Постанова 4856 № 240/20325/24

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 240/20325/24 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Єфіменко Ольга Володимирівна Суддя-доповідач - Сторчак В. Ю. 08 грудня 2025 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Сторчака В. Ю. суддів: Граб Л.С. Матохнюка Д.Б. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Айпіком Плюс" до Головного управління ДПС у Житомирській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : Товариство з обмеженою відповідальністю "Айпіком Плюс" звернулось до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Житомирській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2025 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення № 22249/6/06-30-04-07 від 10.10.2024 Головного управління ДПС в Житомирській області про анулювання платника єдиного податку ТОВ "Айпіком Плюс" із 01.10.2024. Зобов`язано Головне управління ДПС у Житомирській області поновити Товариство з обмеженою відповідальністю "Айпіком Плюс" в реєстрі платників єдиного податку з 01.10.2024. Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач - ГУ ДПС у Житомирській області подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору. Позивач направив на адресу апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін, а скаргу - без задоволення, оскільки вважає, що судом вірно встановлені обставини справи та надано їх належну правову оцінку. Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, ТОВ "Айпіком Плюс", зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань із 20.04.2010, здійснює діяльність з основним видом діяльності за КВЕД - 61.90 Інша діяльність у сфері електрозв`язку. Позивач є платником єдиного податку. ГУ ДПС у Житомирській області провелокамеральнуперевірку ТОВ "Айпіком Плюс" щодо відповідності вимогам встановленим главою І розділу ХІV Податкового кодексу України для перебування на спрощеній системі оподаткування, за результатами якої складено акт від 19.09.2024 №19238/06-30-04-07/37072002. У акті зазначено, що перевіркою встановлено: основним видом діяльності ТОВ "Айпіком Плюс" є КВЕД - 61.90 «Інша діяльність у сфері електрозв`язку», який не дає право перебувати на спрощеній системі оподаткування. В порушення абзацу 5 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 Кодексу та відповідно до пункту 299.11 статті 299 Кодексу реєстрація платника єдиного податку третьої групи ТОВ "Айпіком Плюс" підлягає анулюванню з 01.10.2024. 25.09.2024 ТОВ «Айпіком Плюс» подало заперечення від 25.09.2024 № 4 до акту перевірки. 08.10.2024 ГУ ДПС у Житомирській області за участю представника позивача провело засідання постійно діючої комісії з розгляду спірних питань ГУ ДПС, на якому були розглянуті аргументи заперечення платника податків та прийнято рішення, що дані аргументи не спростовують фактів порушень, відображених в акті перевірки, про що повідомлено платника листом від 08.10.2024 № 22128/6/06-30-04-04-20. За результатами розгляду заперечення до акту камеральної перевірки, винесено рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку за результатами висновків акту камеральної перевірки платника єдиного податку ТОВ «Айпіком Плюс» 10.10.2024 ГУ ДПС в Житомирській області прийняло спірне рішення № 22249/6/06-30-04-07 про анулювання платника єдиного податку ТОВ «Айпіком Плюс» із 01.10.2024 у зв`язку зі здійсненням видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання відповідно до абзацу третього п.299.10. ст.299 Кодексу. Позивач вважає рішення про анулювання платника єдиного податку протиправним, що перешкоджає господарській діяльності підприємства, у зв`язку з чим звернувся за захистом порушеного права до суду. Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з обгрунтованості вимог позивача, відтак і наявності підстав для задоволення позовних вимог. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору та, відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідача. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України. Відповідно до підпунктів 291.2. та 291.3. статті 291 ПК України, спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності. Юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою. Пунктом 299.3. статті 299 ПК України визначено, що у разі відсутності визначених цим Кодексом підстав для відмови у реєстрації суб`єкта господарювання як платника єдиного податку контролюючий орган зобов`язаний протягом двох робочих днів від дати надходження заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування зареєструвати таку особу платником єдиного податку. Згідно з підпунктом 3 пункту 299.10 статті 299 ПК України, реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 цього Кодексу. Підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 ПК України зокрема визначено, що платники єдиного податку зобов`язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у таких випадках та в строки, а саме у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми (підпункт 5 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 ПК України). Одночасно, абзацом 1 пункту 299.11 статті 299 ПК України визначено, що у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб`єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом. Аналіз наведених правових норм свідчить про те, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у встановлених законом випадках. Таким чином, способом реалізації владних управлінських функцій у разі встановлення обставин під час проведення перевірки, за яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку), є прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників цього