Постанова 4811 № 462/1594/24
від 17.11.2025 ·Справа № 462/1594/24 Головуючий у 1 інстанції: Гедз Б.М. Провадження № 22-ц/811/1085/25 Доповідач в 2-й інстанції: Цяцяк Р. П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 листопада 2025 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючий суддя Цяцяк Р.П., судді Ванівський О.М. та Шеремета Н.О., за участю: секретаря Цьони С.Ю.; приватного виконавця Ільчишин Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката Дунас Олесі Михайлівни, представника ОСОБА_1 , на ухвалу Залізничного районного суду міста Львова від 13 березня 2025 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Ільчишин Любові Володимирівни у виконавчому провадженні № 76818966 від 21.01.2025 року та № 00000014 від 06.01.2025 року, В С Т А Н О В И В: У січні 2025 року адвокат Дунас Олеся Михайлівна в інтересах ОСОБА_1 звернулась до суду із скаргою на дії приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Ільчишин Любові Володимирівни, в якій просить визнати незаконними та скасувати постанови приватного виконавця Ільчишин Любові Володимирівни: -про відкриття виконавчого провадження ВП № 76818966 від 21.01.2025 року з примусового виконання виконавчого листа № 462/1594/24, виданого 27.12.2024 року Залізничним районним судом м. Львова про стягнення із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 12 325 доларів США; -про відкриття виконавчого провадження ВП № 00000014 від 06.01.2025 року із примусового виконання виконавчого листа № 462/1594/24, виданого 27.12.2024 року Залізничним районним судом м. Львова про стягнення із ОСОБА_1 в користь ОСОБА_2 12 325 доларів США; -постанову про накладення арешту на кошти боржника ВП № 00000014 від 06.01.2025 року. В обґрунтування заявлених у скарзі вимог представник зазначає, що 21.01.2025 року під час ознайомлення із матеріалами виконавчого провадження ВП № 76818966 вона з`ясувала, що приватним виконавцем Ільчишин Л.В. 20.01.2025 року відкрито виконавче провадження № 76818966 з примусового виконання виконавчого листа № 462/1594/24, виданого 27.12.2024 року Залізничним районним судом м. Львова про стягнення із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 12 325 доларів США, винесено постанови про стягнення з боржника основної винагороди, про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, про визначення розміру додаткових витрат виконавчого провадження. У матеріалах вказаного виконавчого провадження також міститься постанова ВП № 00000014 від 06.01.2025 року про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №462/1594/24, виданого 27.12.2024 року Залізничним районним судом м. Львова про стягнення із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 12 325 доларів США, постанова від 06.01.2025 року про накладення арешту на кошти боржника, постанова від 06.01.2025 року про визначення розміру додаткових витрат виконавчого провадження, про стягнення з боржника основної винагороди, про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження. Вважає, що вказані постанови винесені приватним виконавцем незаконно, оскільки рішення суду у справі № 462/1594/24 від 14.11.2024 року є заочним та представником заявника було подано до суду письмову заяву про перегляд заочного рішення у справі. Хоча ухвалою суду від 17.01.2025 року відмовлено у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення у справі № 462/1594/24, однак надано строк на оскарження згаданого заочного рішення суду в загальному порядку. Вважає, що за наведеного заочне рішення суду від 14.11.2024 року у справі № 462/1594/24 не набрало законної сили, а отже приватний виконавець на виконання вимог п. 4 Закону України «Про виконавче провадження» повинна була повернути виконавчий документ стягувачу, а виконавче провадження закрити (а.с. 1-3). Оскаржуваною ухвалою в задоволенні скарги відмовлено (а.с. 123-125). Дану ухвалу оскаржила представниця заявника Дунас О.М. Апелянт просить оскаржувану ухвалу скасувати та «…винести нове рішення, яким позовні вимоги скаржника задоволити в повному обсязі», покликаючись на порушення і неправильне застосування норм процесуального права. Звертає увагу на те, що статтею 289 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи, а «станом на дату написання цієї апеляційної скарги Львівським апеляційним судом по справі № 462\1594\24 від 18.03.2025 року винесено ухвалу про призначення справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Залізничного районного суду № 462\1594\24 від (14.11.2024 року) до розгляду в апеляційному суді» (а.с. 132-137). 23 травня 2025 року ухвалою Львівського апеляційного суду апеляційний розгляд справи було призначено на 18 серпня 2025 року (а.с. 183), про що своєчасно (16.06.2025 року) у належний спосіб повідомлено представницю заявника та автора апеляційної скарги адвоката Дунас О.