LLegalAIпошук судової практики · 2 757 706
← повернутись до результатів

Постанова Третій апеляційний адміністративний суд160/8195/25

від 26.11.2025НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД
Резолютивна:Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2025 року в адміністративній справі №160/8195/25 залишити без змін.

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 26 листопада 2025 року м. Дніпросправа № 160/8195/25 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Малиш Н.І. (доповідач), суддів: Баранник Н.П., Щербака А.А., розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2025 року (суддя 1-ї інстанції Захарчук-Борисенко Н.В.) в адміністративній справі №160/8195/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,- ВСТАНОВИВ: 19.03.2025 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якій просить: - визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , щодо невиплати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 одноразової винагороди на період дії воєнного стану, за період з 01.04.2024 року по 31.05.2024 року з розрахунку 70 000 грн. за 30 днів, всього у розмірі 140 000 грн; - зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 одноразову грошову винагороду на період дії воєнного стану, за період з 01.04.2024 року по 31.05.2024 року з розрахунку 70 000 грн. за 30 днів, всього у розмірі 140 000 грн. В обгрунтування позовних вимог зазначено, що у період з 01.04.2024 року по 31.05.2024 року позивач та особовий склад його частини були залучені до виконання бойових завдань, рубіж оборони на якому займав позиції його особовий склад складався з спостережних постів, взводних та ротних опорних пунктів, в тому числі, які розміщались на лінії бойового зіткнення з противником у першому ешелоні оборони. На виконання бойового розпорядження із врахуванням оперативної обстановки, яка складалась на той час на театрі бойових дій, позивач особисто перебував на взводних опорних та ротних опорних пунктах на лінії зіткнення у зазначений період, однак додаткова винагорода у розмірі 70 000 грн. (сімдесят тисяч гривень) йому не була а ні нарахована, а ні виплачена, що стало підставою звернення до суду. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2025 року у задоволенні позову відмовлено. Позивачем на вказане рішення суду подана апеляційна скарга, в якій зазначено на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а просить скасувати рішення суду та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції не надано належної оцінки доводам позивача про те, що журнал бойових дій ведеться у частинах (та їх підрозділах) з моменту отримання наказу, директиви про залучення до ведення бойових дій до моменту завершення виконання завдань у районі бойових дій. Відповідні витяги з журналів бойових дій були долучені до матеріалів справи, однак достатньої уваги та системного аналізу судом першої інстанції відносно цих витягів так і не було проведено. Також до матеріалів справи було долучено, довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 31.05.2024 року, яка була видана відповідачем відносно позивача, в довідці зазначено, що травма (контузія) отримана позивачем у зв`язку із Захистом Батьківщини. Суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що відсутні докази на підтвердження наявності у позивача права на отримання спірної виплати. Відповідачем поданий відзив на апеляційну скаргу в якому просить відмовити у її задоволенні. У відзиві зазначив, що для виплати одноразової грошової винагороди до військової частини НОМЕР_1 не було додано документів, які насамперед є підставою для виплати одноразової винагороди передбачені Постановою № 168, Наказом № 260 та Порядком № 6610/С. Окрім цього, відповідно до доданих до позовної заяви документів, а саме витягів із журналу бойових дій військової частини НОМЕР_2 в період з 01.04.2025 по 29.04.2025 та з 01.05.2025 по 31.05.2025 проводив перевірку виконаного об`єму фортифікаційних робіт, встановлення інженерних загороджень та несення бойового чергування на взводних або ротних опорних пунктах, що не може вважатися днем виконання бойових (спеціальних) завдань під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до ротного опорного пункту включно. Таким чином, командування військової частини НОМЕР_1 розглянуло клопотання щодо нарахування та виплати спірної додаткової винагороди відповідно до вимог чинного законодавства. Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження на підставі п.1 ч. 1 ст. 311 КАС України. Дослідивши матеріали справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Судом першої інстанції встановлено, що згідно з довідкою №348/3/1226 від 05.03.2025 року про проходження служби, виданої Головним управлінням доктрин та підготовки Генерального Штабу Збройних Сил України, позивач у період з лютого 2023 року до травня 2024 року був командиром в/ч НОМЕР_2 . Тво начальника штабу першого заступника командира в/ч НОМЕР_2 ОСОБА_2 подав клопотання командиру в/ч НОМЕР_3 , в якому зазначено про включення до проекту наказу про виплату одноразової додаткової винагороди у розмірі 70000 грн на період дії воєнного, підполковнику ОСОБА_1 , командиру військової частини НОМЕР_2 : - за 30 діб (сумарно обчислених) у період з 01.04.2024 року по 30.04.2024 року із розрахунку 70000 грн на місяць; - за 30 діб (сумарно обчислених) у період з 01.05.2024 року по 30.05.2024 року із розрахунку 70000 грн на місяць. За кожні 30 (тридцять) діб виконання бойових завдань, під час ведення бойових дій на лінії бойового зіткнення з противником на відстані виконання бойових завдань військовою частиною НОМЕР_4 ешелону оборони до ротного опорного пункту включно, згідно пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану (зі змінами), Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260, зі змінами, згідно наказу Міністерства оборони України від 21 травня 2024 року №339/нм. Підстава даного клопотання було зазначено бойовий наказ ОТУ ІНФОРМАЦІЯ_2 від 19.02.2023 №120т/УО, бойове розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 від 01.03.2023 №266т/17т, бойове розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 від 15.10.2023 №1214т, бойове розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 від 21.03.2024 №209дск, журнал бойових дій військової частини НОМЕР_2 від 01.04.2024 №6т. Згідно копій витягів із журналів бойових дій в/ч НОМЕР_2 за квітень-травень 2024 року, з яких вбачається наступне: - позивачем як командиром в/ч НОМЕР_2 з 01.04.2024 року по 29.04.2024 року включно та з 01.05.2024 року по 30.05.2024 року проводилась перевірка виконаних об`ємів фортифікаційних робіт, встановлених інженерних загороджень та несення бойового чергування; - 30.04.2024 року о 09 год 04 хв 11 год 35 хв командир в/ч НОМЕР_2 з 3в/с розвідувального взводу виїхав на деблокування прориву на ділянці місцевості ГРАНІТ. О 10 год 30 хв командир в/ч НОМЕР_2 з 3в/ч розвід.взводу та евакуаційна група потрапили під артилерійський обстріл під час просування по маршруту. Втрати 3-300, легкі, евакуації не потребували з інформації отриманої від командира в/ч НОМЕР_2 . Отримали поранення майор ОСОБА_1 , мол.лейтенант ОСОБА_3 , солдат ОСОБА_4 . У той же час, в/ч НОМЕР_2 у період квітень-травень 2024 року продовжувала виконувати бойові завдання згідно бойових наказів командира в/ч НОМЕР_2 в смузі відповідальності в/ч НОМЕР_1 . Відповідач відмовив у задоволенні клопотання та здійсненні нарахування та виплати додаткової винагороди позивачу, з підстав відсутності для її нарахування та виплати, оскільки до клопотання не було додано жодних документів, які є підставою для виплати одноразової додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, Наказом №260 та Порядком №6610/С. Позивач вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати додаткової винагороди за період з 01.04.2024 року по 31.05.2024 року з розрахунку 70 000 грн. за 30 днів, всього у розмірі 140000грн, звернувся до суду із цим позовом. Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позову дійшов висновку, що відсутні докази того, що позивач виконував бойові (спеціальні) завдання під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до ротного опорного пункту включно; або на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України; або на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора в районах ведення воєнних (бойових) дій; або на території противника. До матеріалів справи не надано бойові накази, а позивач проводив перевірку виконаних об`ємів фортифікаційних робіт, встановлених інженерних загороджень та несення бойового чергування. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову з огляду на наступне. Отже спірним у справі є нездійснення нарахування та виплати позивачу в розмірі до 70000грн відповідно до Постанови КМУ №168 від 28.02.2022 за 30 діб (сумарно обчислених) за період з 01.04.2024 по 30.04.2024 та з 01.05.2024 по 30.05.2024 . Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їхніх сімей визначені Законом України від 20.12.1991 №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі по тексту - Закон №2011-XII). Відповідно до частин першої та четвертої статті 9 Закону №2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. В подальшому воєнний стан неодноразово продовжувався, який триває і дотепер. Відповідно до п.2,3 Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022 "Про ведення воєнного стану в України" військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об`єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з`єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави. Кабінет Міністрів України 28.02.2022 на виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 р. №64 "Про введення воєнного стану в Україні" та від 24 лютого 2022 року №69 "Про загальну мобілізацію" прийняв постанову №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" (далі Постанова №168). Відповідно до пункту 1-1 Постанови №168 в редакції від 16.04.2024 установлено, що на період воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту (далі - військовослужбовці), які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією