Постанова 4854 № 420/19882/23

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 02 грудня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/19882/23 Перша інстанція: суддя Катаєва Е.В., П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідачаШляхтицького О.І., суддів:Семенюка Г. В., Ступакової І.Г., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 23.10.2025 у справі № 420/19882/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебувала справа за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_2 (далі в/ч НОМЕР_2 ) про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії. Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 17.04.2024, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 10.09.2024 позов задовольнив. Визнав протиправним та скасував пункти 2,3,4 наказу командира в/ч НОМЕР_2 № 7 від 24.01.2023 «Про результати службового розслідування щодо поранення або травмування військовослужбовця ОСОБА_1 ». Зобов`язав в/ч НОМЕР_2 видати ОСОБА_1 довідку про обставини травми внаслідок отримання ним вибухової травми 24.12.2022. Одеським окружним адміністративним судом 25.10.2024 видано виконавчий лист по справі. Одеський окружний адміністративний суд ухвалою від 11.12.2024 відмовив у задоволенні заяви представника Бериславського відділу державної виконавчої служби у Бериславському районі Херсонської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про роз`яснення рішення суду від 17.04.2024. Одеський окружний адміністративний суд ухвалою від 05.06.2025 замінив сторону боржника виконавчого провадження по справі з в/ч НОМЕР_2 на в/ч НОМЕР_1 . Ухвалою суду від 19.06.2025 Одеський окружний адміністративний суд заяву в/ч НОМЕР_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, повернув без розгляду. Ухвалою суду першої інстанції від 03.07.2025 відмовлено у задоволенні заяви в/ч НОМЕР_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню. Ухвалами Одеського окружного адміністративного суду від 16.09.2025 та 24.09.2025 заяви в/ч НОМЕР_1 про відстрочення виконання рішення суду повернуто заявнику без розгляду. 27.09.2025 представник в/ч НОМЕР_1 надав до суду першої інстанції заяву про відстрочення (зупинення) виконання рішення від 17.04.2024 у справі 420/19882/23. В обґрунтування заяви представник боржника зазначив, що на виконання рішення суду по цій справі наказом командира в/ч НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 18.07.2025 №926 відповідно до вимог Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України №332 від 27.10.2021 (далі Інструкція №332) призначено проведення спеціального розслідування за фактом небойового травмування солдата ОСОБА_1 . Наказом командира в/ч НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 24.07.2025 №951, в порядку п.14 розділу ІІ Інструкції №332, продовжено строк проведення розслідування за фактом травмування солдата ОСОБА_1 до отримання висновків закладів охорони здоров`я та (або) судово-медичних експертиз (досліджень). Представник в/ч НОМЕР_1 зазначає, що виконання рішення суду від 17.04.2024 у справі № 420/19882/23 неможливе до завершення спеціального розслідування (призначено наказом №926 від 18.07.2025, продовжено наказом №951 від 24.07.2025), за результатами якого буде складено довідку про обставини травми внаслідок отримання позивачем вибухової травми, що є підставою для відстрочення (зупинення) виконання цього рішення. Стягувач ОСОБА_1 подав до суду першої інстанції заперечення на вищевказану заяву, у яких просив відмовити у її задоволенні. В обґрунтування заперечень зазначив, що в/ч НОМЕР_1 , яка визначена правонаступником в/ч НОМЕР_2 своїми діями грубо порушує ст.370 КАС України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законодавчої сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників. Отже в/ч НОМЕР_1 , яка є правонаступником в/ч НОМЕР_2 , зобов`язана виконати рішення суду не на власний розсуд. Натомість в/ч НОМЕР_1 , використовуючи формулювання «небойове травмування» при призначенні розслідування, ухиляється та затягує виконання рішення суду. Також ОСОБА_1 просив суд за результатом розгляду заяви зобов`язати боржника видати довідку про обставини травми та зазначив, що в діях службових осіб в/ч НОМЕР_1 є ознаки невиконання або неналежного виконання