податку. При цьому, прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку третьої групи шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної перевірки відповідного платника податку та встановлених у ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування, тобто бути платником єдиного податку третьої групи. Такий висновок суду відповідає висновкам Верховного Суду, що викладені, зокрема, у постановах від 02 жовтня 2018 року у справі №805/1307/17-а, від 03 грудня 2020 року у справі №200/9334/19-а та від 14 липня 2021 року у справі №808/224/18 та в силу частини п`ятої статті 242 КАС України є обов`язковими для врахування судом першої інстанції. Пунктом 75.1. статті 75 ПК України зокрема передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи. Як свідчать матеріали справи, відповідачем складено акт про результати камеральної перевірки щодо відповідності позивача вимогам встановленим главою І розділу ХІV Податкового кодексу України для перебування на спрощеній системі оподаткування, за результатами якої складено акт від 19.09.2024 №19238/06-30-04-07/37072002. Відповідно до підпункту 75.1.1. пункту 75.1. статті 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО. Предметом камеральної перевірки також можуть бути: 1) своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків); 2) своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних; 3) своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах; 4) повнота нарахування та своєчасність сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у разі невідповідності резидента Дія Сіті вимогам, визначеним пунктами 2, 3 частини першої та пунктом 10 частини другої статті 5 Закону України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні"; 5) своєчасність подання заяви про взяття на облік фінансових агентів відповідно до вимог статті 39-3 цього Кодексу; 6) своєчасність подання фінансовими агентами звітів про підзвітні рахунки, виправлених звітів про підзвітні рахунки; 7) своєчасність надання фінансовими агентами відповіді на запити (повідомлення) контролюючого органу, що надсилаються у випадках, визначених статтею 39-3 цього Кодексу; 8) своєчасність подання повідомлення про структуру власності та кінцевих бенефіціарних власників відповідно до вимог пункту 44-1.2 статті 44-1 цього Кодексу; 9) своєчасність подання особою, яка здійснює управління або адміністрування трасту, повідомлення про укладення договору щодо управління або адміністрування трасту або про припинення такого договору, фінансової звітності, копій первинних документів та іншої інформації щодо трасту на запит контролюючого органу у випадках, передбачених статтею 44-2 цього Кодексу; 10) своєчасність надання інформації на запит контролюючого органу відповідно до пункту 44-1.3 статті 44-1, підпунктів 6-8 підпункту 73.3.1 пункту 73.3 статті 73 цього Кодексу; 11) своєчасність та повнота сплати узгодженої суми грошового зобов`язання у вигляді авансового внеску з податку на прибуток підприємств, визначеного відповідно до пункту 141.13 статті 141 цього Кодексу, на підставі даних Реєстру пунктів обміну іноземної валюти. Вказаними положеннями ПК України не передбачено можливість проведення контролюючим органом камеральної перевірки щодо порушення платником єдиного податку третьої групи умов перебування на спрощеної системі оподаткування, обліку та звітності. У той же час, всі інші види перевірок, які передбачені статтею 75 ПК України вимагають наявності спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Відповідно до 20.1. статті 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення. За вказаних обставин, складений відповідачем акт перевірки не може бути належним та допустимим доказом, що свідчить про виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірки порушення платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» Розділу XIV «Спеціальні податкові режими» ПК України та надає можливість для прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку відповідно до абзацу 1 пункту 299.11 статті 299 ПК України. Отже оскільки контролюючим органом не було дотримано процедури анулювання реєстрації платника єдиного податку за наявності законодавчо визначених для цього підстав, суд дійшов висновку, що анулювання реєстрації позивача як платника єдиного податку третьої групи не відповідає положенням ПК України та здійснено контролюючим органом не на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України. Окрім того, у акті від 19.09.2024 №19238/06-30-04-07/37072002 відповідачем вказано, що відповідно до п. 291.11 ст. 299, встановлено порушення абз. 5 пп. 298.2.3. п. 298.2. ст. 298 Кодексу та підлягає анулювання реєстрація ТОВ "Айпіком Плюс" як платника єдиного податку, шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку з 01.10.2024. Суд також зауважує, що підпунктом 291.5.1. пункту 291.5 статті 291 ПК України визначено, що не можуть бути платниками єдиного податку першої - третьої груп суб`єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), які здійснюють: 1) діяльність у сфері організації та проведення азартних ігор, діяльність з випуску та проведення лотерей; 2) обмін іноземної валюти; 3) виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов`язаної з роздрібним продажем пива, сидру, пері (без додання спирту) та столових вин); 4) видобуток, виробництво, реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення (крім виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння); 5) видобуток, реалізацію корисних копалин, крім реалізації корисних копалин місцевого значення; 6) діяльність у сфері фінансового посередництва, крім діяльності у сфері страхування, яка