Постанова 4821 № 703/3817/25

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Номер провадження 22-ц/821/1853/25Головуючий по 1 інстанції Справа №703/3817/25 Категорія: 304070000 Прилуцький В. О. Доповідач в апеляційній інстанції Гончар Н. І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 грудня 2025 рокум. Черкаси Черкаський апеляційний суд у складі колегії суддів: Гончар Н.І., Новікова О.М., Сіренка Ю.В. учасники справи: позивач Комунальне підприємство «Смілакомунтеплоенерго»; відповідач ОСОБА_1 ; особа, яка подала апеляційну скаргу ОСОБА_1 ; розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 06 серпня 2025 року у справі за позовом Комунального підприємства «Смілакомунтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання послуг, в с т а н о в и в: 17 червня 2025 року КП «Смілакомунтеплоенерго» через систему «Електронний суд», звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання послуг. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що починаючи з 01 лютого 2018 року КП «Смілакомунтеплоенерго» є надавачем послуг в сфері теплопостачання згідно рішення виконавчого комітету Смілянської міської ради від 23 лютого 2018 року за № 70 «Про визначення виконавців житлово-комунальних послуг», в тому числі і до багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , на підставі індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії від 25 жовтня 2021 року (опубліковано на офіційному сайті Смілянської міської ради за посиланням http://smila-rada.gov.ua/). Відповідно до інформації КП «Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації» від 30 травня 2025 року за вих. № 88 відповідач по справі ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2 . Відповідач належним чином не виконує обов`язок по оплаті за отримані послуги з постачання теплової енергії (в тому числі на загальнобудинкові потреби опалення) та за абонентське обслуговування, у зв`язку з чим утворилась заборгованість перед позивачем за період з жовтня 2021 року по травень 2025 року включно в розмірі 7490 грн. 49 коп. Не виконання обов`язку з оплати житлово-комунальних послуг порушує права позивача щодо отримання плати за надані послуги, порушує фінансовий стан підприємства та спричиняє збитки. Вказує, що нарахування плати за надані послуги, у період виникнення заборгованості, здійснювалося за тарифами, затвердженими рішеннями виконавчого комітету Смілянської міської ради № 83 від 28 лютого 2019 року, № 511 від 21 жовтня 2021 року, № 392 від 30 вересня 2022 року, № 365 від 28 вересня 2023 року та № 506 від 26 вересня 2024 року. У будинку АДРЕСА_1 встановлено прилад комерційного обліку теплової енергії тепловий лічильник, згідно ст. 3 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання». Нарахування за послуги здійснювалося за тарифами, що діяли у відповідний період та згідно показників засобу обліку теплової енергії з розрахунку на опалювальну площу квартири (наприклад, за січень 2023 року за теплову енергію (в тому числі на загальнобудинкові потреби) нараховано 0,160662073 Гкал * 2300,21 грн/Гкал = 369 грн. 56 коп.), де: Гкал кількість спожитої теплової енергії (в тому числі на загальнобудинкові потреби опалення), грн./Гкал тариф у зазначений період). Згідно розрахунку наданим позивачем інфляційні втрати становлять 1034,47 грн., 3% річних в сумі 236,01 грн., пеня - 286 грн.16 коп. Просить суд стягнути з ОСОБА_1 на його користь борг за надання послуг з постачання теплової енергії (в тому числі на загальнобудинкові потреби опалення за період з жовтня 2021 року по травень 2025 року в розмірі 7490 грн. 49 коп., втрати від інфляції в сумі 1034 грн. 47 коп., 3% річних в сумі 236 грн. 01 коп., пеню в розмірі 286 грн. 16 коп. Рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 06 серпня 2025 року позовні вимоги КП «Смілакомунтеплоенерго» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь КП «Смілакомунтеплоенерго» борг за надання послуг з постачання теплової енергії, у тому числі на загальнобудинкові потреби опалення, за період з жовтня 2021 року по травень 2025 року включно у сумі 7490 грн. 49 коп., інфляційні втрати у сумі 1034 грн. 47 коп., 3% річних у сумі 236 грн. 01 коп., пеню у сумі 286 грн. 16 коп. та судові витрати по сплаті судового збору у сумі 2422 грн. 40 коп., а всього 11469 грн. 53 коп. Рішення суду першої інстанції обґрунтовано тим, що позивач є виконавцем послуг з централізованого теплопостачання на території м. Сміла, ним фактично надані вказані послуги, а тому позивач правомірно розраховує на їх оплату споживачем. Судом встановлено, що позивач повністю довів обґрунтованість своїх позовних вимог належними та допустимими доказами, які відповідачем не спростовано, тому дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення суду, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам чинного законодавства, прийняте з порушенням процесуального права та неправильного застосування матеріального права без належної оцінки доводів відповідача та наведених ним в обґрунтування своїх заперечень. Суд не встановив та не зазначив з порушенням яких саме нормативних приписів демонтовані прилади опалення МЗК 3 і 4 під`їздів будинку АДРЕСА_1 , не застосував вимоги ч. 3 ст. 53 ЦПК України про залучення до участі у справі житлово-комунального управління Смілянського місьвиконкому. Суд неповно з`ясував обставини справи, дав неправильну оцінку доказам відповідача та порушив норми матеріального права. Договір не містить умов і розрахунків сплати за загальнобудинкові потреби опалення (у тому числі на функціонування внутрішньо будинкових систем опалення будинку, прокладеними в підвалі будинку), не враховано факт оренди значної частини підвальних приміщень, в яких проходять розподільчі трубопроводи системи опалення будинку. 