Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 520/15417/25

Головуючий І інстанції: Волошин Д.А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05 грудня 2025 р. Справа № 520/15417/25 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді Ральченка І.М., Суддів: Катунова В.В. , Подобайло З.Г. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківської митниці на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.08.2025, по справі № 520/15417/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЙР ПАТС" до Харківської митниці Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування рішень, ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю "СПЕЙР ПАТС" звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило суд: - визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA807000/2025/000084/2 від 18.02.2025 Харківської митниці Державної митної служби України; Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 26.08.2025 позовні вимоги задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів №UA807000/2025/000084/2 від 18.02.2025, прийняте Харківською митницею Державної митної служби України. Відповідач, не погодившись із рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив його скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає про ненадання судом першої інстанції оцінки доводам відповідача, що надані до митного оформлення документи для підтвердження митної вартості містили розбіжності, а також в них відсутні всі відомості, необхідні для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом. На підставі п. 3 ч. 1ст. 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження, у зв`язку з чим фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке. Як встановлено судовим розглядом, Між ТОВ "СПЕЙР ПАТС" (Україна) (Покупець) та Qingdao Huazhuo HD Machinery Co.,Ltd (Китай) (Продавець) укладено Контракт №SP-29 від 17.08.2023 (а.с.95-99). Відповідно до п.1.1. Контракту «Продавець» продає продукцію, далі іменовані «Товари», а «Покупець» - зобов`язується приймати і оплачувати «Товари» відповідно до умов цього Контракту. Згідно з п.1.2. Контракту найменування, асортимент і кількість «Товарів», що поставляються, на кожну поставку будуть вказуватися в Специфікаціях, які є невід`ємною частиною Контракту». Відповідно до п. 2.1. Контракту ціни на «Товар» встановлюються в доларах США - USD ($) - та вказуються в Специфікаціях, які оформляються на кожну поставку. Пунктом 2.1 Контракту передбачено, що загальна сума Контракту становить суму всіх Специфікацій підписаних сторонами в рамках цього Контракту. Відповідно до п.2.3 Контракту у ціну «Товару» включається вартість тари, упаковки, маркування, завантаження в транспортний засіб, згідно з умовами постачання FOB QINGDAO (Китай), або на інших умовах, зазначених у специфікаціях до цього Контракту, які є його невід`ємною його частиною. Згідно з п. 3.1 Контракту загальна кількість «Товару» у розрізі найменувань вказується у Специфікаціях на кожну поставку, які є невід`ємною частиною цього Контракту. Пунктом 5.1 передбачено, що за цим Контрактом «Продавець» постачає Товар «Покупцеві» на умовах FOB QINGDAO (Китай), відповідно до умов «Інкотермс-2010» або на інших умовах зазначених в специфікаціях до цього Контракту і є його невід`ємною частиною. Відповідно до п. 5.6 Контракту при тлумаченні цього Контракту мають чинність Міжнародні комерційні терміни «Інкотермс-2010» в чинній редакції. Згідно з п.7.3 Контракту передбачено, що тара, в яку упаковано "Товар" - разова, неповоротна, входить у вартість "Товару". Відповідно до Специфікації №9 від 05.12.2024 до Контракту, Qingdao Huazhuo HD Machinery Co.,Ltd постачає ТОВ "СПЕЙР ПАТС" товар на загальну вартість - 65971,00 доларів США (а.с.73-76). У Специфікації №9 від 05.12.2024 до Контракту передбачені такі умови оплати: Покупець здійснює оплату в розмірі 100% від загальної суми Товару, що поставляється протягом 180 банківських днів з дати отримання Товару. Умовами поставки є FOB-Qingdao CHINA. Відповідно до комерційного інвойсу (COMMERCIAL INVOICE) №M16/401441H від 05.12.2024 Qingdao Huazhuo HD Machinery Co.,Ltd постачає ТОВ "СПЕЙР ПАТС" товар на загальну суму 65971,00 доларів США (а.с.60-63). Позивачем 18.02.2025 до митного поста «Барабашово» Харківської митниці була подана до митного контролю та митного оформлення електронна митна декларація (далі - ЕМД) №25UA807200002196U9 (UA807200/2025/002196) на п`ять товарів, що надійшли на адресу ТОВ «СПЕЙР ПАТС» за зовнішньоекономічним контрактом з QINGDAO HUAZHUO HD MACHINERY CO, LTD. Разом з ЕМД №25UA807200002196U9 від 18.02.2025 декларантом були подані такі документи: пакувальний лист (Packing list) №M16/401441H від 05.12.2024 (а.с.85-87, 88-89); рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) №M16/401441H від 05.12.2024 (а.с.60-63); коносамент (Bill of lading) №QN24110581 від 08.12.2024 (а.с.64); накладна УМВС (SMGS consignment note (rail)) №3129717156 від 05.02.2025; накладна УМВС (SMGS consignment note (rail)) №3129717163 від 05.02.2025; сертифiкат про походження №24С3702М2253/50085 від 06.12.2024 товару (Certificate of origin); рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №РФ-23962 від 27.01.2025 (а.