Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 420/1476/25

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 13 листопада 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/1476/25 Перша інстанція: суддя Бжассо Н.В. Судова колегія П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: Головуючого: Градовського Ю.М. суддів: Єщенка О.В., Скрипченка В.О., розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Одеської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2025р. по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СТРОЙ МИР» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, В С Т А Н О В И Л А: У січні 2025р. ТОВ «СТРОЙ МИР» звернулося до суду із позовом до Одеської митниці, у якому просило: - визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України №UA500020/2024/000218/2 від 19.11.2024р. про коригування митної вартості товарів. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що під час переміщення товару через митний кордон України ним до Одеської митниці подана митна декларація №24UA500020009641U2 з визначеною декларантом вартістю товару. Проте, за результатами митного оформлення митним органом 5.08.2024р. прийнято рішення про коригування митної вартості товарів за №UA500020/2024/000218/2. Позивач із вказаним рішенням митного органу не погоджується, вважає його протиправним та таким, що порушує його права та інтереси, оскільки документи, подані декларантом для митного оформлення товару за ціною контракту, відповідають вимогам ст.53 МК України, є належними та допустимими і підтверджують числове значення митної вартості товару, не мають розбіжностей та їх дані піддаються обчисленню. Позивач вважає, що вказане свідчить про неправомірність висновків митного органу про наявність таких розбіжностей, а визначення митним органом митної вартості товару та коригування її в бік збільшення за другорядним методом здійснено з порушенням вимог митного законодавства. Посилаючись на вказане, просив позов задовольнити. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2025р. адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Одеської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України №UA500020/2024/000115/2 від 5.08.2024р. про коригування митної вартості товарів. Стягнуто з Одеської митниці за рахунок бюджетних асигнувань на користь ТОВ «СТРОЙ МИР» сплачений судовий збір у сумі 11 176,05грн.. Не погодившись із даним судовим рішенням, Одеська митниця подала апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити. Судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті. Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення скарги, зміни рішення суду у резолютивній частині, з наступних підстав. Відповідно до ч.1 ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи. Частиною 4 ст.317 КАС України визначено, що зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини. Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що встановлені відповідачем недоліки щодо розбіжностей у документах, що були надані позивачем є безпідставними та, відповідно, рішення про коригування митної вартості №UA500020/2024/000115/2 від 5.08.2024р., що прийняте на підставі встановлених відповідачем розбіжностей, є таким, що належать до скасування. Вирішуючи спір судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об`єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, дійшов правильного висновку щодо результату вирішення спору, разом з тим, у резолютивній частині помилково зазначив іншу дату та номер спірного рішення Одеської митниці, у зв`язку із чим апеляційний суд дійшов висновку про зміну оскаржуваного рішення у резолютивній частині. Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду, що 1 липня 2024р. між ТОВ «Строй Мир» (Покупець) та Lutian Machinery Co., Ltd був укладений Контракт №CH-UA-01/07/24 (а.с.79-82). Відповідно до п.1.1 Контракту №CH-UA-01/07/24 за цим контрактом Продавець зобов`язується продати, а Покупець сплатити та прийняти «Товар» в номенклатурі, кількості та ціні відповідно до специфікації для кожної окремої партії. 19.11.2024р. позивач для здійснення митного оформлення товару: товар №1 - Електрогенераторні установки без вмонтованого безперебійного джерела живлення, мають в своєму складі пусковий акумулятор, з поршневим двигуном внутрішнього згоряння із іскровим запалюванням (бензинові), потужністю більш 7.5кВА але не більш як 375кВА: генератори бензинові GG9000FE номінальною потужністю 7.0кВт, максимальною потужністю 7,5кВт, GM8000EM номінальною потужністю 6.0кВт, максимальною потужністю 6,5кВт,нові,у зібраному стані, не для військового використання, ввозяться з метою виконання заходів спрямованих на відновлення енергетичної інфраструктури України. Загальною кількістю - 294шт. Пакування - картонні коробки; товар № 2 - Електрогенераторні установки без вмонтованого безперебійного джерела живлення, з поршневим двигуном внутрішнього згоряння із іскровим запалюванням (бензинові), потужністю не більш 7.5кВА: генератори бензинові GG3000F номінальною потужністю 2,5кВт, максимальною потужністю 2,8кВт, GG3300F номінальною потужністю 2,8кВт, максимальною потужністю 3,0кВт, у зібраному стані, не для військового використання, ввозяться з метою виконання заходів спрямованих на відновлення енергетичної інфраструктури України. Загальною кількістю - 400шт. Пакування - картонні коробки, подав до Одеської митниці МД за №24UA500020009641U2 (а.