Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 420/4461/25

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 13 листопада 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/4461/25 Перша інстанція: суддя Левчук О.А., повний текст судового рішення складено 12.05.2025, м. Одеса П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Федусика А.Г., суддів: Семенюка Г.В. та Шляхтицького О.І., розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Одеської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 травня 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАНН.» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови, - В С Т А Н О В И В: Товариство з обмеженою відповідальністю «ДАНН.» (далі ТОВ) звернулось до суду з адміністративним позовом до Одеської митниці та просило: - визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості №UA500580/2025/000026/1 від 05.02.2025 року; - визнати протиправною та скасувати картку відмови у митному оформленні (випуску) товарів № UA500580/2025/000054 від 05.02.2025 року. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 12 травня 2025 року позов задоволено. Не погоджуючись з даним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим апелянт просив його скасувати та прийняти нове про відмову в задоволенні позову. Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке. Судом першої інстанції встановлено, що 30 листопада 2023 року між компанією KOOPERANT EUROPEJSKI SP. Z O.O. (Польща) та ТОВ (покупець) укладено договір поставки № KE-00D-2 (а.с. 49-56). 05 лютого 2025 року декларантом позивача подано до митного оформлення митну декларацію №25UA500580000872U7 щодо оформлення товару: товар №1 одновісні трактори. Мотоблок дизельний 7,40кВт, для зручності транспортування в розібраному вигляді - 50шт. Мотоблок бензиновий 5кВт, для зручності транспортування в розібраному вигляді - 105шт. Торговельна марка: DOZER, країна виробництва: CN, виробник: CHONGQING HAOJINMU MACHINERY CO.,LTD4; товар №2 - болти з головками, з чорних металів. Комплект болтів кріплення керма -18набір. Комплект гвинтів кріплення леза - 40 набір. Торговельна марка: DOZER. Країна виробництва: CN. Виробник: CHONGQING HAOJINMU MACHINERY CO.,LTD; товар №3 - арматура кріплення для автотранспортних засобів з недорогоцінних металів. Штанга кріплення керма - 18шт. Комплект кріплень мотоблоку 40 набір. Торговельна марка: DOZER. Країна виробництва: CN. Виробник: CHONGQING HAOJINMU MACHINERY CO.,LTD; товар №4 - двигуни із зворотно-поступальним рухом поршня, що використовуються для транспортних засобів, з робочим об`ємом циліндрів двигуна понад 125 см3, але не більш як 250 см3. Двигун бензиновий 215см3 - 20шт. Двигун бензиновий 208 см3 - 30шт. Торговельна марка: DOZER. Країна виробництва: CN. Виробник: CHONGQING HAOJINMU MACHINERY CO.,LTD.; товар №5 - двигуни, призначені для сільськогосподарських колісних тракторів, потужністю не більш як 50 кВт. Дизельний двигун 3,70кВт -10шт. Дизельний двигун 4,40кВт -20шт. Дизельний двигун 7,40кВт -5шт. Торговельна марка: DOZER. Країна виробництва: CN. Виробник: СHONGQING HAOJINMU MACHINERY CO.,LTD; товар №6 - плуг - 600шт. Торговельна марка: DOZER. Країна виробництва: CN. Виробник: CHONGQING HAOJINMU MACHINERY CO.,LTD; товар №7 - картоплекопальні машини. Картоплекопач -140шт. Торговельна марка: DOZER. Країна виробництва: CN. Виробник: CHONGQING HAOJINMU MACHINERY CO.,LTD; товар №8 - шківи. Шків стартера -180шт. Торговельна марка: DOZER. Країна виробництва: CN. Виробник: CHONGQING HAOJINMU MACHINERY CO.,LTD.; товар №9 - акумулятори електричні, свинцеві, що використовуються для запуску поршневих двигунів, що працюють на рідкому електроліті. Акумулятор -1шт. Торговельна марка: DOZER. Країна виробництва: CN. Виробник: CHONGQING HAOJINMU MACHINERY CO.,LTD. товар №10 - Частини для кузовів. Рама з ручками мотоблоку - 11шт. Основа ручки мотоблоку - 2 шт. Торговельна марка: DOZER. Країна виробництва: CN. Виробник: CHONGQING HAOJINMU MACHINERY CO.,LTD; товар №11 - частини моторних транспортних засобів. Бак паливний мотоблоку -130шт. Торговельна марка: DOZER. Країна виробництва: CN. Виробник: CHONGQING HAOJINMU MACHINERY CO.,LTD (а.с.65-70). 