LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4816591/11543/24

від 07.11.2025 ·

Справа №591/11543/24 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Ковтун О. М. Номер провадження 33/816/522/25 Суддя-доповідач Філонова Ю. О. Категорія 130 КУпАП ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 листопада 2025 року суддя Сумського апеляційного суду Філонова Ю. О. ,з участю захисника Юшкевич Є.Ю., розглянувши у залі суду в місті Суми, справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Юшкевич Є.Ю. на постанову судді Зарічного районного суду м. Суми від 16 січня 2025 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 605 грн. 60 коп. В С Т А Н О В И В: Постановою судді Зарічного районного суду м. Суми від 16 січня 2025 року ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік за те, що 06 листопада 2024 року о 22 год. 46 хв. у м. Суми по вул. Харківська, 2 А, керував т/з Mazda 6, д.н.з. НОМЕР_1 у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився на місці зупинки т/з за допомогою Alcotest Drager 6810, проба позитивна 0,30 проміле, водій з результатом згоден. Своїми діями порушив п. 2.9 а) ПДР та скоїв правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Не погодившись з таким судовим рішенням захисник особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвокат Юшкевич Є.Ю. звернулась до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову судді Зарічного районного суду м. Суми від 16 січня 2025 року, прийняти нове рішення, яким закрити дане провадження відносно її підзахисного за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Вимоги апеляційної скарги захисник обґрунтовує тим, що при прийнятті оскаржуваного рішення, суддею не було враховано грубі порушення, допущені працівниками поліції з самого початку зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 . Так, відеозаписом, який було враховано суддею як доказ винуватості ОСОБА_1 , підтверджується те, що поліцейські зупинили транспортний засіб під керуванням останнього без будь- якої причини, не повідомляли ні про те, з чим це було пов`язано, ні про проведення відеозапису на боді-камеру, а склавши відносно останнього протокол, зазначили, що він керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, проте не вказали, за якими саме ознаками такого сп`яніння йому було запропоновано пройти огляд. Також, захисник наголошує, що поліцейським достеменно було відомо, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, у їх присутності він телефонував своєму командиру та розповідав про події, що з ним сталися, а тому адміністративний матеріалі відносно нього мали складати не працівники поліції, а представники ВСП у порядку, визначеному ст. 266-1 КУпАП, а його дії слід було б кваліфікувати за ст. 172-20 КУпАП. Крім того, апелянт вказує, що матеріали даної справи не містять доказів про залучення поліцейськими двох свідків для проведення огляду ОСОБА_1 на стан сп`яніння, складений відносно останнього Акт огляду на стан сп`яніння не містить відомостей про вручення йому другого примірника, а долучений диск з відеофіксацією вчиненого адміністративного правопорушення не містить даних про те, що огляд на стан сп`яніння проходить саме ОСОБА_1 . За таких обставин, апелянт вважає, що у даному випадку огляд водія ОСОБА_1 на стан сп`яніння було проведено з грубими порушення вимог чинного законодавства, і зібраними по справі доказами його вина за ч. 1 ст. 130 КУпАП «поза розумним сумнівом» не доведена. Оскільки вказані обставини суддею суду першої інстанції враховано не було, вважати оскаржуване рішення законним та обґрунтованим підстави відсутні. Про призначення справи до апеляційного розгляду особа, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисник Юшкевич Є.Ю. були повідомлені завчасно, у передбачений Законом спосіб, однак, до суду не з`явились, причини своєї неявки не повідомили і клопотань про відкладення апеляційного розгляду на іншу дату чи його проведення виключно за їх участі не надсилали. З врахуванням вказаного, наявні підстави для здійснення апеляційного розгляду у відсутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисник Юшкевич Є.Ю., що не суперечить вимогам ч. 1 ст. 268 КУпАП, а тому, перевіривши матеріали даної справи, апеляційний суд дійшов наступних висновків. Так, перевіряючи законність прийнятого суддею суду першої інстанції в межах поданої апеляційної скарги, апеляційний суд враховує, що у відповідності до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. На думку апеляційного суду, розглянувши вказану справу, суддя суду першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП. Так, як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови, ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, а присутня при розгляді справи захисник Юшкевич Є.