Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 460/26534/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 листопада 2025 рокуЛьвівСправа № 460/26534/23 пров. № А/857/26765/24 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Судової-Хомюк Н.М., суддів: Глушка І.В., Онишкевича Т.В., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Рівненської митниці на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2024 року у справі № 460/26534/23 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ототрак» до Рівненської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,- суддя в 1-й інстанції Поліщук О.В., дата ухвалення рішення 24 вересня 2024 року, місце ухвалення рішення м. Рівне, дата складання повного тексту рішення 24 вересня 2024 року, В С Т А Н О В И В: Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТОТРАК» (далі - позивач) звернулось до Рівненського окружного адміністративного суду із позовом до Рівненької митниці (далі - відповідач), у якому просить суд: визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості № UA204020/2023/000069/1 від 19.05.2023 та картку відмови в прийнятті митної декларації № UA204020/2023/000484. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТОТРАК» здійснює діяльність у сфері оптової торгівлі деталями та приладдям для автотранспортних засобів (основний КВЕД 45.31). Між Товариством з обмеженою відповідальністю «ОТОТРАК» (покупець) та HP HAKAN OTOMOTIV IC VE DIS TIC. LTD. STI. (продавець) укладено Контракт № OT22-004-HP-U від 04.04.2022 на поставку автозапчастин. На виконання укладеного контракту складено інвойс № НР32023000000028 від 11.05.2023 на поставку товару загальною вартістю 15772,33 доларів США. З метою митного оформлення та випуску товару у вільний обіг позивачем подано до митного органу митну декларацію № 23UA204020019947U8, при визначенні митної вартості товарів декларантом було обрано перший метод - за ціною договору. Позивач зазначає, що ним надано усі належні документи для застосування основного методу визначення митної вартості товару за ціною контракту, однак відповідачем протиправно, в порушення норм ст. 57 МК України та за наявності усіх документів, які підтверджують заявлену декларантом митну вартість товару, здійснено визначення митної вартості товару, який ввозиться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, за другорядним методом (резервним). Внаслідок цього було прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів. Позивач вважає, що відповідач безпідставно поставив під сумнів весь поданий йому перелік документів і необґрунтовано витребував додаткові документи, оскільки відповідачем не доведено обставин, які б свідчили про існування у митного органу достатніх підстав для виникнення обґрунтованих сумнівів щодо правильності визначення позивачем числового значення митної вартості імпортованого товару. Відтак, застосування резервного методу для визначення митної вартості товару позивач вважає протиправним, з огляду на що просить суд задовольнити позов у повному обсязі. Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2024 року у цій справі позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Рівненської митниці про коригування митної вартості товарів № UA204020/2023/000069/1 від 19.05.2023. Визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA204020/2023/000484. Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТОТРАК» за рахунок бюджетних асигнувань Рівненської митниці судовий збір у розмірі 5368 (п`ять тисяч триста шістдесят вісім) гривень 00 копійок. Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТОТРАК» за рахунок бюджетних асигнувань Рівненської митниці витрати, пов`язані з перекладом документів, у розмірі у розмірі 5280 (п`ять тисяч двісті вісімдесят) гривень 00 копійок. Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, Рівненська митниця оскаржила його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржуване рішення прийняте з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що за митною декларацією (далі МД) № UA204020/2023/019947 декларантом ТОВ «ВАЛЕР-А» митному посту «Рівне» Рівненської митниці заявлено до митного оформлення товари: 10 товарів згідно інвойса від 11.05.2023 № HP32023000000028 (далі товар або товари), ввезені ТОВ «ОТОТРАК». Товари заявлено на комерційних умовах поставки FCA TR ISTANBUL, з комплектом документів до неї. При проведенні перевірки правильності розрахунку митної вартості товару, заявленої декларантом за основним методом визначення митної вартості, та відомостей, які містяться у наданих до митного оформлення документів, встановлено розбіжності, зокрема: Відповідно до пункту 3 контракту від 04.04.2022 № OT22-004-HP-U (далі - Контракт) продавець зобов`язується поставити товар за умовою згідно специфікацій та