05 лютого 2025 року за результатами опрацювання поданої ЕМД митним органом винесено рішення про коригування митної вартості товарів №UA500580/2025/000026/1 у зв`язку з тим, що поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності, а саме: згідно п.2.3, п.3.1 та п.3.3 зовнішньоекономічного контракту опис, асортимент та якість товарів визначаються сторонами у відповідних специфікаціях. Водночас, в комерційному інвойсі та специфікації до контракту відсутня інформація щодо торговельної марки, виробника, моделей та артикулів, що може вплинути на вартість товару та не дає можливості ідентифікувати ці документи з заявленою поставкою. У пакувальному листі відсутнє посилання на товаротранспортні документи, інвойс чи специфікацію, що викликає сумніви щодо їх відповідності поданим комерційним документам і заявленій партії товару. Таким чином у митного органу виникають сумніви щодо достовірності заявлених декларантом складових митної вартості. Відповідно до ч.3 ст.53 МКУ декларанту було запропоновано надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги, специфікації, прайс-листи продавця; 3) копію митної декларації країни відправлення; 4) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями. 05.02.2025 декларант додатково надіслав: прайс продавця від 17.10.2024 б/н, в якому відсутня інформація щодо торговельної марки та виробника товару, і умови поставки EXW в якому не відповідають умовам поставки CPT Constanta Румунія в наданій копії митної декларації країни відправлення від 20.10.2024 №109020241020623112; комерційну пропозицію б/н без дати і на умовах поставки EXW Китай; експертне дослідження від 04.02.2025 №48/25, у висновку якого зазначені посилання на скріни з інтернет сайтів з ринковими цінами на товар інших виробників і без зазначення торговельної марки. Згадані вище обставини не дають можливості ідентифікувати додатково надані декларантом документи як такі, що відповідають заявленій до митного оформлення партії товару. У своєму листі від 05.02.2025 імпортер зазначив, що надав вичерпний перелік наявних у нього документів. Відповідно до ч.4 ст.57 МКУ було проведено консультацію між декларантом і митним органом з метою визначення основи митної вартості. Згідно ч.6 ст.54 МКУ та ч.2 ст.58 МКУ заявлену декларантом митну вартість товару митним органом не може бути визнано за ціною угоди внаслідок виявлених розбіжностей та не підтвердження заявленої декларантом митної вартості шляхом надання додаткових документів. Митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена митним органом згідно з положеннями статей: 59 МКУ - у митного органу відсутня інформація щодо вартості операцій з ідентичними товарами; 60 МКУ - у митного органу немає документально підтвердженої інформації щодо якості товару з заявленою торговельною маркою, що унеможливлює його порівняння з раніше заявленими торговими марками та репутацією цих товарів на ринку; 62,63 МКУ - у митного органу відсутня інформація, необхідна для обчислення вартості на основі віднімання та додавання вартості. Митний орган пропонує визначити митну вартість оцінюваних товарів шляхом застосування резервного методу визначення митної вартості з використанням способів, які є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі, згідно з положеннями ст.64 МКУ, ґрунтуючись на раніше визнаних митними органами митних вартостях товарів, митне оформлення яких вже здійснено. Оскільки імпортер надіслав електронне повідомлення, в якому зазначив, що надав вичерпний перелік наявних у нього документів, то на підставі аналізу наявної у митного органу інформації згідно з положеннями ч.1 ст.55 МКУ митним органом буде здійснено коригування до рівня митної вартості подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, з заявленої декларантом: Тов.1 з 168,4010дол.США/шт. до 264,1791дол.США/шт. та з 1,60дол.США/кг до 2,51дол.США/кг (МД 24UA500020009118U6 від 31.10.2024 партія товару 19863кг - 2.51дол. США/кг; 24UA1001900 66172U6 від 01.10.2024 за угодою з виробником партія товару 18432кг - 2.863дол.США/кг); Тов.2 з 1,17дол.США/кг до 1,93дол.США/кг (МД 24UA500020010479U3 від 25.12.2024 партія товару 504кг 1,93дол.США/кг); Тов.3 з 1,42дол.США/кг до 4,08дол.США/кг (МД 24UA408020063243U1 від 26.12.2024 партія товару 1467кг 4,08дол.США/кг); Тов.5 з 44,5343дол.США/шт. до 123,4521дол.США/ шт. та 1,36дол.США/кг до 3,77дол.США/кг (24UA500580004276U2 від 06.12.2024 партія товару 1897кг - 3,77дол.США/ кг); Тов.6 з 7,79дол.США/шт. до 12,7526дол.США/ шт. та 1,35дол.США/кг до 2,21дол.США/кг (24UA403070003739U0 від 22.04.2024 партія товару 12750кг - 2,21дол.США/ кг; 25UA100190551868 U3 від 30.01.2025 партія товару 1848 кг - 2,525дол.США/ кг); Тов.8 з 1,4199дол.США/кг до 2,30дол.США/кг (МД 25UA100060500146U8 від 04.01.2025 партія товару 777кг 2,30дол.США/кг); Тов.9 з 9,88дол.США/шт. до 13,3612дол.США/ шт. та 1,6194дол.США/кг до 2,19дол.США/кг (24UA500580003722U6 від 14.11.2024 партія товару 2625кг - 2,19дол.США/ кг); Тов.10 з 1,85дол.США/кг до 3,86дол.США/кг (МД 24UA205170030757U9 від 25.11.2024 партія товару 2536кг 3,86дол.США/кг); Тов.11 з 1,10дол.США/кг до 5,02дол.США/кг (МД 24UA408020057436U1від 19.11.2024 партія товару 3411кг 5,02дол.