с.70); документ, що підтверджує вартість перевезення товару №888708/25 від 27.01.2025 (а.с.100); доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту); додаткова угода б/н від 04.12.2024; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту); специфікація №9 від 05.12.2024 (а.с.73-76); зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу №SP-29 17.08.2023; договір про надання послуг митного брокера №20/09-23 від 20.09.2023 (а.с.35-38); договір (контракт) про перевезення №1508/23/02 від 15.08.2023 (а.с.27-34); заява декларанта від 18.02.2025; інші некласифіковані документи - лист №18/02 від 18.02.2025 (а.с.65); інші некласифіковані документи - технічний опис від 18.02.2025; митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів 25UA807200002196U9 від 18.02.2025 (а.с.163-167). Відповідачем 18.02.2025 було направлено електронне повідомлення (запит) митного органу такого змісту: «На виконання вимог статті 54 МКУ та відповідно до вимог статті 53 МКУ в зв`язку з тим, що документи, зазначені у частині другій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, загальні прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення з перекладом (згідно ст. 254 МКУ); 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (бажано ДП Держзовнішінформ або ДП Укрпромзовнішекспертиза) з урахуванням Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом ДМС України від 01.07.2021 № 476; 9) заявки перевезення, договори тощо. В зв`язку із спрацюванням профілю ризику АСУР АСМО «Інспектор» пропонується надання інформації про митне оформлення ідентичних або подібних товарів. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару» (а.с.67-68). Також, у запиті (повідомленні) митного органу зазначено, що згідно з програмним комплексом АСМО Інспектор та ЄАІС Держмитслужби України, цінова інформація щодо раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях за другорядним (резервним) методом визначення митної вартості у відповідності до ст. 64 МКУ складає: товар 5) 2,35$/кг (а.с.69). Позивачем на адресу начальника мп Барабашово Харківської митниці було направлено лист вих. №18/02 від 18.02.2025, в якому було зазначено, що більше додаткових документів по МД 25UA807200002196U9 від 18.02.2025 року, надаватись не будуть. Просить прийняти рішення без дотримання термінів, передбачених ст. 53 МКУ (а.с.65). Митний орган видав рішення про коригування митної вартості №UA807000/2025/000084/2 від 18.02.2025, яким повністю відмовив у визнанні заявленої позивачем митної вартості, та запропонував скореговану митну вартість. Коригування митної вартості здійснено за другорядним (резервним) методом у відповідності до статті 64 МК Украйни (а.с.71-72). Також, відповідачем було прийнято Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA807200/2025/000090 від 18.02.2025, якою повідомив про відмову позивачеві у митному оформленні (випуску) товарів (а.с.83-84). Позивач на підставі договору про надання послуг митного брокера отримав ЕМД 25UA807200002225U5 від 18.02.2025 з проведеними відповідачем донарахуваннями, у зв`язку з чим позивач додатково сплатив 295 579,08 грн. в рахунок оплати встановлених законом платежів у зв`язку з відкоригованою відповідачем митною вартістю товарів, а товар було випущено у вільний обіг, зокрема, по товарам код УКТЗЕД 73158200 00 було додатково сплачено 56842,13 грн. мита та 238736,95 грн. ПДВ. Не погодившись із рішеннями про коригування митної вартості, позивач звернувся з позовом до суду. Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов до висновку, що що відповідачем не надано до суду належних та достатніх доказів правомірності винесеного рішення про коригування митної вартості товарів. Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно із ч. 1 ст. 246 Митного кодексу України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів. Відповідно до ч. 1 ст. 248 Митного кодексу України, митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію. Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи (ч. 1 ст. 257 Митного кодексу України). Статтею 264 Митного кодексу України встановлено, що відмова органу доходів і зборів у прийнятті митної декларації повинна бути вмотивованою, а про причини відмови має бути письмово повідомлено декларанта; орган доходів і зборів відмовляє у прийнятті митної декларації виключно з таких підстав: митна декларація не містить усіх відомостей або подана без документів, передбачених статтею 335 цього Кодексу; електронна митна декларація не містить встановлених законодавством обов`язкових реквізитів; митну декларацію подано з порушенням інших вимог, встановлених цим Кодексом; у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Згідно із ч. 3 ст. 318 Митного кодексу України, митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи. Статями 49, 50 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів. Частинами 4, 5 статті 58 Митного кодексу України встановлено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Згідно із п. п. 5, 6, 7 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на страхування цих товарів. Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом. Декларант зобов`язаний: заявляти митну вартість, визначену ним самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації (ч.ч. 1, 2 ст. 52 Митного кодексу України). Відповідно до ст. 57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів, згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу, за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу. Згідно із ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Частиною 3 статті 53 Митного кодексу України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Згідно із ч. 4 ст. 53 Митного кодексу України, у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію). Частинами 1, 2 статті 53 Митного кодексу України передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення. Згідно із ч. ч. 1-3 ст. 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу. Відповідно до ч. ч. 6, 7 ст. 54 Митного кодексу України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично. Згідно із ч. 1 ст. 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. У разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях (ч. ч. 3, 4 ст. 64 Митного кодексу України). Аналіз вищевказаних норм законодавства вказує, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості, митний орган зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у ст. 58 Митного Кодексу України. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Єдиними підставами, які надають контролюючому органу право відійти від встановлених обмежень, які пов`язані із перевіркою основного переліку документів що підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи, є лише наявність передбачених законодавцем обставин, а саме, у випадку якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару. Крім того, системний аналіз викладених правових норм надає підстави стверджувати, що єдиною правовою підставою для прийняття митним органом рішення про коригування заявленої декларантом митної вартості товару за резервним методом є наявність сукупності наступних умов: 1) подання суб`єктом господарювання до митного оформлення не повного пакету документів, перелік яких закріплено у ст. 53 МК України; 2) ненадання на вимогу контролюючого органу додаткової уточнюючої документації; 3) виявлення митним органом розбіжностей у поданій документації, які унеможливлюють визначення митної вартості товару за основним методам (за ціною договору); 4) обґрунтування причин неможливості визначення митної вартості товару за жодним із методів, що передують резервному, з урахуванням вимог митного законодавства щодо необхідності проведення процедури митних консультацій. При цьому, слід враховувати, що ст. 53 МК України, якою врегульовано порядок підтвердження декларантом заявленої митної вартості та її перевірки митницею, не містить жодних вимог щодо необхідності додаткового підтвердження ціни, вказаної у документах, які підтверджують митну вартість. Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 20.02.2018 по справі № 809/1884/16. Надаючи оцінку правомірності рішення про коригування митної вартості товарів від № №UA807000/2025/000084/2 від 18.02.2025 р колегія суддів зазначає наступне. Стосовно доводів відповідача щодо відсутності митної декларації країни відправлення, колегія суддів зазначає, що декларація країни відправлення (експортна декларація) не є документом, що підтверджує митну вартість товару або її складові у розумінні частини другої статті 53 МК України, тому не надання такої декларації до митного оформлення не може призводити до сумнівів у заявленій декларантом митної вартості, а також не свідчить про неможливість ідентифікації митної декларації з певної партією товару, не впливає на числові значення складових митної вартості. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 02 березня 2018 року в справі № 804/2997/17. Отже, є необґрунтованими посилання митного органу на відсутність декларації країни відправлення. Стосовно доводів відповідача про те, що декларантом додатково не надано будь-яких роз`яснень щодо правильності розподілу транспортних витрат: в наданому рахунок на оплату від 27.01.2025 №РФ-23962 відсутня інформація щодо вартості винагороди експедитора за межами митної території України, що не відповідає пп.8 п. 29 Наказу Міністерства транспорту України від 05.02.2001 №65 та інформації, зазначеної в листі Державної фіскальної служби України від 15.03.2016 №5591/6/99-99-19-03-02-15, а також умовам договору від 15.08.2023 №1508/23/02, наданого до митного оформлення. Таким чином, відомості стосовно такої складової митної вартості як транспортування не підтверджені документально, не визначені кількісно та достовірно, що суперечить положенням п. 2 ч. 2 ст. 52 МКУ, ч. 2, 9, 10 та 21 ст. 58 МКУ, колегія суддів зазначає наступне. З матеріалів справи вбачається, що відповідно до пункту 1.1 Договору №15.08/23/02 від 15.08.2023 передбачено, що у порядку та на умовах, визначених цим Договором, Експедитор бере на себе зобов`язання за винагороду, за дорученням і за рахунок Клієнта виконати або організувати виконання комплексу послуг з транспортно - експедиційного обслуговування і організації перевезень експортних, імпортних і транзитних вантажів Клієнта, морським і наземним транспортом, а також, надати інші послуги, необхідні для доставки вантажів Клієнта та узгоджені в Заявках до цього договору (а.