комерційних інвойсів на партію товару. Товар повинен бути поставлений на територію України не пізніше 90 календарних днів з моменту часткової чи 100% передоплати на розрахунковий рахунок продавця, однак банківських платіжних документів, що стосується задекларованого товару не надано. В поданому до митного оформлення рахунку фактурі від 11.05.2023 № HP32023000000028 та доповненні до зовнішньоекономічного договору (Контракту) від 11.05.2023 Специфікація № 8V1 вказано, що термін поставки товару 30 календарних днів з моменту часткової чи 100 % передоплати, що не кореспондується з умовами оплати, а саме 100% вартості інвойсу у термін 45 календарних днів від дати інвойсу. Митниця володіє інформацією щодо митного оформлення подібних товарів (товару №8) за МД UA204020/2022/035237 від 16.12.2022 ціною 10,90 дол. США. З метою підтвердження інформації щодо заявленої митної вартості, яка міститься у документах, поданих разом з митною декларацією, митницею направлено декларанту електронне повідомлення з вимогою надати додаткові документи. За результатом проведеної відповідно до положень частини 4 статті 57 Митного кодексу України процедури консультації з декларантом та у зв`язку із відсутністю у декларанта та митниці прийнятної до застосування (згідно положень глави 9 Митного кодексу України) інформації щодо вартості операцій щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів, достовірної та документально підтвердженої інформації щодо ціни одиниці товару для обчислення митної вартості за методом на основі віднімання вартості (стаття 62 Митного кодексу України), інформації щодо складових вартості товарів наданої виробником для обчислення митної вартості за методом на основі додавання вартості (стаття 63 Митного кодексу України), що унеможливлює визначення митної вартості шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 63 Митного кодексу України, митну вартість партії товарів скориговано із застосуванням резервного методу визначення митної вартості згідно положень статті 64 Митного кодексу України з розрахунку у національній валюті України та валюті контракту за курсом валюти Нацбанку України на день подання МД до митного оформлення відповідно до ціновою інформації про рівень митної вартості подібних товарів схожих за функціональним призначенням та конструктивними характеристиками, матеріалом виготовлення, країною виготовлення, визнаний за МД №UA204020/2022/035237 від 16.12.2022 ціною 10,90 дол. США за кг. Числове значення митної вартості товару у валюті рахунку становить 808,7364 USD (74,196 кг * 10,90 USD/кг), або у 29574,3579 грн. Для визначення митної вартості оцінюваних товарів використано найменшу вартість із альтернативних, згідно інформації, наявної у митниці із врахуванням обсягів товарів, згідно рівнів митної вартості ЄАІС Держмитслужби. Враховуючи вищевикладене, та у порядку, встановленому статтею 55 Митного кодексу України, Рівненською митницею із врахуванням інформації, наданої декларантом до митного оформлення та відомостей, наявних у митного органу, прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № 8 від 19.05.2023 № UA204020/2023/000069/1 по МД UA204020/2023/019947 від 19.05.2023. 22.05.2023 після винесення рішення про коригування митної вартості № UA204020/2023/000069/1 на товари № 8 декларантом було подано МД № UA204020/2023/019988 зі сплатою платежів з урахуванням рішення про коригування митної вартості. Додатково сплаченні декларантом митні платежі: мито 493,63 грн.; ПДВ 2073,23 грн. Апелянт наголосив, що наявність розбіжностей в документах, що підтверджують митну вартість є підставою для витребування додаткових документів та у разі їх ненадання - коригування митним органом митної вартості. З врахуванням викладеного спірні рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є правомірними, прийнятими у порядку та спосіб встановлені чинним законодавством. Апелянт просив скасувати рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 24.09.2024 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю. Позивач скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу. Додатково вказав, що відповідачу подано усі належні документи, які підтверджують митну вартість товарів за основним методом визначення митної вартості за ціною договору. Зазначені Рівненською митницею в оскаржуваному рішенні обставини жодним чином не є такими, що свідчать про неточності чи розбіжності, оскільки підтверджують всі числові значення складових митної вартості. Позивач вважає, що у відповідача були відсутні підстави ставити під сумнів митну вартість товару, визначену декларантом, оскільки така підтверджується поданими до митного оформлення належними документами, які кореспондуються між собою та містять чітку і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а