LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Волинський апеляційний суд162/728/25

від 19.11.2025НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

Справа № 162/728/25 Провадження №33/802/787/25 Головуючий у 1 інстанції:Цибень О. В. Доповідач: Клок О. М. ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 19 листопада 2025 року місто Луцьк Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Волинського апеляційного суду Клок О.М., з участю секретаря Зубрицької А.М., захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Клубука О.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника Клубука О.П., подану в інтересах ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 на постанову судді Любешівського районного суду Волинської області від 28 жовтня 2025 року, В С Т А Н О В И В Вказаною постановою судді ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 605, 60 гривень. ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 04 липня 2025 року о 11 год 40 хв, на вул. Свободи у м. Луцьку, керував автомобілем марки «БМВ» д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп`яніння: запах алкоголю з ротової порожнини, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці, нечітке мовлення. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, у встановленому законом порядку, відмовився чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (даліПДР). Не погоджуючись з постановою судді першої інстанції, захисник Клубук О.П. подав апеляційну скаргу, у якій вказує на її незаконність через невідповідність висновків судді фактичним обставинам вчиненого. Зазначає, що ОСОБА_1 транспортним засобом, який знаходився у дворі будинку, не керував, а лише перебував за його кермом. У зв`язку із цим, просить постанову судді першої інстанції скасувати, провадження по даній справі стосовно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку із відсутністю у його діях складу даного правопорушення. Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення захисника - адвоката Клубука О.П., доходжу такого висновку. Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Даних вимог закону при винесенні постанови місцевим судом дотримано. Відповідно до 2.5 ПДР водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. ?Частина 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність як за керування, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження, відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідно до положень п. 2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі - Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння, згідно із п. 3 розділу І Інструкції, є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейськими на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом або лікарем закладу охорони здоров`я (п.6 розділу І Інструкції). У розумінні вимог п. 7 розділу І Інструкції, огляд у закладі охорони здоров`я проводиться лише у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейськими. Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП стверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 380916 від 04 липня 2025 року, у якому зафіксовано наявні у нього ознаки алкогольного сп`яніння, на момент зупинки транспортного засобу під його керуванням поліцейським, зокрема: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, нечітке мовлення, а також відмову від проходження такого огляду, на місці зупинки, з використанням спеціального технічного засобу, і у найближчому лікувальному закладі; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, у якому продубльовано ознаки такого стану; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння до КП ЛБЛ Любешівської селищної ради, у якому зафіксована відмова від огляду; даними довідки заступника начальника ОСОБА_2 , якими стверджується факт видачі 03 лютого 2006 року ОСОБА_1 посвідчення водія серії НОМЕР_2 , що цілком підставно було враховано суддею при накладенні на нього адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами; відеозаписами із нагрудного відеореєстратора камери інспектора поліції та із реєстратора службового автомобіля поліцейських, якізначаться як додаток до протоколу про адміністративне правопорушення, і у відповідності до положень ст. 251 КУпАП, є джерелом доказів у справі про адміністративне правопорушення, не містить ознак монтажу чи інших недоліків, з достатньою повнотою убачаються детальні обставини вчинення ним даного адміністративного правопорушення. Основні мотиви незгоди захисника ОСОБА_3 із постановою судді першої інстанції, зводяться до заперечення ним факту керування транспортним засобом який, як він стверджує апеляційному суду, знаходився у дворі будинку, і ОСОБА_1 , відповідно, ним не керував. Проте, як стверджується відеозаписами із відеореєстратора службового автомобіля та бодікамер поліцейських, на них чітко зафіксовано 04 липня 2025 року о 11 год 40 хв рух транспортного засобу марки «BMW Х5» д.н.з. НОМЕР_1 а, у подальшому, і ОСОБА_1 , який перебуває у дворі будинку, безпосередньо поруч із цим транспортним засобом, і жодного разу факт керування ним транспортним засобом, в ході спілкування із поліцейськими. не заперечував. З урахуванням обставин, які визнані судом доведеними та вимог ст. 252 КУпАП, погоджуюсь із висновком судді про доведеність факту перебуванняОСОБА_1 у статусі водія, за обставин місця та часу, зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення стосовно нього і, як наслідок наявності у його діях порушень Правил дорожнього руху, що зафіксовані у протоколі про адміністративне правопорушення, а саме п. 2.5 ПДР України - відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження, відповідно до установленого порядку, огляду на стан алкогольного сп`яніння, правильними. Враховуючи, що при розгляді справи судом першої інстанції не допущено порушень вимог ст. 280 КУпАП, які могли б істотно вплинути на висновки суду про винність особи, що притягається до адміністративної відповідальності у вчиненому правопорушенні, кваліфікацію дій та необґрунтованість накладеного стягнення, підстав для скасування, або зміни постанови судді не убачається. Нових доказів, у спростування зазначених у постанові судді обставин, також надано не було, тому апеляційна скарга захисника підлягає залишенню без задоволення. Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 294 КУпАП, П О С Т А Н О В И В Апеляційну скаргу захисника Клубука О.П., подану в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Любешівського районного суду Волинської області від 28 жовтня 2025 року стосовно нього без зміни. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя:

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»