обов`язків, тому просив ухвалити рішення щодо скерування матеріалів на розгляд дисциплінарної комісії Міністерства оборони України. Представник в/ч НОМЕР_1 подав до суду додаткові пояснення, у яких наголошував, що проведення розслідування нещасного випадку призначено з метою виконання рішення суду та видання ОСОБА_1 довідки про обставини травми внаслідок отримання ним вибухової травми 24.12.2022 для встановлення точних обставин нещасного випадку, що стався із стягувачем, та, відповідно, аби мати можливість зазначення таких обставин у довідці, що видається за наслідками проведення розслідування нещасного випадку. Крім цього, оскільки нещасний випадок стався понад 2 роки назад, а в/ч НОМЕР_1 і надалі продовжує участь у виконанні поставлених бойових завдань, та отримання/відновлення пов`язаною з подією інформації та відомостей є ускладненим, внаслідок чого встановлення всіх обставин нещасного випадку затягується у часі через об`єктивні причини, які не залежать від військової частини НОМЕР_1 . Одеський окружний адміністративний суд ухвалою від 23.10.2025 у справі № 420/19882/23 заяву представника військової частини НОМЕР_1 про відстрочення виконання рішення суду від 17.04.2024 задовольнив частково. Відстрочив виконання судового рішення від 17.04.2024 по справі №420/19882/23 у строк до 20.12.2025. Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що обставини, які викладені заявником для відстрочки виконання рішення суду, а саме продовження участі в/ч НОМЕР_1 у виконанні поставлених бойових завдань, щодо перешкоджає своєчасному отриманню інформації пов`язаною з подією нещасного випадку, а також отримання висновків закладів охорони здоров`я та (або) судово-медичних експертиз (досліджень), є поважними свідчать про наявність підстав для задоволення заяви для відстрочки виконання рішення суду. Разом з тим, суд відхилив аргументи ОСОБА_1 щодо наявності в діях службових осіб в/ч НОМЕР_1 ознак невиконання або неналежного виконання обов`язків, оскільки боржником на цей момент вчиняються дії щодо виконання рішення суду від 17.04.2024 року. Не погоджуючись з даним рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі вказує, що ухвала судом першої інстанції постановлена з порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права, неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими, у зв`язку з чим просить її скасувати та ухвалити нову постанову, якою заяву задовольнити. Апелянт, мотивуючи власну правову позицію, акцентує на таких обставинах і причинах незаконності і необґрунтованості оскаржуваного судового рішення: - суд першої інстанції не врахував, що наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 18.07.2025 № 926 всупереч рішення суду по даній справі призначено проведення спеціального розслідування за фактом саме небойового травмування солдата ОСОБА_1 ; - суд першої інстанції залишив поза увагою, що спеціальне розслідування, на яке посилається представник боржника у заяві про відстрочення виконання рішення суду, передбачене пунктом 1 розділу ІІІ Інструкції № 332, не стосується спірних правовідносин та виконання рішення у даній справі. Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для її задоволення з огляду на таке. Відповідно до ч. 2 ст. 55 Конституції України визначено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Відповідно до ч. 3 ст. 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. За приписами ч. ч. 1-3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справ. Частиною 1 статті 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Частинами 1, 3, 4 статті 378 КАС України встановлено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання самої особи або членів її сім`ї, її матеріальне становище; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Як зазначено вище апеляційним судом, рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 17.04.2024, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 10.09.2024, визнано протиправним та скасовано пункти 2,3,4 наказу командира в/ч НОМЕР_2 №7 від 24.01.2023 «Про результати службового розслідування щодо поранення або травмування військовослужбовця ОСОБА_1 ». Зобов`язано в/ч НОМЕР_2 видати ОСОБА_1 довідку про обставини травми внаслідок отримання ним вибухової травми 24.12.2022. У вказаному рішенні судом, зокрема, зазначено: «Відповідно до Первинної медичної картки за формою 100, виданої Херсонською обласною клінічною лікарнею 26.12.2022 року o 11:00 год солдату ОСОБА_1 міститься наступна інформація: «Діагноз: Вибухова травма (24.12.2022 зі слів) акубаротравма, закрита черепно-мозкова травма (далі ЗЧМТ), струс головного мозку, локалізація голова, евакуювати сидячи» (а.