Постанова Тернопільський апеляційний суд № 725/10638/24

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 725/10638/24Головуючий у 1-й інстанції Губіш О.А. Провадження № 22-ц/817/996/25 Доповідач - Костів О.З. Категорія - П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 17 листопада 2025 року м. Тернопіль Тернопільський апеляційний суд в складі: головуючого - Костів О.З. суддів - Гірський Б. О., Хома М. В., розглянувши у письмовому провадженні без повідомлення учасників цивільну справу №725/10638/24 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Цибак Василь Степанович, на рішення Борщівського районного суду Тернопільської області від 03 липня 2025 року (ухвалене суддею Губіш О.А., дата складання повного тексту 14 липня 2025 року) у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» до ОСОБА_1 про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування, В С Т А Н О В И В: У листопаді 2024 року Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АРКС» (далі ПАТ «СК«АРКС», позивач) звернулося до суду із позовом до ОСОБА_2 (далі відповідач, апелянт) про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування. Позов обґрунтовано тим, що 16 вересня 2022 року о 20 год. 36 хв. в м. Чернівці на вул. Руська, 248, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки «ВMW», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_2 , та автомобіля «Volkswagen», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_3 . Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, автомобілі отримали механічні пошкодження. На момент дорожньо-транспортної пригоди між позивачем та ОСОБА_3 було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту «Все включено» № сс125794Га1хм від 19 листопада 2021 року, згідно якого позивач застрахував майнові інтереси страхувальника, що не суперечать чинному законодавству України, пов`язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом «Volkswagen», державний реєстраційний номер НОМЕР_3 . Постановою Першотравневого районного суду м. Чернівці від 03 жовтня 2022 року у справі про адміністративне правопорушення №725/5460/22 відповідача було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та притягнуто до адміністративної відповідальності. Оскільки страхувальник своєчасно звернувся до позивача із заявою про подію та на виплату за договором добровільного страхування наземного транспортного засобу від 19 вересня 2022 року, то позивач відшкодував завдані відповідачем збитки, а саме вартість відновлюваного ремонту автомобіля потерпілого, пошкодженого внаслідок ДТП, яка склала 170766.80 грн. На момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність власника «BMW», державний реєстраційний номер НОМЕР_4 , була застрахована в ТДВ «СГ «Оберіг» полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 209099352, і останнім сплачено на користь позивача суму страхового відшкодування в частині ліміту в розмірі 111663 грн 07 коп, яка не покриває суму виплати за договором добровільного страхування наземного транспорту. У зв`язку з наведеним, позивач просив суд стягнути з відповідача суму сплаченого страхового відшкодування в розмірі 43266 (сорок три тисячі двісті шістдесят шість) гривень 80 копійок та судові витрати. Рішенням Борщівського районного суду Тернопільської області від 03 липня 2025 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «СК «АРКС» суму сплаченого страхового відшкодування в розмірі 43266 (сорок три тисячі двісті шістдесят шість) гривень 80 копійок та судовий збір в розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн. Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Цибак В.С. подав на нього апеляційну скаргу, посилаючись на його незаконність та необґрунтованість, порушення судом норм матеріального та процесуального права. Вказує, що судом неповно встановлено фактичні обставини справи та дано невірну оцінку доказам. Апеляційна скарга мотивована тим, що, на думку відповідача, його вина у пошкодженні передньої частини автомобіля «Volkswagen» відсутня, оскільки такі пошкодження були завдані від контакту з електричним кабелем, який був попереду автомобіля потерпілого. Так як загальна сума ремонту передньої частини автомобіля згідно ремонтної калькуляції склала 72131.68 грн, вважає, що вона не підлягає відшкодуванню відповідачем. Вказує, що судом першої інстанції не взято до уваги, що ОСОБА_2 визнав вину в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, а не в пошкодженні передньої частини автомобіля потерпілим. Вважає, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення судом встановлювалась вина водія у вчиненні адміністративного правопорушення, а не характер, локалізацію та механізм пошкодження автомобілів. Зазначає, що суд першої інстанції не встановив причинно-наслідковий зв`язок між порушенням відповідачем правил дорожнього руху і пошкодженням передньої частини автомобіля «Volkswagen», а обмежився лише визнанням вини у вчиненні адміністративного правопорушення. У зв`язку з наведеним апелянт просить скасувати рішення Борщівського районного суду Тернопільської області від 03 липня 2025 року та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову. 22 серпня 2025 року від ПАТ «СК«АРКС», в інтересах якого діє Сечко С.