Ухвала КЦС ВС № 755/18150/21

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24 листопада 2025 року м. Київ справа № 755/18150/21 провадження № 61-14403ск25 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А., Луспеника Д. Д., учасники справи: позивач - ОСОБА_1 , відповідач - ОСОБА_2 , треті особи: Дніпровська районна в місті Києві державна адміністрація, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , як законного представника ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 18 червня 2025 року у складі судді Гаврилової О. В. та постанову Київського апеляційного суду від 12 листопада 2025 року у складі колегії суддів: Таргоній Д. О., Голуб С. А., Слюсар Т. А., ВСТАНОВИВ: У жовтні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання недійсними договорів та свідоцтв про право на спадщину, скасування записів про державну реєстрацію, витребування безпідставно набутого майна та стягнення коштів в рахунок відшкодування вартості майна за недійсними правочинами. Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 07 червня 2022 року відкрито провадження в даній справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання. В підготовчому засіданні 18 червня 2025 року прийнято заяву позивача про зміну підстав позову та залучено до участі у справі третіх осіб ОСОБА_3 , ОСОБА_4 . 18 червня 2025 року ОСОБА_1 , діючи як законний представник третіх осіб: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , подала до суду самостійну позовну заяву до ОСОБА_2 про визнання права користування садовим будинком, визнання правочинів недійсними та скасування записів у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (в порядку статті 52 ЦПК України). Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 18 червня 2025 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 12 листопада 2025 року, у прийнятті позовної заяви третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, відмовлено. Повертаючи позовну заяву ОСОБА_1 , яка діє як законний представник третіх осіб: ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги третіх осіб не є самостійними вимогами на предмет спору в розумінні статті 52 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України). У листопаді 2025 року ОСОБА_1 , як законний представник ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 18 червня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 12 листопада 2025 року, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Касаційна скарга обґрунтована тим, що судами попередніх інстанцій невірно застосовані норми матеріального та процесуального права. На думку заявника суди мали б застосувати правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 13 березня 2019 року у справі № 916/3245/17, від 12 червня 2019 року у справі № 916/542/18, від 09 вересня 2019 року у справі № 910/12463/18. Вважає, що при поданні позову в порядку статті 52 ЦПК України, заявниками дотримано вимоги ЦПК України щодо форми, змісту, строку та порядку її подання. Пред`явлений позов стосується фактично захисту права дітей сторін користування садовим будинком, що є предметом спору у цій справі. Згідно з положеннями частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. Відповідно до частини шостої статті 394 ЦПК України ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження повинна містити мотиви, з яких суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження. Вивчивши касаційну скаргу, зміст ухвали Дніпровського районного суду міста Києва від 18 червня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 12 листопада 2025 року, Верховний Суд дійшов висновку, що скарга є необґрунтованою, а наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності зазначених судових рішень. Такого висновку Суд дійшов з огляду на таке. Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України). Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України). Відповідно до частини першої статті 52 ЦПК України треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, подавши позов до однієї або декількох сторін. Положення статей 193 і 194 цього Кодексу застосовуються до позовів третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору у справі, у якій відкрито провадження (стаття 195 ЦПК України). У частинах першій - третій статті 193 ЦПК України передбачено, що відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним позовом. Зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої статті 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику (частина третя статті 194 ЦПК України). При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України). Верховний Суд наголошував, що повернення зустрічного позову (позовної заяви третьої особи з самостійними вимогами щодо предмета спору) не є перешкодою у доступі до правосуддя, адже учасник справи не позбавляється можливості подання такого позову як окремого на загальних підставах (постанова Верховного Суду від 03 грудня 2024 року у cправі № 904/372/23 (904/6351/23), ухвала Верховного Суду від 10 січня 2025 року у справі № 765/15415/23)). У постанові від 13 березня 2019 року у справі № 916/3245/17 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що у процесі розгляду судом спору між позивачем і відповідачем третя особа з метою захисту свого права може заявити самостійні вимоги саме щодо предмета спору, якщо вважає, що саме їй належить право на предмет спору чи його частину. При цьому під предметом спору слід розуміти матеріально-правовий об`єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем. Отже, позовна заява третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору, відповідно до положень статті 52 ЦПК України має містити самостійні вимоги саме щодо предмета спору у справі. У свою чергу, самостійність вимог полягає в тому, що саме третя особа перебуває у правовідносинах із відповідачем, і що саме її право порушене. Тобто третя особа із самостійними вимогами заперечує/частково заперечує вимогу(ги) позивача і переслідує мету вирішити спір не на користь позивача, а на свою користь. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30серпня 2023 року у справі № 910/12744/22. Заявляючи самостійні вимоги щодо предмета спору, такі треті особи тим самим заявляють про наявність у них самостійних прав, відмінних і незалежних від прав сторін. Тому вступ у справу третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, не призводить до процесуальної співучасті. Така третя особа займає самостійне процесуальне становище поряд із позивачем і відповідачем, а її інтереси та інтереси первісних сторін протилежні й виключають один одного. Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила: - визнати недійсним договір купівлі-продажу від 16 липня 2015 року, серія та номер: 2695, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_6 щодо садового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Суперфіном Б.М.; - скасувати запис № 10444548 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, внесений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Суперфін Б.М., як державним реєстратором, щодо реєстрації за ОСОБА_6 власності на 430/1000 садового будинку загальною площею 788,7 кв. м, житловою площею: 248,3 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 16514580000; - визнати недійсним договір купівлі-продажу від 16 липня 2015 року, серія та номер: 2696, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_6 щодо земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:66:661:0005, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Суперфіном Б. М.; - скасувати запис № 10444553 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, внесений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Суперфін Б. М., як державним реєстратором, щодо реєстрації за ОСОБА_6 права власності на 430/1000 часток земельної ділянки загальною площею 0,0607 га, кадастровий номер 8000000000:66:661:0005, цільове призначення: для індивідуального садівництва, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 16525080000; - визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину, серія та номер: 747, видане 17 червня 2021 року приватним нотаріусом Охтирського районного нотаріального округу Зіньковським І. М. на ім`я ОСОБА_2 ; - скасувати запис № 42567764 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, внесений приватним нотаріусом Охтирського районного нотаріального округу Зіньковським І. М., як державним реєстратором, щодо реєстрації за ОСОБА_2 права власності на 373/1000 часток садового будинку загальною площею 788,7 кв. м, житловою площею: 248,3 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 16514580000; - визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину, серія та номер: 748, видане 17 червня 2021 року приватним нотаріусом Охтирського районного нотаріального округу Зіньковським І. М. на ім`я ОСОБА_2 , - скасувати запис № 42567961 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, внесений приватним нотаріусом Охтирського районного нотаріального округу Зіньковським І. М., як державним реєстратором, щодо реєстрації за ОСОБА_2 права власності на 373/1000 часток земельної ділянки загальною площею 0,0607 га, кадастровий номер 8000000000:66:661:0005, цільове призначення: для індивідуального садівництва, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 16525080000; - витребувати у ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 як безпідставно набуте майно: 373/1000 часток земельної ділянки загальною площею 0,0607 га, кадастровий номер 8000000000:66:661:0005, цільове призначення: для індивідуального садівництва, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 16525080000; 373/1000 часток садового будинку загальною площею 788,7 кв. м, житловою площею: 248,3 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 16514580000; - стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 вартість 82/1000 часток земельної ділянки загальною площею 0,0607 га, кадастровий номер 8000000000:66:661:0005, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , та 82/1000 часток садового будинку загальною площею 788,7 кв. м, житловою площею: 248,3 кв. м, розташованого за згаданою адресою, у розмірі 1 200 000,00 грн, в рахунок відшкодування вартості майна за недійсними правочинами, як безпідставно набуте майно. Згідно заявлених позовних вимог у позовній заяві третіх осіб: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , в інтересах яких діє законний представник ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 про визнання права користування садовим будинком, визнання правочинів недійсними та скасування записів у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, просили: - визнати право користування садовим будинком, розташованим за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна; 16514580000 за ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , та за ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; - визнати недійсним договір купівлі-продажу від 16 липня 2015 року, серія та номер: 2695, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_6 садового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Суперфіном Б. М.; - скасувати запис № 10444548 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, внесений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Суперфін