Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 440/6606/25

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 листопада 2025 р. Справа № 440/6606/25 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Бегунца А.О., Суддів: П`янової Я.В. , Русанової В.Б. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 14.07.2025, головуючий суддя І інстанції: І.С. Шевяков, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, повний текст складено 14.07.25 по справі № 440/6606/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язати вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, в якому просить суд: - визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 11.04.2025№ 163950033050 про відмову ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у переведенні з пенсії за віком на пенсію у разі втрати годувальника; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області (код ЄДРПОУ 21782461) перевести ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з пенсії за віком на пенсію у зв`язку з втратою годувальника з 04.04.2025 (з моменту звернення із відповідною заявою). В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 11.04.2025 №163950033050 про відмову у перерахунку пенсії прийнято безпідставно та необґрунтовано. На думку позивача, вона має право на переведення з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника. Позивач вказує, що вона разом із заявою про переведення на пенсію по втраті годувальника надала до територіального органу Пенсійного фонду копію акту, затвердженого сільським головою О.П. Красницьким від 19.08.2015 № 2333 про підтвердження факту проживання без реєстрації ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , що, відповідно, підтверджує факт сумісного проживання позивача разом із годувальником. Таким чином, позивач та її померлий чоловік мали фактичне місце проживання за однією адресою. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 14.07.2025 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про відмову у призначенні пенсії від 11.04.2025 №163950033050. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області здійснити переведення ОСОБА_1 з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника з 04.04.2025 відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок). Не погодившись з вказаним рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм права та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 14.07.2025 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що 04.04.2025 позивач звернулась до відділу обслуговування громадян № 75 (сервісний центр) Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області із заявою про переведення з пенсії за віком на пенсію у зв`язку з втратою годувальника. Для підтвердження родинних стосунків, факту смерті, спільного проживання та перебування на день смерті на утриманні померлого годувальника до заяви від 04.04.2025 ОСОБА_1 долучено: паспорт серії НОМЕР_1 від 04.10.1996, виданий Крюківським РВ УМВС України в Полтавській області; свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_2 від 06.08.1983; свідоцтво про смерть серії НОМЕР_3 від 10.09.2015; акт від 09.08.2015 № 2333 про фактичне проживання ОСОБА_2 без реєстрації, затвердженого сільським головою с. Піщане Полтавської області. За розглядом долучених до заяви від 04.04.2025 документів відповідачем встановлено, що: за даними паспорту серії НОМЕР_1 від 04.10.1996 - позивач з 04.02.2015 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ; відповідно до розпорядження АСОПД, наявного в електронні пенсійній справі ОСОБА_2 (чоловік позивача - померлий годувальник), ОСОБА_2 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ; відповідно до акту від 09.08.2015 № 2333, складеного зі слів свідків та затвердженого сільським головою с. Піщане Полтавської області Промашкін Юрій Васильович фактично проживав без реєстрації з 2008 року по дату складання акту (09.08.2015) за адресою: АДРЕСА_1 ; в свідоцтві про смерть зазначено, що місце смерті померлого ОСОБА_2 - м. Кременчук Полтавської області. Паспорт померлого годувальника або довідка про перебування на утриманні померлого до заяви від 04.04.2025 не долучено. Отже, у зв`язку з недоведенням факту перебування ОСОБА_1 на утриманні померлого годувальника ОСОБА_2 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області прийнято рішення від 11.04.2025 № 163950033050 про відмову ОСОБА_1 в переведенні з пенсії за віком на пенсію у зв`язку з втратою годувальника за нормами статті 36 Закону № 1058. Таким чином дії відповідача, які полягають у відмові ОСОБА_1 у переведенні з пенсії за віком на пенсію у разі втрати годувальника (рішення від 11.04.2025 № 163950033050), є правомірними. Позивач надав до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просив апеляційну скаргу залишити без задоволення. Колегія суддів зазначає, що з огляду на ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Судом встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Полтавській області та отримує пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV з 30.03.2025. 04 квітня 2025 року ОСОБА_1 звернулась до територіального органу Пенсійного фонду України зі заявою про перехід на інший вид пенсії, а саме на пенсію по втраті годувальника відповідно до статті 36 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003. З урахуванням принципу екстериторіальності заяву та документи ОСОБА_1 було передано на розгляд ГУПФУ в Луганській області. Рішенням ГУПФ України в Луганській області від 11.04.2025 №163950033050 ОСОБА_1 відмовлено у переведенні з пенсії за віком на пенсію у зв`язку з втратою годувальника за померлого чоловіка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 . Мотивуючи відмову, пенсійний орган зазначив, що згідно з паспортними даними місце проживання ОСОБА_1 зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 ; місце проживання померлого годувальника ОСОБА_2 , відповідно до розпорядження АСОПД, які долучені до заяви - АДРЕСА_2 . Паспорт померлого годувальника або довідка про перебування на утриманні до заяви не долучено. Не погодившись із зазначеним рішенням, позивач оскаржила його до суду. Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з підстав їх обгрунтованості. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне. Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до частин першої та другої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначаються Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року №1058-IV. За змістом частини першої статті 9 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника. Згідно з частиною першою статті 10 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Відповідно до частини третьої статті 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. Частиною першою статті 36 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV встановлено, що пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті особи, яка виконала функцію донора анатомічних матеріалів людини, пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров`я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21.11.2013 по 21.02.2024 за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), та непрацездатним членам сім`ї особи, якій відповідно до Закону України "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин" надано правовий статус особи, зниклої безвісти за особливих обставин, - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника. Батьки