с.43-45). Для підтвердження заявленої митної вартості товару разом з митною декларацією позивачем подані документи, які зазначені у графі 44 МД. Додатково позивачем у відповідь на повідомлення Одеської митниці було направлено: прайс-лист та комерційну пропозицію. Разом з тим, під час здійснення Одеською митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією (МД) №24UA500020009641U2 від 19.11.2024р. встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності та не містяться всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, та обґрунтовано у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів №UA500020/2024/000218/2 від 19.11.2024. Позивач не погоджується із рішення Одеської митниці про коригування митної вартості та вважає його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, у зв`язку із чим звернувся до суду із даним позовом. Перевіряючи правомірність прийнятого спірного рішення, з урахуванням підстав, з якими позивач просить визнати його протиправним та незаконним, судова колегія виходить з наступного. Приписами ч.2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Положеннями п.п.23,24 ст.4 МКУ встановлено, що митне оформлення - це виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку. На підставі приписів Митного кодексу України орган доходів і зборів здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів, якою, відповідно до ст.49 МКУ, є їх вартість, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. За правилами ст.50 МКУ відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки. За змістом ч.1 ст.51 МКУ митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Частинами 1, 2 ст.52 МКУ передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації. Згідно ч.1 ст.53 МКУ у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Водночас, відповідно до ч.3 ст.53 МКУ, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи, перелік яких визначено вказаною нормою. У той же час, відповідно до ч.ч.5,6 ст.53 МКУ забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. Як визначено в ст.54 МКУ контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч.1 ст.58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу. Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. Таким чином, у разі наявності розбіжностей у поданих декларантом до митного оформлення документах для підтвердження заявленої митної вартості товару, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані надати додатковий перелік документів. При цьому, витребування митним органом таких документів може мати місце у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів, підставами для здійснення відповідачем коригування митної вартості стало те, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, містять розбіжності, зокрема: - відповідно до пп. в) п.2 ч.10 ст.58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, разом з цим, у п.4.2 Контракту, зазначено, що ціни, зазначені в дійсному контракті, включають в себе вартість упаковки, маркування, в яких постачається товар. Проте, у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару; - відповідно до умов Контракту поставка товару здійснюється на умовах CIP Одеса, відповідно до погоджених правил Інкотермс у викладені 2010р. Вказані умови поставки передбачають, у тому числі, страхування товарів та те, що продавець за свій рахунок повинен одержати страхування карго, як зазначено в договорі, щоб покупець або будь-яка інша особа, що має зацікавленість у товарі, що підлягає страхуванню, мали право затребувати безпосередньо від страхового товариства і надати покупцеві страховий поліс або інше свідоцтво обсягу страхової відповідальності. Однак, в документах, що надані до митного оформлення, відсутні страховий поліс або інший доказ страхового покриття, що унеможливлює проведення перевірки включення необхідних складових митної вартості та обчислення митної вартості товару відповідно до вказаної умови поставки товарів в повному обсязі; - у коносаменті від 5.09.2024 UTRUST24081780 зазначені умови оплати фрахту «FREIGHT PREPAYD», тобто фрахт сплачено в порту відправлення. Проте, до митного оформлення не надано документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; - на офіційній торговій сторінці виробника товарів Lutian Machinery Co., Ltd [режим доступу: https://www.chinalutian.com/], на який посилається промислова палата країни відправника товарів China Chamber of Commerce for Import and Export of Machinery and Electronic Products [режим доступу: https://www.cccme.cn/shop/cccme11813/index.aspx], в каталозі товарів що виробляються відсутні моделі, перелічені в рахунку-фактурі (інвойсі) від 31.08.2024 №24LTJX3757. Вказане може свідчити про зазначення в документах недостовірних відомостей про виробника та/або моделі товарів з метою ускладнення контролю правильності визначення митної вартості товарів; - згідно з актом митного огляду від 19.11.2024 №24UA500020009641U2 встановлено розбіжності фактичних з задекларованими відомостями, а саме: у товарі №1 моделі GG3300F вага брутто товару більша на 120кг ніж заявлена, у товарі №2 моделі GG9000FЕ вага брутто товару більша на 47кг ніж заявлена. Щодо відсутності інформації про вартість упаковки, колегія суддів зазначає наступне. Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до умов Контракту від 1.07.2024р. №CH-UA-01/07/24 товар поставлявся на умовах СІР Одеса (у відповідності до Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів «Інкотермс» в редакції 2010 року). Відповідно до розділу А.9 умов СІР Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати продавець зобов`язаний за власний рахунок забезпечити пакування товару, необхідне для перевезення товару (за винятком випадків, коли в даній галузі торгівлі прийнято звичайно відправляти товари з такими ж характеристиками, що обумовлені договором, без упаковки). Пакування здійснюється в тій мірі, в якій обставини, що стосуються транспортування (наприклад, засоби перевезення, місце призначення), були повідомлені продавцю до укладення договору купівлі-продажу. Упаковка повинна містити належне маркування. Пунктами 7.1 та 7.2 Контракту від 1.07.2024р. №CH-UA-01/07/24 передбачено, що Товар має бути упакований Продавцем так, щоб виключити псування або знищення його на період постачання до приймання товару Покупцем. Упаковка повинна відповідати Специфікації до контракту. На упаковці має бути вказана назва і кількість товару. Товар має бути завантажений в контейнера. Отже, відповідно до умов зазначеного Контракту обов`язок пакування покладається на Постачальника товару та при постачанні Товару витрати з пакування закладалися Постачальником самостійно до вартості Товару і додатковому відшкодуванню з боку позивача не підлягали. Згідно із зовнішньоекономічним договором ціна Товару вже включає в себе вартість упаковки та маркування, позивачем жодних витрат на пакування понесено не було, а тому за приписами ч.10 ст.58 МК України ці складові не підлягають додаванню позивачем з метою визначення митної вартості товару та вони не можуть вплинути на правильність визначення позивачем митної вартості. Більше того, відповідно до Класифікатора особливостей переміщення товарів через митний кордон України, у разі поставки товару у зворотній тарі у графі МД 37 «Процедура митної декларації» має бути зазначено ZZ32, в той час як у вказаній графі митної декларації, поданої декларантом 19.11.2024р., зазначено ZZ00 (тара не зворотна та вартість входить у ціну товару), що свідчить про відсутність особливостей переміщення товару, визначених цим Класифікатором. Щодо посилань митного органу на те, що в документах, що надані до митного оформлення, відсутні страховий поліс або інший доказ страхового покриття, що унеможливлює проведення перевірки включення необхідних складових митної вартості та обчислення митної вартості товару відповідно до умови поставки CIP, судова колегія зазначає наступне. Згідно із Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (Інкотермс 2010), введених в дію Міжнародною торговою палатою, за умовами терміну «СІР» («Carriage and Insurance Paid to» в перекладі «Перевезення та страхування оплачені до») продавець несе ті ж обов`язки, що і відповідно до терміну «СРТ» (тобто, продавець оплачує фрахт за перевезення товару до вказаного місця призначення, також в обов`язки продавця входить здійснення необхідного для вивозу митного очищення товару). Цей термін може використовуватися при перевезенні товару будь-яким видом транспорту, включаючи змішані перевезення. У відповідності до умов поставки «СIP», згідно із Інкотермс-2010, всі витрати із завантаження, пакування товару, поставки та страхування вже включені продавцем у вартість товару, яка відображена у відповідних супровідних документах. Таким чином, за умовами CIP на продавця покладається обов`язок по забезпеченню страхування від ризиків втрати й ушкодження товару під час перевезення на користь покупця. Отже, продавець укладає договір страхування й оплачує страхові внески. Враховуючи викладене, а також те, що перевезення товару здійснювалося на умовах поставки CIР, позивач не зобов`язаний додатково страхувати товар та нести відповідні витрати. Щодо твердження апелянта про те, що у коносаменті від 5.09.2024 UTRUST24081780 зазначені умови оплати фрахту «FREIGHT PREPAYD», тобто фрахт сплачено в порту відправлення, однак до митного оформлення не надано документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, колегія суддів вказує, що поставка товарів на умовах Інкотермс CIР передбачає, що продавець зобов`язаний укласти договір перевезення та оплатити всі витрати, необхідні для доставки товару до вказаного порту призначення, у тому числі і фрахт. Отже, у ціну товару вже включена вартість перевезення, а тому позивач не зобов`язаний надавати митному органу документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Також контролюючий орган, як на підставу для коригування митної вартості, вказував, що на офіційній торговій сторінці виробника товарів Lutian Machinery Co., Ltd [режим доступу: https://www.chinalutian.com/], на який посилається промислова палата країни відправника товарів China Chamber of Commerce for Import and Export of Machinery and Electronic Products [режим доступу: https://www.cccme.cn/shop/cccme11813/index.aspx], в каталозі товарів, що виробляються відсутні моделі, перелічені в рахунку-фактурі (інвойсі) від 31.08.2024 №24LTJX3757. Вказане може свідчити про зазначення в документах недостовірних відомостей про виробника та/або моделі товарів з метою ускладнення контролю правильності визначення митної вартості товарів. Надаючи оцінку вказаному, колегія суддів зазначає, що доказів на підтвердження вказаного відповідачем до суду не надано. Окрім того, такі твердження за відсутності відповідних доказів, як то неможливості відправником/виробником поставити товар, який подано разом із митною декларацією №№24UA500020009641U2 від 19.11.2024р., є лише припущенням митного органу. При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Колегія суддів зазначає, що при сукупному аналізі наданих до митного органу документів, можливо здійснити співставлення зазначеної у них інформації та дійти висновку щодо їх прямого