Постанова 4813 № 509/3506/24

Номер провадження: 22-ц/813/3093/25 Справа № 509/3506/24 Головуючий у першій інстанції Козирський Є.С. Доповідач Комлева О. С. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17.11.2025 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі: головуючого-судді Комлевої О.С., суддів: Вадовської Л.М., Сегеди С.М., розглянувши в порядку письмового провадження без виклику учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Канікаєв Юрій Олегович на рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 21 жовтня 2024 року, постановленого під головуванням судді Козирського Є.С., повний текст рішення складений 24 жовтня 2024 року, у цивільній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Комунсервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - в с т а н о в и в: У червні 2024 року товариство з обмеженою відповідальністю «Комунсервіс» (далі ТОВ «Комунсервіс») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиті послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення та послуги з обслуговування та утримання електромереж, в якому просило стягнути з відповідача заборгованість за спожиті послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення в розмірі 28111,10 грн., послуги з обслуговування та утримання електромереж в розмірі 2140,64 грн., а всього 30251,74 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ОСОБА_1 є індивідуальним споживачем послуг з центрального водопостачання та центрального водовідведення, послуг з електропостачання, послуг з обслуговування та утримання технологічних електричних мереж населеного пункту, що надаються ТОВ «Комунсервіс» за адресою: АДРЕСА_1 , о/р НОМЕР_1 . Позивач зазначив, що вартість наданих ОСОБА_1 послуг нею не сплачується, внаслідок чого заборгованість відповідача за спожиті нею послуги за період з 01.08.2022 року по 31.05.2024 року складає загальний розмір 30251,74 грн. Рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 21 жовтня 2024 року позов ТОВ «Комунсервіс» задоволений. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Комунсервіс» заборгованість за спожиті послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення в сумі 28 111,10 грн., послуги з обслуговування та утримання електромереж в сумі 2140,64 грн., а всього 30251,74 грн. Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Канікаєв Ю.О. звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду, прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. У обґрунтуванні своєї апеляційної скарги апелянт зазначає, що суд першої інстанції не врахував, що позивач невірно розраховував об`єм надання послуг апелянту, що сума заборгованості розрахована невірно. Також суд першої інстанції не врахував, що позивач не є колективним побутовим споживачем, а отже не має права надавати споживачам послуги постачання електричної енергії, які він фактично надає. У відзиві на апеляційну скаргуТОВ «Комунсервіс», в інтересах якого діє адвокат Шаркова Н.Р. просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду без змін, посилаючись на безпідставність та необґрунтованість доводів апеляційної скарги, які не можуть бути підставами для скасування рішення суду, ухваленого з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Протоколом автоматизованого розподілу від 25 листопада 2024 року визначений склад колегії суддів під головуванням судді Заїкіна А.П. для розгляду справи (а.с. 38 т. 2). Ухвалою Одеського апеляційного суд від 27 листопада 2024 року провадження за апеляційною скаргою адвоката Канікаєва Ю.О., діючого від імені ОСОБА_1 було відкрито, з зазначенням про те, що справа буде розглянута без повідомлення учасників справи (а.с. 40 т. 2). Відповідно до рішення Вищої ради правосуддя №122/0/15-25 від 28 січня 2025 року суддю ОСОБА_2 було звільнено з посади у зв`язку з поданням заяви про відставку (а.с. 175 т. 2). Відповідно до протоколу повторного розподілу справи за допомогою автоматизованої системи документообігу суду від 03 лютого 2025 року цивільна справа передана головуючому-судді (суддя-доповідач) Комлевій О.С. (а.с. 176 т. 2). Відповідно до протоколу повторного розподілу справи за допомогою автоматизованої системи документообігу суду від 10 лютого 2025 року цивільна справа передана головуючому-судді (суддя-доповідач) Комлевій О.С. зі складом колегії суддів, з урахуванням навантаження на суддів Одеського апеляційного суду (а.с. 178 т. 2). Ухвалою Одеського апеляційного суду від 12 лютого 2025 року цивільна справа за апеляційною скаргою адвоката Канікаєва Ю.О., представника ОСОБА_1 прийнята до провадження (а.с. 179 т. 2). Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Згідно приписів ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Враховуючи вищенаведене, дана справа розглядається судом апеляційної інстанції в порядку спрощеного позовного провадження за наявними матеріалами без повідомлення учасників справи, як малозначна у зв`язку з її незначною складністю (ч. 1 ст. 368, ч.ч. 1, 2, 4 ст. 274, ч.