США/кг; 25UA205050001392U0 від 16.01.2025 партія товару 3597 кг 5,64дол.США/кг), з урахуванням опису товару та розміру партії. (а.с.88-91) 05 лютого 2025 року Одеською митницею прийнято карту відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення №UA500580/2025/000054, якою відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів (а.с.86-87). Вважаючи вказане рішення відповідача та картку відмови протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що витребування додаткових документів можливе лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому, сумніви митного органу є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що митним органом безпідставно зазначено про відсутність відповідних документів та недостатність наданих позивачем документів для визначення митної вартості за першим (основним) методом. Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції вірними і такими, що відповідають вимогам статей 2, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 78 КАС України з огляду на таке. Положеннями ч.3 ст.318 МК України передбачено, що митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи. Статтею 50 МК України визначено, що відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки. Відповідно до ч.4, 5 ст.58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Частиною 1 ст.51 МК України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Відповідно до ч.2 ст.52 МК України декларант який заявляє митну вартість товару зобов`язаний подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Стаття 57 МК України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. При цьому, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу. При декларуванні товару позивач визначив його митну вартість виходячи саме з ціни угоди, що підлягала сплаті згідно умов контракту, інвойсів та інших документів постачальника. Згідно ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, згідно з частиною 2 зазначеної статті є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Відповідно до ч.1, 2 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. Зокрема, ст.58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу. Відповідно до ч.1-3 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду. З вищенаведених правових норм вбачається, що витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. Таким чином, витребування додаткових документів можливе лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому, сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки, або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відтак, наведені приписи зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали вiдповiднi сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхiднi для підтвердження того чи іншого показника. Як вбачається з матеріалів справи, у рішенні про коригування митної вартості від 05 лютого 2025 року №UA500580/2025/000026/1 зазначено, що його прийнято у зв`язку з тим, що поданих до митного оформлення документах містяться викладені вище розбіжності, а додатково надані декларантом документи не дають можливості ідентифікувати їх як такі, що відповідають заявленій до митного оформлення партії товару. Разом з тим, з договору поставки №KE-00D-2 від 30.11.2023 року вбачається, що п. 2.3, 3.1, 3.2 визначено, що опис товару, його загальна кількість, строки, кіна та умови поставки визначаються сторонами у відповідних специфікаціях. Погоджені обсяги та асортимент товару вказуються у специфікаціях. Права та обов`язки покупця і продавця щодо кількості товару вказуються у специфікаціях. При цьому, інформація про торгівельну марку, виробника, моделі та артикулі поставляємого товару зазначені в поданій до митного оформлення митницій декларації, а також інформація про торгівельну марку та виробника міститься в інших наданих документах, зокрема пакувальному листі, коносаменті та інвойсі. Тобто, митний орган не був позбавлений можливості отримати інформація про торгівельну марку, виробника, моделі та артикулі товару з інших наданих до митного оформлення документів, аніж специфікація. Крім цього, пунктами 2.3, 3.1, 3.2 договору поставки №KE-00D-2 від 30.11.2023 року сторонами не передбачається зазначення в специфікаціях інформації безпосередньо щодо торгівельної марки, виробника, моделей та артикулів. Також, з матеріалів справи вбачається та не спростовано відповідачем, що у наданому до митного органу пакувальному листі міститься посилання на номер договору поставки №КЕ - 00D/2 від 30.11.2023 року, який було укладено між сторонами, що дозволяло в повній мірі ідентифікувати поставку товару. Стосовно посилання митного органу на прайс-лист колегія суддів