Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 580/1791/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 580/1791/20 Головуючий у І інстанції - Трофімова Л.В. Суддя-доповідач - Мельничук В.П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 листопада 2025 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: Головуючого-судді: Мельничука В.П., суддів: Бужак Н.П., Мєзєнцева Є.І., при секретарі: Руденко Д.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2025 року у справі за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області до Черкаського політехнічного фахового коледжу, третя особа: Управління освіти і науки Черкаської обласної державної адміністрації про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду, - В С Т А Н О В И Л А: Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області звернулося до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Черкаського політехнічного фахового коледжу, третя особа: Управління освіти і науки Черкаської обласної державної адміністрації, в якому просило застосувати заходи реагування у вигляді повної зупинки експлуатації Черкаського політехнічного технікуму, розташованого за адресою: м. Черкаси, вул. Надпільна 226, шляхом знеструмлення електроживлення та припинення експлуатації об`єкта до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки. Позовні вимоги мотивовані тим, що в ході проведення позапланової перевірки Черкаського політехнічного фахового коледжу було встановлено порушення Відповідачем вимог законодавства у сфері техногенної і пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, що є підставою для застосування заходів реагування у сфері господарської діяльності у вигляді зупинення експлуатації вказаного об`єкта до усунення відповідних порушень. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2025 року у задоволенні адміністративного позову відмолено повністю. Не погоджуючись з таким судовим рішенням, Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким позов задовольнити повністю. В апеляційній скарзі Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області посилається на порушення судом першої інстанції норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті. Доводи апеляційної скарги аналогічні, заявленим у позовній заяві, та містять посилання на неповне з`ясування обставин справи судом першої інстанції та невідповідність його висновків таким обставинам. Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області, в якому просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з посиланням на те, що оскаржуване судове рішення відповідає нормам чинного законодавства. Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві подано відповідь на відзив, в якому просить апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Відзиву Третьої особи на апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області до суду апеляційної інстанції не надходило, що не перешкоджає розгляду справи. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю-доповідача, представників Сторін в режимі відеоконференції, дослідивши доводи апеляційної скарги та, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є обґрунтованою та підлягає задоволенню, з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідно до наказів Міністерства освіти і науки України від 24 березня 2020 року № 435 «Про перейменування Черкаського політехнічного технікуму», від 14 травня 2021 року № 526 «Про затвердження Статуту Черкаського політехнічного фахового коледжу» перейменовано Черкаський політехнічний технікум на Черкаський політехнічний фаховий коледж. Відповідно до Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 25.12.2014 (т. 1, а.с. 267-269) адреса об`єкта: м. Черкаси, вул. Ільїна 226/ Дашковича Остафія 62 - комплекс нежитлових будівель (учбовий корпус № 1, № 2, № 3, № 4, учбові майстерні, спортзал з прибудовами, гаражі, склади). 11 грудня 2019 року Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області видано наказ «Про проведення позапланових перевірок» № 234, яким визначено провести позапланову перевірку, зокрема Позивача щодо дотримання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки. На підставі наказу від 11 грудня 2019 року № 2134, посвідчення на проведення заходу державного нагляду (контролю) № 9249 від 11.12.2019 Черкаським міськрайонним відділом Управління ДСНС України у Черкаській області проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання - Черкаським політехнічним технікумом вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, про що складено акт від 24.12.2019 №

