Постанова 4811 № 450/3206/25

Справа № 450/3206/25 Головуючий у 1 інстанції: Мусієвський В. Є. Провадження № 33/811/1651/25 Доповідач: Гончарук Л. Я. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 листопада 2025 року Львівський апеляційний суд у складі: судді Гончарук Л.Я., з участю захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Кравчуна Дмитра Вікторовича, розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові в режимі відеоконференції апеляційну скаргу захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Кравчуна Дмитра Вікторовича на постанову судді Пустомитівського районного суду Львівської області від 30 вересня 2025 року, встановив: цією постановою ОСОБА_1 визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 605,60 гривень судового збору. Відповідно до постанови, водій ОСОБА_1 , 22.06.2025 о 18 год 05 хв на вул. Шевченка, в с. Ямпіль, Львівського р-ну, Львівської обл., керувала автомобілем марки «Ніссан» номерний знак НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Перевірка на стан сп`яніння проводилася у встановленому законом порядку за допомогою алкотестера «Драґер Алкотест». Результат тесту № 2721 позитивний і становить 1,71 ‰. Своїми діями ОСОБА_1 порушила вимоги пункту 2.9 «А» Правил дорожнього руху України і вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. На вказану постанову захисник адвокат Кравчун Д.В. подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування апеляційної скарги покликається на те, що оскаржувана постанова є неправомірною, необґрунтованою, такою, що прийнята з порушенням норм процесуального права, відтак така підлягає скасуванню, з огляду на наступне. Зазначає, що з матеріалів справи та відеозаписів вбачається, що поліцейські не зупиняли транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 , тому у зв`язку з відсутністю доказів зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , всі подальші дії поліцейських є неправомірними. Зауважує, що в матеріалах справи про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 містяться відеозаписи, які отримані в порушення інструкцій, а саме відсутня безперервність відеозапису. Відеозапис не містить зупинки транспортного засобу, також не містить безпосереднього факту керування транспортним засобом, такий жодним чином не відображає фактичних обставин справи, відтак такий відеозапис не є допустимим та достовірним доказом. Крім того, згідно з відеозапису події, поліцейські не назвали жодної ознаки будь якого сп`яніння відповідно до норм вищенаведеної інструкції. У судове засідання апеляційної інстанції особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомлена про час, дату та місце судового засідання не з`явилася, клопотань про відкладення розгляду справи від такої не надходило. Натомість захисник адвокат Кравчун Д.В. не заперечив про розгляд такої у відсутності ОСОБА_1 . Відповідно до ч. 6 ст. 294 КУпАП за таких обставин неявка особи, яка притягається до адміністративної відповідальності в судове засідання апеляційного суду не перешкоджає розгляду справи. Заслухавши виступ захисника адвоката Кравчуна Д.В. на підтримання доводів поданої апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що така не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Відповідно до вимог ст. 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Розгляд справи про адміністративне правопорушення проводиться в межах, встановлених протоколом про адміністративне правопорушення. Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції, при розгляді даної справи, дотримався зазначених вимог закону, повно й всебічно з`ясував усі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, в тому числі й щодо накладення адміністративного стягнення. Порушень норм матеріального чи процесуального права, в тому числі порушень процесуальних прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, при розгляді справи судом першої інстанції допущено не було. Відповідальність за ст. 130 КУпАП настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції Висновок судді про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є обґрунтованим і відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується сукупністю зібраних і перевірених у судовому засіданні доказів, яким суд дав належну оцінку і навів у постанові, зокрема даними наведеними у: протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 369673 від 22.06.2025(а.с.2); роздруківці з приладу Alkotest Drager 6820, результат тесту 1,71 ‰ (а.с.1); відеозаписі події, який підтверджує обставини викладені в протоколі серії ЕПР1 № 369673 від 22.06.2025 (а.с.7); рапорті інспектора СРПП ВП №1 ЛРУП №1 ГУНП у Львівській області від 23.06.2025(а.с.5); акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с.3); направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 22.06.2025, які узгоджуються між собою та достовірність таких в судді апеляційного суду не викликає сумнівів. З матеріалів справи вбачається, що огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння був проведений на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного засобу, яким забезпечені працівники поліції, з дотриманням вимог Інструкції. Результат тесту, становив 1,71 ‰, що підтверджується також відповідною роздруківкою. При апеляційному розгляді не встановлено, що ОСОБА_1 не погоджувалася з результатом приладу Драгер, чи наполягала на проведенні освідування у медичному закладі, що спростовує доводи апеляційної скарги. Окрім цього, як вбачається з акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до даних якого огляд ОСОБА_1 проводився за допомогою приладу Alkotest Drager 6820 у зв`язку з виявленими ознаками: різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей. Окрім цього, з наявного в матеріалах справи відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 проходить огляд на стан сп`яніння на приладі Драгер, результат тесту 1,71 ‰. При цьому жодних заперечень щодо справності приладу Драгер чи незгоди з таким результатом ОСОБА_1 не висловлювала. Той зміст, який міститься на диску є достатнім для того, щоб зробити висновок про те, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Оцінюючи здобуті у справі та досліджені в судовому засіданні докази, на думку апеляційного суду, суд