зазначає, що він не є основним документом відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України, який підтверджує митну вартість товарів. Крім того, законодавчо не закріплено форми прайс-листів. Даний документ є суто інформаційним, прайс-лист містить список цін та слугує способом для продавця розповсюджувати інформацію про товар. За жодних умов прайс-листи не можуть бути первинними документами для визначення митної вартості товару. Таким чином, прайс-лист є документом довільної форми, а тому митний орган не може посилатися на неповноту чи обмеженість його відомостей, як на підставу для коригування митної вартості товару. Апеляційний суд наголошує, що прайс-лист не є обов`язковим документом, що передбачений частиною другою статті 53 МК України, який має подати декларант під час митного оформлення товару, та не є документом, що підтверджує вартість імпортованого товару. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.06.2020 року по справі №П/811/687/16. Отже, вищевказані зауваження відповідача стосовно змісту прайс-листа є такими, що не впливають на визначення митної вартості товару. Окрім того, експортна декларація (митна декларація країни відправлення) не є основним документом, що підтверджує митну вартість товару та позивач не несе відповідальність за її заповнення експортером. В той же час, зі змісту оскаржуваного рішення від 05 лютого 2025 року №UA500580/2025/000026/1 не вбачається як обставини зазначення в наданій копії митної декларації країни відправлення від 20.10.2024 №109020241020623112 умов поставки CPT Constanta Румунія вплинули на достовірність визначення декларантом ТОВ задекларованої митної вартості. Вказані обставини жодним чином не свідчить про наявність розбіжностей чи відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Колегія суддів також вважає необґрунтованими посилання митного органу, як на підставу для коригування митної вартості, на те, що у наданому висновку експерта зазначені посилання на скріни з інтернет сайтів з ринковими цінами на товар іншої якості без зазначення торговельної марки іншого виробника, оскільки згідно ч. 2 статті 53 Митного кодексу України висновок експерта також не є документом, який обов`язково подається для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення. Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає обґрунтованим висновок суду 1-ї інстанції, що доводи, які зазначені відповідачем у рішенні про коригування митної вартості, не є підставою для коригування митної вартості товару. Відповідачем не надано до суду доказів того, що документи, які подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації. Водночас, надані позивачем до митного оформлення документи містять всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомостей щодо ціни, що була сплачена за ці товари. Тобто, що у відповідача були в наявності всі документи, які давали можливість встановити дійсну митну вартість товару за ціною договору. Поряд з цим, митний орган фактично залишив поза увагою документи, надані декларантом для митного оформлення товару. При цьому, надані митному органу документи є належними та в повній мірі відповідають вимогам МК України до документів, які підтверджують митну вартість товарів, однак останні не тільки не спростовані митним органом, але й взагалі залишені без уваги. Так, встановивши розбіжність між документами чи відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника. Витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти такі дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду від 20.02.2018 у справі №809/1884/16. Як вірно зауважив суд 1-ї інстанції, лише у разі встановлення митним органом невідповідності числових значень складових митної вартості товару в документах, які підтверджують митну вартість товарів, митний орган має право вимагати від декларанта надання додаткових документів для встановлення дійсної митної вартості товару. Водночас, окремі недоліки в оформленні документів не є підставою для не прийняття зазначених документів для підтвердження митної вартості товарів. Колегія суддів наголошує, що контролюючий орган у оскаржуваному рішенні не навів необхідних пояснень щодо митної декларації, яка була джерелом коригування та була сформована при поставці подібних (аналогічних) товарів. Разом з тим, митний орган приймаючи рішення про коригування митної вартості товару за методом за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів не вказала, яким чином митна вартість товарів визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, не навела порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за методом за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, що