В. надійшов відзив на апеляційну скаргу. Відзив мотивовано тим, що оскільки вартість майнового збитку, завданого власнику автомобіля «Volkswagen» пошкодженням його автомобіля внаслідок ДТП, яка сталася з вини відповідача, перевищує виплачений позивачу розмір страхового відшкодування, то із відповідача, як винної особи, на користь позивача підлягає стягненню різниця між фактичним розміром шкоди (вартістю відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу) та отриманим страховим відшкодуванням. Виходячи з наведеного, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення. За правилами частини першої статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Ціна позову у даній справі не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У зв`язку з наведеним та на підставі ухвали апеляційного суду про призначення справи до судового розгляду у порядку письмового провадження, перегляд справи в апеляційному порядку здійснено без повідомлення (виклику) учасників справи. Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи, зазначені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає виходячи із наступного. За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом. Судом встановлено наступні обставини. Як видно з постанови Першотравневого районного суду м. Чернівці від 03 жовтня 2022 року у справі №725/5460/22, 16 вересня 2022 року о 20 год. 36 хв. в м.Чернівці на вул. Руська, 248, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки «ВMW», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_2 , та автомобіля «Volkswagen», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_3 . При ДТП обидва транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Постанова Першотравневого районного суду м.Чернівці від 03 жовтня 2022 року, згідно якої ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди, набрала законної сили 14 жовтня 2022 року. З матеріалів справи №725/5460/22 щодо притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП вбачається, що згідно схеми ДТП, про ознайомлення з якою ОСОБА_2 засвідчив власноручним підписом, у автомобілі «Volkswagen», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , зафіксовано видимі (зовнішні) пошкодження, отримані внаслідок ДТП пошкодження заднього бампера, пошкодження передніх фар, та переднього бампера. Під час розгляду справи в суді ОСОБА_2 свою вину визнав. Будь-яких заперечень останнього щодо пошкодження окремих частини автомобіля «Volkswagen», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , не з його вини та не в результаті ДТП, не висловлював. Згідно пояснень останнього, наданих працівнику поліції на місці події, таких даних також не вбачається. Згідно договору добровільного страхування наземного транспорту «Все включено» №сс125794Га1хм від 19 листопада 2021 року, транспортний засіб «Volkswagen Touareg», д.н. НОМЕР_3 є забезпеченим транспортним засобом, що застрахований в АТ «СК «АРКС». Власником т/з є ОСОБА_3 , а особою, допущеною до керування т/з, є ОСОБА_3 . Дата початку дії договору 18 грудня 2021 року, дата закінчення дії договору 17 грудня 2022 року. Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 , власником транспортного засобу «Volkswagen Touareg», д.н. НОМЕР_3 , є ОСОБА_3 . 19 вересня 2022 року страхувальник ОСОБА_3 звернулася до позивача із заявою про подію та на виплату за договором добровільного страхування наземного транспортного засобу. Згідно акту огляду транспортного засобу (дефектна відомість) від 19 вересня 2022 року, складеного ТОВ «КарпатиАвтоцентр», виявлено такі пошкоджені транспортного засобу «Volkswagen Touareg», д.н. НОМЕР_3 , а саме, пошкоджені: капот, накладка лівої фари, решітка радіатора, бампер передній, бампер задній, спойлер бампера заднього, нижній спойлер заднього бампера, підсилювач заднього бампера, глушник задній, теплозахист глушника, ліва накладка глушника, а також пошкодження під № 9 та №12, зазначені нерозбірливим почерком. Відповідно ремонтної калькуляції №1.003.22.0 від 20 вересня 2022 року та рахунку з рихтувально-малярні роботи страхових №с8000018554 від 20 вересня 2022 року, складених ТОВ «КарпатиАвтоцентр», вартість відновлювальних робіт автомобіля «Volkswagen Touareg», д.н. НОМЕР_3 становить 170766.80 грн. На підставі зазначених розрахунків, а також страхового акта №ARX3397249 від 24 жовтня 2022 року, розрахунку страхового відшкодування до страхового акту, позивач виплатив страхове відшкодування у розмірі 170766.80 грн, що підтверджується копією платіжного доручення №924002 від 25 жовтня 2022 року, яке проведено на рахунок отримувача ТЗОВ «КарпатиАвтоцентр» та вказано призначення платежу: Страхове відшкодування згідно акту №ARX3397249, ОСОБА_3 , ІПН НОМЕР_6 , рах.