М. 15 серпня 2025 року адвокат Дунас О.М. надіслала на адресу суду клопотання про відкладення апеляційного розгляду справи на інший день, мотивуючи його тим, що вона приймає участь у розгляді іншої справи в іншому суді (а.с. 198-199), у зв`язку з чим апеляційний розгляд справи було відкладено на 10 листопада 2025 року. 10 листопада 2025 року адвокат Дунас О.М. повторно подала до суду клопотання про відкладення апеляційного розгляду справи з посиланням на «різке погіршення самопочуття» (а.с. 225). Розглянувши вищезгадане Клопотання про відкладення апеляційного розгляду справи, колегія суддів приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення цього клопотання, з огляну на наступне. Відповідно до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (частина 1), досліджуючи при цьому докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (частина 2), а частиною 2 статті 372 цього Кодексу встановлено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Як вбачається зі змісту доводів апеляційних скарг, в ході апеляційного розгляду справи підлягають дослідженню та з`ясуванню процесуальні питання, які регламентовані ЦПК України та Законом України «Про виконавче провадження» і не потребують особистих пояснень учасників справи чи їхніх представників, оскільки повинні обґрунтовуватися письмовими доказами, які на час апеляційного розгляду вже мали б бути наявними у матеріалах справи. За вищенаведених обставин колегія суддів вважає можливим апеляційний розгляд справи за відсутності заявника та його представниці на підставі наявних у справі даних та доказів. Заслухавши суддю-доповідача, заперечення доводів апеляційної скарги зі сторони приватного виконавця, перевіривши матеріали справи та законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав. Як вбачається з мотивувальної частини оскаржуваної ухвали, відмову у задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії приватного виконавця Ільчишин Л.В. суд мотивував тим, щопротягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення (14.11.2024 року) заява відповідача про перегляд згаданого заочного рішення не надходила, а відтак вказане рішення суду набрало законної сили 19.12.2024 року, у зв`язку з чим суд і видав виконавчі листи, які слугували правовою підставою для відкриття приватним виконавцем виконавчих проваджень. В апеляційній скарзі не зазначено, в чому саме полягає незаконність і (або) необґрунтованість оскаржуваної ухвали (які саме обставини та (чи) докази, що мають значення для справи, судом встановлені та (чи) оцінені неповно та (або) неправильно); які саме нові обставини і (або) докази підлягають встановленню, дослідженню чи оцінці в ході апеляційного розгляду справи тощо; так само, як у ній не наведено заперечень проти доказів, використаних судом першої інстанції. Як також встановлено судом, в подальшому ухвалою Залізничного районного суду міста Львова від 17.01.2025 року у задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Дунас О.М. про перегляд заочного рішення від 14 листопада 2024 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості було відмовлено, а відтак згадане заочне рішення продовжувало залишатися в законній силі. Однак після того, як 17 березня 2025 року Львівський апеляційний суд своєю ухвалою відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою представниці відповідача на заочне рішення суду від 14 листопада 2024 року, приватний виконавець постановою від 23 квітня 2025 року зупинила виконавче провадження у справі (а.с. 179-180). Як було встановлено судом в ході апеляційного провадження у справі, 03 жовтня 2025 року постановою Львівського апеляційного суду згадану вище апеляційну скаргу представниці відповідача на заочне рішення суду від 14 листопада 2024 року було залишено без задоволення, а згадане заочне рішення суду без змін (а.с. 220-224). З урахуванням наведеного вище колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дав належну оцінку всім обставинам і доказам по справі в їх сукупності та постановив оскаржувану ухвалу з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому приходить до висновку про те, що підстави для скасування цієї ухвали відсутні і апеляційну скаргу на неї, доводи якої не спростовують висновків ухвали, слід залишити без задоволення. Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 п.1, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ У Х В А Л И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_3 , представника ОСОБА_1 , залишити без задоволення, а ухвалу Залізничного районного суду міста Львова від 13 березня 2025 року- без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови. Повну постанову складено 17 листопада 2025 року. Головуючий: Цяцяк Р.П. Судді: Ванівський О.М. Шеремета Н.О.