12 вересня 2025 року на адресу Черкаського апеляційного суду від КП «Смілакомунтеплоенерго» надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 , рішення суду залишити без змін. Відзив мотивований тим, що судом першої інстанції жодних порушень норм матеріального та/або процесуального права допущено не було, а отже рішення Смілянського міськрайонного суду від 06.08.2025 року в повній мірі відповідає вимогам ст. 263 ЦПК України. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах вимог та доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків. Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Статтею 263 ЦПК України передбачено, що законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судом встановлено, що квартира АДРЕСА_2 належить на праві власності відповідачу ОСОБА_1 на підставі договору купівлі продажу від 07 травня 1998 року, зареєстрованого в реєстрі за № 2039 (а.с.8). Згідно виписки по рахунку за постачання теплової енергії, відповідач ОСОБА_1 , як споживач послуги з постачання теплової енергії, яка надається позивачем КП «Смілакомунтеплоенерго» власнику квартири АДРЕСА_2 , має особовий рахунок № НОМЕР_1 . Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», виконавцем послуг з постачання теплової енергії є теплопостачальна організація. Рішенням виконавчого комітету Смілянської міської ради № 70 від 23 лютого 2018 року «Про визначення виконавців житлово-комунальних послуг» вирішено: 1) визначити виконавців житлово-комунальних послуг з централізованого опалення та послуг з постачання теплової енергії для об`єктів усіх форм власності, зокрема, КП «Смілакомунтеплоенерго» з 01 лютого 2018 року; 2) виконавці житлово-комунальних послуг з централізованого опалення та послуг з постачання теплової енергії для об`єктів усіх форм несуть повну відповідальність, передбачену чинним законодавством, за ненадання або неякісне надання послуг. Рішеннями виконавчого комітету Смілянської міської ради Черкаської області № 83 від 28 лютого 2019 року «Про коригування тарифів на послуги з централізованого опалення та теплову енергію для КП «Смілакомунтеплоенерго», № 511 від 21 жовтня 2021 року, № 392 від 30 вересня 2022 року, № 365 від 28 вересня 2023 року та № 506 від 26 вересня 2024 року «Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії для потреб населення, бюджетних установ та організацій, інших споживачів для комунального підприємства «Смілакомунтеплоенерго», встановлено КП «Смілакомунтеплоенерго» тарифи для населення на послугу з централізованого опалення, зокрема, для населення на послуги з централізованого опалення для абонентів житлових будинків з будинковими та квартирними приладами обліку теплової енергії: рішенням № 83 - 2300,21 грн/Гкал (з ПДВ); рішенням № 511- 2544,00 грн/Гкал; рішенням № 392 - 2742,86 грн/Гкал; рішенням № 365 - 2945,02 грн/Гкал; рішенням № 506 - 2300,21 грн/Гкал. 29 жовтня 2021 року на офіційному сайті Смілянської міської ради за посиланням http://smila-rada.gov.ua опубліковано індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії від 25 жовтня 2021 року. Згідно п.1 Індивідуального договору, цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови надання послуги з постачання теплової енергії для потреб опалення або на індивідуальний тепловий пункт для потреб опалення та приготування гарячої води індивідуальному споживачу. Цей договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 ЦК України. Відповідно до п. 2 Індивідуального договору, даний договір є публічним договором приєднання, який набирає чинності через 30 днів з моменту розміщення на офіційному веб-сайті Смілянської міської ради http://smila-rada.gov.ua. Згідно п. 4 Індивідуального договору, фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток), сплата рахунка за надану послугу, факт отримання послуги. Відповідно до п. 5 Індивідуального договору, виконавець зобов`язується надавати споживачу послугу відповідної якості та обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором. Обсяг спожитої споживачем послуги визначається як частина обсягу теплової енергії, спожитої у будинку для потреб опалення, визначеної та розподіленої згідно з вимогами Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», та складається з: обсягу теплової енергії на опалення приміщення споживача безпосередньо; частини обсягу теплової енергії на задоволення загально будинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку; та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення. Згідно п. 11 Індивідуального договору, обсяг спожитої у будинку послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будинку комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22 листопада 2018 року №

