Постанова 4855 № 320/19068/25

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/19068/25 Суддя (судді) першої інстанції: Жук Р.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 листопада 2025 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача: Собківа Я.М., суддів: Сорочка Є.О., Чаку Є.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги Державної податкової служби України, Головного управління Державної податкової служби у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2025 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «СІВЕР-НАФТА» до Головного управління Державної податкової служби у Київській області, Державної податкової служби України, про визнання протиправним та скасування рішення, ВСТАНОВИВ: Приватне підприємство «СІВЕР-НАФТА» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Київській області, Державної податкової служби України, в якому просило: - визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Київській області №186/04 від 13.02.2025 про анулювання реєстрації Приватного підприємства "СІВЕР-НАФТА" як платника податку на додану вартість; - зобов`язати Державну податкову службу України поновити реєстрацію платника податку на додану вартість Приватного підприємства "СІВЕР-НАФТА" з моменту її анулювання, шляхом внесення відповідного запису до Реєстру платників податку на додану вартість із поновленням реєстраційного ліміту, облікових даних, записів, стану розрахунків інтегрованої картки та збереження податкових показників в системі електронного адміністрування податку на додану вартість позивача, які були наявні до прийняття рішення №186/04 від 13.02.2025 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2025 року позов задоволено. В апеляційних скаргах відповідачі, посилаючись на порушення окружним адміністративним судом норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, просять скасувати вказане судове рішення та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційної скарги на більш тривалий, розумний термін, у відповідності до положень статті 309 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання. Предметом апеляційного оскарження є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв`язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження). 25 вересня 2025 року Головне управління Державної податкової служби у Київській області подало відзив на апеляційну скаргу Державної податкової служби України в якому просило задовольнити апеляційну скаргу скаржника та скасувати рішення суду першої інстанції. Станом на 25 листопада 2025 року позивачем не надано до суду письмового відзиву (заперечень) на апеляційні скарги. Розглянувши доводи апеляційних скарг, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що Приватне підприємство "СІВЕР-НАФТА" є юридичною особою, код ЄДРПОУ 44710471, перебуває на обліку в органах доходів і зборів та є платником податків і зборів, зокрема, податку на додану вартість. 01.12.2022 Приватне підприємство "СІВЕР-НАФТА" зареєстроване платником податку на додану вартість з індивідуальним податковим номером 447104725264. Приватним підприємством "СІВЕР-НАФТА" оформлені та подані до контролюючого органу податкові накладні за період січень - лютий 2024 року, реєстрацію яких зупинено, оскільки платник податку відповідає одному з критеріїв ризиковості, визначених у додатку 1 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою КМ від 11.12.2019 № 1165. Рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Київській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 21.06.2024 №27346 встановлено відповідність платника податку - Приватне підприємство "СІВЕР-НАФТА" критеріям ризиковості платника податку. З метою оскарження рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку Приватне підприємство "СІВЕР-НАФТА" звернулося до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Київській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 21.06.2024 №27346. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2024 року у справі №320/34248/24 адміністративний позов Приватного підприємства "СІВЕР-НАФТА" до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії задоволено. Визнано протиправним та скасовано Рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Київській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 21.06.2024 №27346. Зобов`язано Головне управління ДПС у Київській області виключити ПП "СІВЕР-НАФТА" з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Головним управління ДПС у Київській області прийнято рішення №186/04 від 13.02.2025 про анулювання реєстрації Приватного підприємства "СІВЕР-НАФТА" як платника податку на додану вартість (далі також - спірне рішення, оскаржуване рішення) на підставі підпункту "г" пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України, у зв`язку із тим, що особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту. Зокрема, в пункті 2 спірного рішення зазначено що платник не подає податкові декларації з податку на додану вартість протягом періоду з 01.01.2024 по 31.12.2024 з показниками, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту, та має за останні 12 календарних місяців обсяги оподаткування операцій 0 грн; податкова заборгованість з ПДВ на дату складання рішення - 0 грн. Не погоджуючись з правомірністю оскаржуваного рішення, позивач звернувся до суду з відповідним позовом. Колегія суддів, розглядаючи справу в межах доводів апеляційних скарг, дійшла висновку про обґрунтованість та правомірність висновків суду першої інстанції з огляду на наступне. