Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 420/34222/25

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ------------------------ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 03 грудня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/34222/25 Перша інстанція: суддя Стефанов С.О., повний текст судового рішення складено 13.10.2025, м. Одеса П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Джабурія О.В. суддів - Вербицької Н.В. - Кравченка К.В. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2025 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_1 до Хаджибейського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м.Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, - ВСТАНОВИВ: До Одеського окружного адміністративного суду 08 жовтня 2025 року надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Хаджибейського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Одесі Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса), в якому позивач просить: - визнати протиправною бездіяльність Хаджибейського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 24.09.2025 року про визнання батьківства та внесення відповідних відомостей до актового запису про народження дитини; - зобов`язати Хаджибейський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) розглянути спільну заяву від 17.09.2025 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 зареєстровану від 24.09.2025 року про визнання батьківства та внесення відповідних відомостей до актового запису про народження №393 від 17.11.2015 року, складеного Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Арцизького районного управління юстиції в Одеській області відносно ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та за результатами скласти обґрунтований висновок про внесення змін або про відмову із зазначенням причин, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні. В обґрунтування заявленого позову, позивачі, зокрема, зазначили, що 24.09.2025 року ОСОБА_1 (далі - Позивач-1) разом із дружиною ОСОБА_2 (Позивач-2) через представника на підставі довіреності звернулись до Хаджибейського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (далі - Відповідач) зі спільною заявою від 17.09.2025 року батьків щодо визнання батьківства та внесення відповідних відомостей до актового запису про народження №393 від 17.11.2015 року, складеного Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Арцизького районного управління юстиції в Одеській області відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . За результатами розгляду заяви, позивачам було надано лист від 03.10.2025 року №2369/24.25-37, в якому було зазначено, що Хаджибейський відділ ДРАЦС у місті Одесі ПМУ МЮ (м. Одеса) розглянув вищевказані документи та повідомив, що внесення змін до актового запису неможливо з наступних підстав: - ОСОБА_1 не скористався правом визнати батьківство відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 протягом 9 років від дня народження дитини; - дослідивши надані свідоцтва про народження дитини та відомості Державного реєстру актів цивільного стану громадян було виявлено, що в актовому записі про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відомості про батька зазначаються « ОСОБА_4 », тоді як заявник « ОСОБА_5 », що викликає сумніви у факті батьківства; - з відомостей Державного реєстру актів цивільного стану громадян було встановлено, що ОСОБА_1 має двох дітей - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; - фіктивне визнання батьківства, тобто визнання батьківства без наміру виконувати батьківські обов`язки, порушує права дитини; - визнання батьківства у воєнний час може бути використане з метою ухилення від призову та легального виїзду за кордон; - мати дитини ОСОБА_2 перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_1 з 2024 року. У вищевказаному листі відповідач також зазначив, що питання встановлення батьківства або усиновлення відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , необхідно розглянути в судовому порядку та заяву про визнання батьківства залишено «без виконання». Позивачі вважають, що вказані дії/бездіяльність відповідача є протиправною, оскільки це перешкоджає та впливає на реалізацію прав, свобод та інтересів позивачів як батьків дитини. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2025 року у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Хаджибейського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Одесі Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - відмовлено. Роз`яснено позивачам про право звернення на звернення до суду цивільної юрисдикції. Не погодившись з ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2025 року, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій наголошено, що відповідачем залишено заяву позивачів без виконання та не надано обґрунтованого висновку про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому. Відповідно до вимог ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Приписами ч.2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Повноваження адміністративних судів щодо розгляду справ адміністративної юрисдикції, порядок звернення до адміністративних судів і порядок здійснення адміністративного судочинства визначаються Кодексом адміністративного судочинства України. Відповідно до вимог частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Згідно з вимогами пункту 1 частини 1 статті 4 КАС України, адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір. Відповідно до вимог пункту 2 частини 1 статті 4 КАС України публічно-правовий спір - це спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій тощо. Вжитий у КАС України термін суб`єкт владних повноважень означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг. Відповідно до вимог пункту 19 частини 1 статті 4 КАС України індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк. Відповідно до вимог частини 1 статті 22 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав. За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому. У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку вказуються причини відмови та зазначається про можливість її оскарження в судовому порядку. З огляду на положення статей 2, 4, 19 КАС України з урахуванням того, що орган державної реєстрації актів цивільного стану є державним органом - суб`єктом владних повноважень, уповноваженим здійснювати державну реєстрацію актів цивільного стану, яка має публічно-правову природу, спір щодо відмови органу державної реєстрації актів цивільного стану внести зміни до актового запису цивільного стану за заявою особи слід кваліфікувати як публічно-правовий спір, що належить до адміністративної юрисдикції. Порядок внесення змін до актових записів цивільного стану також регулюють Правила внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 12 січня 2011р. №96/5 (далі - Правила). Відповідно до вимог п.1.1. розд.І Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, які складено органами державної реєстрації актів цивільного стану України, проводиться відділами державної реєстрації актів цивільного стану міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (далі - відділи державної реєстрації актів цивільного стану) у випадках, передбачених чинним законодавством. У разі відмови у внесенні змін до актових записів цивільного стану у висновку відділу державної реєстрації актів цивільного стану вказуються причини відмови та зазначається про можливість оскарження його у судовому порядку. Аналіз вищезазначених норм законодавства дає можливість дійти висновку, що з метою внесення відповідних змін до актових записів цивільного стану зацікавлена особа подає до уповноваженого органу заяву, а відповідний орган має скласти обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому. При цьому, у разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку вказуються причини відмови та зазначається про можливість її оскарження в судовому порядку. Колегія суддів зазначає, що предметом спору щодо відмови органу державної реєстрації актів цивільного стану внести зміни до актового запису цивільного стану за заявою особи є власне рішення, дії чи бездіяльність відповідного органу, а не наявність в особи особистого немайнового права. При розгляді справ, пов`язаних з відмовою органу державної реєстрації актів цивільного стану неприпустимим є вихід адміністративного суду за межі публічно-правових аспектів справи і встановлення юридичних фактів, що мають значення для внесення змін до актових записів цивільного стану. Суд не уповноважений встановлювати достовірність обставин, засвідчених поданими документами, чи іншим способом встановлювати юридичні факти; такі справи належать до цивільної юрисдикції і вирішуються, зокрема, у порядку окремого провадження. Подібна за змістом позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 16 лютого 2023 року по справі №420/11422/21. Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, яка міститься у постановах від 14 листопада 2018 р. у справі №425/2737/17 та від 23 січня 2019 р. у справі №807/45/17, у справах про оскарження відмови внести за заявою особи зміни до актового запису цивільного стану суд за правилами адміністративного судочинства вивчає наявність чи відсутність достатніх підстав для прийняття відповідного рішення, зокрема, перевіряє чи відповідні рішення прийняті на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також, чи прийняті вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення. Завдання адміністративного суду у таких справах полягає, насамперед, у перевірці додержання процедури розгляду та прийняття органом реєстрації актів цивільного стану відповідного рішення. Адміністративний суд, розглядаючи такі справи, не вправі вийти за межі їх публічно-правових аспектів і встановлювати юридичні факти, що мають значення для внесення змін до актових записів цивільного стану. При цьому, як вбачається з матеріалів справи та не заперечується відповідачем, розглянувши спільну заяву від 17.09.2025 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнання батьківства та внесення відповідних відомостей до актового запису про народження №393 від 17.11.2015 року, Хаджибейським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) не прийнято управлінського рішення - висновку про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому відповідно до норм Закону №2398-VI та Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 р. №96/5. При цьому, колегія суддів акцентує, що лист відповідача від 03.10.2025 р. №2369/24.25-37 не є висновком про відмову у внесенні змін до актового запису цивільного стану в розумінні вимог ст.22 Закону №2398-VI. Отже, судом першої інстанції не враховано, що предметом спору у даній справі є питання щодо дотримання суб`єктом владних повноважень процедури розгляду звернення про внесення змін до актового запису й оцінка правомірності дій/бездіяльності відповідача, а не відновлення сімейних прав позивачів. За таких обставин, колегія суддів вважає, що є помилковим висновок суду першої інстанції про те, що заявлені у цій справі позовні вимоги не підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства, а повинні вирішуватися в порядку цивільного судочинства. Згідно з вимогами ст.320 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. Відповідно до вимог ч. 3 ст. 312 КАС України, у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції. Враховуючи вищевказане, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції про наявність підстав для відмови у відкритті провадження у справі, які ґрунтуються на неповному з`ясуванні судом обставин, що мають значення для справи та порушенні норм процесуального права, а тому у відповідності до положень ст. 320 КАС України наявні підстави для задоволення апеляційної скарги, скасування ухвали суду першої інстанції та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст. 292, 311, 312, 320, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд апеляційної інстанції, - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити, ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2025 року - скасувати. Направити справу №420/34222/25 за адміністративним позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_1 до Хаджибейського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м.Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії до Одеського окружного адміністративного суду для продовження розгляду. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач О.В. Джабурія Судді Н.В. Вербицька К.В. Кравченко