ч. 4, 6 ст. 19 ЦПК України). У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Згідно ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. У відповідності до ст. 367ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Відповідно до ст. 375ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Статтею 81 ЦПК України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Задовольняючи позов ТОВ «Комунсервіс», суд першої інстанції виходив з наступних підстав. Згідно зі ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 9 листопада 2017 року № 2189-VII, який було введено в дію 01.05.2019 року, житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг. Індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги. Кількісний показник комунальних послуг - кількість одиниць виміру обсягу отриманої споживачем комунальної послуги, визначена відповідно до показань вузла обліку та/або вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством. Статтею 2 Закону №2189-VII встановлено, що предметом його регулювання є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та управління побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках. Згідно зі ст. 5 Закону №2189-VII до житлово-комунальних послуг належать житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком, комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами. Учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є споживачі (індивідуальні та колективні), управитель, виконавці комунальних послуг. Виконавцями послуг з централізованого водопостачання є суб`єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання; послуг з централізованого водовідведення - суб`єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водовідведення; послуг з постачання та розподілу електричної енергії - енергопостачальник або інший суб`єкт, визначений законом (ст. 6 Закону №2189-VII). Згідно зі ст. 7 Закону №2189-VII індивідуальний споживач зокрема зобов`язаний укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом; оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами; у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги сплачувати пеню в розмірах, установлених законом або договорами про надання житлово-комунальних послуг; надавати виконавцю комунальних послуг або іншій особі, що здійснює розподіл обсягів спожитих послуг, показання наявних приладів - розподілювачів теплової енергії та/або вузлів обліку, що забезпечують індивідуальний облік споживання відповідної комунальної послуги в квартирі (приміщенні) багатоквартирного будинку, в порядку та строки, визначені договором. Статтею 9 Закону №2189-VII встановлено, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. Згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Навіть факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі. Згідно із ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. За змістом ч. 1 ст. 901, ч. 1 ст. 903 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. Зобов`язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов`язанням. Отже, правовідношення, в якому замовник зобов`язаний оплатити надану послугу в грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору, є грошовим зобов`язанням. З огляду на викладене слід дійти висновку про те, що правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов`язанням, у якому, серед інших прав та обов`язків сторін, на боржників покладено певний цивільно-правовий обов`язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому відповідає право вимоги кредитора (ч. 1 ст. 509 ЦК України) - вимагати сплати грошей за надані послуги. Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України). Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Комунсервіс» є виконавцем послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення на території Таїровської селищної ради Об`єднаної територіальної громади, в тому числі на територіях села Лиманка, смт Таїрове, що підтверджується виданою Одеською обласною державною адміністрацією ліцензією від 26.06.2020 року №423/од-2020. ОСОБА_1 є індивідуальним споживачем послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, що надаються ТОВ «Комунсервіс» за адресою: АДРЕСА_1 , о/р НОМЕР_1 на підставі договору про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, розміщеного на сайті ТОВ «Комунсервіс». Указаний договір є публічним договором приєднання та укладений сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 ЦК України. Фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток до договору), сплата рахунка за надані послуги, факт отримання послуг. Відповідно до ст. 10 Закону №2189- VII ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону. Тарифи на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, які надаються ТОВ «Комунсервіс», згідно зі ст. 28 Закону України «Про місцеве самоврядування» встановлюються виконавчим комітетом Таїровської селищної ради. У період з 10.05.2019 року по 30.09.2022 року на підставі рішення виконавчого комітету Таїровської селищної ради №93 від 26.04.2019 року тариф на централізоване водопостачання складав 14,91 грн., на водовідведення 12,57 грн., всього 27,48 грн. за 1 куб.м.; у період з 01.10.2022 року по 09.06.2023 року на підставі рішення виконавчого комітету Таїровської селищної ради №177 від 05.09.2022 року тариф на централізоване водопостачання складав 16,35 грн., на водовідведення 14,75 грн., всього 31,10 грн. за 1 куб.