першої інстанції обґрунтовано визнав їх належними та допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, зібрані у порядку, встановленому КУпАП. Зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для прийняття рішення про наявність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Твердження апелянта про те, що ОСОБА_1 не керувала транспортним засобом, апеляційний суд не бере до уваги та розцінює їх як такі, що спрямовані на уникнення останньою відповідальності за скоєне. Вказані докази, якими стверджується факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 є логічними, послідовними, та такими, що взаємоузгоджуються між собою, а тому в апеляційного суду відсутні підстави сумніватися в їх достовірності та допустимості. Крім цього, протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 369673 від 22.06.2025 оформлений відповідно до положень ст. 256 КУпАП, оскільки його форма та зміст відповідає вимогам діючого законодавства, і він є складеним та підписаним уповноваженою на те особою та підтверджує подію і обставини правопорушення, дані якого узгоджуються з іншими доказами у справі, достовірність та допустимість яких не викликає сумнівів. Зі змістом протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 369673 від 22.06.2025, ОСОБА_1 ознайомилася, про що свідчить її підпис, проставлений у відповідній графі. Дії працівників поліції відносно ОСОБА_1 під час складення протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП апеляційний суд вважає такими, що ґрунтуються на вимогах закону, зокрема на приписах «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» та враховує також і те, що правопорушниця їх не оскаржувала та жодних заперечень щодо правомірності проведеного на місці зупинки транспортного засобу огляду на стан сп`яніння із використанням газоаналізатора «Drager Alcotest 6820» не висловлювала. Доводи апеляційної скарги про те, що наявний у матеріалах справи відеозапис не є безперервним, відтак такий є неналежним і недопустимим доказом у справі, то апеляційний суд зазначає, що для вирішення справи важливими є лише ті фактичні дані, зафіксовані за допомогою відеокамери поліцейського, які свідчать про вчинення адміністративного правопорушення, або про протилежне. Відповідно до наданого відеозапису, на ньому, зокрема, відображено проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки ОСОБА_1 та результати такого. Доводи апеляційної скарги про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення апеляційний суд до уваги не бере, оскільки вони не відповідають фактичним обставинам справи і спростовуються наведеними вище доказами. У рішенні по справі О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства від 29 червня 2007 року Європейський Суд з прав людини зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи користується автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізує своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Покликання апелянта в апеляційній скарзі про те, що оскаржувана постанова є неправомірною, необґрунтованою, такою, що прийнята з порушенням норм процесуального права, апеляційний суд не приймає до уваги, оскільки при розгляді справи в суді першої інстанції порушень норм матеріального чи процесуального права допущено не було. Суддя відповідно до ст.ст. 245 та 280 КУпАП повно і всебічно з`ясував усі обставини, що мали значення для правильного вирішення справи. Інші посилання апеляційної скарги не спростовують висновків суду про вчинення ОСОБА_1 , адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки підтверджуються матеріалами справи, які були досліджені в ході апеляційного розгляду. Враховуючи викладені обставини, доводи апеляційної скарги про незаконність оскаржуваної постанови, є безпідставними. Жодних належних та допустимих доказів, які б викликали сумніви в об`єктивності вищевказаних матеріалів, їх фальсифікації, апелянтом не надано, не здобуто таких і в процесі апеляційного розгляду. Оскільки, водій ОСОБА_1 , 22.06.2025 о 18 год 05 хв на вул. Шевченка, в с. Ямпіль, Львівського р-ну, Львівської обл., керувала автомобілем марки «Ніссан» номерний знак НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Перевірка на стан сп`яніння проводилася у встановленому законом порядку за допомогою алкотестера «Драґер Алкотест». Результат тесту № 2721 позитивний і становить 1,71 ‰. Своїми діями ОСОБА_1 порушила вимоги п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковано за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а висновок суду першої інстанції, про керування нею транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, чим порушено вимоги п.2.9 а Правил дорожнього руху України, жодним чином не спростовано. Тому, підстав для скасування постанови суду, про що порушується питання в апеляційній скарзі, не встановлено. Стягнення накладене судом на ОСОБА_1 відповідно до положень ч. 2 ст. 33 КУпАП, за змістом якої, при накладенні стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, не враховуються. Апеляційний суд вважає, що стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, накладене у межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, з дотриманням вимог ст. 33 КУпАП та є безальтернативним. Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки судді в постанові, при розгляді апеляційної скарги не було здобуто, а обставини на які покликається апелянт, як невраховані судом першої інстанції, були в повній мірі враховані судом першої інстанції при винесенні постанови. Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справа «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32). Апеляційна скарга не містить правових підстав для скасування судового рішення. З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до висновку про необґрунтованість апеляційної скарги в цілому та вважає, що підстав для її задоволення немає. Керуючись ст. 294 КУпАП, суд, - постановив: апеляційну скаргу захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Кравчуна Дмитра Вікторовича залишити без задоволення, а постанову судді Пустомитівського районного суду Львівської області від 30 вересня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення - без змін. Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя Л.Я. Гончарук