LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КЦС ВС127/6575/25

від 24.11.2025 · Цивільна
Резолютивна:Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 22 серпня 2025 року та постанову Вінницького апеляційного суду

УХВАЛА 24 листопада 2025 року м. Київ справа № 127/6575/25 провадження № 61-14343ск25 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Шиповича В. В., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 22 серпня 2025 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 05 листопада 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Харківської обласної прокуратури, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - процесуальний керівник - прокурор Харківської обласної прокуратури Левченя Геннадій Михайлович, про компенсацію моральної шкоди, заподіяної протиправною тривалою бездіяльністю, тривалою імітацією нагляду та порушення розумних строків по кримінальному провадженню 42014170000000291, ВСТАНОВИВ: У лютому 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Держави Україна в особі Харківської обласної прокуратури, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - процесуальний керівник - прокурор Харківської обласної прокуратури Левченя Г. М., про компенсацію моральної шкоди, заподіяної протиправною тривалою бездіяльністю третьою особою відповідача при тривалій імітації нагляду та порушення розумних строків по кримінальному провадженню 42014170000000291 у розмірі 700 000,00 грн. Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 22 серпня 2025 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. Постановою Вінницького апеляційного суду від 05 листопада 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 22 серпня 2025 року залишено без змін. 12 листопада 2025 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 22 серпня 2025 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 05 листопада 2025 року, ухвалити нове судове рішення, яким його позов задовольнити в повному обсязі. Частиною першою статті 394 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження). Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки судові рішення у цій справі не підлягають касаційному оскарженню. Згідно із статтею 129 Конституції України та статтями 2, 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», частина четверта статті 10 ЦПК України), умови прийнятності касаційної скарги відповідно до норм національного законодавства можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Касаційний перегляд справи вважається екстраординарним. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім перегляду судом апеляційної інстанції. Обмеження доступу до Верховного Суду охоплюється загальновизнаною легітимною метою встановленого законодавством вартісного порогу для скарг, що подаються на розгляд суду касаційної інстанції, яка полягає в тому, щоб забезпечувати розгляд у Верховному Суді, з огляду на саму суть його функцій, лише справ необхідного рівня значущості. Рекомендацією № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 7 лютого 1995 року визнано доречним вживати заходів щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають, передусім, подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей. При розгляді можливих заходів щодо судів третьої інстанції державам слід мати на увазі, що справи вже пройшли слухання в двох інших судах. Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же статті ЦПК України. Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення (частина дев`ята статті 19 ЦПК України). Встановлення у процесуальному законі виняткових підстав для касаційного оскарження судових рішень у малозначних справах (справах незначної складності) та справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, лише у тих випадках, коли таке оскарження є дійсно необхідним (зокрема, коли касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу), має гарантувати право на остаточне та обов`язкове до виконання судове рішення, сприяти стабільності й визначеності у цивільних правовідносинах, слугувати суспільним інтересам щодо забезпечення єдності судової практики й розвитку права. Конституційний Суд України у Рішенні від 22 листопада 2023 року № 10-р(ІІ)/2023 дійшов висновку, що припис пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, який встановлює один з «фільтрів» для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, є зрозумілим за змістом та передбачним за наслідками застосування. Зазначений припис ЦПК Українитакож має правомірну мету - додержання принципу остаточності судового рішення (res judicata) як одного з аспектів вимоги юридичної визначеності. Пункт 2 частини третьої статті 389 цього Кодексу містить домірні засоби законодавчого внормування процесуальних відносин щодо відкриття касаційного провадження. Ціна позову у цій справі складає 700 000,00 грн, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 2025 рік (250 х 3 028 грн = 757 000 грн). Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 08 квітня 2020 року у справі № 638/14009/17 за позовом ОСОБА_1 щодо бездіяльності слідчих прокуратури під час імітації розслідування у кримінальному провадженні 42014170000000291, стягнуто з Державного бюджету України на його користь моральну шкоду в сумі 5 000,00 грн. Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 23 вересня 2020 року у справі № 638/14007/17 за позовом ОСОБА_1 щодо бездіяльності слідчих прокуратури під час імітації розслідування у кримінальному провадженні 42014170000000291, стягнуто з Державного бюджету України на його користь моральну шкоду в сумі 5 000,00 грн. Виходячи з ціни позову, судові рішення у цій справі за загальним правилом не підлягають касаційному оскарженню. Норми процесуального закону, якими врегульовано процедуру доступу до суду касаційної інстанції, слід визнати такими, що відповідають критеріям правової визначеності та передбачуваності. Касаційна скарга не містить прямих посилань на наявність обставин, які передбачені підпунктами а-г пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України. Незгода заявника з встановленими судами обставинами не свідчить про фундаментальне значення вирішених у цій справі питань для формування єдиної правозастосовчої практики. Також заявником не доведено, щоця справа має виняткове значення для нього та становить значний суспільний інтерес. Повноваження суду касаційної інстанції не можуть використовуватися для здійснення нового судового розгляду справи та переоцінки доказів, яким було надано належну оцінку судами першої та апеляційної інстанції. Таким чином випадків, за наявності яких судове рішення підлягало б касаційному оскарженню, у цій справі не встановлено Верховним Судом. Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. З урахуванням наведеного, оскільки ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на судові рішення, що згідно з приписами ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню, не довів наявності винятків, передбачених підпунктами а) - г) пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, у відкритті касаційного провадження у справі належить відмовити. Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 22 серпня 2025 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 05 листопада 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Харківської обласної прокуратури, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - процесуальнийкерівник - прокурор Харківської обласної прокуратури Левченя Геннадій Михайлович, про компенсацію моральної шкоди, заподіяної протиправною тривалою бездіяльністю, тривалою імітацією нагляду та порушення розумних строків по кримінальному провадженню 42014170000000291. Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Судді Є. В. Синельников О. М. Осіян В. В. Шипович

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»