отже в сукупності ті, відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), не дають сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом. Позивач просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги та залишити рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 24.09.2024 у цій справі без змін. Враховуючи те, що апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні), апеляційний суд вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження відповідно до положень пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Відповідно до частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи, та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що така не підлягає задоволенню з наступних міркувань. Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТОТРАК» здійснює діяльність у сфері оптової торгівлі деталями та приладдям для автотранспортних засобів (основний КВЕД 45.31). Між Товариством з обмеженою відповідальністю «ОТОТРАК» (покупець) та HP HAKAN OTOMOTIV IC VE DIS TIC. LTD. STI. (продавець) укладено Контракт № OT22-004-HP-U від 04.04.2022 (далі - Контракт), за умовами якого, продавець передає покупцеві автозапчастини та комплектуючі до них, іменовані Товар, а покупець оплачує і отримує його на умовах, викладених у цьому Контракті (п.1). Пунктом 2 цього Контракту визначено, що покупець отримує товар партіями в кількостях і за цінами згідно специфікацій та комерційних інвойсів, які складаються на кожну партію товару і є невід`ємною частиною Контракту. Продавець зобов`язується поставити товар за умовою згідно специфікацій та комерційних інвойсів на партію товару. Товар повинен бути поставлений на територію України не пізніше 90 календарних днів з моменту часткової чи 100% передоплати на розрахунковий рахунок продавця (п.3). Пунктом 4 цього Контракту визначено, що оплата покупцем товару здійснюється шляхом переказу на рахунок продавця суми і в терміни, зазначені в специфікаціях чи інвойсах на партію товару. Загальна вартість товару за контрактом складається з сум комерційних інвойсів до даного контракту. У специфікації № 8V1 від 11.05.2023 до Контракту № OT22-004-HP-U від 04.04.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТОТРАК» та Компанія HP HAKAN OTOMOTIV IC VE DIS TIC. LTD. STI погодили поставку товару на суму 15772,33 доларів США. Відповідно до комерційного інвойсу № НР32023000000028 від 11.05.2023 вартість товару становить 15 772,33 доларів США, контракт - № OT22-004-HP-U від 04.04.2022, умови поставки FCA-ISTANBUL/Turkey. Компанією HP HAKAN OTOMOTIV IC VE DIS TIC. LTD. STI. складено е-фактуру № НР32023000000028 від 11.05.2023, яка містить інформацію про перелік замовленого позивачем товару на суму 15 772,33 доларів США. Сертифікатом походження товару № 0419485 від 11.05.2023 підтверджується поставка товару в 124 коробках вагою 1937,54 кг на підставі інвойсу № НР32023000000028 від 11.05.2023. Квитанцією SWIFT № 328 від 01.06.2023 підтверджується оплата Товариством з обмеженою відповідальністю «ОТОТРАК» товару на суму 15772,33 доларів США, отримувач платежу - Компанія HP HAKAN OTOMOTIV IC VE DIS TIC. LTD. STI., призначення платежу - Контракт № OT22-004-HP-U від 04.04.2022, інвойс № НР32023000000028 від 11.05.2023. У відвантажувальній специфікації від 11.05.2023 зазначено про відвантаження для Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТОТРАК» товарів в кількості 4238 одиниць загальною вагою 1937,54 кг у 124 коробках. Транспортування товару здійснювалося на підставі договору № ОД030123 від 03.01.2023, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «ОТОТРАК» (замовник) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (виконавець). Відповідно до п.1.1. Договору № ОД030123 від 03.01.2023 виконавець зобов`язується доставити довірений йому замовником вантаж до пункту призначення і видати його особі, що має право на отримання вантажу, а замовник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Перевезення вантажів у рамках Договору здійснюється відповідно до чинного законодавства України, яке регулює даний вид правовідносин, і Конвенції про договір міжнародного перевезення вантажів по дорогах (п.1.2. Договору № ОД030123 від 03.01.2023). У п.1.3. Договору № ОД030123 від 03.01.2023 сторони визначили, що необхідний вид транспорту, кількість і найменування вантажу, маршрути походження, вантажовідправники та вантажоодержувачі, графік подачі транспорту, вартість обумовлюються окремо. 