315. Одиницею вимірювання обсягу спожитої послуги є гігакалорія (Гкал). Відповідно до п. 23 Індивідуального договору, зняття показань засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) розподільного обліку теплової енергії (приладів-розподілювачів теплової енергії) здійснюється щомісяця споживачем, крім випадів, коли зняття таких показань здійснюються виконавцем за допомогою системи дистанційного зняття показань. Згідно п. 30 Індивідуального договору, споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з: плати за послуги, визначеної відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 830 (Офіційний вісник України, 2019 року, № 71, ст.2507), - в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08 вересня 2021 року № 1022, та Методики розподілу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу її споживання; плата за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про яку розміщується на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця: http://smila-rada.gov.ua/content/nakaz-vid-21102021-no-242. Відповідно до п. 31 Індивідуального договору, вартістю послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. Згідно п. 32 Індивідуального договору, розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць. Плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця. У разі застосування двоставкових тарифів умовно-постійна частина тарифу нараховується щомісяця. Початок і закінчення розрахункового періоду для розрахунку за платою за абонентське обслуговування завжди збігається з початком і закінченням календарного місяця відповідно. Відповідно до п. 33 Індивідуального договору, виконавець формує та надає рахунок на оплату спожитої послуги споживачу не пізніше ніж за десять днів до граничного строку внесення плати за спожиту послугу. Згідно п. 34 Індивідуального договору, споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу. Відповідно до п. 36 Індивідуального договору, під час здійснення оплати споживач зобов`язаний зазначити розрахунковий період, за який вона здійснюється, та призначення платежу (плата виконавцю, сплата пені, штрафів). У разі коли споживачем не визначено розрахунковий період або коли не зазначений споживачем період виникнення переплати, виконавець має право зараховувати такий платіж (його частину в розмірі переплати) в рахунок заборгованості споживача за минулі розрахункові періоди у разі її наявності (за винятком погашення пені та штрафів, нарахованих споживачеві), а у разі відсутності такої заборгованості в рахунок майбутніх платежів споживача, починаючи з найближчих періодів від дати здійснення платежу. Згідно п. 37 Індивідуального договору, у разі коли споживач вніс плату виконавцю за розрахунковий період не в повному обсязі або більшому, ніж зазначено в рахунку, обсязі, виконавець здійснює зарахування коштів згідно з призначенням платежу. За відсутності призначення платежу у тому порядку: в першу чергу в рахунок плати за послуги; в другу чергу в рахунок плати за абонентське обслуговування. Відповідно до п. 38 Індивідуального договору, споживач не звільняється від оплати послуги, отриманої ним до укладення цього договору. Згідно пп. 1 п. 40 Індивідуального договору, споживач має право одержувати своєчасно та належної якості послугу згідно із законодавством та умовами цього договору. Відповідно до пп.3 п.41 індивідуального договору, споживач зобов`язаний оплачувати надану послугу за ціною/тарифом, встановленим відповідно до законодавства, а також вносити плату за абонентське обслуговування у строки, встановлені цим договором. Згідно пп. 5 п. 42 Індивідуального договору, виконавець має право звертатися до суду в разі порушення споживачем умов цього договору. Відповідно до пп. 1-2 п. 43 Індивідуального договору, виконавець зобов`язаний забезпечувати своєчасність надання, безперервність і відповідну якість послуги згідно із законодавством та умовами цього договору; забезпечити надійне постачання обсягів теплової енергії відповідно до умов договору. Відповідно до п. 51-52 Індивідуального договору, цей договір набирає чинності з моменту акцептування його споживачем, але не раніше ніж через 30 днів з моменту опублікування і діє протягом одного року з дати набрання чинності. Якщо за один місяць до закінчення строку дії цього договору жодна із сторін не повідомить письмово іншій стороні про відмову від договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний строк. Згідно ч. 2 ст. 642 ЦК України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом. За змістом положень ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Згідно ч. 1 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Відповідно до норм ст. 641, 642 ЦК України, пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом. Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Договори про надання комунальних послуг можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір, індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, колективний договір) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач (співвласник багатоквартирного будинку, власник будівлі, у тому числі власник індивідуального садибного житлового будинку), колективний споживач). Згідно ч. 5 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання. Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг. У разі укладення публічних договорів приєднання про надання комунальних послуг виконавці комунальних послуг розміщують вимоги до якості відповідних послуг згідно із законодавством та іншу необхідну інформацію для кожного багатоквартирного будинку окремо на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на власному веб-сайті. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування таких вимог у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг, не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі. Споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Вказана правова позиція зазначена у постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі №751/3840/15-ц. Судом першої інстанції вірно встановлено, що з актів подачі теплоносія від 25 жовтня 2021 року, від 01 листопада 2022 року, від 01 листопада 2023 року та від 01 листопада 2024 року, які складені представниками КП «Смілакомунтеплоенерго» та ОСББ «Сокіл», теплоносій від котельні № 1 подано по тепловому лічильнику до будинку АДРЕСА_1 (а.с.33-34). У виписці щодо показників лічильника теплової енергії за адресою АДРЕСА_3 , яка складена начальником абонементного відділу КП «Смілакомунтеплоенерго», відображений обсяг теплової енергії, який поданий до будинку в період з жовтня по грудень 2021 року, з січня по грудень 2022 року, з січня по грудень 2023 року, з січня по грудень 2024 року, з січня по червень 2025 року. Доказів наявності у споживача претензій по об`єму, якості та строкам надання КП «Смілакомунтеплоенерго» послуги з постачання теплової енергії до будинку АДРЕСА_4 , в якому розташована квартира АДРЕСА_1 , власником якої є відповідач ОСОБА_1 , матеріали справи не містять. З урахуванням викладеного та враховуючи положення Індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії від 25 жовтня 2021 року, а також відсутність доказів, які б свідчили про те, що багатоквартирний будинок АДРЕСА_1 , від`єднано від мережі централізованого опалення, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про отримання відповідачем ОСОБА_1 від позивача КП «Смілакомунтеплоенерго» послуги з теплової енергії в частині постачання такої енергії на загальнобудинкові потреби опалення та того факту, що відповідач ОСОБА_1 приєднався до умов Індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії від 25 жовтня 2021 року. Судом першої інстанції також вірно встановлено, що згідно виписок по рахунку за постачання теплової енергії та по рахунку за абонентське обслуговування по особовому рахунку № НОМЕР_1 , за яким споживачем є відповідач ОСОБА_1 , що є власником квартири АДРЕСА_2 , останній за надані позивачем КП «Смілакомунтеплоенерго» послуги з постачання теплової енергії, у тому числі місця загального користування та за абонентське обслуговування, нараховані за період з жовтня 2021 року по березень 2025 року не сплачував. Відповідно до п. 6 Правил, затверджених Постановою КМУ від 21.08.2019 року № 830 виконавець забезпечує постачання теплової енергії у відповідній кількості та якості, що забезпечує надання послуги встановленим нормативам: за індивідуальним договором з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем - до межі внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку (будівлі) та інженерно-технічних систем приміщення споживача; за договором з колективним споживачем, колективним договором, індивідуальним договором, договором з власником (користувачем) будівлі - до межі зовнішніх інженерних мереж постачання послуги виконавця та внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку (будівлі). Згідно з абз. 6 п. 14, відокремлення (відключення) від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води не звільняє власників квартир та нежитлових приміщень від обов`язку відшкодування витрат за обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень та на функціонування внутрішньобудинкових систем опалення будівлі/будинку. Такий обсяг теплової енергії розраховується та розподіляється між всіма споживачами відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22.11.2018 року №315. За п. 38 споживач не звільняється від оплати послуги у частині відшкодування витрат за частину обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції), у разі відключення (відокремлення) його квартири або нежитлового приміщення від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання). Плата виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання, складається з: 1) плати за послугу, що розраховується виходячи з розміру затверджених цін/ тарифів на відповідну комунальну послугу та обсягу спожитих комунальних послуг, визначеного відповідно до законодавства; 2) плати за абонентське обслуговування, яка не може перевищувати граничний розмір, визначений Кабінетом Міністрів України (ч. 5 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»). Пунктом 11 ч.1 ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що плата за абонентське обслуговування - це платіж, який споживач сплачує виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальних послуг (далі - індивідуальний договір) або за індивідуальним договором