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до пункту 46.1 статті 46 Податкового кодексу, податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Митні декларації прирівнюються до податкових декларацій для цілей нарахування та/або сплати податкових зобов`язань. Додатки до податкової декларації є її невід`ємною частиною. Форма податкової декларації встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (пункт 46.5 статті 46 Податкового кодексу). Пунктами 49.1, 49.2 статті 49 Податкового кодексу визначено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків. Платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, у тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності. Пунктом 49.3 статті 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги". Єдиною підставою для неприйняття податкової декларації засобами електронного зв`язку в електронній формі є недійсність кваліфікованого електронного підпису чи печатки такого платника податків, у тому числі у зв`язку із закінченням строку дії відповідного сертифіката відкритого ключа, за умови що така податкова декларація відповідає всім вимогам електронного документа, містить достовірні обов`язкові реквізити та надана у форматі, доступному для її технічної обробки. Прийняття податкової декларації є обов`язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов`язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов`язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають (пункт 49.8 стаття 49 Податкового кодексу). Відповідно до пункту 49.9 статті 49 Податкового кодексу України за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов`язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом. Аналогічні положення містяться також у Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку па додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №

21. Як вбачається з матеріалів справи, позивачем оформлено та подано до контролюючого органу податкові накладні за періоди січень - лютий 2024 року, проте реєстрацію таких зупинено, оскільки платник податку відповідає одному з критеріїв ризиковості, визначених у додатку 1 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою КМ від 11.12.2019 № 1165. Рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Київській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 21.06.2024 №27346 встановлено відповідність платника податку - Приватне підприємство "СІВЕР-НАФТА" критеріям ризиковості платника податку. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2024 року у справі №320/34248/24 адміністративний позов Приватного підприємства "СІВЕР-НАФТА" до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії задоволено. Визнано протиправним та скасовано Рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Київській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 21.06.2024 №27346. Зобов`язано Головне управління ДПС у Київській області виключити ПП "СІВЕР-НАФТА" з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Зі спірного рішення Головного управління ДПС у Київській області №186/04 від 13.02.2025 слідує, що позивачу анульовану реєстрацію платника ПДВ через неподання протягом 12 послідовних податкових місяців контролюючому органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту. Підпунктами 1, 2 пункту 180.1 статті 180 Податкового кодексу України встановлено, що для цілей оподаткування платником податку на додану вартість є: будь-яка особа, що провадить або планує провадити господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу; будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, веде реєстр платників податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих як платники податку (п. 183.12 ст. 183 Податкового кодексу України). Підпунктом "г" пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України встановлено, що реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання /придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту. Відповідно до пункту 184.2 статті 184 Податкового кодексу України анулювання реєстрації на підставі, визначеній у підпункті "а" пункту 184.1 цієї статті, здійснюється за заявою платника податку, а на підставах, визначених у підпунктах "б" - "з" пункту 184.1 цієї статті, може здійснюватися за заявою платника податку або за самостійним рішенням відповідного контролюючого органу. Анулювання реєстрації здійснюється на дату: подання заяви платником податку або прийняття рішення контролюючим органом про анулювання реєстрації; зазначену в судовому рішенні; припинення дії договору про спільну діяльність, договору управління майном, угоди про розподіл продукції або закінчення строку, на який утворено особу, зареєстровану як платник податку; що передує дню втрати особою статусу платника податку на додану вартість. При цьому датою анулювання реєстрації платника податку визначається дата, що настала раніше. З моменту анулювання реєстрації особи як платника податку така особа позбавляється права на віднесення сум податку до податкового кредиту, складання податкових накладних (пункт 184.5 статті 184 Податкового кодексу України). Згідно із пунктом 184.10 статті 184 Податкового кодексу України про анулювання реєстрації платника податку контролюючий орган зобов`язаний письмово повідомити