Постанова Волинський апеляційний суд № 159/5157/25

Справа № 159/5157/25 Провадження №33/802/715/25 Головуючий у 1 інстанції:Денисюк Т. В. Доповідач: Денісов В. П. ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 10 листопада 2025 року місто Луцьк Суддя Волинського апеляційного суду Денісов В.П., з участю захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності адвоката Вічинюка М.А., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 01 жовтня 2025 року щодо нього, В С Т А Н О В И В: Вказаною постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнаний винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП та на підставі ч.2 ст.36 КУпАП накладено на нього адміністративне стягнення в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Також стягнуто з ОСОБА_2 в дохід держави 605 грн. 60 коп. судового збору. ОСОБА_2 притягнутий до адміністративної відповідальності за те, що він 24.07.2025 о 01.47 годині на автомобільній дорозі М-19 сполученням Доманово-Ковель-Чернівці-Тереблече 92 км 400м, поблизу с. Колодяжне Ковельського району, керував належним йому транспортним засобом марки «BMW 320 D» номерний знак НОМЕР_1 , в порушення вимог п.2.5 Правил дорожнього руху (ПДР), на вимогу працівників поліції пройти огляд для встановлення стану алкогольного сп`яніння у визначеному законом порядку на місці зупинки транспортного засобу за допомогою технічного засобу «Alcotest Drager» або в медичному закладі відмовився (протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №400816 від 24.07.2025). Окрім цього, ОСОБА_1 24.07.2025 о 01.47 годині на автомобільній дорозі М-19 сполученням Доманово-Ковель-Чернівці-Тереблече 92 км 400м, поблизу с. Колодяжне Ковельського району, керуючи транспортним засобом марки «BMW 320 D» номерний знак НОМЕР_1 , не був уважний, не стежив за дорожньою обстановкою, не обрав у встановлених межах безпечної швидкості руху, відволікся від керування транспортним засобом, в результаті чого скоїв наїзд на перешкоду та з`їхав у кювет, що призвело до механічних пошкоджень транспортного засобу. Зазначеними діями він порушив вимоги пунктів 2.3б, 12.1 ПДР (протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №400818 від 24.07.2025). Дії ОСОБА_1 суд кваліфіковано за ч.1 ст.130 КУпАП, як відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння та за ст.124 КУпАП, як порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортного засобу та іншого майна. В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 вважає постанову судді незаконною та необґрунтованою. Посилається на те, що він не керував транспортним засобом, а був пасажиром, що стверджується показаннями свідка ОСОБА_3 , який вказав що саме він перебував за кермом автомобіля. Вказує на те, що в матеріалах справи відсутні докази які б підтверджували факт керування ним транспортним засобом. Просить постанову судді скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП. Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши захисника Вічинюка М.А., який підтримував подану апеляційну скаргу, просив скасувати постанову судді та закрити провадження у справі, доходжу висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з таких підстав. Відповідно до вимог ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Положеннями ст.280 КупАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи. З`ясовуючи ці обставини, суд повинен виходити з положень ст.251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд, з урахуванням вимог ст.252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Вказаних вимог закону суд першої інстанції, розглядаючи матеріали про адміністративні правопорушення щодо ОСОБА_1 , дотримався. Згідно з диспозицією ст.124 КУпАП адміністративна відповідальність передбачена за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна. Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, полягає у керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного або іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного або іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху передбачено, що водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Відповідно до пункту 12 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 9 листопада 2015 року № 1452/735, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу І цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони. Положення пункту 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103, регламентують, що у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду. Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП, а саме, відмови від проходження огляду на стан сп`яніння, порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, повністю доведена дослідженими в судовому засіданні доказами у справі, що ретельно перевірені та оцінені судом з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності кожен окремо та у взаємозв`язку для ухвалення даного рішення. Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП, стверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №400816 від 24 липня 2025 року, який складений поліцейським відносно водія ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП, в якому зафіксовано ознаки алкогольного сп`яніння останнього: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, а також відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку (а.с.1), протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 400818 від 24 липня 2025 року, який складений поліцейським відносно водія ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП (а.с.14), актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого зафіксовано ознаки сп`яніння ОСОБА_1 , зокрема, запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук (а.с.6), направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 20.04.2025 (а.с.7), рапортом інспектора роти з обслуговування м. Ковель УПП у Волинській області Парія Д. (а.с.8), схемою ДТП (а.с.17), відеозаписами з бодікамер працівника поліції (а.с.10), а також іншими матеріалами справи. Крім того, як вбачається з доводів апеляційної скарги, а також пояснень захисника наданих в апеляційному суді, обставини ДТП не заперечуються. Не заслуговують на увагу доводи ОСОБА_1 про те, що він не керував транспортним засобом, оскільки вони є необґрунтованими та спростовуються наявними в матеріалах доказами. Так, місцевим судом на спростування доводів ОСОБА_1 про те, що на момент ДТП він не керував транспортним засобом, досліджено наявні в матеріалах справи докази, які спростували вказані обставини. Відповідно до рапорту інспектора роти з обслуговування м.