№ НОМЕР_7 від 20 вересня 2022 року, без ПДВ. Поряд з тим встановлено, що на момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність власника наземного транспортного засобу «BMW 320», державний номер НОМЕР_4 , була застрахована в ТДВ «СГ «Оберіг»» за полісом обов`язкового страхування власників наземних транспортних засобів №209099352. 05 травня 2023 року між позивачем та Товариством з додатковою відповідальністю «Страхова Група «Оберіг» було укладено угоду про здійснення страхового відшкодування згідно якої розмір страхового відшкодування, розрахований в порядку Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» становить: 170766 грн 80 коп, франшиза 2500 грн, розмір страхового відшкодування розрахований в порядку ЗУ «Про ОСЦПВ» - 127500 грн, а узгоджений сторонами розмір страхового відшкодування становить - 111663 грн 07 коп. Згідно копії платіжної інструкції №18566 від 12 травня 2023 року, ТДВ «СГ «Оберіг» сплатив отримувачу позивачу страхове відшкодування згідно страхового акту 39449р/1 від 10 травня 2023 року (200/18/ЦВ Volkswagen Touareg НОМЕР_3 ), без ПДВ, в розмірі 111663.07 грн. Таким чином, різниця між сумою страхового відшкодування згідно страхового акту та сплаченого позивачу страховиком відповідача, становить 43266.80 грн. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, апеляційний суд виходить з наступного. Відповідно до статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків в результаті її цивільного права, має право на їх відшкодування. Згідно з приписами частини 2 статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Відповідно до статті 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору. Згідно з статтею 22 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи. Відповідно до п.«г» частини 1 статті 38 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а також статті 1191 ЦК України, страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо дорожньо-транспортна пригода визначена в установленому порядку безпосереднім наслідком невідповідності технічного стану та обладнання транспортного засобу існуючим вимогам Правил дорожнього руху. Частиною першою статті 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Відповідно до абзацу 3 частини 1 статті 988 ЦК України страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором. Згідно зі статтею 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). Отже, відшкодування шкоди власником транспортного засобу або винуватцем дорожньо-транспортної пригоди, відповідальність яких застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, якщо у страховика не виникло обов`язку з відшкодування шкоди, або розмір шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика, а також у разі, коли страховик має право регресу до особи, яка застрахувала свою відповідальність. Статтями 28,29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів »передбачено, що шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, це шкода, пов`язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті дорожньо-транспортної пригоди; з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров`я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця дорожньо-транспортної пригоди. При цьому у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством. Відповідно до ч.ч. 1, 2 статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає. Завдання потерпілому внаслідок ДТП шкоди особою, цивільна відповідальність якої застрахована, породжує деліктне зобов`язання, в якому право потерпілого (кредитора) вимагати відшкодування завданої шкоди в повному обсязі кореспондується з відповідним обов`язком боржника (особи, яка завдала шкоди). Водночас така ДТП слугує підставою для виникнення договірного зобов`язання згідно з договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, в якому потерпілий так само має право вимоги до боржника - в договірному зобов`язанні ним є страховик. Разом з тим, зазначені зобов`язання не виключають одне одного. Деліктне зобов`язання - первісне, основне зобов`язання, в якому діє загальний принцип відшкодування шкоди в повному обсязі, підставою його виникнення є завдання шкоди. Натомість страхове відшкодування - виплата, яка здійснюється страховиком відповідно до умов договору, виключно в межах страхової суми та в разі, якщо подія, внаслідок якої завдано шкоди, буде кваліфікована як страховий випадок. Неодержання потерпілим страхового відшкодування за договором (або його одержання, якщо страхового відшкодування недостатньо для повного покриття шкоди) не обов`язково припиняє деліктне зобов`язання, й особа, яка завдала шкоди, залишається зобов`язаною. Право потерпілого на відшкодування шкоди за рахунок особи, яка завдала шкоди, є