с.140 т.2). Згідно з витягом із журналу бойових дій, у ньому 26.12.2022 року о 12:45 год зроблено наступний запис: «Солдат ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , шпиталізований в ХОКЛ з діагнозом: МВТ (далі мінно-вибухова травма), Акубаротравма, Струс головного мозку. Зі слів ОСОБА_1 : 24.12.22 року (час не пам`ятає) під час мінометного обстрілу позицій, забіг у бліндаж, ударився головою, втратив свідомість. 26.12.2022 року почав відчувати себе погано звернувся до медика роти» (а.с.168 т.2). Таким чином, після огляду ОСОБА_1 26.12.2022 року його евакуйовано на подальше обстеження із попереднім діагнозом, зокрема, вибухова (мінно-вибухова) травма. Відповідно до висновку лікаря невролога від 26.12.2022 року діагноз ОСОБА_1 «Вибухова травма (24.12.2022 року), ЗЧМТ, струс головного мозку». За висновком рентгенолога у позивача «КТ ознаки кістково-травматичних змін не виявлені. Помірно виражений набряк речовини мозку» (а.с.141-142 т.2). Згідно з випискою із медичної картки стаціонарного хворого №605 ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні в КНП «Одеський обласний очний шпиталь інвалідів війни» Одеської обласної ради» з 27.12.2022 по 13.01.2023 з діагнозом: Стан після перенесеної МВТ (24.12.2022). ЗЧМТ. Струс головного мозку з дрібновогнещевою симптоматикою. Цефалгічний синдром, вегетативна нестійкість. Деформуючий артроз лівого плечового суглобу з дефектом суглобової впадини лівої лопатки з больовим синдром і значним порушенням функції. Ангіошитія сітківки. Хронічний кон`юнктивіт (а.с.147-148 т.2). При таких обставинах висновки комісії під час службового розслідування про неможливість отримання МВТ під час несення позивачем бойового чергування є такими, що побудовані на припущеннях. Медична документація, складена лікарями медичних установ відповідно до їх повноважень, підтверджує факт МВТ ОСОБА_1 ». Окрім того, в мотивувальній частині рішення суд першої інстанції зокрема зазначив: «На підставі встановлених обставин, суд дійшов висновку, що наказ командира в/ч НОМЕР_2 №7 від 24.01.2023 року прийнято необґрунтовано та без урахування всіх обставин, що мали значення для його прийняття в частині висновку про непідтвердженість факту травмування ОСОБА_1 під час виконання завдання та оформлення довідки про травму, що отримана за невстановлених обставин та у не встановлений час, не внаслідок бойових уражень або дій з боку противника в районі ведення бойових дій та не у зв`язку з виконанням обов`язків військової служби. Отже, пункти 2,3 наказу №7 від 24.01.2023 року є протиправними та підлягають скасуванню. Суд виснував, що ефективним захистом порушених прав позивача в цій частині є зобов`язання відповідача видати ОСОБА_1 довідку про обставини травми внаслідок отримання ним вибухової травми 24.12.2022 року.». З аналізу наведеного виходить, що судом першої інстанції, яке набрало законної сили, встановлено обставини щодо отримання ОСОБА_1 травми під час несення бойового чергування в зоні проведення бойових дій. Водночас, у заяві про відстрочення виконання рішення суду у даній справі заявник посилається на необхідність проведення спеціального розслідування відповідно до положень Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 27.10.2021 № 332 (далі Інструкція № 332), ініційованого боржником Військовою частиною НОМЕР_2 , відповідно до наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 18.07.2025 № 926 «Про призначення спеціального розслідування за фактом небойового травмування солдата ОСОБА_1 ». Апеляційний суд зауважує, що пунктом 3 Розділу І Інструкції № 332 визначено, що ця Інструкція поширюється на військові частини та військовослужбовців, крім військовослужбовців, які отримали гостре професійне захворювання (отруєння), поранення, контузію, травму, каліцтво, зникли, померли або загинули внаслідок бойових уражень або дій з боку противника