рф проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій рф території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. У разі виконання бойових (спеціальних) завдань під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до ротного опорного пункту включно, а також на тимчасово окупованій рф території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора в районах ведення воєнних (бойових) дій та на території противника військовослужбовцям додатково виплачується одноразова винагорода в розмірі 70000 гривень за кожні 30 днів (сумарно обчислених) виконання таких завдань. Отже, виплата додаткової винагороди в розмірі 70000,00 грн за кожні 30 днів (сумарно обчислених) виконання бойових (спеціальних) завдань під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до ротного опорного пункту включно, а також на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора в районах ведення воєнних (бойових) дій та на території держави-агресора виплачується зокрема військовослужбовцям Збройних Сил України у разі виконання таких бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення з противником на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до ротного опорного пункту включно, а також на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора в районах ведення воєнних (бойових) дій та на території держави-агресора. Наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260 затверджено Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26 червня 2018 р. за №745/32197 (далі Порядок №260). Пунктом 4 розділу І Порядку №260 передбачено, що грошове забезпечення військовослужбовців із числа осіб офіцерського складу, в тому числі слухачів (ад`юнктів, докторантів), рядового, сержантського та старшинського складу (крім військовослужбовців строкової служби), включає зокрема інші виплати, які здійснюються відповідно до чинного законодавства України. Відповідно до п. 8 р. І Порядку №260 грошове забезпечення виплачується в межах асигнувань, передбачених у кошторисі військової частини на грошове забезпечення військовослужбовців. Грошове забезпечення виплачується: щомісячні основні та додаткові види - в поточному місяці за минулий; одноразові додаткові види - в місяці видання наказу про виплату або в наступному після місяця, в якому наказом оголошено про виплату (з урахуванням вимог Бюджетного кодексу України). Грошове забезпечення виплачується за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні на підставі наказу командира (начальника, керівника) (далі - командир). Грошове забезпечення командиру військової частини виплачується за місцем перебування на грошовому забезпеченні на підставі наказу вищого командира за підпорядкованістю. Наказом Міністерства оборони України від 21 травня 2024 року №339 Про затвердження Змін до Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22 травня 2024 року за №746/42091, Порядок №260 доповнено новим розділом ХХХVІІ Особливості виплати одноразової винагороди на період дії воєнного стану, який застосовується з 01 квітня 2024 року. Згідно з п.1 та 2 розділу ХХХVІІ Порядку №260 встановлено, що на період воєнного стану військовослужбовцям додатково виплачується одноразова винагорода згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану в розмірі 70 000 гривень за кожні 30 днів (сумарно обчислених) виконання бойових (спеціальних) завдань: під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до ротного опорного пункту включно; на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України; на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора в районах ведення воєнних (бойових) дій; на території противника. Підтвердження виконання бойових (спеціальних) завдань здійснюється на підставі таких документів: бойовий наказ (бойове розпорядження); журнал бойових дій або бойове донесення; рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про виконання бойових (спеціальних) завдань кожним військовослужбовцем (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) в умовах, визначених пунктом 1 цього розділу. Інформацію про кількість днів виконання бойових (спеціальних) завдань у минулому місяці відряджених до військових частин (установ, організацій) військовослужбовців командири військової частини (установи, організації), до яких для виконання завдань відряджений військовослужбовець, повідомляють органи військового управління, військові частини (установи, організації) за місцем штатної служби військовослужбовців, до 05 числа поточного місяця в установленому законодавством порядку. Військовослужбовцям, які вибувають до нового місця служби (навчання) з виключенням зі списків особового складу частини та мають менше 30 днів виконання бойових (спеціальних) завдань в умовах, визначених пунктом 1 цього розділу, за які виплата одноразової винагороди не здійснювалась, інформація про такі дні зазначається у наказі командира військової частини (установи, організації). Отже Порядком №260 встановлено які документи є підтвердженням здійснення бойових завдань та визначені території їх виконання. Крім того, відповідно до