абсолютним і не може бути припинене чи обмежене договором, стороною якого потерпілий не був, хоч цей договір і укладений на користь третіх осіб. Закон надає потерпілому право одержати страхове відшкодування, але не зобов`язує одержувати його. При цьому відмова потерпілого від права на одержання страхового відшкодування за договором не припиняє його права на відшкодування шкоди в деліктному зобов`язанні. Якщо потерпілий звернувся до страховика і одержав страхове відшкодування, але його недостатньо для повного відшкодування шкоди, деліктне зобов`язання зберігається до виконання особою, яка завдала шкоди, свого обов`язку згідно зі статтею 1194 ЦК України - відшкодування потерпілому різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка ним одержана від страховика. У зв`язку із зазначеним, деліктне зобов`язання між потерпілим і особою, яка завдала шкоди, не припинилось виконанням, проведеним належним чином (статті 599 ЦК України), і особа, яка завдала шкоди, зобов`язана відшкодувати потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка ним одержана від страховика. Така правова позиція викладена Верховним Судом у Постанові від 21 лютого 2018 року по справі 760/19377/15-ц (провадження № 61-2211 св 18). Таким чином, вірним є висновок суду першої інстанції, що відповідач, як особа відповідальна за завданий збиток повинен відшкодувати ПАТ «СК«АРКС» різницю між сумою страхового відшкодування сплаченого за договором добровільного страхування наземного транспорту «Все включено» №сс125794Га1хм від 19 листопада 2021 року та сумою страхового відшкодування виплаченому за полісом № 209099352. Щодо доводів відповідача про те, що його вина у пошкодженні передньої частини автомобіля «Volkswagen» відсутня, колегія суддів зазначає наступне. Пошкодження передньої частини автомобіля зафіксовані у схемі ДТП, яка додана до протоколу про адміністративне правопорушення, дані про пошкодження транспортних засобів ОСОБА_2 підтвердив власноручним підписом у відповідній графі. Заперечення відповідача стосовно даного факту не зафіксовані ні в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, ні у постанові Першотравневого районного суду м.Чернівці від 03 жовтня 2022 року у справі №725/5460/22. Постанова у вищевказаній справі відповідачем не оскаржувалась. З матеріалів справи неможливо встановити яким чином відбувся наїзд на тролейбусний кабель та чи вказані пошкодження передньої частини автомобіля «Volkswagen» відбулись у зв`язку з наїздом автомобіля потерпілого на кабель чи такий наїзд відбувся за інерцією у зв`язку з ударом його автомобілем ОСОБА_2 . Разом з тим, згідно ч.6 ст.82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою. Тому з огляду на викладене, апеляційний суд приходить до переконання, що всі механічні пошкодження були отримані автомобілем «Volkswagen», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , в результаті ДТП, яка мала місце 16 вересня 2022 року о 20 год 36 хв в м.Чернівці на вул.Руська, 248, винуватцем якої судовим рішенням визнано відповідача ОСОБА_2 . Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновку суду першої інстанції, яким у повному обсязі з`ясовані права та обов`язки сторін, обставини справи, доводи сторін перевірені та їм дана належна оцінка, а зводяться до власного тлумачення характеру спірних правовідносин та до переоцінки доказів. У відповідності до статтей 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Згідно з вимогами статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Згідно частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Згідно частини другої статті 89 ЦПК України, жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Частково задовольняючи позов, судом першої інстанції вірно встановлено фактичні обставини справи та дано правильну оцінку доказам. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та не впливають на їх правильність. Норми матеріального права відповідно до спірних правовідносин, застосовані правильно. Порушень норм процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи, колегією суддів не встановлено. Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у сукупності колегія суддів приходить до висновку про законність та обґрунтованість постановленого по даній справі рішення та відсутність підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі. Керуючись ст.ст.367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд апеляційної інстанції, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Борщівського районного суду Тернопільської області від 03 липня 2025 року залишити без змін. Судові витрати, понесені сторонами у зв`язку із розглядом справи в суді апеляційної інстанції залишити в межах, ними понесених. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та відповідно до п.2 ч.3 ст.389 ЦПК України, оскарженню не підлягає. Головуючий О.З. Костів Судді: Б.О. Гірський М.В. Хома