03.05.2023 позивачем складено заявку № 08_05_23 до Договору № ОД030123 від 03.01.2023 на здійснення перевезення вантажу (автозапчастин) за маршрутом Туреччина (м. Стамбул) - Україна (м. Рівне), вантажовідправник - Компанія HP HAKAN OTOMOTIV IC VE DIS TIC. LTD. STI. Відповідно до рахунку-фактури № РФ-ОТ002322 від 15.05.2023 транспортні послуги по перевезенню вантажів м. Стамбул (Туреччина) - п/п Порубне-Сірет, автомобіль НОМЕР_1 /AX0505G CMR № 125789 від 12.05.2023 (страхування вантажу не проводилось, розвантажувально-навантажувальні роботи враховані у вартості перевезення) становлять 5166,00 гривень; транспортні послуги по перевезенню вантажів п/п Порубне-Сірет - м. Рівне, автомобіль НОМЕР_1 /AX0505G CMR № 125789 від 12.05.2023 (страхування вантажу не проводилось, розвантажувально-навантажувальні роботи враховані у вартості перевезення) становлять 2214,00 гривень. 19.05.2023 позивачем подано митну декларацію № 23UA204020019947U8 з метою митного оформлення товарів: 1) кабелі електричні зі з`єднувальними елементами для напруги 24В; 2) труби пластикові, гнучкі для сідлового тягача; 3) вироби з пластмаси для сідлового тягача; 4) вироби з непористої вулканізованої гуми для сідлового тягача; 5) фітинги для труб, з нанесеною різьбою, з нержавіючої сталі для сідлового тягача; 6) сталевий трос з ПВХ покриттям; 7) вироби з чорних металів для сідлового тягача; 8) частини сідлового тягача, перемикачі поворотні; 9) електричне обладнання для сідлового тягача, для напруги 24В; 10) частини сідлового тягача. У поданій митній декларації позивачем була заявлена митна вартість товару в розмірі 581 938,02 грн (15 913,60 доларів США по курсу 36,5686) відповідно до основного (першого) методу визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) у відповідності до статей 57, 58 МК України. До вказаної митної декларації декларантом долучені наступні документи: рахунок-фактуру № НР32023000000028 від 11.05.2023, автотранспорту накладну № 125789 від 12.05.2023, супровідний документ MRN23ROCT190000312049 від 12.05.2023, сертифікат про походження товару Y0419485 від 11.05.2023, рахунок-фактура № РФ-ОТ002333 від 15.05.2022, прайс-лист від 01.05.2023, доповнення до зовнішньоекономічного контракту № 8V1 від 11.05.2023, зовнішньоекономічний договір (контракт) № ОТ22-004-НР-U від 04.04.2022, договір про перевезення № 08_05_23 від 16.03.2023, договір (контракт) про перевезення № ОД030123 від 03.01.2023, е-фактура № НР32023000000028 від 11.05.2023, копія митної декларації країни відправлення 23341300ЕХ00375824 від 11.05.2023. У листі № 1905-2 від 19.05.2023 директор ТОВ «ВАЛЕР-А» Сікорська Ю.О. вказала, що для підтвердження митної вартості товарів для оформлення було надано: е-фактуру № НР32023000000028 від 11.05.2023, копію митної декларації країни відправлення № 23341300ЕХ00375824 від 11.05.2023, прайс-лист виробника дійсний від 01.05.2023 до 15.05.2023, інші додаткові документи надаватися не будуть. Також, позивач надав експертний висновок № 22052023 від 22.05.2023, складений експертом Покровець І.С. Рівненської торгово-промислової палати, у якому зазначено, що вартість товару, який ввозиться із Туреччини по Контракту № OT22-004-HP-U від 04.04.2022 на умовах FCA Стамбул (Туреччина)/Incoterms 2010, станом на 22.05.2023 становить: артикул 211034 0 вимикач струму 24V - 2,63 доларів США за одиницю; артикул 211035 0 вимикач струму 24V - 3,33 доларів США за одиницю; артикул 211036 0 вимикач 24V - 1,96 доларів США за одиницю. 19.05.2023 за результатами аналізу поданої митної декларації та доданих до неї документів митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA204020/2023/000069/1. В обґрунтування вказаного рішення (графа 33) зазначено, що вартість імпортованого товару № 8 не може бути визнана за рівнем, визначеним декларантом, у зв`язку з: 1) відмовою в наданні всіх додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. 2 - 4 ст. 53 МКУ та у відповідності до ч 5 ст. 54 МКУ, де зазначено, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митниця має право упевнюватись в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, що позиціонується з положеннями ст. 17 угоди про застосування статті VII ГАТТ/СОТ від 1994; 2) подані до митного оформлення документи містять неточності: - відповідно до пункту 3 контракту від 04.04.2022 № OT22-004-HP-U (далі - Контракт) продавець зобов`язується поставити товар за умовою згідно специфікацій та комерційних інвойсів на партію товару, товар повинен бути поставлений на територію України не пізніше 90 календарних днів з моменту часткової чи 100% передоплати на розрахунковий рахунок продавця, однак банківських платіжних документів, що стосується задекларованого товару не надано; - в поданому до митного оформлення рахунку-фактурі від 11.05.2023 № НР32023000000028 та доповненні до зовнішньоекономічного договору (Контракту) від 11.05.2023 специфікація № 8V1 вказано, що термін поставки товару 30 календарних днів з моменту часткової чи 100 % передоплати, що не кореспондується з умовами оплати, а саме 100% вартості інвойсу у термін 45 календарних днів від дати інвойсу. У розділі ІІ рішення вказано, що Рівненська митниця володіє ціновою інформацією про рівень митної вартості подібних товарів схожих за функціональним призначенням та конструктивними характеристиками, матеріалом виготовлення, країною виготовлення, визнаний за МД № UA204020/2022/035237 від 16.12.2022 ціною 10,90 дол. США за кг. Розділ ІІІ рішення містить інформацію про те, що декларантом митна вартість може бути визнана митницею за умови надання додаткових документів згідно з переліком: 1. відповідну бухгалтерську документацію. 