821. За результатами проведення заходу контролю Позивачем встановлено наявність 16 порушень Черкаським політехнічним технікумом вимог законодавства, а саме: - не проведено вогнезахисну обробку несучих дерев`яних конструкцій покрівель в будівлях корпусів № 1, № 2, № 3, гаражів, учбової станції технічного обслуговування, майстерень та складів (пункт 2.5 глави 2 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30 грудня 2014 року № 1417, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 05 березня 2015 року за № 252/26697 (далі - ППБУ); - на вікнах корпусу № l допускається встановлення грат, що не розкриваються, розсуваються або знімаються (пункт 2.16 глави 2 розділу ІІІ ППБУ); - на шляхах евакуації в корпусах № 1, № 3, № 4 допускається застосування для опорядження (облицювання) стін матеріалів, пожежна небезпека яких вище ніж: Г2, В2, Д2, Т2 (пункт 2.17 глави 2 розділу ІІІ ППБУ); - вікна сходових кліток в корпусі № l не обладнані пристроями для їх відчинення з рівня сходових площадок, маршів (пункт 2.23 глави 2 розділу ІІІ ППБУ); - сходові клітки, коридори, проходи та інші шляхи евакуації не забезпечені евакуаційним освітленням (пункт 2.31 глави 2 розділу ІІІ ППБУ); - в корпусі № l відсутні двері, що відокремлюють сходові клітки від коридорів поверхів (пункт 2.37 глави 2 розділу ІІІ ППБУ); - допускається знімання пристроїв для самозачинення дверей сходових кліток в усіх корпусах (пункт 2.37 глави 2 розділу ІІІ ППБУ); - приміщення електрощитових не відокремлено від інших приміщень протипожежними перешкодами (пункт 1.24 глави 1 розділу ІV ППБУ); - будівлі корпусів № 1 та № 2 не обладнані установками від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів (пункт 1.21 глави 1 розділу ІV ППБУ); - сигнал від контрольно-приймального пристрою наявної автоматичної пожежної сигналізації не виведено на пульт центрального спостереження пожежної охорони (пункт 1.1 глави 1 розділу V ППБУ); - приміщення корпусів № l, № 2, № 3, № 4, гаражів, майстерень та складів не обладнані установками автоматичної пожежної сигналізації та системами оповіщення про пожежу (пункт 1.2 глави 1 розділу V ППБУ); - приміщення корпусів не обладнані системами оповіщення про пожежу (пункт 1.2 глави 1 розділу V ППБУ); - не проводиться підтримання експлуатаційної придатності наявної пожежної сигналізації шляхом укладення договорів технічного обслуговування та періодичних перевірок систем (пункт 1.4 глави 1 розділу V ППБУ); - не проведено навчання керівного складу, працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної безпеки (пункт 8 частини 1 статті 20 Кодексу цивільного захисту України); - допускаються до роботи працівники без проходження ними інструктажів і перевірки знань з питань цивільного захисту, зокрема з техногенної безпеки (пункт 4 глави 6 розділу V Правил техногенної безпеки, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 05 листопада 2018 року № 879, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 27 листопада 2018 року за № 1346/32798); - не забезпечено працівників об`єкта засобами колективного та індивідуального захисту, а саме засобами індивідуального захисту, органів дихання від зброї масового знищення з розрахунку 1 фільтрувальний протигаз та 1 респіратор на одну особу та додатково два відсотки загальної кількості працюючого персоналу та промисловими протигазами з коробками, які захищають від дії аміаку (з розрахунку 1 протигаз (засіб індивідуального захисту) на одну особу та додатково два відсотки загальної кількості працюючого персоналу) (пункт 2 частини 1 статті 20 Кодексу цивільного захисту України). У зв`язку з існуванням небезпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, Позивач звернувся до адміністративного суду з даним адміністративним позовом. Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову суд першої інстанції виходив з того, що оскільки Відповідачем усунуто переважну більшість виявлених порушень вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту щодо учбових корпусів № 1, 2 та підтверджене завершене навчання працівників/керівного складу, а недоліки, що залишилися неусунутими і окреслені до учбового корпусу № 4, № 3 з прибудовами та різних приміщень (склад, гаражі), що належать Позивачу, та за відсутності переконливих доказів, що невиправлені Підприємством порушення створюють реальну загрозу життю та/або здоров`ю людей, враховуючи принцип співмірності обраного заходу реагування до тих порушень, що виникли у 2020 та тим, що залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами Відповідача, найкращими інтересами дітей і публічними інтересами у сфері освіти та безпеки, суд дійшов висновку про достатність підстав для відмови у задоволенні адміністративного позову. Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне. Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Приписами статті 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» визначено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища. Відповідно до частин першої та четвертої статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом. Виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа. Орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду (контролю). Частиною 1 статті 5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» визначено, що планові заходи здійснюються відповідно до річних планів, що затверджуються органом державного нагляду (контролю) не пізніше 1 грудня року, що передує плановому. Внесення змін до річних планів здійснення заходів державного нагляду (контролю) не допускається, крім випадків зміни найменування суб`єкта господарювання та виправлення технічних помилок. Згідно з частинами першою, другою статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом. Для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою. Частиною сьомою статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» передбачено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу. Відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, регулюються Кодексом цивільного захисту України № 5403 від 02 жовтня 2012 року. Відповідно до частини 1 статті 64 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону (ст. 66 Кодексу цивільного захисту України). Згідно зі статтею 67 Кодексу цивільного захисту України, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема: здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб`єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у статті 65 цього Кодексу; складення актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у разі виявлення таких порушень; звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей. Приписами частин першої та другої статті 68 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом. У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом. Згідно зі статтею 70 Кодексу цивільного захисту України, підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають. Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду. Аналогічні положення викладено у приписах частини п`ятої статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», згідно з якими виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду. Разом з тим, згідно зі статтею 69 Кодексу цивільного захисту України, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у межах своїх повноважень видають відповідно приписи, розпорядження чи постанови, зокрема, з питань пожежної безпеки у разі, поміж іншого, недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами, та з питань техногенної безпеки. Таким чином, статті 69 та 70 Кодексу цивільного захисту України передбачені різні санкції за порушення вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами. При цьому, з аналізу вищенаведеного вбачається, що застосування заходів реагування можливо у разі виявлення порушень, які створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей. Так, у відповідності до пункту 26 частини першої статті 2 Кодексу цивільного захисту України, небезпечним чинником є складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини. Як вбачається зі змісту позовної заяви та доданих до неї матеріалів, застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації будівель Черкаського політехнічного технікуму, розташованих за адресою: м. Черкаси, вул. Надпільна 226, є заходом, направленим на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей. Колегія суддів зазначає, що поняття «загроза життю та/або здоров`ю людини» є оціночним поняттям. Так, наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30 грудня 2014 року № 1417 затверджено Правила пожежної безпеки в Україні, які є обов`язковими для виконання суб`єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування (далі - підприємства), громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах. Вказані Правила встановлюють загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд. Як вбачається з матеріалів даної адміністративної справи та встановлено судом першої інстанції, на підставі наказу від 13 травня 2025 року № НС-311/68, посвідчення на проведення заходу державного нагляду (контролю) № 3 від 13.05.2025 Черкаським районним управлінням ДСНС України у Черкаській області проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання - Черкаським політехнічним фаховим коледжом вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, про що складено акт від 14.05.2025 №

