Постанова 4850 № 200/3734/25

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 грудня 2025 року справа №200/3734/25 м. Дніпро Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Геращенка І.В., суддів Блохіна А.А., Казначеєва Е.Г., розглянув у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 24 липня 2025 року у справі № 200/3734/25 (головуючий І інстанції Троянова О.В.) за позовом Сакуна Віталія Анатолійовича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про стягнення компенсації втрати частини грошових доходів,- В С Т А Н О В И В : Сакун Віталій Анатолійович в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - відповідач) про стягнення компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати у розмірі 20892,63 грн. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 24 липня 2025 року позов - задоволено: - визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо ненарахування та невиплати позивачу компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 23.02.2023 по 31.08.2023 року на суму пенсії 130065,00 грн; - зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 23.02.2023 по 31.08.2023 року на суму пенсії 130065,00 грн за весь час затримки виплати з 23.02.2023 року по день фактичної виплати 21 березня 2025 року відповідно до Закону України Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати та порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №159 від 21.02.2001; - в задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Відповідачем подано апеляційну скаргу на рішення суду, в якій посилався на порушення норм матеріального, процесуального права права, просив скасувати рішення суду, прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог позивачу відмовити. Апелянт правомірність відмови у нарахуванні та виплаті компенсації за втрату частини доходу відповідач аргументує тим, що сума перерахованої та сплаченої на виконання судового рішення пенсії носить разовий характер і не підлягає під визначення доходів, передбачених Законом №2050-ІІІ. Просив врахувати правову позицію, висловлену Верховним Судом у постановах від 03.07.2018 по справі №521/940/17, від 08.08.2019 по справі №638/19990/16-а, від 19.12.2019 по справі №522/1189/17. Апеляційним судом витребувано у Донецького окружного адміністративного суду справу, який листом повідомив, що зазначена справа зареєстрована через «ЄСІТС», тому в паперовому вигляді відсутня, електронну картку справи можна отримати, витребував справу з ЦБД КП «Діловодство спеціалізованого суду». За ч.ч. 1, 4 ст. 18 КАС України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система. Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції. За пп. 15 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі (пп. 15.1); розгляд справи у суді здійснюється за матеріалами справи у паперовій формі (пп. 15.3). Суд проводить розгляд справи за матеріалами судової справи у паперовій або електронній формі в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (ч. 9 ст. 18 КАС України). Процесуальні та інші документи і докази в паперовій формі зберігаються в додатку до справи в суді першої інстанції та у разі необхідності можуть бути оглянуті учасниками справи чи судом першої інстанції або витребувані судом апеляційної чи касаційної інстанції після надходження до них відповідної апеляційної чи касаційної скарги (ч. 10 ст. 18 КАС України). За пп. 5.2 п.5 розділу І Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21, електронна копія паперового документа - документ в електронній формі, що містить візуальне подання паперового документа, отримане шляхом сканування (фотографування) паперового документа. Відповідність оригіналу та правовий статус електронної копії паперового документа засвідчуються кваліфікованим електронним підписом особи, що створила таку копію. Апеляційний суд вважає за можливе здійснити апеляційний перегляд за документами, наявними в підсистемі «Електронний суд». Відповідно до ст. 311 КАС України справу розглянуто в письмовому провадженні. Суд апеляційної інстанції заслухав доповідь судді-доповідача, вивчив доводи апеляційної скарги, перевірив їх за матеріалами справи і дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 24 липня 2023 року року у справі №200/2768/23 задоволено частково адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області 052530003755 від 02 березня 2023 року про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 . Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 23 лютого 2023 року згідно ч. 3 ст. 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, з урахуванням правової оцінки, що надана судом у рішенні. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. На звернення позивача з питань пенсійного забезпечення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області надано відповідь листом від 18.10.2023 року 20317-18933/А-02/8-0500/23, відповідно до якої у серпні 2023 на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16.02.2022 по справі №200/2768/23 Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області повторно розглянуло заяву від 23.02.2023 та призначило пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з урахуванням правової оцінки, що надана судом у рішенні. Доплата згідно Рішення суду за період з 23.02.2023 по 31.08.2023, як така, що не передбачена бюджетом Пенсійного фонду України та потребує додаткового фінансування, буде фактично виплачена після отримання відповідного фінансового ресурсу в розмірі 130065,00 грн. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 03 січня 2024 року у справі №200/6915/23 задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про стягнення заборгованості. Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 заборгованість з пенсії за період з 23 лютого 2023 року до 31 жовтня 2023 року у розмірі 130065 грн. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 03 січня 2024 року у справі №200/6915/23 набрало законної сили на підставі постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 06 серпня 2024 року. 21.03.2025 року позивачу виплачено заборгованість з пенсії у розмірі 130065,00 грн, що підтверджується скріншотом з програмного забезпечення банківської установи. Апеляційний суд надає правову оцінку спірним правовідносинам та враховує наступне. За ч. 2 статті 46 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Компенсація втрати частини пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом. Питання, пов`язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, урегульовані Законом України від 19.10.2000 №2050-ІІІ Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (надалі - Закон №2050-ІІІ) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159 (далі - Порядок №159). За статтями 1, 2 Закону №2050-ІІІ підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші. Статтями 3 та 4 Закону №2050-ІІІ встановлено, що сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться). Виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць. Відповідно до статті 6 Закону №2050-ІІІ компенсацію виплачують за рахунок: - власних коштів - підприємства, установи і організації, які не фінансуються і не дотуються з бюджету, а також об`єднання громадян; - коштів відповідного бюджету - підприємства, установи і організації, що фінансуються чи дотуються з бюджету; - коштів Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, інших цільових соціальних фондів, а також коштів, що спрямовуються на їх виплату з бюджету. За пунктом 2 Порядку №159 компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року. Відповідно до пункту 3 Порядку №159 компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру: пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат); соціальні виплати (допомога сім`ям з дітьми, державна соціальна допомога інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам, допомога по безробіттю, матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, матеріальна допомога по безробіттю, допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомога по вагітності та пологах, щомісячна грошова сума в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, допомога дитині, яка народилася інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності, тощо); стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення). Отже, дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, у тому числі, пенсії. Основною умовою для виплати громадянину передбаченої статтею 2 Закону №2050-ІІІ та Порядком №159 компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому, компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією (у цій справі пенсійним органом) добровільно чи на виконання судового рішення. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 06.02.2018 у справі 681/423/15-а, від 20.02.2018 у справі 522/5664/17, від 21.06.2018 у справі 523/1124/17, від 03.07.2018 у справі 521/940/17, від 05.10.2018 у справі 127/829/17, від 12.02.2019 у справі 814/1428/18, від 11.02.2021 у справі 1540/3742/18. За цим регулюванням правове значення має те, чи з порушенням строків був виплачений нарахований дохід, чи виплачений і коли цей платіж, чи не нараховувався і не виплачувався грошовий дохід, право на який визнано судовим рішенням. Саме ці події є тими юридичними фактами, з якими пов`язується виплата компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати. В постанові від 05.03.2020 у справі №140/1547/19 Верховний Суд зазначив, що згідно з положеннями статті 4 Закону України Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць. Відповідно до статті 6 Закону України Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати компенсацію виплачують за рахунок коштів Пенсійного фонду України, а також коштів, що спрямовуються на їх виплату з бюджету. З системного аналізу правових норм вбачається, що основними умовами для виплати суми компенсації є: 1) порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії) та 2) виплата нарахованих доходів. При цьому виплата компенсації втрати частини доходів здійснюється в день виплати основної суми доходу. За матеріалами справи судом встановлено, що 21.03.2025 року позивачу здійснено повну виплату заборгованості пенсії за період з 23.02.2023 по 31.08.2023 року в розмірі 130065,00 грн на виконання рішень Донецького окружного адміністративного суду від 24.07.2023 року по справі №200/2768/23 та від 03 січня 2024 року по справі №200/6915/23. Суд враховує, що компенсація, передбачена Законом України Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, виплачується у разі порушення строків виплати доходу (у тому числі пенсії), а не виконання рішення суду. Оскільки вказані кошти нараховані в результаті протиправної не виплати належної пенсії, вказана сума є доходом в розумінні статті 2 Закону України Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати. Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 29 квітня 2020 року по справі №420/2093/16-а. За правовою позицією, в постановах Верховного суду від 20 лютого 2018 року по справі №336/4675/17, від 05 жовтня 2018 року по справі 162/787/16-а, компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією (у цій справі - пенсійним органом) добровільно чи на виконання судового рішення. Тобто, належні позивачу з 23.02.2023 по 31.08.2023 року в розмірі 130065 грн на виконання рішення суду виплачені лише 21 березня 2025 року, тому позивач має право на компенсацію за втрату частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії. Стосовно обраного позивачем способу захисту порушених прав суд зазначає наступне. Згідно з частиною 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Смуд враховує, що обчислення компенсації та визначення її розміру є дискреційними повноваженнями відповідного територіального органу Пенсійного фонду України. Саме на відповідача за наявності законних підстав покладається обов`язок нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати. Суд лише має компетенцію на здійснення судового контролю за відповідністю чинному законодавству оскаржуваного рішення, дії чи бездіяльності відповідного суб`єкта владних повноважень. Здійснюючи судочинство Європейський суд неодноразово аналізував наявність, межі, спосіб та законність застосування дискреційних повноважень національними органами, їх посадовими особами. Зокрема, в рішенні Європейського суду з прав людини від 17.12.2004 року у справі Педерсен і Бодсгор проти Данії зазначено, що здійснюючи наглядову юрисдикцію, суд, не ставлячи своїм завданням підміняти компетентні національні органи, перевіряє, чи відповідають рішення національних держаних органів, які їх винесли з використанням свого дискреційного права, положенням Конвенції та Протоколів до неї. Суд є правозастосовчим органом та не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень. За встановлених обставин суд першої інстанції дійшов вірного висновку про: - визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо ненарахування та невиплати позивачу компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 23.02.2023 по 31.08.2023 року на суму пенсії 130065 грн; - зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 23.02.2023 по 31.08.2023 року на суму пенсії 130065 грн за весь час затримки виплати з 23.02.2023 року по день фактичної виплати 21 березня 2025 року відповідно до Закону України Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати та порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №159 від 21.02.2001. Щодо доводів апелянта про врахування правової позиції Верховного Суду в постановах від 03.07.2018 по справі №521/940/17, від 08.08.2019 по справі №638/19990/16-а, від 19.12.2019 по справі №522/1189/17, то апеляційний суд, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, враховує цю позицію касаційного суду, згідно з якою колегія суддів дійшла висновку про помилковість доводів скаржника, що виплата суми недоотриманої позивачем пенсії у розмірі має характер разового платежу та положення ст. 2 Закону № 2050-ІІІ застосуванню не підлягають, оскільки грошова сума, яка була стягнута з відповідача на користь позивача, входила в структуру пенсійної виплати, у зв`язку з чим не може вважатись доходом, що має разовий характер. Отже, апелянт помилково розуміє зміст та суть правових висновків касайційного суду, на які посилається в апеляційній скарзі, як на підставу скасування рішення. Таким чином, спір за суттю вимог судом першої інстанції вирішений правильно, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, внаслідок чого відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги. Керуючись ст.ст. 250, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області - залишити без задоволення. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 24 липня 2025 року у справі № 200/3734/25 за позовом Сакуна Віталія Анатолійовича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про стягнення компенсації втрати частини грошових доходів - залишити без змін. Повний текст постанови складений 3 грудня 2025 року. Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її ухвалення та відповідно до ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верхового Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий І.В. Геращенко Судді: А.А. Блохін Е.Г. Казначеєв