особу протягом трьох робочих днів після дня анулювання такої реєстрації. Відповідно до пункту 184.6 статті 184 Податкового кодексу України у разі анулювання реєстрації особи як платника податку останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня, що настає за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем анулювання реєстрації. Постановою Кабінету Міністрів України № 1130 від 14.11.2014 затверджено Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість (далі - Положення № 1130, тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), яким визначається порядок: реєстрації платників податку на додану вартість; анулювання реєстрації платників податку на додану вартість; ведення реєстру платників податку па додану вартість (далі - Реєстр); присвоєння індивідуального податкового номера платника податку на додану вартість; оприлюднення даних з Реєстру; перереєстрації платників податку на додану вартість; ведення документації при реєстрації / анулюванні реєстрації платників податку на додану вартість; формування і надання витягів та довідок з Реєстру. Підпунктом "г" пункту 5.1. Положення № 1130 встановлено, що реєстрація діє до дати анулювання, яке відбувається у випадках, визначених пунктом 184.1 статті 184 розділу V Кодексу, якщо: особа, зареєстрована як платник ПДВ протягом 12 послідовних податкових місяців не подає до контролюючого органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з мстою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту. Згідно із пунктом 5.2. Положення № 1130 при розгляді питання анулювання реєстрації згідно з підпунктом "г" пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу (підпункт "г" пункту 5.1 цього розділу) 12 місяців визначаються із урахуванням того, що: -не враховується місяць, в якому проведено реєстрацію особи платником ІІДВ, якщо особа зареєстрована платником ПДВ з дня іншого ніж перший день календарного місяця; -включаються останні 12 послідовних податкових місяців, за які подані податкові декларації (у разі подання декларацій) або сплив строк подання податкових декларацій (у разі неподання декларацій) до отримання чи складання контролюючим органом документа, який є підставою для анулювання реєстрації. Анулювання реєстрації здійснюється шляхом виключення платника ПДВ з Реєстру. Відповідно до п. 5.5 Положення № 1130 анулювання реєстрації за самостійним рішенням контролюючого органу може бути здійснене на підставах, визначених у підпунктах "б" - "з" пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу (підпункти "б" - "з" пункту 5.1 цього розділу). Контролюючі органи здійснюють постійний моніторинг платників ПДВ, включених до Реєстру, та приймають рішення про анулювання реєстрації платників ІІДВ у разі існування відповідних підстав. Рішення про анулювання реєстрації за самостійним рішенням контролюючого органу приймаються за наявності відповідних підтвердних документів (відомостей). Такими документами, зокрема, є довідка про подання/неподання платником ПДВ контролюючому органу декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або реєстр (перелік) податкових декларацій (податкових розрахунків) особи за 12 послідовних податкових місяців, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з мстою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту у таких деклараціях (податкових розрахунках) протягом 12 послідовних податкових місяців (підстава - підпункт "г" пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу). У реєстрі (переліку) зазначаються дані про реєстрацію особи платником ПДВ та но кожній декларації (податковому розрахунку) податковий період, дата надходження декларації (податкового розрахунку) до контролюючого органу, загальні обсяги постачання/придбання товарів, здійснених з мстою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту звітного періоду, вказані у відповідних рядках та колонках податкової декларації (податкового розрахунку). За наявності зазначених підтвердних документів (відомостей) контролюючий орган за місцем перебування на обліку платника податків приймає рішення про анулювання реєстрації особи - платника ПДВ незалежно від здійснення контролюючим органом документальних та камеральних перевірок такої особи і їх результатів, а також обов`язку такої особи бути зареєстрованою та/або нараховувати чи сплачувати податок на додану вартість відповідно до законодавства (п. 5.6 Положення №1130). Рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ за самостійним рішенням контролюючого органу оформляється за формою № 6-РПДВ (додаток 5). З урахуванням вищевикладеного суд апеляційної інстанції висновує, що обов`язковою умовою для самостійного прийняття контролюючим органом рішення щодо анулювання реєстрації платника податків є наявність підстав та підтвердних документів які підтверджують невідповідність суб`єкта господарювання такому платнику ПДВ, зокрема, подання/неподання платником ПДВ контролюючому органу декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або реєстр (перелік) податкових декларацій (податкових розрахунків) особи за 12 послідовних податкових місяців, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту у таких деклараціях (податкових розрахунках) протягом 12 послідовних податкових місяців, що має відповідно підтверджуватись складеною довідкою контролюючим органом. У спірному рішенні Головного управління ДПС у Київській області №186/04 від 13.02.2025 про