Постанова 4856 № 560/11171/25

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 560/11171/25 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Драновський Я.В. Суддя-доповідач - Гонтарук В. М. 12 листопада 2025 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Гонтарука В. М. суддів: Моніча Б.С. Білої Л.М. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 08 серпня 2025 року (ухвалене в м. Хмельницький) у справі за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про скасування постанови, В С Т А Н О В И В : позивач звернувся до суду з позовом до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про скасування постанови. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 08 серпня 2025 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено. Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та ухвалити нову постанову, якою задовольнити адміністративний позов. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що на його думку, призвело до неправильного вирішення спору. Відповідач своїм правом, передбаченим, ст.ст. 300, 304 КАС України не скористалась та не подала відзив на апеляційну скаргу. Сторони в судове засідання не з`явились. Про дату час та місце розгляду справи повідомлено завчасно та належним чином. Причини неявки суду не відомі. За таких умов згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України при розгляді справи в порядку письмового провадження фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що остання не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду неоспорені факти про те, що на примусовому виконанні в Управлінні забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перебуває виконавче провадження №73357057 з виконання виконавчого листа Хмельницького окружного адміністративного суду від 27.09.2023 у справі №560/13106/23 про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області перерахувати та виплатити з 01.07.2021 ОСОБА_1 щомісячну доплату у розмірі 2000,00 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 "Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб" з урахуванням раніше виплачених сум. Постановою від 11.06.2025 головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) за невиконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 27.09.2023 у справі №560/13106/23 накладено на Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області штраф в розмірі 10200,00 грн. Вважаючи вказану постанову протиправною, позивач звернувся до суду для її скасування. Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Спеціальним законом, що регулює порядок вчинення виконавчих дій є Закон України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404-VIII. Згідно з статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, як виконавчих листів. Приписами пункту 1 частини 2 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом. Згідно з частиною 6 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною). Відповідно до частини 1 статті 63 Закону України "Про виконавче провадження" за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність (частина 2 статті 63 Закону України "Про виконавче провадження"). Відповідальність за невиконання рішення, що зобов`язує боржника вчинити певні дії визначена положеннями статті 75 Закону України "Про виконавче провадження". Аналіз зазначених правових норм вказує на те, що невиконання боржником рішення суду без поважних причин тягне за собою наслідки, в числі яких накладення штрафу. Відповідно до статті 75 Закону України "Про виконавче провадження", у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення. Отже, судове рішення, яке набрало законної сили, підлягає виконанню у встановлений законом строк, а виконавець зобов`язаний вживати передбачених Законом України "Про виконавче провадження" заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Колегія суддів критично ставиться до доводів апелянта про те, що рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 27.09.2023 у справі №560/13106/23 виконано в повному обсязі, з огляду на наступне. З матеріалів справи та виконавчого провадження встановлено, що на виконанні у відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перебуває виконавче провадження №73357057 з примусового виконання виконавчого листа, виданого Хмельницьким окружним адміністративним судом 15 листопада 2023 у справі №560/13106/23, про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області перерахувати та виплатити з 01.07.2021 ОСОБА_1 щомісячну доплату у розмірі 2000,00 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 "Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб" з урахуванням раніше виплачених сум коштів. 18.01.2024 стягувач звернувся до органу ДВС із заявою щодо невиконання боржником рішення суду, зазначаючи про те, що у січні 2024 року йому стало відомо про те, що відповідач протиправно обмежив розмір виплати. Пенсійний орган у повідомленні державному виконавцю від 08.02.2024 зазначив, що на виконання рішення суду Головним управлінням проведений перерахунок пенсії стягувача з 01.07.2021 з урахуванням щомісячної доплати у розмірі 2000 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 "Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб". Розмір пенсії після перерахунку станом на 01.07.2021 склав 18540 грн, розмір доплати за період з 01.07.2021 по 28.02.2023 становить 12353,40 грн Оскільки рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 27.09.2023 у справі №560/13106/23 не було зобов`язано проводити перерахунки пенсії стягувача без обмеження її максимальним розміром, розмір пенсії ОСОБА_1 після перерахунку з 01.03.2023 залишився на рівні розміру пенсії, розрахованого на виконання рішення суду від 19.06.2023 у справі №560/9492/23. З 01.03.2023 пенсія виплачується згідно з рішенням суду у справі № 560/9492/23 (22244,06 грн.) 24 січня 2024 року державним виконавцем складений акт, яким встановлено, що після перерахунку пенсії стягувача на виконання рішення суду пенсія останнього залишилась на рівні, розрахованому на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 19.06.2023 у справі №560/9492/23. З огляду на це, постановою державного виконавця від 24.01.2024 ВП №73357057 на боржника накладений штраф 5100 грн за невиконання рішення суду у спосіб та у порядку, визначеному виконавчим документом. Судом встановлено, що у адміністративній справі №560/13106/23 Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зобов`язане було перерахувати та виплатити з 01.07.2021 ОСОБА_1 щомісячну доплату у розмірі 2000,00 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 "Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб" з урахуванням раніше виплачених коштів. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 19.06.2023 у справі №560/9492/23 Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зобов`язане було здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 березня 2023 без обмеження її максимального розміру, з врахуванням індексації пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №168 від 24.02.2023 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році". Як видно зі змісту листа пенсійного органу від 30.11.2023, оскільки рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 27.09.2023 у справі №560/13106/23 не покладено зобов`язань щодо проведення перерахунку пенсійної виплати без обмеження максимальним розміром, підстави для виплати пенсії з 01.07.2021 в повному розмірі відсутні. Застосування обмеження пенсії максимальним розміром при перерахунку з 01.07.2021 доводиться також протоколом перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.07.2021. Отже, зі змісту наявних у справі доказів вбачається, що розмір пенсії стягувача з 01.07.2021 був фактично обмежений пенсійним органом, тобто пенсія не виплачувалась у належному розмірі. Водночас, оскільки раніше стосовно стягувача було прийняте інше рішення суду, яким визнавалось протиправним відповідне обмеження пенсії максимальним розміром, боржник не мав підстав для застосування вказаного обмеження під час виконання виконавчого документа у справі №560/13106/23, навіть якщо у рішенні суду про це прямо не зазначалось. В межах виконавчого провадження №73357057 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) 19.06.2023 прийнято постанову про накладення штрафу в розмірі 5100,00 грн на Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області за невиконання рішення суду. Рішенням від 27 лютого 2024 року у справі № 560/2027/24, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17 квітня 2024 року, Хмельницький окружний адміністративний суд відмовив у задоволенні позовних вимог Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про скасування постанови від 24.01.2024 ВП №73357057. Тобто, зазначеними судовими рішеннями встановлена правомірність накладення штрафу на Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області в розмірі 5100,00 грн за невиконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 15.11.2023 у справі №560/13106/23. Проте, відповідачем ні до суду першої інстанції, ні до суду апеляційної інстанції будь-яких інших доказів виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 15.11.2023 у справі №560/13106/23 Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області суду не надало. Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що державний виконавець правомірно прийняв постанову про накладення на пенсійний орган штрафу в розмірі 10200,00 грн за повторне невиконання рішення суду. Оцінюючи позицію апелянта, колегія суддів вважає, що обставини, наведені в апеляційній скарзі, були ретельно перевірені та проаналізовані судом першої інстанції та їм була надана належна правова оцінка. Жодних нових аргументів, які б доводили порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, у апеляційній скарзі не зазначено. Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 08 серпня 2025 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України. Головуючий Гонтарук В. М. Судді Моніч Б.С. Біла Л.М.