Ухвала КАС ВС № 420/4194/25

УХВАЛА 20 листопада 2025 року м. Київ справа №420/4194/25 адміністративне провадження № К/990/45050/25 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Уханенка С.А., суддів: Кашпур О.В., Соколова В.М., перевірив касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 червня 2025 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправними та скасування наказів, зобов`язання поновити на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, визнання протиправними дій, стягнення коштів, - В С Т А Н О В И В: У лютому 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції (далі - ДПП), в якому просив: - визнати протиправним та скасувати п.1 наказу ДПП від 06 листопада 2024 року №647 в частині притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції; - визнати протиправним та скасувати наказ ДПП від 28 січня 2025 року №173о/с в частині звільнення позивача зі служби в поліції; - зобов`язати відповідача поновити позивача на посаді інспектора взводу №1 роти №8 батальйону №2 полку УПП в Одеській області ДПП з 29 січня 2025 року; - стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 29 січня 2025 року по день поновлення; - визнати протиправними дії ДПП щодо утримання з грошового забезпечення відшкодування вартості предметів однострою особистого користування, строк носіння яких не закінчився, в розмірі 327,28 грн.; - стягнути з відповідача на користь позивача компенсації в розмірі 327,28 грн., які утримано з грошового забезпечення позивача для відшкодування вартості предметів однострою особистого користування, строк носіння яких не закінчився. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 17 червня 2025 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2025 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено. 03 листопада 2025 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» відповідач надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на судові рішення у цій справі. Предметом спору у цій справі є правомірність притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача та його звільнення зі служби в поліції. Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав. Статтею 129 Конституції України однією із основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Зазначена конституційна норма кореспондується з положеннями частини першої статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Згідно з частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Наведене означає, що положеннями пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України передбачено можливість перегляду, як виняток, судового рішення, що не підлягає касаційному оскарженню судом касаційної інстанції у разі, якщо заявником зазначені випадки, передбачені підпунктами "а" - "г" цієї норми та викладені підстави, визначені частиною четвертою статті 328 КАС України. Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень, справа розглянута Одеським окружним адміністративним судом в порядку спрощеного позовного провадження. Оскаржуючи судові рішення у справі, яка розглянута в порядку спрощеного позовного провадження, скаржник у касаційній скарзі послався на підпункти «а» та «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України. В обґрунтування підпункту «а» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України скаржник зазначає, що ця касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики з огляду на те, що нормативне регулювання обов`язку поліцейських проводити відеофіксацію, встановлене Інструкцією №1026 не відповідає вимогам «якості та чіткості», сама інструкція в цілому є застарілою та не в повній мірі регулює правовідносини у сфері застосування ПВР в сучасних умовах, не співвідноситься з тими засобами зйомки, якими забезпечені поліцейські. Перевіривши зміст поданої касаційної скарги, Верховний Суд наголошує, що фундаментальне значення для формування правозастосовчої практики означає, що скаржник у своїй касаційній скарзі має поставити на вирішення суду касаційної інстанції проблему, яка, у випадку відкриття касаційного провадження Верховним Судом, впливатиме на широку масу спорів, створюючи тривалий у часі, відмінний від минулого підхід до вирішення актуальної правової проблеми. Своєю чергою колегія суддів зазначає, що переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію «суду права», що розглядає справи, які мають найважливіше (найбільш принципове) значення для суспільства та держави, та не є «судом фактів», а тому не може здійснювати повторну оцінку доказів належно досліджених судами першої та апеляційної інстанцій, та/або переоцінювати їх, зокрема, дослідження (не)здійснення позивачем безперервної відеозйомки під час виконання службових обов`язків. Разом з тим доводи скаржника спрямовані лише на необхідність допуску його касаційної скарги до перегляду судових рішень, прийнятих за наслідками розгляду справи за правилами спрощеного провадження. Доводи скаржника не містять належного обґрунтування щодо наявності підпункту «а» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України. Отже, Верховний Суд відхиляє посилання скаржника на підпункт «а» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України. В обґрунтування підпункту «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України скаржник зазначає, що ця справа має виняткове значення для нього, оскільки при звільненні з органів поліції з підстав службової невідповідності, скаржник позбавлений можливості влаштуватись на службу в будь-які правоохоронні органи, що свідчить про загрозу порушення його права на працю та фундаментальних принципів щодо заборони дискримінації при влаштуванні на роботу за будь-яким принципом. Верховний суд відхиляє викладені доводи, оскільки певні труднощі, які виникають у разі ухвалення судових рішень не на користь особи, не свідчать безумовно про винятковість цієї справи для останнього, а лише вказують на певні організаційні складнощі щодо нового працевлаштування, що своєю чергою не обов`язково призводить до незворотних наслідків для позивача. Слід наголосити, що такі обставини, про які зазначає скаржник, є типовими для більшості спорів, пов`язаних із проходженням публічної служби, і не свідчать про наявність особливих, виключних умов, які виходять за межі звичайних наслідків розгляду справи. Отже, Верховний Суд відхиляє посилання скаржника на підпункт «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України. Відтак, Суд дійшов висновку, що у касаційній скарзі скаржником не наведено обґрунтованих підстав можливості допуску касаційної скарги до перегляду судових рішень, прийнятих за наслідками розгляду справи за правилами спрощеного провадження. З огляду на відхилення Верховним Судом зазначених заявником виняткових обставин, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, які є передумовою для перевірки вмотивованості підстав касаційного оскарження цих рішень, встановлених пунктами 1, 2, 3, 4 частини четвертої статті 328 цього Кодексу, у відкритті касаційного провадження у цій справі необхідно відмовити. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. За таких обставин, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою необхідно відмовити. Керуючись статтями 248, 328, 333 КАС України, Суд У Х В А Л И В :

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 червня 2025 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправними та скасування наказів, зобов`язання поновити на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, визнання протиправними дій, стягнення коштів.

2. Копію ухвали направити заявнику за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний кабінет» (у разі його відсутності - засобами поштового зв`язку), а касаційну скаргу та додані до неї матеріали - у спосіб їхнього надсилання до суду. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. СуддіС.А. Уханенко О.В. Кашпур В.М. Соколов