіаку проти Франції» від 7 жовтня 1988 року зазначив, що тягар доведення вини покладається на обвинувачення і будь-які сумніви повинні бути на користь обвинуваченого. З метою судового переслідування необхідно приєднати до справи достатньо доказів для засудження обвинуваченого. Правова природа адміністративної відповідальності за своєю суттю є аналогічною кримінальній, оскільки також є публічною, пов`язана із застосування державного примусу, ініціюється органами, які наділені владними повноваження, а застосовувані санкції можуть бути доволі суттєвими для особи, включаючи позбавлення волі. У справі «Надточій проти України» Європейський суд з прав людини в своєму рішенні від 15.05.2008 року відзначив, що Уряд України визнав карний кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення (п. 21 рішення). Крім того, Конституційний Суд України в рішенні від 22 грудня 2010 року №23-рп/2010 дійшов до висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні (п.4.1). В рекомендації № R (91)1 Комітету Ради Європи Державам-членам стосовно адміністративних санкцій від 13 лютого 1991 року рекомендовано урядам держав-членів керуватися у своєму праві та практиці принципом, згідно з яким обов`язок забезпечення доказів покладається на адміністративний орган влади (принцип 7). Апеляційний суд враховує, що матеріали справи свідчать про відсутність об`єктивних даних, які б підтверджували вчинення позивачем адміністративного правопорушення, фабула якого вказана в оскаржуваній постанові і відповідачем у справі таких доказів не надано. Отже, суд вважає, що зазначені принципи і положення Закону при винесенні постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності відповідачем не були дотримані, оскільки відповідачем не доведено умислу позивача у допущенні порушення вимог законодавства у сфері будівництва і такі докази в матеріалах справи відсутні. З врахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що спірну постанову №18-а від 14.04.2025 по справі про адміністративне правопорушення належить скасувати, задовольнивши відповідні позовні вимоги. За наведеного вище правового регулювання спірних правовідносин, проаналізувавши встановлені обставини справи у сукупності, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги позивача у відповідній частині знаходять своє підтвердження та спростовують висновки суду першої інстанції щодо доведеності вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.96 КУпАП, відтак її вимоги підлягають задоволенню. Решта доводів апелянта (позивача) і відповідачів не впливають на правильність вирішення даної справи, тому не вимагають детальної відповіді, оскільки, оцінюючи наведені сторонами доводи, апеляційний суд виходить з того, що всі конкретні, доречні та важливі доводи сторін були перевірені та проаналізовані судом, та їм було надано належну правову оцінку. При цьому, колегія суддів зазначає, що Припис Інспекції не є предметом спору у цій справі. За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції розгляд адміністративної справи проведено з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими та невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, що у відповідності до статті 317 КАС України є підставою для скасування рішення суду та ухвалення нової постанови, з врахуванням приписів частини третьої статті 286 КАС України. Одночасно, відповідно до вимог статей 139, 322 ч.4 КАС України, підлягають відшкодуванню понесені позивачем судові витрати у виді сплаченого судового збору за подання позовної заяви та за подання апеляційної скарги шляхом стягнення таких витрат в користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача (Інспекції). Розмір відповідних судових витрат позивача в суді першої та апеляційної інстанцій підтверджується наявними в матеріалах адміністративної справи платіжними інструкціями. Керуючись ст.ст. 243, 272, 286, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволити. Рішення Галицького районного суду м. Львова від 16 липня 2025 року в адміністративній справі №461/3266/25 за позовом ОСОБА_1 до начальника Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Павлишина Тараса Ігоровича, Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю про скасування постанови про адміністративне правопорушення скасувати та ухвалити нову постанову. Позовні вимоги ОСОБА_1 задоволити. Постанову Інспекції державного архiтектурно-будiвельного контролю по справi про адмiнiстративне правопорушення №18-а вiд 10.04.2025 року про притягнення ОСОБА_3 до адмiнiстративної вiдповiдальностi за ч.5 ст.96 КУпАП у видi штрафу у розмiрi 10200,00 грн. - скасувати, а справу про адмiнiстративне правопорушення відносно ОСОБА_3 за ч.5 ст.96 КУпАП закрити. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю (код ЄДРПОУ 40181003) на користь ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати у виді судового збору в сумі 605 (шістсот п`ять) грн 60 коп. сплаченого за подання позову та судового збору в сумі 908 (дев`ятсот вісім) грн 40 коп. сплаченого за подання апеляційної скарги. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і в касаційному порядку не оскаржується. Головуючий суддя В. В. Гуляк судді Н. В. Ільчишин З. М. Матковська Повний текст постанови суду складено 08.12.2025 року