анулювання реєстрації Приватного підприємства "СІВЕР-НАФТА" як платника податку на додану вартість вказано, що підприємство, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту. Зокрема, в пункті 2 спірного рішення зазначено що платник не подає податкові декларації з податку на додану вартість протягом періоду з 01.01.2024 по 31.12.2024 з показниками, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту, та має за останні 12 календарних місяців обсяги оподаткування операцій 0 грн; податкова заборгованість з ПДВ на дату складання рішення - 0 грн. З урахуванням вищенаведених приписів законодавства, суд зазначає, що анулювання реєстрації платника податку за рішенням податкового органу на підставі підпункту "г" пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України можливе за умови неподання платником податку на додану вартість декларацій з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або подання такої декларації з податку на додану вартість з показниками про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту. Такі обставини мають підтверджуватись як самими деклараціями з податку на додану вартість, так і довідкою про подання/неподання платником ПДВ контролюючому органу декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або реєстром (переліком) податкових декларацій (податкових розрахунків) особи за 12 послідовних податкових місяців, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту у таких деклараціях. Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права висловлений Верховним Судом у постанові від 05.11.2018 у справі № 820/2294/16. Проте, матеріалами справи підтверджено, що позивач подавав до контролюючого органу податкові накладні за період січень - лютий 2024 року, реєстрацію яких зупинено, оскільки платник податку відповідає одному з критеріїв ризиковості, визначених у додатку 1 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою КМ від 11.12.2019 № 1165. Водночас, вказане рішення оскаржене позивачем до адміністративного суду у справі №320/34248/24. Вказані обставини не заперечуються відповідачами. Відтак, вбачається, що позивачем здійснювалася господарська діяльність, що спростовує твердження відповідачів про відсутність у Приватного підприємства "СІВЕР-НАФТА" операцій з постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту. Крім того, реєстрація податкових накладних, поданих позивачем, була зупинена контролюючим органом у зв`язку з прийняттям рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Київській області від 21.06.2024 №27346, яким Приватне підприємство "СІВЕР-НАФТА" визнано таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податку, та протиправність якого була встановлена та підтверджена у судовому порядку. Відтак, саме дії Головного управління ДПС у Київській області призвели до фактичного позбавлення позивача можливості повноцінно здійснювати господарську діяльність, реєструвати податкові накладні та формувати податковий кредит. З огляду на вищезазначене, колегія суддів підтримує висновок суду першої інстанції про відсутність правових підстав у Головного управління ДПС у Київській області для анулювання реєстрації платника ПДВ, визначених підпунктом "г" пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України. Серед іншого, в країні воєнний стан Указом Президента України №64/2022 (зі змінами, внесеними Указами від 14 березня 2022 року № 133/2022, від 18 квітня 2022 року №259/2022 та від 17 травня 2022 року №341/2022) із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строк дії якого продовжено з 25 травня 2022 року на 90 діб, який триває донині. Також, Законом України №2118-ІХ від 03.03.2022 "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану", яким підрозділ 10 Розділу XX Податкового кодексу України доповнено, зокрема, згідно п. 69 установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті. Пунктом 69.1 визначено, що у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 і 39-2, пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.". У новій редакції наведеного пункту платники податків також були звільнені від передбаченої Податковим кодексом України відповідальності за неподання звітності у випадку відсутності у них можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок. У наведеній редакції перший абзац підпункт 69.1 підрозділу 10розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України був чинним на момент прийняття відповідачем оскаржуваного рішення. Що стосується підпункт 69.9 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, то його редакція змінювалася декілька разів. На момент прийняття оскаржуваного рішення вказаний пункт мав наступну редакцію: " 69.9. Для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім: дотримання строків реєстрації податкових накладних, розрахунків коригування до них в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 та 39-2, пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, сплати податків та зборів платниками податків; строків проведення камеральних перевірок, оформлення їх результатів у порядку, визначеному статтею 86 цього Кодексу, подання скарги на податкове повідомлення-рішення за результатами камеральної перевірки, прийняття рішення за результатом її розгляду, нарахування пені; строків проведення фактичних та документальних позапланових перевірок, оформлення їх результатів у порядку, визначеному статтею 86 цього