з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг (далі - індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем) (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і з постачання та розподілу електричної енергії), що включає витрати виконавця, пов`язані з укладенням договору про надання комунальної послуги, здійсненням розподілу обсягу спожитих послуг між споживачами, нарахуванням та стягненням плати за спожиті комунальні послуги, обслуговуванням та заміною вузлів комерційного обліку води і теплової енергії (у разі їх наявності у будівлі споживача), крім випадків, визначених цим Законом, а також за виконання інших функцій, пов`язаних з обслуговуванням виконавцем абонентів за індивідуальними договорами (крім обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води). Згідно п. 33 Правил № 830 Плата виконавцю за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем складається з: плати за послугу, визначеної відповідно до цих Правил та Методики розподілу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу її споживання; плати за абонентське обслуговування, визначеної виконавцем, розмір якої не може перевищувати граничного розміру, встановленого Кабінетом Міністрів України; плати за технічне обслуговування та поточний ремонт внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку, що забезпечують надання відповідної послуги, що визначається окремим договором між виконавцем та співвласниками багатоквартирного будинку. Плата за послугу, абонентське обслуговування та плата за обслуговування, поточний ремонт внутрішньобудинкової системи теплопостачання багатоквартирного будинку вноситься споживачем виконавцю щомісяця однієї сумою в порядку та розмірах, визначених договором. При цьому виконавець забезпечує деталізацію інформації щодо структури плати у рахунках споживачів. У разі коли співвласники багатоквартирного будинку самостійно не обрали однієї з моделей організації договірних відносин, визначених частиною першою статті 14 Закону України Про житлово-комунальні послуги, та/або не дійшли згоди з виконавцем про розмір плати за обслуговування внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку, плата виконавцю за індивідуальним договором складається з плати за послугу та плати за абонентське обслуговування. Плата виконавцю за колективним договором та за договором з колективним споживачем складається із плати за послугу, що розраховується виходячи з розміру затверджених тарифів на послугу та обсягу спожитої послуги, визначеного відповідно до законодавства. Таким чином, відповідач, окрім плати за опалення житла і допоміжних приміщень будинку, зобов`язаний вносити плату за абонентське обслуговування. Приписами ст. 67 ЖК України унормовано, що плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться, крім квартирної плати, за затвердженими в установленому порядку тарифами. Відповідно до ст. 64 ЖК України члени сім`ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов`язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім`ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов`язаннями, що випливають із зазначеного договору. Згідно зі ст. 87 ЖК України наймач зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги. Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином та в повному обсязі, відповідно до умов договору, вимог ЦК та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно зі ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Згідно із приписами Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Тобто, обов`язок споживача житлово-комунальних послуг ґрунтується не тільки на договорі, але й на законі, відсутність письмових договірних відносин не є підставою для звільнення від оплати житлово-комунальних послуг. Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Згідно ст. 611 ЦК України, при порушенні зобов`язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом. Згідно ч. 3 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання ним грошового зобов`язання за кожен день простроченого виконання. Відповідно до п. 45 Індивідуального договору, у разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу. Відповідно ч. 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник у разі прострочення виконання грошового зобов`язання на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Відповідно до положень зазначених у п. 10 ч. 3 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" відповідальність боржника за несвоєчасне здійснення оплати за житлово-комунальні послуги у вигляді пені не виключає застосування правових норм, установлених у ч. 2 ст. 625 ЦК України. Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов`язання, вираженого в національній валюті та трьох відсотків річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов`язання. Відповідно до ч. 1 ст. 26 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу. Як вбачається з розрахунків заборгованості, інфляційних втрат, відсотків за користування коштами та пені за несвоєчасне виконання зобов`язань, КП «Смілакомунтеплоенерго» нарахувало відповідачу ОСОБА_1 7490 грн. 49 коп. за надання послуг з постачання теплової енергії ( в тому числі на загальнобудинкові потреби опалення), інфляційні втрати у сумі 1034 грн. 47 коп., 3% річних у сумі 236 грн. 01 коп. та пеню у сумі 286 грн. 16 коп. Судом першої інстанції вірно встановлено, що надані позивачем розрахунки належним чином обґрунтовані та мотивовані і їх правильність відповідачем ОСОБА_2 спростована не була та інших розрахунків на спростування рахунків наданих позивачем до суду надано не було. З урахуванням зазначених норм права, які регулюють спірні правовідносини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про необхідність стягнення з відповідача, як власника квартири у багатоквартирному будинку, де позивачем надаються послуги з централізованого опалення місць загального користування, заборгованості по оплаті наданих послуг та нараховані на неї 3% річних, інфляційних втрат згідно вимог ч. 2 ст.625 ЦК України та пені за несвоєчасне виконання зобов`язання. Доводи апеляційної скарги щодо відсутності елементів опалення у МЗК багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , як на підставу для відмови від оплати за надані послуги (відсутність обов`язку оплати) не приймаються до уваги колегією суддів, оскільки п. 24 Правил надання послуг з постачання теплової енергії визначено: «Якщо проектом на будівлю/будинок було передбачено встановлення приладів опалення у місцях загального користування та допоміжних приміщеннях, але вони були демонтовані, то для забезпечення нормативної температури у цих приміщеннях такі прилади опалення повинні бути відновленні виконавцем послуг з управління багатоквартирним будинком». Аналогічне положення міститься у п. 11 розділу IV Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22.11.2018 року №

315. За вказаних обставин є безпідставне посилання скаржника на недотримання позивачем вимог розділу IV Методики розподілу. Не приймаються до уваги колегією суддів доводи скаржника з приводу того, що елементи опалення в під`їздах 3 та 4 багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 відсутні, тому в нього відсутній обов`язок оплати таких послуг, оскільки відповідно абз. 6 п. 14 Правил надання послуг з постачання теплової енергії, відокремлення (відключення) від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води не звільняє власників квартир та нежитлових приміщень від обов`язку відшкодування витрат за обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень та на функціонування внутрішньобудинкових систем опалення будівлі/будинку. Відповідач ОСОБА_1 , будучи власником квартири АДРЕСА_1 є співвласником багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 та спільного майна цього будинку, і в силу вимог п.1 та п.10 ч.1 ст. 7 ЗУ «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» зобов`язаний забезпечувати належне утримання спільного майна багатоквартирного будинку, що і було зазначено судом першої інстанції. Відхиляються також колегією суддів доводи скаржника стосовно того ТОВ «Смілакомунтеплоенерго» не є виконавцем послуг з управління багатоквартирним будинком АДРЕСА_1 , в якому розташована квартира відповідача ОСОБА_1 , тому не має обов`язку встановлення приладів опалення у місцях загального користування та допоміжних приміщеннях у зазначеному будинку, оскільки рішенням виконавчого комітету Смілянської міської ради № 70 від 23 лютого 2018 року «Про визначення виконавців житлово-комунальних послуг» вирішено: визначити виконавця житлово-комунальних послуг з централізованого опалення та послуг з постачання теплової енергії для об`єктів усіх форм власності КП «Смілакомунтеплоенерго» з 01 лютого 2018 року. Не приймаються до уваги колегією суддів доводи скаржника, що нежитлове приміщення будинку АДРЕСА_1 , а саме підвал ОСББ «Сокіл» було здано в оренду, а тому саме орендарі мають нести тягар по його утриманню, а не власники квартир, що розташовані в даному будинку, оскільки розподіл обсягу спожитих у будинку АДРЕСА_1 комунальних послуг, зокрема постачання теплової енергії, в тому числі на загально будинкові потреби опалення, повинен бути здійснений між споживачами житлових та нежитлових приміщень, в тому числі, і з урахуванням переданих в оренду нежитлових приміщень, як самостійних об`єктів цивільно-правових відносин. Доказів того, що позивач КП «Смілакомунтеплоенерго» не врахував під час розподілу спожитих послуг нежитлові приміщення, що передані в оренду, матеріали справи не містять. Оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстави для захисту порушених прав позивача шляхом задоволення позову. Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що ухвалене у справі рішення є законним та обґрунтованим і підстав для його зміни чи скасування за наведеними у скарзі доводами, не вбачає. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Статтею 375 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З урахуванням вищевикладених обставин, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без задоволення, а рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 06 серпня 2025 рокузалишити без змін. Керуючись статтями 368, 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, апеляційний суд, - у х в а л и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 06 серпня 2025 рокузалишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції з підстав та на умовах, викладених у статті 389 ЦПК України. Судді