2. висновок експерта щодо вартісних та якісних характеристик товарів підготовлений відповідними експертними організаціями. 3. банківські платіжні документи. У відповідності до частини 6 статті 53 Митного кодексу України декларант має право за бажанням надати інші документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. У відповідності до частини 6 статті 53 Митного кодексу України декларант має право за бажанням надати інші документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Відповідно до розділу IV рішення митну вартість партії товарів скориговано із застосуванням резервного методу визначення митної вартості згідно положень статті 64 Митного кодексу України з розрахунку у національній валюті України та валюті контракту за курсом валюти Нацбанку України на день подання МД до митного оформлення відповідно до ціновою інформації про рівень митної вартості подібних товарів схожих за функціональним призначенням та конструктивними характеристиками, матеріалом виготовлення, країною виготовлення, визнаних за МД № UA204020/2022/035237 від 16.12.2022 ціною 10,90 дол США за 808,7364 USD (74,196 кг х 10,90 USD/кг), або у 29574,3579 грн. На підставі рішення про коригування митної вартості № UA204020/2023/000069/1 від 19.05.2023 Рівненською митницею видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA204020/2023/000484, якою відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів за МД № 23UA204020019947U8 від 19.05.2023. У картці відмови роз`яснено вимоги, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а саме: провести декларування товару відповідно до положень статті 257 Митного кодексу України (ЗУ № 4495-VI від 14.03.12), здійснивши коригування заявленої митної вартості товарів відповідно до рішення про коригування митної вартості товарів № UA204020/2023/000069/1 від 19.05.2023. 22.05.2023 декларантом подано другу митну декларацію для митного оформлення товару № 23UA204020019988U5. При подачі декларації враховано вимоги рішення про визначення митної вартості товарів № UA204020/2023/000069/1 від 19.05.2023. У графі 43 декларації зазначено порядковий номер методу визначення митної вартості, що використовувався декларантом та порядковий номер методу визначення митної вартості, що використовувався митним органом. Коригування митної вартості товару зумовило донарахування позивачу митних платежів на суму 2566,86 грн, що відображено в графі «Подробиці розрахунків». Не погоджуючись з рішенням відповідача про коригування митної вартості та карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не довів, що заявлені декларантом відомості про митну вартість товару є неповними та/або недостовірними, не вказав на документи, зазначені у ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, і які подав позивач як декларант при митному оформленні товару, в яких з них наявні розбіжності, ознаки підробки або які не містять всіх відомостей на підтвердження числових значень складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена позивачем за товар, всупереч імперативної вимоги закону. Рівненською митницею не доведено існування обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного декларантом розрахунку митної вартості товару у митній декларації, а інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару не встановлено. З огляду на наведене, суд першої інстанції констатував, що рішення про коригування митної вартості товарів № UA204020/2023/000069/1 від 19.05.2023 не відповідає критеріям правомірності, обґрунтованості, добросовісності та розсудливості, встановленим в частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства, порушує права та законні інтереси позивача, які підлягають до судового захисту шляхом скасування відповідного рішення суб`єкта владних повноважень. У свою чергу, картка відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA204020/2023/000484, сформована на підставі рішення № UA204020/2023/000069/1 від 19.05.2023 визнаного судом протиправним, отже, також є протиправною і підлягає скасуванню. Такий висновок суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідає нормам матеріального права та фактичним обставинам справи і є правильним, законним та обґрунтованим, виходячи з наступного. Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Положеннями ст. 