і чоловік (дружина) померлого, які не були на його утриманні, мають право на пенсію у зв`язку з втратою годувальника, якщо втратили джерело засобів до існування. У пункті 1 частини другої статті 36 Закону № 1058-IV визначено, що непрацездатними членами сім`ї вважаються: чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону. Відповідно до частини третьої статті 36 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV до членів сім`ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони: 1) були на повному утриманні померлого годувальника; 2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування. Члени сім`ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв`язку з втратою годувальника. Пунктом 2.3 розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1, передбачено, що до заяви про призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника подаються документи померлого годувальника, перелічені в підпунктах 2, 3 пункту 2.1 цього розділу. Також надаються такі документи: 1) документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті) особи, якій призначається пенсія (надається у разі відсутності в паспорті громадянина України або свідоцтві про народження інформації про реєстраційний номер облікової картки платника податків), та померлого годувальника (надається у разі, якщо особа, яка звернулася із заявою про призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника, має такі документи); 2) свідоцтво про народження або документ, що посвідчує особу, зазначений у пункті 2.9 цього розділу, якій призначається пенсія; 3) документи, що засвідчують родинні стосунки члена сім`ї з померлим годувальником; 4) свідоцтво про смерть годувальника, або рішення суду про визнання його безвісно відсутнім чи оголошення його померлим, або інформація з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин; 5) документи про вік померлого годувальника сім`ї за відсутності таких даних у свідоцтві про смерть чи рішенні суду про визнання годувальника безвісно відсутнім або оголошення його померлим; 6) довідки загальноосвітніх навчальних закладів системи загальної середньої освіти, професійно-технічних, вищих навчальних закладів, закладів освіти за кордоном про те, що особи, зазначені в абзаці другому пункту 2 частини другої статті 36 Закону, навчаються за денною формою навчання; 7) документи про те, що чоловік (дружина), а в разі їх відсутності - один з батьків, дід, баба, брат чи сестра померлого годувальника незалежно від віку і працездатності не працюють і зайняті доглядом за дитиною (дітьми) померлого годувальника до досягнення нею (ними) 8 років; 8) відомості про місце проживання; 9) документ про перебування членів сім`ї (крім дітей) на утриманні померлого годувальника; 10) експертний висновок про встановлення причинного зв`язку смерті годувальника з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС (крім дружин (чоловіків), які втратили годувальника з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 1, та звернулися за призначенням пенсії у зв`язку з втратою годувальника); 11) документи про стаж особи, якій призначається пенсія, визначені підпунктом 2 пункту 2.1 цього розділу (для визначення пенсійного віку осіб, зазначених у пункті 1 частини другої статті 36 Закону). Пунктом 2.11 розділу ІІ Порядку № 22-1 передбачено, що за документ, що засвідчує факт перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, приймаються відомості про місце проживання (разом з годувальником за однією адресою), зазначені у пункті 2.22 цього розділу, або документи, видані відповідно до чинного законодавства за місцем проживання особи, зокрема органом місцевого самоврядування, що підтверджують такий факт. У разі неможливості надати такі документи факт перебування на утриманні померлого годувальника встановлюється у судовому порядку. Згідно з пунктом 4.1 розділу ІV Порядку № 22-1 заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію. Заяви про перерахунок пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання, виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера, працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів. Так, у розумінні статті 36 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV право на призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника мають чоловік або дружина, які перебували в зареєстрованому шлюбі. Частинами другою, четвертою статті 3 Сімейного кодексу України визначено, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Подружжя вважається сім`єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв`язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства. Таким чином, у цьому випадку єдиною та достатньою умовою для призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника є факт перебування позивача в шлюбних відносинах з померлим, що підтверджується відповідним свідоцтвом про шлюб (про одруження), копія якого наявна у матеріалах справи, а саме серії НОМЕР_4 від 06.08.1983. Отже, право позивача на призначення їй пенсії у зв`язку з втратою годувальника підтверджено належними та допустимими доказами. Тобто відповідно до вимог пункту 2.11 розділу ІІ Порядку № 22-1 позивач, звернувшись із заявою до пенсійного органу 03.10.2024, надала належні докази, що засвідчують факт її перебування на утриманні годувальника ОСОБА_2 . Реєстрація подружжя за різними адресами чи фактичне проживання за різними адресами не спростовують перебування позивача на утриманні померлого; не впливають на її право на переведення на пенсію померлого годувальника. Таким чином, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 11.04.2025 №163950033050 про відмову у призначенні пенсії за віком є протиправним та підлягає скасуванню . Відповідно до частин першої та другої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Згідно з положеннями статті 9 Конституції України та статтями 17, частиною п`ятою статті 19 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" №3477-IV від 23.02.2006 суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень вказаної Конвенції. У рішенні від 31.07.2003 у справі Дорани проти Ірландії Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття ефективний засіб передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Салах Шейх проти Нідерландів, ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи Каіч та інші проти Хорватії (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права. При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та, виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього. Відповідно до частини третьої статті 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає вірим висновок суду першої інстанції, що з метою поновлення порушених прав позивача, необхідно зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області здійснити переведення ОСОБА_1 з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника з 04.04.2025 відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Колегія суддів, переглянувши рішення суду першої інстанції, дійшла висновку, що при прийнятті рішення, суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального права. Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін. Згідно із ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області - залишити без задоволення. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 14.07.2025 по справі № 440/6606/25 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя А.О. Бегунц Судді Я.В. П`янова В.Б. Русанова