м.; у період з 10.06.2023 року до цього часу на підставі рішення виконавчого комітету Таїровської селищної ради №127 від 22.05.2023 року тариф на централізоване водопостачання складає 19,98 грн., на водовідведення 19,32 грн., всього 39,30 грн. за 1 куб.м. Згідно з п.5.5. Договору про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення споживач здійснює оплату за спожиті ним послуги щомісяця не пізніше останнього числа місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиті послуги. Як вбачається з наданих позивачем платіжних документів, ОСОБА_1 здійснює оплату за спожиті нею послуги з централізованого водопостачання та водовідведення за показниками засобу обліку води але за тарифами, розмір яких не відповідає діючим у відповідних періодах тарифам, встановленим виконкомом Таїровської селищної ради, внаслідок чого у відповідачки станом на 31.05.2024 року утворилася заборгованість за спожиті нею послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення в сумі 28 111,10 грн. Матеріалами справи також підтверджується, що позивач здійснює закупівлю електричної енергії для забезпечення власних побутових потреб мешканців сільських населених пунктів на території Таїровської селищної ради, а саме с. Лиманка, смт. Таїрове, житлового масиву «Совіньйон» тощо на підставі укладеного ним 25.01.2021 року з ТОВ «Одеська обласна енергопостачальна компанія» (ТОВ «ООЕК») договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №03-1345N-ПУП. Вказаний договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії виключно побутовим та малим непобутовим споживачам (п.1.1. договору №03-1345N-ПУП). Додатком №3 до договору №03-1345N-ПУП від 25.01.2021 року є комерційна пропозиція №1/1-УП для колективних побутових споживачів та споживачів, які мають право на отримання електричної енергії за тарифами для побутових споживачів. Відповідачка отримує від ТОВ «Комунсервіс» послуги з електропостачання на підставі публічного договору про електропостачання, текст якого розміщений на сайті ТОВ «Комунсервіс», який також є публічним договором приєднання. Указаний договір діє з 01.08.2022 року. Згідно зі ст. 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» побутовий споживач - індивідуальний побутовий споживач (фізична особа, яка використовує електричну енергію для забезпечення власних побутових потреб, що не включають професійну та/або господарську діяльність) або колективний побутовий споживач (юридична особа, створена шляхом об`єднання фізичних осіб - побутових споживачів, яка розраховується за електричну енергію за показами загального розрахункового засобу обліку в обсязі електричної енергії, спожитої для забезпечення власних побутових потреб таких фізичних осіб, що не включають професійну та/або господарську діяльність). Аналогічні приписи містить пункт 1.1.2 розділу І Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 року №312, відповідно до якого побутовий споживач - індивідуальний побутовий споживач (фізична особа, яка використовує електричну енергію для забезпечення власних побутових потреб, що не включають професійну та/або господарську діяльність) або колективний побутовий споживач (юридична особа, створена шляхом об`єднання фізичних осіб - побутових споживачів, яка розраховується за електричну енергію за показами загального розрахункового засобу обліку в обсязі електричної енергії, спожитої для забезпечення власних побутових потреб таких фізичних осіб, що не включають професійну та/або господарську діяльність); споживач електричної енергії - фізична особа, у тому числі фізична особа-підприємець, або юридична особа, що купує електричну енергію для власного споживання. Згідно з пунктом 10.2.4 Правил роздрібного ринку електричної енергії колективний побутовий споживач на підставі договору про постачання електричної енергії здійснює закупівлю електричної енергії у постачальника електричної енергії з метою її подальшого використання споживачами колективного побутового споживача для задоволення комунально-побутових потреб споживачів колективного побутового споживача, для технічних цілей та інших потреб колективного побутового споживача. За обсяг закупленої електричної енергії з постачальником електричної енергії розраховується колективний побутовий споживач відповідно до умов договору. Закупівля електричної енергії та розподіл здійснюються за рахунок коштів споживачів колективного побутового споживача. Умови використання електричної енергії, розрахунків за неї, умови технічного забезпечення електропостачання електроустановок споживачів колективного побутового споживача, утримання та обслуговування технологічних електричних мереж колективного побутового споживача регулюються установчими документами та/або укладеними в установленому законодавством порядку договорами між споживачами колективного побутового споживача та колективним побутовим споживачем щодо розподілу та постачання електричної енергії в межах колективного побутового споживача (пункт 10.2.5 ПРРЕЕ). Згідно з пунктом 10.2.16 глави 10.2 ПРРЕЕ колективний побутовий споживач розраховується з постачальником електричної енергії за обсяги електричної енергії, спожитої