Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 160/17172/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 03 грудня 2025 року м. Дніпросправа № 160/17172/24 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Малиш Н.І. (доповідач), суддів: Баранник Н.П., Щербака А.А., розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2025 року (суддя 1-ї інстанції Рищенко А.Ю.) в адміністративній справі №160/17172/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,- ВСТАНОВИВ: 23.07.2025 ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про заміну способу та порядку виконання судового рішення у справі №160/17172/24, в якій просив суд: - змінити спосіб і порядок виконання рішення, яке виніс Дніпропетровський окружний адміністративний суд від 02.09.2024 року у справі №160/17172/24 із зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з 01.12.2019 року перерахувати та виплачувати пенсію ОСОБА_1 на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об' єднання Міністерства внутрішніх справ України по Дніпропетровській області» №33/24/С-11006 від 18.12.2023 року, виданої станом на листопад 2019 року у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень Постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 р. № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції»., на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01.12.2019 по день проведення перерахунку, в сумі 223316,17 грн. Заява обґрунтована тим, що пенсійний орган не виконує судове рішення у цій справі, що є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання рішення суду. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2025 року у задоволенні заяви відмовлено. Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, невірне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу від 11.08.2025 та задовольнити подану ним заяву про зміну способу і порядку виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.09.2024 у справі №160/17172/24. В апеляційній скарзі позивач зазначає, що судом першої інстанції було повністю проігноровано прямо передбачену законом можливість зміни способу саме на стягнення суми, а також факт офіційного розрахунку суми відповідачем. Наголошує, що він звернувся до суду першої інстанції у зв`язку зі змінами у діючому законодавстві. При цьому, відсутність виконавчого провадження з примусового виконання судового рішення у цій справі не є перешкодою для зміни способу і порядку його виконання, оскільки приписами статті 378 КАС України обов`язкову наявність відкритого виконавчого провадження не визначено в якості передумови для розгляду питання про зміну способу і порядку виконання рішення суду, тоді як правом на звернення до суду з відповідною заявою наділений не лише державний виконавець, а й стягувач. Відповідачем подані пояснення у справі, в яких зазначено, що в межах затверджених бюджетних призначень на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду ОСОБА_1 у жовтні 2025 року виплачено 187,35 грн. Залишок пенсійних коштів у розмірі 223128,82 грн обліковується в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та їх виплата буде проводитись згідно вищезазначеного Порядку № 821 після надходження відповідного фінансування. Справу розглянуто в порядку письмового провадження відповідно до приписів ст. 311 КАС України. Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.09.2024 у справі №160/17172/24 позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 в проведенні перерахунку та виплати пенсії з 01.12.2019 року на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Дніпропетровській області» №33/24/С-11006 від 18.12.2023 року, виданої станом на листопад 2019 року у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень Постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 р. № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції». Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з 01.12.2019 року перерахувати та виплачувати пенсію ОСОБА_1 на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об?єднання Міністерства внутрішніх справ України по Дніпропетровській області» №33/24/С-11006 від 18.12.2023 року, виданої станом на листопад 2019 року у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень Постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 р. № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції». В іншій частині позовних вимог відмовлено та здійснено розподіл судових витрат у справі. Рішення суду набрало законної сили 03.10.2024. Головним управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на виконання вищевказаного рішення суду здійснено відповідний перерахунок пенсії позивача. 18.12.2024 представник позивача звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із адвокатським запитом з питання пенсійного забезпечення позивача. Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області листом від 06.01.2025 №0400-010202-8/2420 повідомило представника позивача, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.09.2024 у справі № 160/17172/24 ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії з 01.12.2019 у розмірі 51% від грошового забезпечення 15610,57 грн, яке зазначено у довідці від 18.12.2023 за № 33/24/С-11006, наданій Державною установою «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Дніпропетровській області». Доплата пенсії на виконання рішення суду за період з 01.12.2019 по 31.01.2025 становить 223316,17 грн. Доплату на виконання рішення суду, винесеного на користь ОСОБА_2 , буде здійснено після надходження бюджетних асигнувань, виділених на цю мету в порядку черговості виконання рішень суду за датою набрання ними законної сили. 23.07.2025 ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про зміну способу та порядку виконання судового рішення. Відмовляючи у задоволенні заяви про зміну способу та порядку виконання судового рішення, суд першої інстанції виходив із того, що невиконання відповідачем рішення в частині виплати коштів через відсутність у нього відповідних бюджетних призначень в розумінні ч. 3 ст. 378 КАС України не свідчить про неможливість виконання судового рішення та не може бути вагомою причиною для зміни способу і порядку його виконання, оскільки ця виплата буде виконана при надходженні коштів із Державного бюджету України. Колегія суддів визнає зазначений висновок суду першої інстанції необґрунтованим, з огляду на наступне. Згідно із ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Згідно із ч. 2 ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження», рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів. Відповідно до частини 3 статті 33 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення. Порядок виконання рішень судів про стягнення коштів з державних органів регулюється Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» та порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 р. №

845. Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. Приписами статті 7 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», встановлено, що виконання рішень суду про зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за якими є державний орган, державне підприємство, юридична особа, здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження» з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом. У разі якщо рішення суду, зазначені в частині першій цієї статті, не виконано протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, державний виконавець зобов`язаний звернутися до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення. Отже, звернення до суду є обов`язком державного виконавця у зазначеній категорії справ та такий обов`язок виникає через два місяці з дня відкриття виконавчого провадження за умови, що рішення суду не виконане, а стягувач не чинить перешкоди провадженню виконавчих дій. Під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у встановленими раніше порядку і способом. Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті. Поняття спосіб і порядок виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке реалізується у виконавчому провадженні. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Під зміною способу виконання рішення суду необхідно розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у раніше встановлений спосіб. Порядок та підстави зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в адміністративному судочинстві врегульовані ст. 378 КАС України. Разом з тим, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень» від 21.11.2024 №4094-IX, який набрав чинності 19.12.2024, були внесені суттєві зміни до положень статті 378 КАС України, зокрема й у частині зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Так, відповідно до змісту частин 1-3 ст. 378 КАС України (у редакції Закону №4094-IX, що діє з 19.12.2024), за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат. Отже, з 19.12.2024 ст. 378 КАС України доповнено самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання судового рішення, а саме: невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо, серед іншого, обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, протягом двох місяців з дня набрання таким рішенням законної сили; при чому зміна способу і порядку виконання такого судового рішення відбувається шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат. З матеріалів справи вбачається, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.09.2024 у справі №160/17172/24, яке набрало законної сили 03.10.2024, зокрема було зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з 01.12.2019 перерахувати та виплачувати пенсію ОСОБА_1 на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Дніпропетровській області» №33/24/С-11006 від 18.12.2023, виданої станом на листопад 2019 року у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень Постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 р. № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції». Головним управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на виконання вищевказаного рішення суду здійснено відповідний перерахунок пенсії позивача. З листа Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 06.01.2025 №0400-010202-8/2420 вбачається, що загальна сума доплати на виконання судового рішення у період з 01.12.2019 по 31.01.2025 становить 223316,17 грн. З огляду на викладене, з урахуванням наведених законодавчих норм та встановлених обставин колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає, що рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.09.2024 у справі №160/17172/24, яке набрало законної сили 03.10.2024 на даний час відповідачем повністю не виконано, оскільки доказів перерахованої доплати до пенсії позивача у розмірі 223316,17 грн. в тому числі і виплаченої за словами відповідача у жовтні 2025 року заборгованості у сумі 187,35 грн. матеріали справи не місять. Таким чином, з огляду на положення ч. 3 ст. 378 КАС України (у редакції Закону №4094-IX, що діє з 19.12.2024), якими встановлено, що невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат, а також враховуючи те, що з моменту набрання законної сили рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.09.2024 у справі №160/17172/24 та по день подання до суду даної заяви про зміну способу виконання рішення пройшло понад дев`ять місяців, рішення суду не є виконаним у повному обсязі, зокрема, щодо виплати позивачу заборгованості з перерахованої пенсії, колегія суддів приходить висновку про обґрунтованість заяви позивача про зміну способу виконання рішення відповідно до статті 378 КАС України шляхом стягнення з відповідача нарахованої заборгованості пенсії, з урахуванням раніше виплачених сум. Відповідно до п. 4 частини першої статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції помилково відмовив у задоволенні заяви позивача про зміну способу і порядку виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.09.2024 у справі №160/17172/24, а тому, оскаржувана ухвала Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.08.2025 підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови про задоволення такої заяви. Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до норм ст. 139 КАС України. Питання про розподіл судових витрат не вирішується, оскільки за приписами пункту 2 частини другої статті 2 Закон України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» судовий збір не справляється за подання заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення. Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 317, 321, 322, 378 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2025 року в адміністративній справі №160/17172/24 скасувати та ухвалити нове судове рішення. Заяву ОСОБА_1 про зміну способу та порядку виконання рішення суду задовольнити. Змінити спосіб і порядок виконання рішення, яке виніс Дніпропетровський окружний адміністративний суд від 02.09.2024 у справі №160/17172/24 із «зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з 01.12.2019 року перерахувати та виплачувати пенсію ОСОБА_1 на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Дніпропетровській області» №33/24/С-11006 від 18.12.2023 року, виданої станом на листопад 2019 року у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень Постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 р. № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції»», на «стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01.12.2019 по день проведення перерахунку, в сумі 223316,17грн., з урахуванням раніше виплачених сум.». Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки визначені ст.ст. 328, 329 КАС України. Повне судове рішення складено 03 грудня 2025 року. Головуючий - суддя Н.І. Малиш суддя Н.П. Баранник суддя А.А. Щербак