Постанова 4811 № 462/7399/25

Справа № 462/7399/25 Головуючий у 1 інстанції: Гедз Б.М. Провадження № 33/811/1763/25 Доповідач в 2-й інстанції: Урдюк Т. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04 грудня 2025 року Львівський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Урдюк Т.М., з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на постанову судді Залізничного районного суду м. Львова від 29 жовтня 2025 року про притягнення останнього до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, в с т а н о в и в: вищенаведеною постановою визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та обрано йому адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь держави 605,60 гривень судового збору. Згідно з постановою судді, ОСОБА_1 20.09.2025 о 12.43 год. на вул. Городоцька, 359 у м. Львові, керував транспортним засобом марки «Geely FE-1», номерний знак НОМЕР_1 , перебуваючи в стані наркотичного сп`яніння. Медичний огляд на визначення стану сп`яніння водія проводився у встановленому законодавством порядку у медичному закладі у лікаря нарколога зі згоди водія та підтверджується висновком медичного закладу КНП ЛОР «Львівський обласний медичний центр превенції та терапії узалежнень» № 001928 від 20.09.2025, чим порушив вимоги п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Не погоджуючись із рішенням судді суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати постанову судді Залізничного районного суду м. Львова від 29.10.2025, змінити накладене стягнення на більш м`яке не пов`язане з позбавленням права керування транспортними засобами. В обґрунтування своїх апеляційних вимог апелянт покликається на те, що суд не врахував те, що він є єдиним годувальником в сім`ї, у якій виховує трьох дітей. Він працює водієм, тому позбавлення його прав керування транспортними засобами ставить у скрутне матеріальне становище сім`ю. ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу з викладених в ній підстав та просив її задовольнити. Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , перевіривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, з огляду на наступне. Згідно з вимогами ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. З апеляційної скарги убачається, що ОСОБА_1 оскаржує постанову Залізничного районного суду м. Львова від 29.10.2025 лише в частині накладеного судом першої інстанції стягнення у вигляді позбавлення керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Таким чином, апеляційний суд переглядає постанову в межах доводів апеляційної санкції, тобто в частині накладеного судом першої інстанції стягнення у вигляді позбавлення керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Положеннями статті 1 КУпАП передбачено, що завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством. Згідно з вимогами статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі та в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Відповідно до вимог статей 245, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, а орган чи посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення, з урахуванням положень, викладених у статтях 251, 252 КУпАП, зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, керуючись законом та правосвідомістю, оцінити докази за своїм внутрішнім переконанням в їх сукупності. Як встановив суд першої інстанції, ОСОБА_1 20.09.2025 о 12.43 год. на вул. Городоцька, 359 у м. Львові, керував транспортним засобом марки «Geely FE-1», номерний знак НОМЕР_1 , перебуваючи в стані наркотичного сп`яніння. Медичний огляд на визначення стану сп`яніння водія проводився у встановленому законодавством порядку у медичному закладі у лікаря нарколога зі згоди водія та підтверджується висновком медичного закладу КНП ЛОР «Львівський обласний медичний центр превенції та терапії узалежнень» № 001928 від 20.09.2025, чим порушив вимоги п. 2.9. «а» Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Визнаючи винним та накладаючи стягнення у вигляді штрафу та позбавленням права керування транспортними засобами на ОСОБА_1 суд першої інстанції виходив з доведеності його вини, що підтверджується належними і допустимими доказами, наявними в матеріалах справи. Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають фактичним обставинам справи та ґрунтуються на наявних у справі доказах, в їх сукупності, а накладене адміністративне стягнення відповідає положенням Кодексу України про адміністративні, враховуючи наступне. Вимогами статті 8 КУпАП передбачено, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Відповідно до пункту 2.9.а ПДР, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Диспозиція частини першої статті 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. За порушення частини першої статті 130 КУпАП передбачено санкцію, яка полягає у накладенні штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Наведене указує на те, що суд розглядаючи справу бере до уваги обставини, характер та ступінь вчиненого адміністративного правопорушення та у межах встановленого призначає адміністративне стягнення, передбачене санкцією статті. Відповідно до положень ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. Ст. 33 КУпАП визначає, що при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність. Суд першої інстанції, врахувавши характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, вважав доцільним накласти стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами. Апеляційний суд погоджується з такими висновками суду першої інстанції, адже призначення стягнення без позбавлення права керування транспортним засобом, з урахуванням наявності пом`якшуючих обставин, суперечить нормам КУпАП та не узгоджується з діючою редакцією ч. 1 ст. 130 КУпАП, якою імперативно та безальтернативно встановлено, що порушення, викладені у диспозиції статті, тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. У рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Таким чином, ОСОБА_1 , усвідомлюючи наслідки своїх дій, повинен був передбачати настання адміністративної відповідальності за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, а тому суд першої інстанції вірно встановивши обставини вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, законно та обґрунтовано застосував до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП. З урахуванням наведеного, постанова суду першої інстанції відповідає вимогам закону, підстав для її скасування та зміни накладеного адміністративного стягнення судом першої інстанції, суд апеляційної інстанції не вбачає, у зв`язку з чим доходить висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваної постанови без змін. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд п о с т а н о в и в : постанову судді Залізничного районного суду м. Львова 29 жовтня 2025 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, залишити без змін, його апеляційну скаргу без задоволення. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Львівського апеляційного суду Т.М. Урдюк