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Частиною 1 ст. 1 МК України передбачено, що законодавство України з питань митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів. Згідно із положеннями п. 24 ч. 1 ст. 4 МК України митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку. За приписами ст.ст. 49, 50 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів. Частиною 1 ст. 51, ч. 1 ст. 52 МК України передбачено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Згідно з ч. 2 ст. 52 МК України декларант зобов`язаний: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації. Відповідно до приписів ч.ч. 1, 2 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом. За ч. 3 ст. 54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень ст. 55 цього Кодексу. Отже, законодавцем визначено таку конструкцію регулювання митних відносин, за якою визнається правильність визначення митної вартості декларантом, у випадку, якщо не доведено інше. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є декларація митної вартості, зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактура (інвойс), банківські платіжні документи (якщо рахунок сплачено); інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи; ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. За правилами ч. 3 цієї ж статті у разі якщо зазначені документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Тобто митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, або ж у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість. Наведені приписи законодавства з питань митної справи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника. Не наведення митним органом в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребовування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів. Отже, право митного органу на витребування додаткових у декларанта документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) наявність розбіжностей у документах; 2) наявність ознак підробки документів; 3) відсутність у документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. В пункті 2 ч. 5 ст. 54 МК України передбачено, що митний орган має право письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості лише у випадках, встановлених цим Кодексом. Своєю чергою, праву митного органу на витребування додаткових документів передує його обов`язок належним чином обґрунтувати наявність підстав вважати та належним чином обґрунтувати причини, з яких митна вартість не може бути перевірена на підставі документів, наданих декларантом разом із митною декларацією. Системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст.53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. Судом першої інстанції встановлено, що позивач (декларант) для підтвердження заявленої митної вартості товарів подав до митного органу всі необхідні для цього документи, які містять достатні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, а також відомості про ціну, яка була сплачена за товар. Із змісту представлених документів можна чітко та однозначно встановити вартість придбання ввезених товарів, при цьому наявність будь-яких обставин, що є визначальними за цих умов та змінюють їх вартість, відповідачем не доведено. Як обґрунтовано зазначено судом першої інстанції, подані декларантом документи в своїй сукупності підтверджують складові митної вартості за першим (основним) методом, дозволяють ідентифікували оцінюваний товар та містять об`єктивні дані, що піддаються обчисленню. Передумовою для прийняття оскаржуваного рішення щодо товару №8 слугувала наявність розбіжностей в документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом, а саме: - відповідно до пункту 3 контракту від 04.04.2022 № OT22-004-HP-U (далі - Контракт) продавець зобов`язується поставити товар за умовою згідно специфікацій та комерційних інвойсів на партію товару, товар повинен бути поставлений на територію України не пізніше 90 календарних днів з моменту часткової чи 100% передоплати на розрахунковий рахунок продавця, однак банківських платіжних документів, що стосується задекларованого товару не надано; - в поданому до митного оформлення рахунку-фактурі від 11.05.2023 № НР32023000000028 та доповненні до зовнішньоекономічного договору (Контракту) від 11.05.2023 специфікація № 8V1 вказано, що термін поставки товару 30 календарних днів з моменту часткової чи 100 % передоплати, що не кореспондується з умовами оплати, а саме 100% вартості інвойсу у термін 45 календарних днів від дати інвойсу. Надаючи оцінку вказаним розбіжностям, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції вірно проаналізовано умови контракту Контракту №OT22-004-HP-U від 04.04.2022 та сформовано вірні висновки внаслідок аналізу такого у сукупності