Постанова 4811 № 465/6037/25

Справа № 465/6037/25 Головуючий у 1 інстанції: Чорний І. Я. Провадження № 33/811/1728/25 Доповідач: Романюк М. Ф. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05 грудня 2025 року Львівський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Романюка М.Ф, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Франківського районного суду м. Львова від 30 вересня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, встановив: вищенаведеною постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 126 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень 00 копійок - в дохід держави, а також позбавити права керування транспортними засобами строком на 5 (п`ять) років, без оплатного вилучення транспортного засобу. Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід держави 605 (шістсот п`ять) грн. 60 коп. судового збору. Згідно з постановою судді, 05.07.2025 о 12:06, м. Львів, вул. Кульпарківська 64А, водій ОСОБА_1 , керував автомобілем Audi A3 д.н.з. НОМЕР_1 , при цьому не мав права керування транспортними засобами відповідної категорії, правопорушення вчинене повторно протягом року, ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП постановою серії ЕНА №3010531 від 08.09.2024. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.2.1А Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч.5 ст.126 КУпАП. Не погоджуючись з даною постановою особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просить постанову суду скасувати, а справу закрити. В обґрунтування апеляційної скарги покликається на те, що розгляд справи відбувся без жодного повідомлення ОСОБА_1 , як особи, котра притягується до адміністративної відповідальності з порушенням права, закріплених Конституцією України та ст. 268 КУпАП. Вказує, що при ознайомленні зі справою з`ясувалося, що в матеріалах наявний ордер адвоката із посилання на дату укладання договору 29.07.2025 року, однак договір щодо надання правничої допомоги не укладали, спілкування носило лише консультаційний характер. Зазначає, що суд помилково посилається на висновок Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду викладених в постанові від 04 вересня 2023 року у справі № 702/301/20 де вказано про можливість призначення судом додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами незалежно від того, чи мала така особа на момент вчинення кримінального правопорушення отримане у передбаченому законом порядку посвідчення на право керування транспортними засобами. Звертає увагу на те, що довідка подана поліцією в якості доказу повторності вчиненого адміністративного правопорушення, не свідчить про повторність порушення за ст. 126 КУпАП, оскільки не містить відомостей про виконання накладеного адміністративного стягнення, а також про судові рішення за результатами оскарження постанови. Крім того, відомості у довідці не містять інформації про сплату штрафу, примусове стягнення штрафу, а також даних постанови чи рішення суду, які б зумовлювали настання відповідальності. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Гурешидзе О.В., в чергове, у судове засідання не з`явилися, про час, дату та місце розгляду повідомлялися належним чином, жодних заяв чи клопотань до суду не надходило. Суд вважає, що на стадії апеляційного перегляду оскарженого рішення, судом були створені всі можливі та необхідні умови для реалізації права учасників на доступ до правосуддя. Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" від 07.07.1989 року, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій, направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство. У цьому контексті суд також звертає увагу, що апеляційний перегляд здійснюється за апеляційною скаргою особи, яка її подала, а вона в першу чергу мала б цікавитися питаннями призначення судових засідань у справі. За наведеного, з огляду на положення ч. 6 ст. 294 КУпАП, вважаю за можливе розглянути справу за їх відсутності, оскільки їх неявка не є перешкодою для розгляду справи. Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням судді при розгляді справ про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно ч. 5 ст. 126 КУпАП, повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, тягне за собою накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п`яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого. Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що суд першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 вказаних вимог закону дотримався в повному обсязі, з`ясував всі обставини, дослідив і належним чином оцінив всі наявні в матеріалах справи докази та дійшов правильного висновку про наявність в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, за обставин, викладених у постанові суду. Під час апеляційного перегляду оскаржуваної постанови, апелянтом в його апеляційній скарзі не наведено об`єктивних відомостей, які можуть спростувати висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого за ч. 5 ст. 126 КУпАП. Винуватість ОСОБА_1 , який вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП, доведена матеріалами справи, а саме: - протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №381970 від 05.07.2025; - долученими працівниками поліції відеозаписами з нагрудних камер, з участю водія ОСОБА_1 ; - довідкою старшого інспектора ВАП УПП у Львівській області Дяків Н. від 10.07.2025 про те, що за ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 транспортні засоби на території України не зареєстровані; - довідкою старшого інспектора ВАП УПП у Львівській області Дяків Н. від 10.07.2025 про те, що в підсистемі «Пошук посвідчення водія» відносно ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , відсутні відомості щодо отримання посвідчення водія; - довідкою старшого інспектора ВАП УПП у Львівській області Дяків Н. від 10.07.2025 про те, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , притягався 