для побутових потреб колективного побутового споживача, за відповідним тарифом для населення, яке розраховується за загальним розрахунковим засобом обліку та об`єднане шляхом створення юридичної особи. Враховуючи, що позивач здійснює закупівлю електричної енергії у ТОВ «ООЕК» для мешканців виключно задля задоволення побутових та спільно-побутових потреб фізичних осіб, в тому числі освітлення місць загального користування, прибудинкових територій тощо, в частині споживання електричної енергії на побутові потреби по аналогії закону у розумінні абзацу 49 пункту 1.1.2 глави 1.1 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 року №312, ТОВ «Комунсервіс» є колективним побутовим споживачем електричної енергії, який окрім іншого надає послуги з розподілу та постачання електричної енергії в межах колективного побутового споживача, послуги з утримання та обслуговування технологічних електричних мереж. Умови використання електричної енергії, розрахунки за неї, умови технічного забезпечення електропостачання електроустановок споживачів колективного побутового споживача тощо, визначаються згідно з установчими документами та/або укладеними в установленому законодавством порядку договорами між споживачами колективного побутового споживача та колективним побутовим споживачем (п.10.2.5. ПРРЕЕ). Згідно з п.3.1. публічного договору про електропостачання предметом цього договору є постачання електричної енергії постачальником, використання електричної енергії споживачем, забезпечення технічної можливості колективним побутовим споживачем передачі електричної енергії споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, з гарантованим рівнем надійності, безпеки і якості, мережами, які є у власності та користуванні колективного побутового споживача (експлуатаційної організації) у відповідності з умовами договору зазначеного в пункті 2.1. даного договору, та обслуговування і утримання експлуатуючою організацією технологічних електричних мереж населеного пункту, до яких приєднана електроустановка, встановлена на об`єкті споживача. Пунктом 7.1. указаного договору встановлено, що споживач розраховується з колективним побутовим споживачем за спожиту електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої Регулятором, та Постачальником. Ціна Договору для Споживача складається з вартості використаної електричної енергії за регульованим тарифом для населення, вартості послуг експлуатуючої організації з обслуговування та утримання технологічних електричних мереж населеного пункту, вартості частки обсягу електричної енергії, спожитої на технічні цілі та електричної енергії, втраченої внаслідок її передачі до електроустановки Споживача. У разі надання у встановленому порядку постачальником колективному побутовому споживачу повідомлення про зміни умов Договору №03-1345N-ПУП від 25.01.2021 року, укладеного між ТОВ «ООЕК» та ТОВ «Комунсервіс» (у тому числі зміну ціни), що викликані змінами регульованих складових ціни (тарифу на послуги з передачі та/або розподілу електричної енергії, ціни (тарифу) на послуги постачальника універсальних послуг) та/або змінами в нормативно-правових актах щодо формування цієї ціни або умов постачання електричної енергії, колективній побутовий споживач повідомляє про це споживача. При зміні тарифів (цін) експлуатуюча організація зобов`язана довести до відома споживача письмово або через засоби масової інформації, письмовим повідомленням та в місцях оплати за електричну енергію нові величини тарифів не пізніше ніж за 5 днів до їх запровадження. Ціна на електричну енергію встановлюється з дотриманням вимог, передбачених Законом України «Про ринок електричної енергії» і ПРРЕЕ. Сторони домовилися про те, що ціна на електричну енергію, сформована постачальником відповідно до методики (порядку), затвердженої Регулятором, повинна бути обов`язкова для Сторін з дати її введення в дію (п.7.2. Договору). Згідно з п.7.3. договору ціна (тариф) на електричну енергію має зазначатися колективним побутовим споживачем у рахунках на оплату спожитої електричної енергії за цим Договором, у тому числі у разі її зміни. Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць. Оплата вартості електричної енергії за цим Договором здійснюється Споживачем шляхом перерахування коштів на рахунок колективного побутового споживача або в касу колективного побутового споживача. Оплата вважається здійсненою після того, як на рахунок колективного побутового споживача надійшла вся сума коштів. Рахунок колективного побутового споживача зазначається у платіжних документах (п.7.4. договору). Згідно з п.п. 7.5. 7.7. указаного договору споживач оплачує колективному побутовому споживачу вартість послуг з утримання технологічних електричних мереж колективного побутового споживача згідно з умовами цього Договору. Вартість послуг з обслуговування та утримання технологічних електричних мереж населеного пункту (колективного побутового споживача) складає 0,34 грн./кВтгод (у т.