здійснюється страховими агентами, визначеними Законом України "Про страхування", сюрвейєрами, аварійними комісарами та аджастерами, визначеними розділом III цього Кодексу; 7) діяльність з управління підприємствами; 8) діяльність з надання послуг пошти (крім кур`єрської діяльності), діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв`язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв`язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв`язку з використанням безпроводового доступу до телекомунікаційної мережі з правом технічного обслуговування і надання в користування каналів електрозв`язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг рухомого (мобільного) телефонного зв`язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв`язку, діяльність з надання послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж, мереж ефірного теле- і радіомовлення, проводового радіомовлення та телемереж; 9) діяльність з продажу предметів мистецтва та антикваріату, діяльність з організації торгів (аукціонів) виробами мистецтва, предметами колекціонування або антикваріату; 10) діяльність з організації, проведення гастрольних заходів. Ні в акті перевірки, ні в оскаржуваному рішенні відповідачем не зазначено, який саме заборонений вид діяльності, передбачений підпунктом 291.5.1. пункту 291.5 статті 291 ПК України здійснювався позивачем, лише вказано КВЕД 61.90 «Інша діяльність у сфері електрозв`язку». Згідно з наказом Державного комітету статистики України від 23.12.2011 №396 «Про затвердження Методологічних основ та пояснень до позицій Класифікації видів економічної діяльності» інша діяльність у сфері електрозв`язку (КВЕД 61.90), включає: - надання спеціалізованих телекомунікаційних додатків, таких як супутниковий трекінг (визначення місцезнаходження через супутник), комунікаційна телеметрія (техніка вимірювання відстані), та експлтатацію радіолокаційних станцій; - експлуатацію супутникових терміналів, функціонально пов`язаних з однією або більше наземними телекомунікаційними системами та здатними передавати й одержувати дані від супутникових систем; - надання доступу до мережі Інтернет через мережі, встановлені між клієнтами та інтернет-провайдерами, що не належать або контролюють ISP, таких як комутований доступ до мережі Інтернет тощо; - надання телефонного зв`язку та доступу до мережі Інтернет в загальнодоступних будівлях; - надання телекомунікаційних послуг за допомогою існуючих телекомунікаційних з`єднань; - передавання голосу в реальному часі через інтернет-протокол (VOIP) - перепродаж телекомунікаційних послуг (наприклад, купівля та перепродаж ємності мережі без надання додаткових послуг). Цей клас не включає: надання доступу до мережі Інтернет операторами телекомунікаційної інфраструктури, див. 61.10, 61.20, 61.30. Виходячи з викладеного, посилання в акті перевірки лише на КВЕД 61.90 «Інша діяльність у сфері електрозв`язку» не свідчить про встановлення відповідачем здійснення позивачем заборонених видів діяльності визначених підпунктом 291.5.1. пункту 291.5 статті 291 ПК України. Також в акті перевірки вказано, що при перевірці використано інформацію, яка зберігається в базах даних інформаційних, та інформаційно-комунікаційних системах Головного управління ДПС України. На думку суду, факт здійснення платником податків заборонених видів діяльності, передбачений підпунктом 291.5.1. пункту 291.5 статті 291 ПК України можна встановити лише за наслідками проведення документальної перевірки під час дослідження документів відповідного платника податків щодо реально здійснюваної ним діяльності. Зважаючи на встановлені обставини справи, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позовні вимоги про визнання протиправним та скасування у повному обсязі рішення №22249/6/06-30-04-07 від 10.10.2024 Головного управління ДПС в Житомирській області про анулювання платника єдиного податку ТОВ "Айпіком Плюс" із 01.10.2024 підлягають задоволенню. Тому, оскільки оскаржуване рішення про виключення з Реєстру платника єдиного податку позивача є протиправним, з метою ефективного відновлення порушеного права позивача необхідно зобов`язати відповідача поновити реєстрацію ТОВ "Айпіком Плюс" у якості платника єдиного податку третьої групи з 01.10.2024 та включити до реєстру платників єдиного податку. Враховуючи встановлені у справі обставини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог. При вирішенні даного публічно-правового спору, суд правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку і, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення. Щодо інших доводів скаржника, колегія суддів зазначає, що у рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії», заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід. Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Зазначеним вимогам закону рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2025 року, в межах доводів апеляційної скарги відповідача відповідає. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Апеляційний суд вважає, що Житомирський окружний адміністративний суд не допустив неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а судове рішення без змін. Одночасно слід зазначити, що в контексті положень п.6 ч.6 ст.12 КАС України дана справа відноситься до категорій справ незначної складності, а тому відповідно до п.2 ч.5 ст.328 цього Кодексу судове рішення за результатами її розгляду судом апеляційної інстанції в касаційному порядку оскарженню не підлягає. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2025 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий Сторчак В. Ю. Судді Граб Л.С. Матохнюк Д.Б.