Ухвала КЦС ВС № 456/5472/21

УХВАЛА 18 листопада 2025 року м. Київ справа № 456/5472/21 провадження № 61-16335св23 Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Сердюка В. В. (суддя-доповідач), Ігнатенко В. М., Фаловської І. М. розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_4, на рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 08 серпня 2022 року, ухвалу Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 13 вересня 2022 року та постанову Львівського апеляційного суду від 28 вересня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна, котре є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, визнання права власності на 3/4 частини об`єкта нерухомого майна в порядку його поділу та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення 41/42 ідеальних часток в належному особі на праві власності об`єкті нерухомого майна, ВСТАНОВИВ: У листопаді 2021 року ОСОБА_2 , в інтересах якої діє адвокат Пилипів О. В., звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя та просила судподілити майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності їх з ОСОБА_1 як колишнього подружжя, а саме квартиру АДРЕСА_1 , відступивши при цьому від рівності часток у такому майні, а також визнати за нею право власності на 3/4 частини вказаної квартири. У січні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічною позовною заявою до ОСОБА_2 , в якій просив ухвалити рішення про визначення за ним 41/42 ідеальних часток у належній йому на праві власності квартирі АДРЕСА_1 . Стрийський міськрайонний суд Львівської області рішенням від 08 серпня 2022 року первісні позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 задовольнив частково. Поділив майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності колишнього подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а саме квартиру АДРЕСА_1 , без відступлення від засад рівності часток у такому нерухомому майні. Визнав за ОСОБА_2 право власності на 1/2 ідеальну частку квартири АДРЕСА_1 . У задоволенні решти первісних позовних вимогвідмовив. Понесені ОСОБА_2 судові витрати у вигляді сплати судового збору за подання позовної заяви пропорційно до їх задоволення у розмірі 1 210,67 грн їй компенсував за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Решту судового збору у сумі 605,33 грнза пред'явлення зазначених позовних вимог покладено на ОСОБА_2 та залишено за останньою. Стягнув з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 понесені нею у зв'язку з розглядом справи пропорційно до задоволених первісних позовних вимог судові витрати у вигляді сплати коштів на професійну правничу допомогу у розмірі 4 666,67 грн. Решту судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи, у сумі 2 333,33 грн поклав на ОСОБА_2 та залишив за нею. Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнив частково. Визначив за ОСОБА_1 1/2 ідеальну частку у належній йому на праві власності квартирі АДРЕСА_1 .У задоволенні решти зустрічних позовних вимог відмовив. Стягнув із ОСОБА_2 у дохід держави судовий збір за пред'явлення ОСОБА_1 зустрічних позовних вимог пропорційно до їх задоволення у сумі 472,57 грн. Решту судового збору у сумі 519,83 грн за пред'явлення зазначених позовних вимог компенсувавза рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Львівський апеляційний суд постановою від 28 вересня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_4 , залишив без задоволення, рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області рішенням від 08 серпня 2022 року та ухвалу Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 13 вересня 2022 року залишив без змін. У листопаді 2023 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_4 , засобами поштового зв`язку звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 08 серпня 2022 року, ухвалу Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 13 вересня 2022 року та постанову Львівського апеляційного суду від 28 вересня 2023 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні первісного позову відмовити у повному обсязі, а зустрічний позов задовольнити, а також стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати під час розгляду справи в усіх інстанціях. Верховний Суд ухвалою від 06 грудня 2023 року відкрив касаційне провадження у справі за поданою касаційною скаргою, витребував справу із суду першої інстанції, надав строк для подання відзиву на касаційну скаргу. У грудні 2023 року справа надійшла до Верховного Суду. Згідно із пунктом 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті. Відповідно до абзацу 1 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Згідно із частиною п`ятою статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції призначає справу до судового розгляду за відсутності підстав, встановлених частинами третьою, четвертою цієї статті. Справа призначається до судового розгляду, якщо хоча б один суддя із складу суду дійшов такого висновку. Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що справа підлягає призначенню до судового розгляду. Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України в суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу. Згідно з частиною першою статті 7 ЦПК України розгляд справ у судах проводиться усно і відкрито, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Зокрема, в частині тринадцятій статті 7 ЦПК України передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Європейський суд з прав людини зазначив, що процедура допуску скарг до розгляду та провадження виключно з питань права, на відміну від того, що стосується питань фактів, може відповідати вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, навіть якщо скаржнику не була надана можливість бути особисто заслуханим апеляційним чи касаційним судом, за умови, якщо відкрите судове засідання проводилось у суді першої інстанції і якщо суди вищої інстанції не мали встановлювати факти справи, а лише тлумачили відповідні юридичні норми (рішення в справі «Жук проти України» від 21 жовтня 2010 року). Таким чином, питання виклику учасників справи для надання пояснень вирішується Верховним Судом з огляду на встановлену необхідність таких пояснень. Оскільки суд касаційної інстанції не встановив необхідності надання пояснень сторонами у справі на стадії касаційного перегляду судових рішень, то підстави для розгляду справи за участю учасників справи в суді касаційної інстанції відсутні. За таких обставин розгляд справи буде здійснюватися в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами, а копія судового рішення направлена у порядку, передбаченому частиною п`ятою статті 272 ЦПК України. З урахуванням категорії і складності справи та відповідно до частини одинадцятої статті 34 ЦПК України справа підлягає розгляду в складі п`яти суддів. Керуючись статтею 401 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна, яке є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, визнання права власності на 3/4 частини об`єкта нерухомого майна в порядку його поділу та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення 41/42 ідеальних часток в належному особі на праві власності об`єкті нерухомого майна за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_4 , на рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 08 серпня 2022 року, ухвалу Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 13 вересня 2022 року та постанову Львівського апеляційного суду від 28 вересня 2023 року призначити до судового розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає. Судді: В. В. Сердюк В. М. Ігнатенко І. М. Фаловська