зв`язку. Щодо посилань митного органу, що згідно з актом митного огляду від 19.11.2024р. №24UA500020009641U2 встановлено розбіжності фактичних з задекларованими відомостями, а саме: у товарі №1 моделі GG3300F вага брутто товару більша на 120кг ніж заявлена, у товарі №2 моделі GG9000FЕ вага брутто товару більша на 47кг ніж заявлена, судова колегія виходить з наступного. Брутто - це загальна вага товару, включаючи упаковку, тару або інші додаткові компоненти. Нетто - це чиста вага товару, за винятком упаковки або інших додаткових елементів. Згідно із пакувальним листом від 31.08.2024р. до контейнеру №MRKU4168980 вага товару брутто складає 22 304кг., до контейнеру №MSKU9018916 вага брутто складає 22 542кг., всього вага брутто за товар у кількості 694 становить 44 846кг., що повністю відповідає даним коносаменту від 5.09.2024р. UTRUST24081780, CMR №0611-1 та №0611-2 від 14.11.2024р. (а.с.196-198). При цьому, колегія суддів зауважує, що відповідно до умов Контракту від 1.07.2024р. №CH-UA-01/07/24 одиниці виміру кількості товару: штуки, комплекти. Кількість кожної партії товару повинна відповідати товаросупровідним документам (п.п.2.1, 2.2). Таким чином, у даному випадку, визначальним є кількість поставленого товару. З матеріалів справи вбачається, що товару було поставлено на територію України у кількості 694шт., що відповідає товаросупровідним документам. А тому, посилання митного органу на різницю у вазі брутто товару як на підставу коригування митної вартості колегія суддів вважає необґрунтованим. Враховуючи вказане, колегія суддів дійшла висновку, що надані позивачем для митного оформлення товару документи відповідають вимогам ч.2 ст.53 МКУ, у повній мірі ідентифікують оцінюваний товар, не містять розбіжностей щодо даних, які підлягають обчисленню при визначені саме митної вартості товару, та підтверджують митну вартість товару, задекларовану у митних деклараціях. Що стосується обраного митним органом методу митної вартості, то судова колегія зазначає наступне. Так, відповідно до ст.57 МКУ, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу. За змістом ст.64 МКУ у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях. Відповідно до п.2 ч.2 ст.55 МКУ прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів повинно містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію, у тому числі щодо митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, яка призвела до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні (пункт 2.1 розділу II Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598). Оскільки раніше суд дійшов висновку про відсутність у спірному випадку підстав для коригування митної вартості, то і обрання відповідачем резервного методу замість обраного позивачем є необґрунтованим. Слід зазначити, що Єдина автоматизована інформаційна система (ЄАІС) Держмитслужби України закрита для вільного доступу, що позбавляє декларанта можливості довести задекларовану митну вартість. Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості. Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації ЄАІС Держмитслужби України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Аналогічна правова позиція викладена в Рішенні Верховного Суду від 21.02.2018р. у справі №820/17417/14, від 4.09.2018р. у справі №818/1186/17. Отже, вказані позивачем при декларуванні товару відомості та подані документи не ставлять під сумнів числові значення складових митної вартості, зазначених позивачем у митній декларації, та не свідчать, що у документах декларанта є розбіжності, які не дозволяють встановити вартість товару за основним методом. Висновки відповідача про заниження позивачем митної вартості товару та надання митному органу недостовірних даних не підтверджуються наявними матеріалами справи, а виявлені невідповідності у поданих позивачем документах не впливають на ціну товару. Суб`єктом владних повноважень не доведено, що подані декларантом документи для визначення митної вартості товару свідчать, що митна вартість товару занижена, як і не доведено неможливість визначення митної вартості за ціною договору, та необхідність застосування додаткового методу визначення митної вартості товару. При цьому, інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої товариством митної вартості товару, не встановлено. Враховуючи вищевказане та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що в даному випадку наявні законні підстави для задоволення позовних вимог. У контексті оцінки доводів апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, 2 пункт резолютивної частини рішення суду першої інстанції підлягає зміні в частині визначення номеру та дати спірного рішення про коригування митної вартості, а саме з №UA500020/2024/000115/2 від 5.08.2024р. на №UA500020/2024/000218/2 від 19.11.2024р., в іншій частині судове рішення - залишенню без змін. На підставі викладеного, керуючись ст.ст.311,315,317,322,325 КАС України, колегія суддів П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу Одеської митниці задовольнити частково. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2025р. змінити, виклавши другий пункт резолютивної частини рішення в наступній редакції: «Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України №UA500020/2024/000218/2 від 19.11.2024р. про коригування митної вартості товарів.». В іншій частині рішення залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, крім випадків встановлених п.2 ч.5 ст.328 КАС України. Головуючий: Ю.М. Градовський Судді: О.В. Єщенко В.О. Скрипченка