с.27). Відповідно до п.3.1 указаного Договору установлено, що винагорода за послуги Експедитора, а також витрати та інші платежі, здійснені Експедитором в інтересах Клієнта і пов`язані з виконанням цього Договору, оплачуються Клієнтом на підставі виставленого Експедитором рахунку на умовах, передбачених розділом 3 цього Договору. Умови цього пункту не вимагають додаткового підтвердження сум винагороди та узгоджених витрат Експедитора документами перевізників чи інших третіх осіб (а.с.30). Колегія суддів зазначає, що ТОВ "Клевер Тім" було виставлено рахунок №РФ-23962 від 27/01/2025 на загальну суму 515681,32 грн. (а.с.70), до якого входить: - міжнародне морське перевезення вантажу за межами державного кордону України Qingdao-Gdansk - 309217,53 грн.; - додаткові послуги з контейнерів та вантажів за межами державного кордону України (HPP) - 20160,62 грн.; - міжнародне залізничне перевезення вантажів по маршруту: м. Гданськ (Польща) - мп Мостиська - Пшемисль - 83850,60 грн.; - міжнародне залізничне перевезення вантажів по маршруту: мп Мостиська - Пшемисль - Харків (Україна) - 83850,60 грн.; - транспортно-експедиційне обслуговування на території України - 5000,00 грн. (ПДВ - 1000,00 грн.); - організація автоперевезення вантажів на території України - 10501,64 грн. (ПДВ - 2100,33 грн.). Згідно з довідкою ТОВ "Клевер Тім" про вартість транспортування від 27.01.2025 №888708/25 установлено, що вартість транспортування вантажу на адресу ТОВ "СПЕЙР ПАТС" від місця завантаження (на умовах FOB Qingdao, China) до митного кордону України складає 413228,75 грн., у т.ч. міжнародне морське перевезення вантажу за межами державного кордону України Qingdao - Gdansk - 309217,53 грн.; транспортно - експедиційне обслуговування з контейнерів та вантажів за межами державного кордону України (НРР) - 20160,62 грн.; міжнародне залізничне перевезення вантажів по маршруту: м. Гданськ (Польща) - мп Мостиська - Пшемисль - 83850,60 грн. Вантаж при перевезенні не страхувався (а.с.100). Відповідно до заявки на міжнародне експедирування вантажів від 28.11.2024 №888747/24 установлено, що оплата здійснюється в строки, що передбачені договором №1508/23/02 від 15 серпня 2023. Умови розрахунку: всього 12300,00$ (а.с.101). Судом розглядом встановлено, що ТОВ "СПЕЙР ПАТС" було сплачено ТОВ "Клевер Тім" 515681,32 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №1622 від 04.02.2025 (а.с.66).Отже, колегія суддів зазначає, що сплачена сума відповідає сумі, на яку було виставлено рахунок №РФ-23962. Тому, колегія суддів не приймає до уваги зазначені доводи відповідача, оскільки вони не підтверджені належними доказами. Стосовно доводів відповідача щодо того, що декларантом не надано каталогів, мпецифікації, загальних прейскурантів (прайс-листів), виробника товару, а також відсутня експортна митна, колегія суддів зазначає, що положеннями ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України визначено перелік обов`язкових документів, які підтверджують митну вартість товарів, серед яких відсутні такі документи як каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи), калькуляції виробника товару. Згідно з ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару. Тобто, каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи), специфікації виробника товару, на які посилається відповідач, не входять до переліку обов`язкових документів, які має надати декларант до митного органу, визначеного ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України. Стосовно посилання відповідача на те, що наявні рішення про визначення митної вартості за подібним товаром по даному підприємству, а саме, у митних органів наявна цінова інформація на ідентичний товар, суд зазначає, що сама по собі різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю подібних (аналогічних) товарів, що розмитнювались цією ж чи іншими особами у попередніх періодах, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів. Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 25.02.2021 у справі №810/3295/17. При цьому, розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості та, як наслідок, коригування митної вартості за другорядними методами. Стосовно доводів митного органу про те, що не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація щодо ідентичних або подібних товарів, які продаються на митній території України у незмінному стані та відсутні дані щодо витрат на виплату комісійних винагород, звичайних надбавок на прибуток та загальних витрат у зв`язку з продажем на митній території України, суд зазначає, що інформація щодо ідентичних чи подібних товарів, які продаються на митній території України у незмінному стані, та дані щодо витрат на виплату комісійних винагород, звичайних надбавок на прибуток та загальних витрат у зв`язку з продажем на митній території України не є документами, які підтверджують митну вартість товару та які повинні надаватися позивачем відповідно до положень ст. 53 МК України, а отже, позивач не зобов`язаний надавати таку інформацію відповідачу, а тому її ненадання та відсутність такої інформації у відповідача не може бути належною підставою для прийняття останнім спірного рішення, що свідчить про протиправність таких дій. Стосовно доводів відповідача про те, що декларантом до митного оформлення не надано в повному обсязі зовнішньоекономічний договір (контракт) від 17.08.2023 №SP-29, що не дає змоги ознайомитися з його умовами, оскільки з картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA807200/2025/000090 убачається, що позивачем до митного органу було подано зовнішньо-економічний договір (контракт) купівлі - продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів від 17.08.2023 №SP-29 (а.с.83-84). Факт подання вказаного документу також підтверджується доводами відповідача у відзиві на позовну заяву (а.с.150-151). Доводи відповідача стосовно того, що в залізничних накладних №3129717163, 3129717156 зазначена інформація щодо перевантаження на вагон іншої ширини колії, але зазначена інформація не відображена в транспортному рахунку від 27.01.2025 №РФ-23962, колегія суддів відхиляє, оскільки відповідачем не обґрунтовано як саме зазначене впливає на правильність визначення митної вартості. Щодо ненадання декларантом усіх витребуваних додаткових документів, передбачених частиною 3 ст. 53 МКУ, суд зазначає таке. Згідно з ч. 6 ст. 53 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. У той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитися у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. Право митного органу на витребування додаткових документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Таким чином, аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. У спірному випадку суд не вбачає ознак недостовірності задекларованої вартості. Також, як установлено судом з матеріалів справи, то декларантом надано до контролюючого органу необхідні документи, а відповідачем, у свою чергу, не наведено обґрунтованих підстав для витребування у позивача додаткових документів та подальшого прийняття рішення про коригування митної вартості товарів. Відповідно до правової позиції Верховного суду (постанова від 02.07.2020 у справі №803/916/17) контроль правильності обчислення декларантом митної вартості здійснюють митні органи у визначений законом спосіб у разі наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей "Декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ніш митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено контролюючим органом. Водночас, неподання декларантом документів, перелічених у частині другій статті 53 МК України, саме собою не тягне для нього негативних правових наслідків та не може тягнути за собою відмову у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та, як наслідок, коригування митної вартості товарів з тих підстав, коли контролюючий орган вважає, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість. За таких обставин, Суд вважає обґрунтованими висновки судів першої та апеляційної інстанцій, що позивачем подано до митниці належний та достатній пакет документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару за основним методом, відповідачем не підтверджено належними доводами та доказами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар, правильність визначення митної вартості позивачем за основним методом відповідачем не спростована, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена" Отже, у ході судового розгляду не знайшли підтвердження висновки відповідача щодо наявності обґрунтованих сумнівів у правильності визначення позивачем митної вартості товару. Натомість, позивач під час митного оформлення надав необхідні документи, які чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні і достовірні дані, що підтверджували заявлену декларантом митну вартість товарів. За наведених обставин, колегія суддів дійшла висновку, що відповідачем не обґрунтовано наявності розбіжностей або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, у зв`язку з чим оскаржуване рішення відповідача є неправомірним та підлягає скасуванню. Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, що оскаржувані рішення є протиправними та підлягають скасуванню, а позов задоволенню. З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Переглянувши рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що суд вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваного рішення відсутні. Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Харківської митниці - залишити без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.08.2025 по справі № 520/15417/25 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя І.М. Ральченко Судді В.В. Катунов З.Г. Подобайло