в районі ведення бойових дій або проведення операції Об`єднаних сил. Випадки гострого професійного захворювання (отруєння), поранення, контузії, травми, каліцтва, зникнення, смерті або загибелі військовослужбовців внаслідок бойових уражень або дій з боку противника є бойовими людськими втратами і обліку як нещасні випадки не підлягають. Випадки гострого професійного захворювання (отруєння), поранення, контузії, травми, каліцтва, зникнення, смерті або загибелі військовослужбовців, що сталися в районі ведення бойових дій або проведення операції Об`єднаних сил, але не пов`язані з бойовими ураженнями або діями з боку противника, розслідуються згідно з вимогами цієї Інструкції. Разом з тим, пунктом 1 Розділу ІІІ «Спеціальні розслідування нещасних випадків, випадків зникнення та випадків смерті військовослужбовців» встановлено, що спеціальному розслідуванню підлягають: нещасні випадки з військовослужбовцями зі смертельним наслідком; нещасні випадки, унаслідок яких військовослужбовцем отримані тяжкі травми; групові нещасні випадки, що сталися одночасно з двома і більше військовослужбовцями, незалежно від тяжкості шкоди їх здоров`ю; випадки зникнення військовослужбовців, за відсутності ознак ухилення від військової служби; випадки смерті військовослужбовців. Спеціальне розслідування зазначених вище випадків проводиться за наявності ознак того, що випадок стався під час виконання обов`язків військової служби. Аналіз наведених положень свідчить про те, що вказана інструкція не поширюється на випадки поранення, що стались в районі ведення бойових дій, а такі поранення не є предметом спеціального розслідування, в розумінні положень розділу ІІІ Інструкції №

332. Так, колегія суддів зауважує, що зі змісту наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 18.07.2025 № 926 «Про призначення спеціального розслідування за фактом небойогово травмування солдата ОСОБА_1 » спеціальне розслідування проводиться за фактом небойового поранення ОСОБА_1 . Водночас, як зазначено вище апеляційним судом, та встановлено рішенням суду у даній справі, ОСОБА_1 отримав травму під час бойового чергування в районі проведення бойових дій. Вказане, в сукупності, свідчить про те, що спеціальне розслідування не стосується рішення суду у даній справі, а відтак, не є поважною причиною для відстрочення виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17.04.2024 у справі № 420/19882/23. Разом з тим, колегія суддів зазначає, що заявником до заяви не долучено доказів неможливості виконання рішення суду у зв`язку з залученням військової частини до виконання бойових завдань. З огляду на викладене, на думку колегії суддів, суд першої інстанції помилково дійшов висновку про наявність підстав для відстрочення виконання рішення суду у даній справі. Принагідно апеляційний суд наголошує, що обставини щодо отримання травми ОСОБА_1 є встановленими у рішенні суду від 17.04.2024, а відповідні висновки суду щодо наявності підстав для зобов`язання Військової частини НОМЕР_2 , правонаступником якої є Військова частина НОМЕР_1 , видати ОСОБА_1 довідку про обставини травми внаслідок отримання ним вибухової травми 24.12.2022 є обов`язковими для боржника Військової частини НОМЕР_1 . Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Згідно зі статтею 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Враховуючи те, що при постановлені оскаржуваного рішення судом першої інстанції неправильно застосовано норми процесуального права, неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, що призвело до її неправильного вирішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, ухвалу суду першої інстанції скасувати, ухваливши нову постанову, якою у задоволенні заяви про відстрочення виконання рішення суду слід відмовити. Керуючись статтями 308, 309, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 23.10.2025 у справі № 420/19882/23 скасувати. Ухвалити нову постанову, якою у задоволенні заяви Військової частини НОМЕР_1 про відстрочення виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17.04.2024 у справі № 420/19882/23 відмовити. Постанова апеляційного суду набирає законної сили дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Суддя-доповідач О.І. Шляхтицький Судді Г.В. Семенюк І.Г. Ступакова