1. За результатами проведення заходу контролю Позивачем встановлено наявність 5 порушень Черкаським політехнічним фаховим коледжом вимог законодавства, а саме: 1) не забезпечено захист будівель та споруд 1 і 2 корпусів від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів та не виконано на рівні, визначеному проєктною експлуатаційною документацією, або на рівні рекомендацій виробника системи блискавкозахисту (пункт 1.21 глави 1 розділу ІV ППБУ); 2) не обладнано будинки і приміщення системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту», (Будівлі позначено згідно схематичного плану земельної ділянки № 226/62. далі позн.) а саме: - учбовий корпус № 4 (позн. С-5, с); - склад (позн. Ж, О); - гаражі (СТО) (позн. Р, Т); - гараж (позн. H); - учбовий корпус № 3 з прибудовами (позн. М-2, м, м1) (пункт 1.2 глави 1 розділу V ППБУ); 3) не організовано та не пройдено навчання керівного складу, працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної безпеки (пункт 8 частини 1 статті 20 Кодексу цивільного захисту України); 4) допуск до роботи працівників здійснюється без проходження ними навчань, інструктажів і перевірки знань з питань цивільного захисту, зокрема з техногенної безпеки (пункт 4 глави 6 розділу V Правил техногенної безпеки, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 05 листопада 2018 року № 879, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 27 листопада 2018 року за № 1346/32798); 5) працівників об`єкта не забезпечено засобами колективного не та індивідуального захисту (пункт 2 частини 1 статті 20 Кодексу цивільного захисту України). Отже, встановлені Актом перевірки від 24.12.2019 року № 821 порушення вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки на об`єкті, не усунуті. Відповідачем у відзиві на апеляційну скаргу зазначено, що акт перевірки не містить інформації, які саме недоліки містить блискавковідвід, залишаючи невизначеним спосіб та порядок їх усунення. Таким чином, несе чи не несе небезпеку наявний стан блискавковідводів у 1 та 2 корпусі для життя та/або здоров`я людей без зазначення конкретних недоліків такого захисту не може свідчити про незадовільний стан засобів захисту від прямих ударів блискавки та вторинних дій блискавки, а відтак і про наявність небезпеки для життя та/або здоров`я людей. Крім того, В.о. директора Черкаського політехнічного фахового коледжу 28.08.2025 підписано з ПНВП «Прометей-Сервіс» договір підряду від 27.08.2025 № 85/25 на розробку проектно-кошторисної документації з улаштування системи блискавко захисту корпусів Коледжу. Такі дії, на переконання Відповідача, спрямовані на визначення необхідних додаткових дій для приведення стану блискавковідводів до вимог чинних норм протипожежного захисту. Проте, колегія суддів звертає увагу, що як на час розгляду справи у суді першої інстанції, так і на час розгляду даної справи в суді апеляційної інстанції, Відповідачем не надано доказів усунення вказаного вище порушення. Крім того, укладаючи договір підряду від 27.08.2025 № 85/25 Відповідачу є цілком зрозумілим спосіб та порядок усунення вказаного вище порушення. Також, Відповідачем у відзиві на апеляційну скаргу вказано, що ним неодноразово направлялися звернення на адресу голови Черкаської обласної ради та Управління освіти та науки Черкаської обласної державної адміністрації щодо відшукування коштів для встановлення протипожежної охорони та фінансування усунення інших недоліків, викладених у Акті від 14.05.2025 №

1. За результатами розгляду звернень Черкаським політехнічним фаховим коледжем було отримано фінансування від Черкаської обласної ради в межах програми підтримки закладів вищої освіти Черкаської області на встановлення автоматичної пожежної сигналізації та системи оповіщення в приміщеннях Коледжу в сумі 728,7 тис. грн. Завдяки фінансуванню Управління освіти та науки Черкаської ОДА встановлено систему автоматичної пожежної сигналізації та оповіщення про пожежу в учбовому корпусі № 2 та № 3, а також виконано вогнезахисну обробку несучих дерев`яних конструкцій покрівель в будівлях учбових корпусів № 1, № 2, № 3, гаражів, майстерень та складів коледжу на загальну суму 1 114 429,01 грн. 3 метою придбання засобів індивідуального захисту 24.10.2025 укладено договір № 15 з ТОВ «Авіком-Сервіс». Також, враховуючи зміни в керівництві Черкаського політехнічного фахового коледжу з метою проведення навчання останніх з питань цивільного захисту 22.10.2025 з Навчально-методичним центром цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Черкаської області укладено договори № 54 та № 55 про проведення функціонального навчання у сфері цивільного захисту. Такі дії, на переконання Відповідача, свідчать про вжиття систематичних заходів задля повно усунення недоліків, наведених у Акті від 14.05.2025 №