ч. ПДВ 20%), визначається відповідно до показань приладу обліку та сплачується щомісячно до 10 числа місяця наступного за розрахунковий. Сторони домовилися про те, що в разі зміни або затвердження Регулятором нової методики (порядку) розрахунку вартості послуг з утримання технологічних електричних мереж, в тому числі зміни ціни (тарифу) на електричну енергію, колективний побутовий споживач в односторонньому порядку змінює вартість послуг з обслуговування та утримання технологічних електричних мереж населеного пункту (колективного побутового споживача) відповідно до зазначених змін або нової методики (порядку), яка є обов`язковою для Сторін з дати її введення в дію. Оплата рахунку колективного побутового споживача за цим договором має бути здійснена споживачем у строки, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів від дати отримання споживачем цього рахунку, та не пізніше 10 числа місяця наступного за розрахунковий. Судом вірно встановлено, що ОСОБА_1 на підставі публічного договору про електропостачання є споживачем електричної енергії, яка закуповується ТОВ «Комунсервіс» як колективним побутовим споживачем у ТОВ «ООЕК», послуг з постачання та розподілу електричної енергії в межах колективного побутового споживача, а також послуг, що надаються ТОВ «Комунсервіс» щодо забезпечення технічної можливості передачі електричної енергії споживачу для забезпечення потреб його електроустановок, з обслуговування та утримання ТОВ «Комунсервіс» технологічних електричних мереж населеного пункту, до яких приєднані електроустановки, встановлені на об`єкті відповідачки. З наданого до суду позивачем розрахунку вбачається, що заборгованість за спожиті відповідачкою послуги з забезпечення технічної можливості передачі їй електроенергії, з обслуговування та утримання ТОВ «Комунсервіс» технологічних електричних мереж населеного пункту, до яких приєднані електроустановки, встановлені на об`єкті відповідачки, за період з 01.08.2022 року по 01.06.2024 року становить 2140,64 грн. Відповідно до ст. 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», виконавець зобов`язаний, зокрема забезпечувати своєчасність та відповідну якість житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договору. Зі змісту ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» вбачається, що споживач, зокрема зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Отже споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Водночас, відсутність договору про їхнє надання не може бути підставою для звільнення від оплати. На підставі вищевикладеного, суд встановивши фактичні обставини у справі, від яких залежить правильне вирішення спору, вірно застосувавши норми матеріального права, оцінивши докази у справі, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному їх дослідженні, прийшов до обґрунтованого висновку про стягнення з ОСОБА_1 заборгованість за спожиті послуги в загальному розмірі 30251,74 грн. Висновки суду відповідають вимогам закону, на які посилався суд під час розгляду справи і фактичним обставинам по справі, а також підтверджується зібраними по справі доказами. З вказаними висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів апеляційної інстанції. При цьому, суд першої інстанції при застосуванні норм права до вказаних правовідносин вірно врахував висновки щодо застосування норм матеріального права, викладених у постановах Верховного Суду. Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Канікаєв Ю.О.про те, що суд першої інстанції не врахував, що позивач невірно розраховував об`єм надання послуг апелянту, що сума заборгованості розрахована невірно, спростовуються розрахунком наданим позивачем про те, що заборгованість за спожиті відповідачкою послуги з забезпечення технічної можливості передачі їй електроенергії, з обслуговування та утримання ТОВ «Комунсервіс» технологічних електричних мереж населеного пункту, до яких приєднані електроустановки, встановлені на об`єкті відповідачки, за період з 01.08.2022 року по 01.06.2024 року становить 2140,64 грн. Доводи про те, що суд першої інстанції не врахував, що позивач не є колективним побутовим споживачем, а отже не має права надавати споживачам послуги постачання електричної енергії, які він фактично надає, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки відповідачка отримує від ТОВ «Комунсервіс» послуги з електропостачання на підставі публічного договору про електропостачання, текст якого розміщений на сайті ТОВ «Комунсервіс», який також є публічним договором приєднання. Указаний договір діє з 01.08.2022 року. Більш того, рішенням господарського суду Одеської області від 21 лютого 2025 року, у справі за позовом ТОВ «ООЕК» до ТОВ «Комунсервіс» по справі № 916/5715/24, встановлено, що ТОВ «Комунсервіс» здійснює закупівлю електричної енергії у ТОВ «ООЕК» для мешканців виключно задля задоволення побутових та спільно-побутових потреб фізичних осіб, в тому числі освітлення місць загального користування, прибудинкових територій тощо, та розраховується за електричну енергію за показами загального розрахункового засобу обліку в обсязі електричної енергії, спожитої для забезпечення власних побутових потреб таких фізичних осіб, що не включають професійну та/або господарську діяльність), в частині споживання електричної енергії на побутові потреби. За таких обставин, по аналогії закону у розумінні абз. 49 п. 1.1.2 глави 