свідчить про порушення відповідачем частини другої статті 55 МК України щодо обґрунтованості прийнятого рішення. Тобто, у відповідача були відсутні достатні та обґрунтовані докази для коригування митної вартості за митним оформленням позивача. Таким чином, твердження митного органу, якими обґрунтовано рішення про коригування митної вартості товару, є безпідставними, так як контролюючим органом не доведено існування розбіжностей у числових значеннях митної вартості товару, що унеможливили б визначення митної вартості за ціною контракту, тобто за першим методом. Резюмуючи усе вищевикладене, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду 1-ї інстанції, що рішення про коригування митної вартості товару №UA500580/2025/000026/1 від 05.02.2025 року прийняте не на підставі та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, та необґрунтовано, тобто без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, тобто не відповідає критеріям, визначених частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, тому є протиправним та підлягає скасуванню. Стосовно вимоги позивача про визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500580/2025/000054 від 05.02.2025 року, колегія суддів зазначає, що відповідно до частини 9, 10 статті 264 Митного кодексу України митний орган не має права відмовити у прийнятті митної декларації, якщо виконано всі умови, встановлені цим Кодексом. Відмова митного органу у прийнятті митної декларації повинна бути вмотивованою, а про причини відмови має бути письмово повідомлено декларанта. Частиною дванадцятою статті 264 Митного кодексу України передбачено, що у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Таким чином, картка відмови у прийнятті митної декларації є документом, що формалізує негативне для декларанта рішення посадової особи митного органу про завершення процедури декларування товарів, заявлених до митного оформлення на підставі конкретної митної декларації. Стаття 24 Митного кодексу України гарантує кожній особі право оскаржити рішення, дії або бездіяльність митних органів до митного органу вищого рівня або до суду, якщо вважає, що такими рішеннями, діями або бездіяльністю порушено її права, свободи чи інтереси, створено перешкоди для їх реалізації або на неї незаконно покладено будь-які обов`язки. Оскільки вказана картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення вмотивована прийняттям митним органом рішення про коригування митної вартості, неправомірність якого знайшла підтвердження в ході розгляду справи, то картка відмови також є протиправною та підлягає скасуванню. Враховуючи усе вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду 1-ї інстанції, що наведені доводи митного органу є необґрунтованими та не підтверджені жодними доказами. Тобто митним органом безпідставно зазначено про відсутність відповідних документів та недостатність наданих позивачем документів для визначення митної вартості за першим (основним) методом. Окрім того, колегія суддів наголошує, що рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару. Висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах. Відповідно до ч. 3 ст. 318 МК України, митний контроль передбачає мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи. Проте, приписи вказаної статті митним органом були порушені, оскільки саме формальний підхід до наданих документів та їх опрацювання став причиною прийняття протиправного рішення. Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає, що позивач для підтвердження обґрунтованості заявленої митної вартості товару подав до відповідача всі необхідні передбачені ст.53 Митного кодексу України документи, а відповідач, в свою чергу, не підтвердив належними та допустимими доказами, а також аргументованими доводами про наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за цей товар. Доводи апеляційної скарги, яким була дана оцінка в мотивувальній частині рішення, ґрунтуються на суб`єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції. Таким чином, на підставі встановлених в ході судового розгляду обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо спірних правовідносин. Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає. З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін відповідно до приписів статті 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні. Керуючись статтями 308, 309, 315, 321, 322, 325 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Одеської митниці - залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 травня 2025 року без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України. Суддя-доповідач А.Г. Федусик Судді Г.В. Семенюк О.І. Шляхтицький