з поданими позивачем митному органом документами для підтвердження заявленої митної вартості товару документів. Так, за пунктом 4 вищевказаного Контракту сторони погодили, що оплата покупцем товару здійснюється шляхом переказу на рахунок продавця суми і в терміни, зазначені в Специфікаціях чи Інвойсах на партію товару. Специфікацією № 8V1 від 11.05.2023 передбачено умови оплати 100% від вартості Інвойсу у термін 45 календарних днів від дати Інвойсу, що продубльовано в комерційному інвойсі № HP32023000000028 від 11.05.2023. Тобто, 45 строк розпочинається з 11.05.2023. Вказаний термін оплати на момент декларування товарів не завершився, оплату коштів на той час за інвойсом не здійснено, а тому надання банківських платіжних документів на день митного оформлення було не можливим. Проте, позивач надав до матеріалів справи докази оплати відповідного товару 01.06.2023, що підтверджується квитанцією SWIFT № 328 та заключною випискою з АТ КБ «Приватбанк» за 01.06.2023, з покликанням на відповідний контракт, комерційний інвойс. Сума, яка сплачена за вказаною квитанцією відповідає загальній вартості імпортованого товару за Специфікацією № 8V1 від 11.05.2023 та в комерційному інвойсі № HP32023000000028 від 11.05.2023. У контексті викладеного слід зазначити, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися органом доходів і зборів до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару. Суперечності у відомостях щодо умов оплати товару у документах, доданих до вантажної митної декларації на підтвердження митної вартості товарів, не можуть бути підставою для витребування органом доходів і зборів додаткових документів у декларанта (постанова Верховного Суду від 11.04.2018р. по справі № 804/4680/16). Доцільно зауважити також, що відповідно до п. 4 ч. 2 ст.53 МК України, банківські платіжні документи надаються за умови сплати рахунку. Тобто, безумовною умовою надання банківських платіжних документів для підтвердження митної вартості товару, передбаченою п. 4 ч. 2 ст. 53 МК України є факт здійснення такої оплати. Таким чином, відсутність оплати є об`єктивною причиною не надання таких документів і не дає правових підстав митниці вимагати надання таких документів до сплину терміну оплати. Верховний Суд у постанові від 13.02.2018 року у справі № 803/1112/17 зазначив, що ненадання позивачем банківського платіжного доручення не може бути підставою для коригування митної вартості за наявності інших документів, які є достатніми, підтверджують числові значення усіх складових митної вартості імпортованого товару та не містять розбіжностей Отже, доводи митного органу про наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах не знаходять свого підтвердження. З урахуванням викладеного, позивач відповідно до вимог ст.ст.52, 53 МК України подав всі необхідні документи для митного оформлення зазначеного товару за ціною договору, які не містили в собі будь-яких розбіжностей, зазначених в ч. 3 ст. 53 МК України, і відповідач не мав підстав для прийняття оскаржених рішення про коригування митної вартості та картки відмови. Колегія суддів погоджується з послідовним висновком суду першої інстанції про те, що позивачем подано для митного оформлення імпортованого товару документи, які чітко ідентифікували оцінюваний товар, містили об`єктивні і достовірні дані, що піддавалися обчисленню, підтверджували ціну товарів, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця, тобто, підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами ч.ч. 4 і 5 ст. 58 МК України, і в митного органу, враховуючи вищевикладені обставини, не було підстав вимагати у декларанта додаткові документи для підтвердження митної вартості. Натомість, відповідачем не надано суду жодних доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації. За обставин цієї справи відповідач не довів наявність таких розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, ознак підробки у поданих документах чи відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари згідно з умовами, визначеними договірними сторонами (продавцем та покупцем), а сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях. Застосування другорядного - резервного методу визначення митної вартості товару передбачене ст. 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях. Відповідно до п.п. 2, 4 ч. 2 ст. 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування. За змістом п .2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товару, затв. наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012, у рішенні про коригування митної вартості зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні. Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу. Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 08.02.2019 у справі №825/648/17. Апеляційний суд зважає на зазначення митним органом у спірному рішенні про визначення митної вартості за резервним методом «…відповідно до цінової інформації про рівень митної вартості подібних товарів, схожих за функціональним призначенням та конструктивними характеристиками, матеріалом виготовлення, країною виготовлення …» з покликанням на конкретну декларацію та її номер, а також зазначенням вартості кг та повної вартості товару, однак, таке всупереч викладеному, фактично зводиться до формальних покликань та не містить пояснення здійснених коригувань, а також не містить зазначень характеристик товару, який порівнювався у співставленні з декларованим позивачем. Вказане не дає підстав вважати вказане рішення обґрунтованим та мотивованим. За таких обставин, відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом. За усталеною практикою Верховного Суду (постанови від 10.06.2021 у справі №815/6854/17, від 14.07.2020 у справі №809/1734/16) приписами МК України встановлено, що митний орган, здійснюючи митний контроль, зокрема, при визначені митної вартості, має діяти у спосіб, який визначено МК України. При цьому, наявна інформація, яка міститься в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, повинна мати лише допоміжний характер. Митним законодавством встановлений вичерпний перелік документів, що зобов`язаний надати декларант на підтвердження митної вартості товару. Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо). Автоматизована система аналізу та управління ризиками не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар. Отже, формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості. Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації митниці, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Сам факт здійснення митного оформлення подібних товарів за митною вартістю, що є більша заявленої декларантом, не може бути безумовною підставою для коригування відповідачем митної вартості товару. Також Верховний Суд у постанові від 21.12.2018 у справі №815/228/17 дійшов висновку про те, що наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про розмитнення у попередніх періодах аналогічних товарів із зазначенням більшої митної вартості, жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку. Враховуючи вищезазначене, позивач надав усі наявні та достатні документи, передбачені МК України, необхідні для визначення митної вартості, та які містять повну інформацію про митну вартість. Натомість, контролюючий орган не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору. За таких обставин визначення відповідачем митної вартості товарів за резервним методом здійснено з порушенням вимог митного законодавства України, що є підставою для скасування оскаржуваного рішення. Таким чином, рішення відповідача про коригування митної вартості товарів №UA204020/2023/000069/1 від 19.05.2025 не відповідає критеріям правомірності, визначеним ч. 2 ст. 2 КАС України, є протиправним та підлягає скасуванню. За таких обставин, картка відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA204020/2023/000484, сформована на підставі рішення № UA204020/2023/000069/1 від 19.05.2023 визнаного судом протиправним, отже, також є протиправною і підлягає скасуванню. Підсумовуючи викладене у сукупнгості, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про повне задоволення позову. Оскільки стягнення з відповідача витрат, пов`язаних з перекладом не охоплюються вимогами апеляційної скарги, такі відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 308 КАС України не підлягають додатковій перевірці судом. Право на вмотивованість судового рішення є складовою права на справедливий суд, гарантованого ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх. У рішенні «Петриченко проти України» (параграф 13) Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими. Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Доводи апеляційної скарги, наведені на спростування висновків суду першої інстанції, не містять належного обґрунтування чи нових переконливих доводів, які б були безпідставно залишені без розгляду судом першої інстанції. Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права поза межами вимог апелянта та доводів, викладених у апеляційній скарзі, у ході апеляційного розгляду справи встановлено не було. З огляду на викладене суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення. Відповідно до ст.139 КАС України судовий збір розподілу не підлягає. Керуючись ст.139, 242, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Рівненської митниці залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2024 року у справі №460/26534/23 без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України. Головуючий суддя Н. М. Судова-Хомюк судді І. В. Глушко Т. В. Онишкевич