Ухвала КЦС ВС № 469/299/21

УХВАЛА 21 листопада 2025року м. Київ справа № 469/299/21 провадження № 61-15162св24 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Тітова М. Ю., розглянув при попередньому розгляді справи у порядку письмового провадження справу за позовом заступника керівника Миколаївської обласної прокуратури в інтересах держави в особіМиколаївської обласної державної адміністрації до приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Долинського Миколи Миколайовича, Державного підприємства «Сетам», ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України», Товариство з обмеженою відповідальністю «Вино-Каса», ОСОБА_2 , про визнання недійсними електронних торгів, протоколу проведення електронних торгів, акту приватного виконавця, свідоцтва та зобов`язання повернути земельну ділянку, за касаційною скаргою Миколаївської обласної прокуратури на постанову Миколаївського апеляційного суду від 15 жовтня 2024 року у складі колегії суддів: Базовкіної Т. М., Царюк Л.М., Яворської Ж.М., ВСТАНОВИВ: У квітні 2021 року заступник керівника Миколаївської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації звернувся до суду з позовом до приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Долинського М. М., Державного підприємства «Сетам» (далі - ДП «Сетам»), ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» (далі - ДСГП «Ліси України»), Товариство з обмеженою відповідальністю «Вино-Каса» (далі - ТОВ «Вино-Каса»), ОСОБА_2 , про визнання недійсними електронних торгів, протоколу проведення електронних торгів, акту приватного виконавця, свідоцтва та зобов`язання повернути земельну ділянку. Рішенням Березанського районного суду Миколаївської областівід 05 червня 2024 року позов задоволено. Визнано недійсними проведені 10 жовтня 2018 року ДП «Сетам» електронні торги з реалізації нерухомого майна - земельної ділянки площею 0,9906 га з кадастровим номером 4820983900:09:000:0331, розташованої на території Рибаківської сільської ради Березанського району Миколаївської області (лот 303590). Визнано недійсним протокол № 361749 проведення електронних торгів від 10 жовтня 2018 року. Визнано недійсним акт приватного виконавця про проведені електронні торги, затверджені приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Долинським М. М. від 24 жовтня 2018 року. Визнано недійсним та скасовано видане приватним нотаріусом Березанського районного нотаріального округу Миколаївської області Мартинюк П. М. свідоцтво від 07 листопада 2018 року, яким засвідчено право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0,9906 га з кадастровим номером 4820983900:09:000:0331, розташовану на території Рибаківської сільської ради Березанського району Миколаївської області. Зобов`язано ОСОБА_1 повернути у власність держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації з правом постійного користування державного підприємства «Очаківське лісомисливське господарство» земельну ділянку площею 0,9906 га з кадастровим номером 4820983900:09:000:0331, розташовану в межах території Рибаківської сільської ради Березанського району Миколаївської області. Не погодившись із вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою. Постановою Миколаївського апеляційного суду від 15 жовтня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, рішення Березанського районного суду Миколаївської області від 05 червня 2024 року скасовано та ухвалено нове рішення у справі, яким у задоволенні позову відмовлено. 14 листопада 2024 року Миколаївськаобласнапрокуратура звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Миколаївського апеляційного суду від 15 жовтня 2024 року, сформованою в системі «Електронний суд». В касаційній скарзі заявник просить скасувати оскаржувану постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення районного суду. Також у касаційній скарзізаявник просить проводити розгляд справи з повідомленням (викликом) учасників справи. Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд. Ухвалою Верховного Суду від 25 листопада 2024 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою та витребувано матеріали цивільної справи. 14 січня 2025 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду. Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Заслухавши доповідь судді-доповідача, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що справа підлягає призначенню до судового розгляду, оскільки доводи касаційної скарги викликають необхідність перевірки матеріалів справи. Відповідно до статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу. Абзац другий частини першої даної статті визначає, що у разі необхідності учасники справи можуть бути викликані для надання пояснень у справі. Таким чином, питання виклику учасників справи для надання пояснень у справі вирішується Верховним Судом з огляду на встановлену необхідність таких пояснень. Згідно з частиною першою статті 7 ЦПК України розгляд справ у судах проводиться усно і відкрито, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Такий випадок передбачено у частині тринадцятій статті 7 ЦПК України, згідно з якою розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Оскільки колегією суддів не приймалось рішення про виклик учасників справи для надання пояснень у справі, то справа розглядатиметься в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами (у письмовому провадженні), а копія судового рішення у такому разі надсилається у порядку, передбаченому частиною п`ятою статті 272 ЦПК України. Ураховуючи, що згідно з частиною першою статті 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи, колегія суддів інформує учасників справи про те, що зазначена інформація оприлюднюється на офіційному веб-порталі судової влади України. З урахуванням категорії та складності справи, з огляду на положення частини одинадцятої статті 34 ЦПК України, справа підлягає розгляду в складі п`яти суддів. Керуючись частиною тринадцятою статті 7, частиною одинадцятою статті 34, частиною першою статті 401, частиною першою статті 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: У задоволенні клопотання представника Миколаївської обласної прокуратури- Фальченка Дениса Вікторовича про розгляд справи з повідомленням (викликом) учасників справи відмовити. Справу за позовом заступника керівника Миколаївської обласної прокуратури в інтересах держави в особіМиколаївської обласної державної адміністрації до приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Долинського Миколи Миколайовича, Державного підприємства «Сетам», ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України», Товариство з обмеженою відповідальністю «Вино-Каса», ОСОБА_2 , про визнання недійсними електронних торгів, протоколу проведення електронних торгів, акту приватного виконавця, свідоцтва та зобов`язання повернути земельну ділянку, за касаційною скаргою Миколаївської обласної прокуратури на постанову Миколаївського апеляційного суду від 15 жовтня 2024 року призначити до розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами. Інформацію про дату розгляду справи оприлюднити на офіційному веб-порталі судової влади України. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Судді: Є. В. Коротенко А. Ю. Зайцев М. Ю. Тітов