Ковель УПП у Волинській області ДПП Парія Д., підставою для виїзду на місце події - а/д М-19, 92 км+400м 24.07.2025 стало отримання о 01.46 год від медичного працівника з карети ЕМД виклику «ДТП з потерпілими». Заявник повідомив, що екіпаж ЕМД повертався із виклику та вони стали свідками ДТП. В ході спілкування водієм виявився ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом «BMW 320 D» д.н.з. НОМЕР_1 та повідомив, що перебував у салоні автомобіля на момент ДТП сам, у якості водія (а.с.8). Допитаний під час розгляду справи місцевим судом свідок ОСОБА_3 суду показав, що на прохання свого кума ОСОБА_1 , якого після повернення з військових навчань з Великобританії терміново викликали на службу, погодився відвезти в с. Самари Ратнівського району, оскільки ОСОБА_1 випив пива. Їхали автомобілем ОСОБА_1 . За кермом був свідок. Приблизно о 01.30 годині неподалік с. Колодяжне Ковельського району, його засвітили фари зустрічного вантажного ТЗ, свідок проїжджаючи повз острівець безпеки, не впорався з керуванням, натиснув на гальма і вивернув кермо, в результаті чого автомобіль задом з`їхав у кювет. У зв`язку з відсутністю травмованих і не завдання шкоди іншим особам, вирішили не повідомляти поліцію. ОСОБА_1 , як власник автомобіля, залишився на місці ДТП, а він попрямував в село Колодяжне за допомогою. Однак не знайшов людей, які б зголосилися витягти авто з кювета, тому поїхав в м.Ковель на автозаправку. Перебуваючи в м.Ковелі, зрозумів, що загубив телефон і не має коштів. За сприяння працівників автозаправки зв`язався з водієм лафети, останній погодився евакуювати автомобіль після 5 години ранку. Чи брав цей водій в подальшому участь в евакуації автомобіля, йому не відомо, тому що з м.Ковеля він відразу повернувся в м.Луцьк. На час повернення, ОСОБА_1 з автомобілем на місці ДТП вже не було. Місцевим судом обґрунтовано пояснення ОСОБА_3 визнано неправдивими та такими, які надані з метою уникнення ОСОБА_1 адміністративної відповідальності, оскільки зазначені пояснення не підтверджуються іншими об`єктивними даними. Крім того, свідок в суді не зміг логічно пояснити, чому не повідомив поліцію про те, що саме він, а не ОСОБА_1 керував транспортним засобом і вчинив ДТП. З вказаними висновками місцевого суду погоджується і апеляційний суд. Таким чином, доводи ОСОБА_1 в апеляційні скарзі про те, що він не керував транспортним засобом в момент ДТП, не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки повністю спростовуються вищенаведеними доказами в їх сукупності, а тому не беруться апеляційним судом до уваги. Про долучення до матеріалів справи відеозапису вказано у протоколах про адміністративні правопорушення. Так, на спростування версії ОСОБА_1 судом першої інстанції досліджено відеозапис з бодікамери працівника поліції, на якому зафіксовано, що під час тривалого спілкування з працівниками поліції ОСОБА_1 жодного разу не вказував. Крім того, на місці події інших осіб не було та встановлено, автомобіль, який зазнав механічних пошкоджень, належить ОСОБА_1 . Також зафіксовано, що ОСОБА_1 на відео факту вживання алкогольних напоїв не заперечував та на вимогу поліцейського пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці та в закладі охорони здоров`я відмовився (а.с.10). Зазначені відеозаписи події відповідають вимогам ст.251 КУпАП, згідно якої доказом є показання технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису. Надані відеозаписи, а також рапорт працівника поліції, відображають подію адміністративних правопорушень та містять відомості, що підтверджують вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП, а тому обґрунтовано взяті до уваги місцевим судом. Протоколи про адміністративні правопорушення та додані до них матеріали по документуванню адміністративних правопорушень складено відповідно до вимог ст.256 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі від 07 листопада 2015 року; Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції від 06 листопада 2015 року. Зі змісту оскаржуваної постанови судді вбачається, що при прийнятті рішення суд повно, об`єктивно та всебічно проаналізував зібрані по справі докази, дав їм належну оцінку, а доводи викладені в апеляційній скарзі щодо відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, які ставляться йому в провину, зводяться до довільної та суперечливої інтерпретації дійсних обставин справи та відповідних норм чинного законодавства і не спростовують наведених вище висновків місцевого суду. Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду в постанові і були безумовними підставами для її скасування, апелянтом не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено. Як не встановлено й істотних порушень норм КУпАП, які могли б стати безумовною підставою для скасування постанови, як про це просить апелянт у своїй апеляційній скарзі. Інші доводи апеляційної скарги не беруться апеляційним судом до уваги, оскільки не спростовують зазначеної вище сукупності доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень, які ставляться йому у провину, та не можуть бути безумовними підставами для скасування оскаржуваної постанови та закриття провадження у даній справі. Крім того, такі доводи були предметом перевірки під час розгляду справи місцевим судом, і на них надані обґрунтовані спростування. Проаналізувавши зібрані й досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень, передбачених ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП, є повністю доведеною належними та допустимими доказами в розумінні ст.251 КУпАП, які містяться в матеріалах справи. При накладенні адміністративного стягнення, суд врахував фактичні обставини справи, дані про особу порушника та обґрунтовано застосував щодо ОСОБА_1 на підставі ч.2 ст.36 КУпАП адміністративне стягнення за ч.1 ст.130 КУпАП у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Підстав для скасування судового рішення та закриття провадження в даній справі з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, апеляційний суд не вбачає. На підставі викладеного та керуючись ст.294 КУпАП, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 01 жовтня 2025 року щодо нього без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її проголошення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Волинського апеляційного суду В.П. Денісов