08.09.2024 УПП у Львівській області ДПП до адміністративної відповідальності за скоєння 08.09.2024 правопорушення за ч.2 ст.126 КУпАП, з накладенням на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 3 400,00 грн. Отже, винуватість та кваліфікація дій ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП доведена належним чином перевіреними, оціненими та викладеними у постанові суду першої інстанції доказами. Відеозапис з нагрудного відеореєстратора камери інспектора поліції, який з урахуванням вимог ст. 251 КУпАП, є належним доказом вини ОСОБА_1 та з достатньою повнотою підтверджує факт вчинення останнім адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП. В діях ОСОБА_1 вбачається свідоме ігнорування ПДР України, що свідчить про умисний характер вчиненого ним правопорушення. Частиною 1 ст. 33 КУпАП передбачено, що стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. Санкція ч. 5 ст. 126 КУпАП є безальтернативною і передбачає один вид стягнення, а саме штраф у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п`яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого. Чинний КУпАП не містить жодних застережень чи умов застосування адміністративного стягнення у виді позбавлення права керувати транспортними засобами за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, у тому числі, зумовлених відсутністю у винного посвідчення водія на право керування транспортними засобами. Правова природа адміністративного стягнення у виді позбавлення права керувати транспортними засобами не зводиться виключно до вилучення посвідчення водія та не вичерпується такою дією, а застосовується на певний період, тривалість якого визначається судом відповідно до санкції відповідної частини статті КУпАП, і полягає у забороні керувати транспортними засобами. Дана позиція відповідає правовій позиції об`єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, викладеній у постанові від 04.09.2023 року у справі №702/301/20. Посилання в апеляційній скарзі на п. 28 Постанови Пленуму Верховного суду України № 14 від 23.12.2005 року (із змінами внесеними Постановою № 18 від 19.12.2008 року), з огляду на який до ОСОБА_1 не може бути застосовано адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування на увагу не заслуговують, оскільки Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за окремі правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху» № 1231-IX від 16 лютого 2021 року до ст. 126 КУпАП було внесено зміни та викладено її у чинній редакції, якою за ч. 5 ст. 126 КУпАП передбачено адміністративне стягнення у виді накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п`яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого. Регулярні порушення, особливо керування транспортом особою, що не має та ніколи не отримувала посвідчення водія, створюють серйозну загрозу для громадськості та виправдовують застосування такої санкції, як позбавлення права керування транспортними засобами. У таких ситуаціях суду слід виходити із принципу захисту безпеки громадян та попередження правопорушень, оскільки, наявність права керування як офіційного документа не є єдиною умовою для застосування санкції позбавлення права керування транспортними засобами більш важливою є необхідність забезпечення безпеки на дорогах. Доводи апелянта про те, що довідка, подана поліцейським, не підтверджує повторність адміністративного правопорушення через відсутність відомостей про виконання попереднього адміністративного стягнення, сплату штрафу чи інформації про оскарження постанови, є помилковими та ґрунтуються на неправильному розумінні вимог законодавства. Відповідно до пунктів 4, 5 розділу VII «Особливості оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, вчинені повторно» Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 № 1395, поліцейський, який подає матеріали до розгляду, готує довідку про наявність повторності вчинення адміністративного правопорушення, отримання (неотримання) особою за місцем її проживання посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії. У разі встановлення повторності правопорушення до протоколу (якщо протокол складається) долучається довідка, у якій міститься інформація про дату вчинення попереднього адміністративного правопорушення і прийняте в справі рішення. Отже, довідка про повторність, оформлена відповідно до вимог Інструкції, є належним доказом повторності, якщо містить дані про попереднє правопорушення та прийняте рішення. Відсутність додаткової інформації, на яку посилається апелянт, не впливає на її допустимість і доказове значення, оскільки такі відомості законом та Інструкцією не передбачені як обов`язкові. Таким чином, доводи апелянта щодо нібито неналежності довідки є необґрунтованими та не спростовують встановленого факту повторності правопорушення. Отже, накладення судом першої інстанції адміністративного стягнення на ОСОБА_1 у виді штрафу з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 5 (п`ять) років, без оплатного вилучення транспортного засобу, не лише відповідає санкції ч.5 ст.126 КУпАП, але і вимогам ст.ст. 33, 34 КУпАП щодо загальних правил накладення стягнення, а також є співрозмірним скоєному адміністративному правопорушенню. Неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права судом першої інстанції не встановлено, тому, постанова суду першої інстанції є законною і обґрунтованою та такою, що не підлягає скасуванню. З огляду на викладене апеляційний суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги і вважає, що підстав для скасування постанови судді немає. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд постановив: Постанову судді Франківського районного суду м. Львова від 30 вересня 2025 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, залишити без змін, а апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 без задоволення. Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя М.Ф.Романюк