1. Проте, колегія суддів звертає увагу, що як на час розгляду справи у суді першої інстанції, і в суді апеляційної інстанції, Відповідачем не надано доказів усунення всіх порушень, зазначених в актах перевірок від 24.12.2019 № 821, від 14.05.2025 № 1, що свідчить про існування загрози життю та здоров`ю людей. Верховний Суд у постанові від 10 жовтня 2019 року у справі № 320/5849/18 зазначив, що наявність порушення вимог протипожежної безпеки не вважається усунутим лише за умови розгляду можливості щодо такого усунення. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 17 жовтня 2019 у справі № 826/7292/18. Колегія суддів зазначає, що застосування заходів реагування є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю і здоров`ю людей. При цьому, захід реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень є виключним заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей. При обранні такого заходу реагування, Позивачем як суб`єктом владних повноважень, і судом, відповідно, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами Відповідача і публічними інтересами. За своїм змістом і суттю застосування такого заходу, він застосовується до усунення виявлених порушень та існування реальної загрози життю та/або здоров`ю людей (частина п`ята статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»), у зв`язку з чим його застосування після усунення виявлених порушень втрачає той сенс, який законодавством покладений як основа і правова підстава його застосування. Аналогічна позиція була висловлена Верховним Судом у постанові № 826/12258/18 від 18 вересня 2018 року. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що встановлені під час перевірки Відповідача порушення, а також наявність безпосередньої та реальної загрози життю та/або здоров`ю людей є обґрунтованими та беззаперечними. Щодо доводів Відповідача, що при обранні виключного заходу реагування у вигляді повного зупинення експлуатації всіх будівель Черкаського політехнічного фахового коледжу мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишились не усунутими. Як вже було зазначено раніше, відповідно до Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 25.12.2014 (т. 1, а.с. 267-269) адреса об`єкта: м. Черкаси, вул. Ільїна 226/ Дашковича Остафія 62 - комплекс нежитлових будівель (учбовий корпус № 1, № 2, № 3, № 4, учбові майстерні, гаражі, склади). Колегія суддів звертає увагу, що підтвердження усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки здійснюється шляхом проведення заходу державного нагляду (контролю) відповідно до статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», та за результатами якого видається відповідний акт. В акті зазначається стан виконання суб`єктом господарювання порушень вимог законодавства з питань пожежної та техногенної безпеки. Так, Головним управлінням ДСНС у Черкаській області в акті від 14.05.2025 № 1 зафіксовано наявність 5 порушень Черкаським політехнічним фаховим коледжем вимог законодавства, які охоплюють весь комплекс нежитлових будівель коледжу, що знаходиться за адресою: м. Черкаси, вул. Ільїна 226/ Дашковича Остафія 62, а саме: відсутні системи протипожежного захисту в корпусах № 3, № 4, гаражах, майстернях, складах, та невідповідність блискавковідводів в корпусах № 1 та №

2. Таким чином, Позивачем під час проведення повторного заходу державного нагляду, за результатами якого складено акт від 14.05.2025 № 1 встановлено порушення Черкаським політехнічним фаховим коледжем вимог законодавства, які стосуються всього комплексу нежитлових будівель коледжу, а не його частини. Колегія суддів також враховує, що існування хоча б одного з порушень, встановлених Позивачем, які загрожують життю та здоров`ю людей, вже є самостійною достатньою правовою підставою для застосування до нього заходів реагування у вигляді, зокрема, повного зупинення експлуатації (роботи) будівель та приміщень. Аналогічний правовий підхід застосовано Верховним Судом у постанові від 26 червня 2018 року у справі № 823/589/16. Крім того, застосований захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення Черкаським політехнічним фаховим коледжем виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки. Також, колегія суддів вказує, що Відповідач у разі усунення недоліків в повному обсязі, виявлених управлінням ДСНС, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, не позбавлений можливостей звернутись до суду першої інстанції з заявою про скасування заходів реагування щодо державного нагляду (контролю), застосованих судом за результатом розгляду адміністративної справи. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 26 червня 2018 року у справі № 823/589/16. Також, Верховним Судом у постанові від 30 березня 2021 року у справі № 200/10749/19-а зазначено, що неусунення виявлених перевіркою порушень прямою дією впливає на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі, що спричинить загрозу життю та здоров`ю людей, оскільки впливає: на забезпечення безпеки роботи закладу освіти, безпеки учнів, викладачів та співробітників у відповідності з вимогами протипожежних норм, техногенної безпеки та цивільного захисту; на своєчасність виявлення надзвичайної ситуації, пожежі; на ліквідацію пожежі, надзвичайної ситуації та ліквідації її наслідків; на евакуацію людей та їх захисту від наслідків пожежі, надзвичайної ситуації, тощо. Вказані порушення не є формальними, оскільки у своїй сукупності ускладнять порядок забезпечення своєчасного виявлення пожежі та її гасіння, попередження людей про небезпеку та їх своєчасну евакуацію, що створить загрозу життю та здоров`ю людей, які перебувають в приміщеннях Відповідача. Крім того, відмовляючи у задоволенні адміністративного позову суд першої інстанції виходив з того, що повна заборона експлуатації приміщень Відповідача за умови, коли виявлені порушення не є причиною виникнення пожежі, не є співмірним (пропорційним) заходом між порушенням права на освіту та забороною експлуатації приміщень з метою усунення загрози життю та здоров`ю людей. Проте, Верховним Судом у постанові від 23 квітня 2020 року у справі № 812/1262/18 зазначено, що посилання скаржників на порушення права на освіту у разі застосування заходів реагування до приміщення школи колегія суддів вважає необґрунтованим оскільки, дане право є неспівмірним із правом на життя та здоров`я яке передбачене статтею 27 Конституції України, статтею 1 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04 листопада 1950 року та загрозою яку створюють виявлені порушення. Крім того, частиною другою статті 53 Конституції України визначено, що держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання; надання державних стипендій та пільг учням і студентам. Відповідно до частини першої та другої статті 3 Закону України «Про освіту» кожен має право на якісну та доступну освіту. Право на освіту включає право здобувати освіту впродовж усього життя, право на доступність освіти, право на безоплатну освіту у випадках і порядку, визначених Конституцією та законами України. Частиною п`ятою статті 6 Закону України «Про загальну середню освіту» відповідальність за здобуття повної загальної середньої освіти дітьми покладається на їх батьків, а дітьми, позбавленими батьківського піклування, - на осіб, які їх замінюють, або навчальні заклади, де вони виховуються. Тобто, батьки мають право обирати одну із визначених форм здобуття їх дитиною загальної середньої освіти в іншому навчальному закладі. Таким чином є неприйнятним посилання скаржників на порушення права дитини на освіту в зв`язку із застосуванням заходів реагування. До подібних правових висновків дійшов Верховний Суд у постановах 16 травня 2019 року у справі № 812/1296/18, від 27 червня 2019 року у справі № 814/2356/17. Колегія суддів при розгляді апеляційної скарги вказує на імперативні приписи ч. 5 ст. 242 КАС України, якими передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Відповідачем жодним чином не обґрунтовано наявність підстав для відступу від вищевказаних правових позицій Верховного Суду, які під час розгляду справи правомірно враховані на виконання ч. 5 ст. 242 КАС України. Перевіривши всі фактичні обставини справи, враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову. Оцінюючи інші доводи апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи. При цьому, згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Положеннями ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Приписи п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 317 КАС України визначають, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Згідно з пунктом 7 частини 3 статті 317 КАС України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення суду, якщо суд розглянув за правилами спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження. Розглянувши доводи Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області, викладені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції постановлено за неповного з`ясування обставин справи та порушенням норм матеріального права, тому наявні підстави для його скасування та ухвалення нового судового рішення, яким позовні вимоги слід задовольнити. Керуючись ст. ст. 195, 241, 242, 243, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області - задовольнити. Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2025 року - скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким адміністративний позов задовольнити. Застосувати заходи реагування у вигляді повної зупинки експлуатації Черкаського політехнічного фахового коледжу, розташованого за адресою: м. Черкаси, вул. Надпільна 226, шляхом знеструмлення електроживлення та припинення експлуатації об`єкта до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий-суддя: В.П. Мельничук Судді: Н.П. Бужак Є.І. Мєзєнцев Повний текст складено 11.11.2025 року.