Кодексу, подання скарги на податкове повідомлення-рішення, рішення про застосування фінансових санкцій за результатами документальної позапланової перевірки або фактичної перевірки та прийняття рішення за результатами їх розгляду, адміністративного арешту майна за результатами документальної позапланової перевірки або фактичної перевірки; строків здійснення заходів з погашення податкового боргу платників податків - суб`єктів господарювання, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки, передбачені статтями 59-60, 87-101 цього Кодексу, та/або визначення грошових зобов`язань згідно із статтею 116 цього Кодексу; строків подання та розгляду скарг на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, передбачених підпунктом 56.23.3 пункту 56.23 статті 56 цього Кодексу. Як вбачається із змісту вищенаведеного підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, встановлений в підпунктом "г" пункту 184.1 статті 184 ПК України 12-місячний строк не входить до переліку виключень, а отже перебіг вказаного строку на момент прийняття оскаржуваного рішення було зупинено. Крім того, згідно із Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" №2120-IX від 15.03.2022, із змінами і доповненням, статтю 102 Податкового кодексу України було доповнено пунктом 102.9 такого змісту: "На період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, що вводиться в Україні, зупиняється перебіг строків, визначених цим Кодексом, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених цим Кодексом.". Таким чином, з урахуванням норм підпунктів 69.1, 69.9 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, пункту 102.9 статті 102 Податкового кодексу України, встановлений в підпунктом "г" пункту184.1 статті 184 ПК України12-місячний строк не може вважатись таким, що сплив, оскільки перебіг вказаного строку був зупинений. Відтак, Головним управлінням ДПС у Київській області протиправно винесено спірне рішення про анулювання позивача платником ПДВ із підстав вказаних у рішенні від №186/04 від 13.02.2025, а тому воно підлягає скасуванню. Щодо позовних вимог про зобов`язання ДПС України поновити реєстрацію платника податку на додану вартість Приватного підприємства "СІВЕР-НАФТА" з моменту її анулювання, шляхом внесення відповідного запису до Реєстру платників податку на додану вартість із поновленням реєстраційного ліміту, облікових даних, записів, стану розрахунків інтегрованої картки та збереження податкових показників в системі електронного адміністрування податку на додану вартість позивача, які були наявні до прийняття рішення №186/04 від 13.02.2025 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, колегія суддів зазначає наступне. За змістом пункту 5.10 Положення №1130 рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ за ініціативою контролюючого органу може бути оскаржене до суду. Підставою для внесення до Реєстру змін щодо скасування анулювання реєстрації, що відбулось за ініціативою контролюючого органу, є, зокрема, рішення суду, яке набрало законної сили, про скасування рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ. Рішення контролюючого органу про скасування рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ викладається з описом ситуації, посиланням на Кодекс, зазначенням мотивів та обґрунтувань прийняття такого рішення, оформляється на бланку та підписується керівником (заступником керівника або уповноваженою особою). Таке рішення або його засвідчена копія направляється із супровідним листом до Державної податкової служби України у десятиденний строк після прийняття. У разі скасування рішення про анулювання реєстрації, якщо інше не визначено судовим рішенням, контролюючий орган вносить до Реєстру запис про реєстрацію платника ПДВ із урахуванням таких особливостей: 1) якщо на дату скасування рішення про анулювання реєстрації в особи відсутня наступна (повторна) реєстрація, дата реєстрації платником ПДВ не змінюється. Отже, внесення відповідних змін до реєстру платників податку на додану вартість є компетенцією Державної податкової служби України, що здійснюється, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. Тобто, контролюючий орган законодавчими приписами зобов`язаний до вчинення таких дій як внесення до Реєстру змін щодо скасування анулювання реєстрації, на підставі рішення суду про скасування рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ. З чого слідує, що вказана вимога є належним способом правового захисту та підлягає задоволенню. Щодо збереження облікових даних, записів та стану рахунків інтегрованої картки позивачу в системі електронного адміністрування ПДВ (СЕА) щодо суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та / або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, які були наявні до прийняття рішення 186/04 від 13.02.2025 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, колегія суддів зазначає наступне. Механізм відкриття та закриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, особливості складання податкових накладних та розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних у такій системі, а також механізм проведення розрахунків з бюджетом з використанням зазначених рахунків визначено "Порядком електронного адміністрування податку на додану вартість", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569 (далі - Порядок № 569, тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин). Пунктом 