Б. М., як державним реєстратором, щодо реєстрації за ОСОБА_6 права власності на 430/1000 садового будинку загальною площею 788,7 кв. м, житловою площею: 248,3 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 16514580000; - визнати недійсним договір купівлі-продажу від 16 липня 2015 року, серія та номер: 2696, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_6 щодо земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:66:661:0005, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Суперфіном Б. М.; - скасувати запис № 10444553 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, внесений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Суперфін Б. М., як державним реєстратором, щодо реєстрації за ОСОБА_6 права власності на 430/1000 часток земельної ділянки загальною площею 0,0607 га, кадастровий номер 8000000000:66:661:0005, цільове призначення: для індивідуального садівництва, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 16525080000; - визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину, серія та номер: 747, видане 17 червня 2021 року приватним нотаріусом Охтирського районного нотаріального округу Зіньковським І. М. на ім`я ОСОБА_2 ; - скасувати запис № 42567764 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, внесений приватним нотаріусом Охтирського районного нотаріального округу Зіньковським І. М., як державним реєстратором, щодо реєстрації за ОСОБА_2 права власності на 373/1000 часток садового будинку загальною площею 788,7 кв. м, житловою площею: 248,3 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 16514580000; - визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину, серія та номер: 748, видане 17 червня 2021 року приватним нотаріусом Охтирського районного нотаріального округу Зіньковським І. М. на ім`я ОСОБА_2 ; - скасувати запис № 42567961 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, внесений приватним нотаріусом Охтирського районного нотаріального округу Зіньковським І. М., як державним реєстратором, щодо реєстрації за ОСОБА_2 права власності на 373/1000 часток земельної ділянки загальною площею 0,0607 га, кадастровий номер 8000000000:66:661:0005, цільове призначення: для індивідуального садівництва, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 16525080000. Повертаючи позовну заяву ОСОБА_1 , яка діє як законний представник третіх осіб: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги третіх осіб не є самостійними вимогами на предмет спору в розумінні статті 52 ЦПК України. Зокрема, вимоги (з 2 по 9) третіх осіб ОСОБА_3 , ОСОБА_4 не є самостійними вимогами на предмет спору в розумінні статті 52 ЦПК України, а фактично є ідентичними вимогам первісного позову з 1 по 8, задоволення яких матиме наслідком і задоволення первісного позову, тобто одночасний захист прав і позивача, і прав третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, що притаманне у разі пред`явлення позову співпозивачами, а не третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору. Щодо першої вимоги третіх осіб ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права користування садовим будинком, то вона є самостійною але не щодо предмета спору у справі, що розглядається в даному провадженні, а її задоволення не призведе до вирішення спору не на користь позивача ОСОБА_1 . Проте, позов третьої особи за своєю суттю має виключати можливість вирішення спору на користь позивача. Виходячи з наведеного вище, зважаючи на предмет спору та склад учасників справи, враховуючи мотиви викладені в позовній заяві третіх осіб ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , та наявність у них права на звернення до суду із самостійним позовом, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, дійшов правильного висновку про відсутність визначених статтею 52 ЦПК України підстав для прийняття позовної заяви третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору. При цьому, суд роз`яснив, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 мають право звернутися до суду із самостійним позовом у загальному порядку. Аргументи заявниці про неврахування висновків Верховного Суду, висловлених у постановах від 13 березня 2019 року у справі № 916/3245/17, від 12 червня 2019 року у справі № 916/542/18, від 09 вересня 2019 року, наведених у касаційній скарзі, є безпідставними, оскільки висновки, зроблені апеляційним судом у цій справі, не суперечать цим висновкам, а навпаки узгоджуються з ними. Отже, вказані, а також інші доводи касаційної скарги є необґрунтованими, оскільки вони ґрунтуються на неправильному тлумаченні заявницею норм матеріального та процесуального права й зводяться до необхідності переоцінки судом доказів, що відповідно до вимог статті 400 ЦПК України не входить до компетенції суду касаційної інстанції. Оскільки правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, тому колегія суддів вважає, що касаційна скарга є необґрунтованою та у відкритті касаційного провадження слід відмовити. Керуючись частинами четвертою, п`ятою і шостою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , як законного представника ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 18 червня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 12 листопада 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Дніпровська районна в місті Києві державна адміністрація, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про державну реєстрацію, витребування безпідставно набутого майна та стягнення коштів в рахунок відшкодування вартості майна за недійсними правочинами. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Судді: І. Ю. Гулейков Р. А. Лідовець Д. Д. Луспеник