1.1 ПРРЕЕ, ТОВ «Комунсервіс» є колективним побутовим споживачем електричної енергії, який окрім іншого надає послуги з розподілу та постачання електричної енергії в межах колективного побутового споживача, послуги з утримання та обслуговування технологічних електричних мереж (https://reyestr.court.gov.ua/Review/125460773#). Відповідно до ч.4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив правову природу заявлених вимог, в достатньому обсязі визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального та процесуального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку в силу вимог статей 12, 13, 81, 89 ЦПК України, правильно встановив обставини справи, в результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам статей 263, 264 ЦПК України, підстави для його скасування з мотивів, які викладені в апеляційній скарзі, відсутні. Також колегія суддів вважає, що вказані доводи апеляційної скарги зводяться до переоцінки доказів та незгоди апелянтів із висновками суду першої інстанції щодо встановлених обставин справи, ці доводи були предметом перевірки суду першої інстанції, який дав їм повну, всебічну та об`єктивну оцінку у своєму рішенні, проте повноваження суду апеляційної інстанції стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду (пункт 42 рішення у справі «Пономарьов проти України» (Заява № 3236/03). Крім того, зазначені доводи не вказують на порушення судом норм матеріального та процесуального права та на незаконність судового рішення, і не є визначальними при ухваленні рішення. Інші доводи апеляційної скарги також не є суттєвими, та такими, що не підлягають задоволенню. Згідно з ч. 2 ст. 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Відповідно до ч. 2 ст. 43 ЦПК України обов`язок надання усіх наявних доказів до початку розгляду справи по суті покладається саме на осіб, які беруть участь у справі. За вимогами ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Одночасно, апеляційний суд звертає увагу на те, що за положеннями ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. За правилами ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч.1 ст.77 ЦПК України), а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.6 ст.81 ЦПК України). Належність доказів - правова категорія, яка свідчить про взаємозв`язок доказів з обставинами, що підлягають встановленню, як для вирішення всієї справи, так і для здійснення окремих процесуальних дій. Правила допустимості доказів визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину в справі. Правила допустимості доказів встановлені з метою об`єктивності та добросовісності у підтвердженні доказами обставин у справі, виходячи з того, що нелегітимні засоби не можуть використовуватися для досягнення легітимної мети, а також враховуючи те, що правосудність судового рішення, яке було ухвалене з урахуванням нелегітимного доказу, завжди буде під сумнівом. Допустимість доказів є важливою ознакою доказів, що характеризує їх форму та означає, що обставини справи, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. За ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказів на підтвердження доводів апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції надано не було. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи, висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справа «Гірвісаарі проти Фінляндії», п. 32). Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burgandothers v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no. 2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41). Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів розглянувши справу в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги на момент винесення судового рішення, вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, рішення суду відповідає фактичним обставинам справи, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, доводи апеляційної скарги є безпідставними, всі доводи були розглянуті судом першої інстанції при розгляді справи, та їм була надана відповідна правові оцінка, а тому суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для ухвалення нового рішення - не має. Судова колегія, розглянувши справу прийшла до висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, в зв`язку з чим апеляційний суд залишає без задоволення апеляційну скаргу і залишає рішення без змін. З огляду на положення ст. 19 ЦПК України ця справа є малозначною, а тому згідно ст. 389 ЦПК України постанова суду апеляційної інстанції оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Керуючись ст.ст. 368, 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, апеляційний суд, - у х в а л и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Канікаєв Юрій Олегович залишити без задоволення. Рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 21 жовтня 2024 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, встановлених п.2 ч.3 ст.389 ЦПК України. Повний текст судового рішення складений 17 листопада 2025 року. Головуючий ______________________________________ О.С. Комлева Судді ______________________________________ Л.М. Вадовська ______________________________________ С.М. Сегеда