3 Порядку № 569 визначено, що періодичність, структура та формат обміну інформацією і реєстрами платників податку, необхідними для функціонування системи електронного адміністрування податку, визначаються Державною податковою службою України та Казначейством. Згідно з пунктом 5 цього Порядку, електронні рахунки відкриваються виключно на підставі реєстру платників податку, який Державна податкова служба України надсилає Казначейству не раніше ніж за один робочий день до дати реєстрації особи платником податку. Казначейство відповідно до вимог статті 69 Податкового кодексу України надсилає Державна податкова служба України повідомлення про відкриття електронного рахунка в день його відкриття. Після надходження такого повідомлення Державної податкової служби України інформує платника податку про реквізити його електронного рахунка (п. 6 Порядку). Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постановах від 22.07.2020 у справі № 520/5627/19, від 21.07.2020 у справі № 820/1053/16, відновлення показників в обліковій картці на рахунку платника податку у системі електронного адміністрування ПДВ, а також надання висновків та документів, які необхідні для повернення коштів, на новостворений рахунок платника податків в системі електронного адміністрування ПДВ належить до повноважень ДФС України (ДПС України). При цьому, такі повноваження контролюючого органу здійснюються у певній послідовності після дослідження питання стосовно правомірності процедури включення до облікових карток певної інформації щодо стану розрахунків платника за податками, зборами, єдиним внеском, митними платежами та операцій, які проводяться з коштами передоплати. 23.05.2020 року набули чинності положення Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві" від 16 січня 2020 року № 466-IX. Цим законодавчим актом пункт200-1.3статті 201-1 Податкового кодексу України доповнено абзацами двадцять сьомим і двадцять восьмим. Згідно з положеннями цих норм, у разі внесення за рішенням контролюючого органу або рішенням суду, яке набрало законної сили, до реєстру платників податку на додану вартість змін щодо скасування (відміни) анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, є сума, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, такого платника підлягає перерахунку за звітний (податковий) період, в якому відбулося анулювання реєстрації платника податку, яке скасоване (відмінене). Такий перерахунок здійснюється контролюючим органом протягом трьох робочих днів, що настають за днем внесення контролюючим органом до реєстру платників податку на додану вартість змін щодо скасування анулювання реєстрації такого платника, крім випадків, коли на момент скасування рішення про анулювання реєстрації особа застосовує спрощену систему оподаткування, яка не передбачає сплату податку на додану вартість, або повторна реєстрація (наступна за відміненою) платником податку такої особи є анульованою з підстав, передбачених пунктом 184.1 статті 184 цього Кодексу. Пунктом 200-1.8 статті 200-1 Податкового кодексу України передбачено, що після анулювання реєстрації платника податку залишок коштів на його рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість перераховується до бюджету, а такий рахунок закривається. Перерахування коштів до бюджету здійснюється на підставі реєстру, який центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника і сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру такий орган перераховує суми податку до бюджету. Таким чином, відновлення показників в обліковій картці на рахунку платника податку у системі електронного адміністрування ПДВ (у тому числі реєстраційного ліміту) належить до повноважень Державної податкової служби України. При цьому, такі повноваження контролюючого органу здійснюються у певній послідовності після дослідження питання стосовно правомірності процедури включення до облікових карток певної інформації щодо стану розрахунків платника за податками, зборами. Аналогічний висновок зроблено Верховним Судом у постановах від 21.07.2020 у справі №820/1053/16 та від 22.07.2020 у справі №520/5627/19. З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що ефективним способом захисту прав позивача буде: зобов`язати Державну податкову службу України поновити реєстрацію платника податку на додану вартість Приватного підприємства "СІВЕР-НАФТА" з моменту її анулювання - 13.02.2025, шляхом внесення відповідного запису до Реєстру платників податку на додану вартість із поновленням реєстраційного ліміту, облікових даних, записів, стану розрахунків інтегрованої картки та збереження податкових показників в системі електронного адміністрування податку на додану вартість позивача, які були наявні до прийняття рішення №186/04 від 13.02.2025 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість. Згідно частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Всі наведені апелянтами доводи не спростовують вірних висновків суду першої інстанції. Положеннями ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ: Апеляційні скарги Державної податкової служби України, Головного управління Державної податкової служби у Київській області залишити без задоволення. Рішення Київського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2025 року залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 328 КАС України. Суддя-доповідач Собків Я.М. Суддя Сорочко Є.О. Суддя Чаку Є.В.