LLegalAIпошук судової практики · 2 757 706
← повернутись до результатів

Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд320/46431/23

від 18.11.2025НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД
Резолютивна:Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 14.02.2024 - без змін.

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/46431/23 Суддя (судді) суду 1-ї інстанції: Білоноженко М.А. ПОСТАНОВА Іменем України 18 листопада 2025 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Сорочка Є.О., суддів Коротких А.Ю., Єгорової Н.М., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 14.02.2024 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив: - визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо відмови здійснити перерахунок та виплату пенсії позивача відповідно до довідки Служби безпеки України від 06.03.2023 №21/3/2-9/878-99 про розмір грошового забезпечення з 01.01.2018 по 31.03.2019; - зобов`язати Головне управління Пенсійного України в місті Києві здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії відповідно до довідки Служби безпеки України від 06.03.2023 №21/3/2-9/878-99 про розмір грошового забезпечення, з урахуванням окладу за посадою, військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років та додаткових видів грошового забезпечення з 01.01.2018 по 31.03.2019, з урахуванням раніше виплачених сум. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14.02.2024 у задоволенні позову відмовлено. Позивач в апеляційній скарзі просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове, яким позов задовольнити, оскільки вважає, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права, порушено норми процесуального права. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що позивач має право на спірний перерахунок пенсії. Дослідивши матеріали справи, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів дійшла таких висновків. Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що позивач пенсіонером та отримує пенсію відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб. Службою безпеки України позивачу видано довідку від 16.01.2023 №06/767 про розмір грошового забезпечення за відповідною посадою за нормами, чинними на 05.03.2019. Отримавши вказану довідку, позивач звернувся до відповідача із заявою в якій просив здійснити перерахунок його пенсії, виходячи з розміру грошового забезпечення вказаного в довідці, однак відповідач відмовив у перерахунку пенсії на підставі вищезазначеної довідки, посилаючись на те, що у відповідача немає правових підстав для проведення перерахунку пенсії позивача. Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом. Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні, пославшись на правової позиції, яка викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.06.2020 у зразковій справі №160/8324/19, дійшов висновків про те, що адміністративний позов задоволенню не підлягає. Колегія суддів суду апеляційної інстанції при прийнятті цієї постанови виходить з такого. Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб визначає Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-XII (далі - Закон № 2262-XII). Відповідно до частини третьої статті 43 Закону № 2262-XII пенсії особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, оклади та/чи доплати за військове (спеціальне) звання, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку (доплату) за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Згідно частини четвертої статті 63 Закон № 2262-XII усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій. Відповідно до частини другої статті 51 Закону № 2262-XII перерахунок пенсій, призначених особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 (далі - Порядок № 45). Пунктом 2 Порядку № 45 передбачено, що Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки), та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін`юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв`язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС, Службі судової охорони (далі - державні органи). Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії. Згідно пунктів 3, 4 Порядку № 45 на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України. Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком. Перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі. Аналіз викладеного свідчить, що перерахунок пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII, здійснюється у зв`язку із підвищенням розміру грошового забезпечення відповідних категорій осіб, які отримують пенсію згідно згаданого закону. Реалізації права на перерахунок пенсії передує визначена Кабінетом Міністрів України процедура, яка здійснюється автоматично органами державної влади без участі пенсіонера та спрямована на отримання органами Пенсійного фонду України інформації щодо підвищеного розміру грошового забезпечення, необхідного для здійснення перерахунку пенсії. Така інформація отримується із довідок уповноважених органів, які складаються та направляються органам Пенсійного фонду України. Тобто, безпосередньою та необхідною підставою для здійснення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII, є довідка про розмір грошового забезпечення, складена уповноваженим на це органом. У свою чергу, надходження такої довідки є підставою для вчинення пенсійним органом дій, спрямованих на перерахунок пенсії особи. У справі, що розглядається, позивач наполягає на тому, що з 01.01.2018 у нього виникло право на перерахунок пенсії на підставі довідки Служби безпеки України від 06.03.2023 №21/3/2-9/878-99 про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019, однак такого перерахунку відповідач не здійснив. Проте, суд апеляційної інстанції наголошує, що такий перерахунок може здійснюватися виключно на підставі відомостей відповідної довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2018. У свою чергу, як вірно вказав суд першої інстанції, позивач фактично просить здійснити перерахунок пенсії з 01.01.2018, врахувавши при цьому розмір грошового забезпечення, визначений у спірній довідці, станом на 05.03.2019. Колегія суддів наголошує, що здійснення перерахунку пенсії із урахуванням розміру грошового забезпечення, який буде обчислений станом на майбутні дати (роки) норми чинного законодавства не передбачають. За таких обставин, не заперечуючи права позивача на перерахунок пенсії з 01.01.2018 або ж з 01.04.2019, колегія суддів констатує на неможливості здійснення такого перерахунку з 01.01.2018 на підставі довідки, у якій визначений розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019. Щодо посилань скаржника на постанову Верховного Суду від 11.08.2023 у справі №380/103/22, то колегія суддів наголошує, що жодних правових висновків щодо застосування норм права, які б допускали можливість здійснення перерахунку пенсії з 01.01.2018, виходячи із розміру грошового забезпечення, яке визначено у майбутньому - станом на 05.03.2019, вказана постанова не містить. У свою чергу, як вже зазначалося, у даному спорі суд апеляційної інстанції не заперечує можливості перерахунку пенсії з 01.01.2018, а не з моменту набрання 05.03.2019 законної сили рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі №826/3858/18, за наявності відповідних документів (довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2018). У свою чергу, правова оцінка доказам та іншим фактам у справі, яка була надана Верховним Судом при формуванні позиції у справі № 380/103/22 не є обов`язковою для суду при розгляді цієї справи (частина сьома статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України). Зважаючи на викладене, посилання скаржника на постанову Верховного Суду від 11.08.2023 у справі №380/103/22 як на підставу для задоволення позовних вимог є безпідставним. Підсумовуючи викладене, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв правильне рішення про відмову у задоволенні позову. Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя . Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Інші доводи учасників справи висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні фактичних обставин та норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини. Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення встановлені статтею 315 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС). Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін. Керуючись статтями 34, 243, 311, 316, 321, 325, 328, 329, 331 КАС, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 14.02.2024 - без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. В інших випадках постанова не підлягає касаційному оскарженню. Суддя-доповідач Є.О. Сорочко Суддя А.Ю. Коротких Суддя Н.М. Єгорова

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»