положень Інструкції з організації обліку особового складу в системі Міністерства оборони України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 15.09.2022 № 280 дані участі військовослужбовців у бойових діях або заходах відображають щоденно у Відомості обліку днів участі військовослужбовців у бойових діях або заходах. Відомість обліку днів участі військовослужбовців у бойових діях або заходах підписується особою, відповідальною за облік особового складу батальйону (дивізіону), а також командиром батальйону (дивізіону), та направляється до штабу військової частини до 3 числа нового місяця. Облік сумарно обчислених днів участі військовослужбовців у бойових діях або заходах здійснюється особою відповідальною за облік особового складу військової частини за місцем їх штатної служби. Відомість обліку днів виконання бойових (спеціальних) завдань для встановлення одноразової винагороди військовослужбовцям підписується особою, відповідальною за облік особового складу, а також начальником штабу військової частини, а за відсутністю штатної посади начальника штабу - командиром (начальником) військової частини та обліковується в нетаємному діловодстві військової частини, зберігається протягом одного року після проведення аудиту використання коштів за фондом грошового забезпечення. Як свідчать матеріали справи, тво начальника штабу першого заступника командира в/ч НОМЕР_2 ОСОБА_2 , подав клопотання командиру в/ч НОМЕР_3 , в якому зазначено про включення до проекту наказу про виплату одноразової додаткової винагороди у розмірі 70000 грн на період дії воєнного, підполковнику ОСОБА_1 , командиру військової частини НОМЕР_2 : за 30 діб (сумарно обчислених) у період з 01.04.2024 року по 30.04.2024 року із розрахунку 70000 грн на місяць; за 30 діб (сумарно обчислених) у період з 01.05.2024 року по 30.05.2024 року із розрахунку 70000 грн на місяць. У цьому клопотанні зазначені його підстави: бойовий наказ, бойове розпорядження, журнал бойових дій. Так відповідач не спростовує можливу наявність зазначених документів, проте вказав, що до клопотання жодного із зазначених у клопотанні документів подано не було. Цих документів не надано і суду, окрім копії журналу бойових дій. Щодо надання позивачем, на підтвердження своєї позиції, копії витягів із журналів бойових дій в/ч НОМЕР_2 за квітень-травень 2024 року, то вньому зазначено, що позивач як командир в/ч НОМЕР_2 з 01.04.2024 року по 29.04.2024 року включно та з 01.05.2024 року по 30.05.2024 року проводив перевірку виконаних об`ємів фортифікаційних робіт, встановлених інженерних загороджень та несення бойового чергування; 30.04.2024 року о 09 год 04 хв 11 год 35 хв командир в/ч НОМЕР_2 з 3в/с розвідувального взводу виїхав на деблокування прориву на ділянці місцевості ГРАНІТ. О 10 год 30 хв командир в/ч НОМЕР_2 з 3в/ч розвід.взводу та евакуаційна група потрапили під артилерійський обстріл під час просування по маршруту. Втрати 3-300, легкі, евакуації не потребували з інформації отриманої від командира в/ч НОМЕР_2 . Отримали поранення майор ОСОБА_1 , мол.лейтенант ОСОБА_3 , солдат ОСОБА_4 . Таким чином з наданих копій журналу бойових дій не підтверджує позицію позивача, що ним виконувалися бойові (спеціальні) завдання під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до ротного опорного пункту включно, а також на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора в районах ведення воєнних (бойових) дій та на території противника. Жодного бойового наказу надано не було, як не було надано і довідок або інших документів командира військової частини, в якій проходив службу позивач, про його безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії. Накази, що подані позивачем до суду від 16.08.2024 не підтверджують доводи позивача з урахуванням заявлених предмету та підстав позову. Щодо подання позивачем суду довідок за формою №№5, 6, на підтвердження доказів наявності права на спірну додаткову винагороду, колегія суддів зазначає наступне. Так вищезазначеними нормами чинного законодавства чітко визначені документи, що пітверджують виконання бойових (спеціальних) завдань, а подані позивачем довідки не є тими доказами. Отже, з урахуванням вищевикладеного, висновок суду першої інстанції про необґрунтованість позовних вимог є правильним. Таким чином, висновки суду першої інстанції є правильними, доводи апеляційної скарги їх не спростовують. Враховуючи зазначене, суд першої інстанції вірно встановив обставини справи та ухвалив рішення з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, підстави для скасування судового рішення відсутні. Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Розподіл судових витрат не здійснюється у відповідності до норм ст. 139 КАС України. Керуючись статтями 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2025 року в адміністративній справі №160/8195/25 залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки визначені ст.ст 328, 329 КАС України. Головуючий - суддя Н.І. Малиш суддя Н.П. Баранник суддя А.А. Щербак

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»