Ухвала КЦС ВС № 536/939/22

УХВАЛА 03 грудня 2025 року м. Київ справа № 536/939/22 провадження № 61-14278ск25 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Пархоменка П. І., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Фермерського господарства «Авангард-Т» на рішення Кременчуцького районного суду Полтавської області від 18 квітня 2025 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 23 жовтня 2025 року у цивільній справі за позовом Фермерського господарства «Авангард-Т» до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Український страховий стандарт», ОСОБА_1 , Моторного (транспортного) страхового бюро України про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, УСТАНОВИВ: 1. 14 листопада 2025 року через підсистему «Електронний суд» Фермерське господарство «Авангард-Т» (далі - ФГ «Авангард») подало до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Кременчуцького районного суду Полтавської області від 18 квітня 2025 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 23 жовтня 2025 року у цій справі.

2. Касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наступних підстав. ІІ. Щодо сплати судового збору.

3. До касаційної скарги додаються також докази, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі (пункт 3 частини четвертої статті 392 Цивільного процесуального Кодексу України (далі - ЦПК).

4. За змістом підпункту 4 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 01 січня 2022 року № 3674-VI ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

5. Підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону від 08 липня 2011 року № 3674-VI встановлено, що за подання до суду касаційної скарги на рішення суду; заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.

6. При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (частина третя статті 4 Закону від 08 липня 2011 року № 3674-VI).

7. Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» від 19 листопада 2021 року № 1928-ІХ прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2022 року становив 2 481,00 грн.

8. ФГ «Авангард» просить солідарно стягнути на свою користь з відповідачів майнову шкоду у розмірі 1 401 324,07 грн. Тому, заявнику слід було сплатити судовий збір в сумі 33 631,78 грн (1 401 324,07 * 1,5 % * 200 % * 0,8).

9. Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, номер рахунку отримувача (стандарт ІВАN): UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055»).

10. Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону від 08 липня 2011 року № 3674-VI. ІІ. Щодо підстав касаційного оскарження.

11. Підставами, на яких подається касаційна скарга, ФГ «Авангард» зазначає пункти 2, 3 частини другої статті 389 ЦПК, а саме, що відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування пункту 41.1 статті 41, пункту 1.4 статті 1, пунктами 1.5, 1.6 статті 1 Закону України від 01 липня 2004 року № 1961-IV «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та необхідно відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 06 травня 2020 року у справі № 742/554/19 та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, оскільки обставини не є подібними із фактичними обставинами, встановленими у цій справі.

12. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

13. У відповідності до частини другої статті 389 ЦПК підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

14. Згідно з пунктом 5 частини другої статті 392 ЦПК у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

15. Тлумачення вказаних норм ЦПК дозволяє зробити висновок, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених в пункті 1 частини першої статті 389 ЦПК, на підставі пункту 2 частини другої статті 389 ЦПК України, має бути в касаційній скарзі мотивовано необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.

16. Необхідність відступу від усталених висновків, може зумовлювати, зокрема: наявність фундаментальної помилки в правозастосуванні чи наявність висновків суду касаційної інстанції, які прямо суперечать один одному; встановлення глибоких та довгострокових розходжень у судовій практиці, а також наявність обґрунтованих припущень, що аналогічні проблеми неминуче виникатимуть у майбутньому; наявність різних наукових підходів до вирішення конкретних правових питань у схожих правовідносинах тощо (див. постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 24 травня 2021 року в справі № 671/22/19 (провадження № 61-9511сво19)).

17. Разом з цим, такі підстави можуть бути взаємовиключними, тому особа, яка подає касаційну скаргу, у цьому випадку має конкретизувати у касаційній скарзі, щодо застосування якої норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, існує необхідність відступлення, а щодо застосування якої норми (норм) права у подібних правовідносинах відсутній висновок Верховного Суду.

18. Підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 2 та 3 частини другої статті 389 ЦПК, можуть бути зазначені у касаційній скарзі одночасно лише у разі, якщо норми права застосовані у подібних правовідносинах без урахування висновку Верховного Суду та норми права, щодо застосування яких у подібних правовідносинах відсутній висновок Верховного Суду, є різними.

19. Коректне визначення підстав касаційного оскарження має важливе значення, оскільки суд касаційної інстанції переглядаючи у касаційному порядку судові рішення перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження (частина перша статті 400 ЦПК), підстава (підстави) відкриття касаційного провадження зазначаються в ухвалі про відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК), в окремих випадках не підтвердження підстав касаційного оскарження може мати наслідком закриття касаційного провадження (пункти 4, 5 частини першої статті 396 ЦПК). ІІІ. Недоліки, які необхідно усунути

20. Таким чином недоліки касаційної скарги заявником мають бути усунені шляхом подання до Верховного Суду: 1) документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі; 2) уточненої касаційної скарги із зазначенням в ній підстави (підстав) касаційного оскарження, передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК, з урахуванням роз`яснень, викладених в цій ухвалі та уточненням прохальної частини касаційної скарги;

21. У разі подання вказаних документів через підсистему «Електронний Суд» особи, що подають касаційну скаргу, мають надати докази їх надсилання іншим учасникам справи до зареєстрованого електронного кабінету в підсистемі «Електронний Суд» або листом з описом вкладення.

22. За змістом частини другої статті 393 ЦПК у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, визначених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

23. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (речення перше абзацу першого частини другої статті 185 ЦПК). Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві (речення друге частини третьої статті 185 ЦПК).

24. Питання про відкриття касаційного провадження або про відмову у відкритті касаційного провадження буде вирішено колегією суддів після усунення недоліків касаційної скарги та її оформлення відповідно до вимог статті 392 ЦПК. Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК, Суд ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Фермерського господарства «Авангард-Т» на рішення Кременчуцького районного суду Полтавської області від 18 квітня 2025 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 23 жовтня 2025 року у цивільній справі № 536/939/22 залишити без руху.

3. Запропонувати Фермерському господарству «Авангард-Т» в строк протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали привести касаційну скаргу у відповідність з вимогами статті 392 Цивільного процесуального кодексу України шляхом усунення вищевказаних недоліків.

4. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута особі, яка її подала, або буде відмовлено у відкритті касаційного провадження. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає. Суддя П. І. Пархоменко