Ю. просила закрити провадження у справі у зв`язку із відсутністю в діях її підзахисного події і складу адміністративного правопорушення,. Проте, незважаючи на таку позицію захисника, факт вчинення ОСОБА_1 вказаного правопорушення, суддею суду першої інстанції було встановлено з врахуванням наявних у матеріалах справи доказів, а саме, протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1167784 від 06 листопада 2024 року, роздруківки тесту №2634 від 06 листопада 2024 року з результатом проведеного останньому огляду - 0,30 проміле, при допустимій нормі 0, 2 проміле, акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, в якому зафіксовано виявлені ознаки: запах алкоголю з порожнини рота, проба позитивна 0,30 проміле, з чим ОСОБА_1 був згоден та відеозапису, який було долучено працівниками поліції до складених матеріалів. Вказані докази зібрані у передбаченому законом порядку і обставин, за яких можливо було б дійти висновку про їх неналежність чи недопустимість, апеляційним судом не встановлено. При цьому, зі змісту вказаної постанови вбачається, що усі доводи незгоди з прийнятим рішенням, зазначені захисником в апеляційній скарзі, були предметом розгляду судді суду першої інстанції, і з наданою таким доводам оцінкою, апеляційний суд погоджується в повному обсязі. Так, на спростовування доводів захисника щодо безпідставності зупинки ОСОБА_1 працівниками поліції суддею було вірно зазначено, що в матеріалах справи міститься постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №3425901 від 06 листопада 2024 року, складена відносно останнього у зв`язку з тим, що 06 листопада 2024 року о 22 год.45 год., керуючи транспортним засобом на дорозі, яка має 4 смуги для руху, він рухався не якнайближче до правого краю проїзної частини, а у 3 смузі для руху, чим порушив п. 11 ПДР та вчинив правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП. Що стосується доводів захисника про те, що на долученому до матеріалів справи відеозаписі неможливо ідентифікувати особу, яка проходила огляд з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння, то на їх спростовування, суддею було зазначено, що вказаним відеодоказом підтверджується те, що інших осіб окрім ОСОБА_1 та працівників поліції під час його огляду не було, останній самостійно написав в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, що з результатом проведеного огляду 0,30 проміле він згоден, поставив підпис і жодних зауважень чи заперечень щодо цього не виловлював. При цьому, відеозапис, який було враховано суддею суду першої інстанції як доказ винуватості ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, було проглянуто і апеляційним судом, і жодних невідповідностей чи неточностей з викладеним в оскаржуваній постанові згідно його даних, встановлено не було. Крім того, апеляційний суд зауважує, що з огляду на те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом у м. Суми по вул. Харківська, тобто, поза межами території будь-якої військової частини і не надав відповідних доказів на підтвердження того, що на час зупинки виконував обов`язки військової служби, огляд останнього та складання відносно нього адміністративного матеріалу саме правниками поліції був законним і підстав для проведення такого огляду представниками ВСП у порядку, визначеному ст. 266-1 КУпАП, не було, що, також вірно встановив суддя суду першої інстанції та що знайшло своє відображення у прийнятій постанові. Також, апеляційний суд наголошує, що з врахуванням того, що поліцейські застосовали технічні засоби відеозапису, який було долучено до протоколу, присутність двох свідків була не обов`язковою, а тому, вважати, що у їх діях наявні порушення вимог ст. 266 КУпАП чи «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», на що вказує апелент, підстави відсутні. Інших доводів, за яких можливо було б дійти висновку про безпідставність складання відносно ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення та незаконність притягнення його до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, захисником в апеляційній скарзі не наведено і під час апеляційного перегляду даної справи таких обставин встановлено не було. Вказана справа була розглянута повно, всебічно та об`єктивно, і доводами апеляційної скарги правильність висновків суду першої інстанції, викладених в оскаржуваній постанові, жодним чином не спростовано. За таких обставин, всупереч доводів апелянта, апеляційний суд вважає оскаржувану постанову законною, обґрунтованою та вмотивованою, не вбачає підстав для її скасування, а тому, вказане рішення судді суду першої інстанції слід залишити без зміни, а апеляційну скаргу - без задоволення. Керуючись ст. 294,295 КУпАП України, П О С Т А Н О В И В: Постанову судді Зарічного районного суду м. Суми від 16 січня 2025 року, якою ОСОБА_1 визнано винним та притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП - залишити без зміни, а апеляційну скаргу захисника Юшкевич Є.Ю. на цю постанову - без задоволення. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Сумського апеляційного судуФілонова Ю. О.

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»