Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 280/11391/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 22 жовтня 2025 року м.Дніпросправа № 280/11391/24 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Баранник Н.П., суддів: Малиш Н.І., Щербака А.А., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 06 березня 2025 року у справі № 280/11391/24 (суддя Стрельнікова Н.В., справа розглянута за правилами загального позовного провадження, в письмовому провадженні) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання до вчинення дій, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з позовом, в якому просила: - визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - відповідач-2) №083850000963 від 07.06.2024, про відмову ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії за вислугою років відповідно до ст.86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII, виходячи з розміру заробітної плати, зазначеного в довідках №21-104;№21-105; №21- 106 виданих Запорізькою обласною прокуратурою; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач-1) здійснити з 31.05.2024 (з дня звернення з заявою), перерахунок та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за вислугу років відповідно до ст.86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII, виходячи з розміру заробітної плати, зазначених в довідках виданих Запорізькою обласною прокуратурою від 16.04.2024 за №21-104; №21-105; №21-106 виданих Запорізькою обласною прокуратурою, із виплатою різниці в пенсії за минулий час, але не більш як за 12 місяців, з урахуванням вже виплачених сум. В обґрунтування позовних вимог позивач вказувала, що перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області, як отримувач пенсії за вислугою років відповідно до ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII. Позивач працює на посаді прокурора. 31 травня 2024 року вона звернулась до УПФ України в Запорізькій області із заявою про перерахунок пенсії, в якій зазначено, що причиною звернення є продовження професійної трудової діяльності та збільшення заробітної плати, а підставою - довідки видані Запорізькою обласною, а саме: довідка про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії). При дотриманні принципу екстериторіальності при опрацюванні органами УПФ України заяв про призначення/перерахунок пенсії позивачки була опрацьована Головним Управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області. За результатами розгляду заяви по суті, прийняте рішення про відмову в перерахунку пенсії №083850000963 від 07.06.2024. З таким рішенням позивач не погоджується. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 06 березня 2025 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено. Позивач оскаржила рішення суду першої інстанції. Посилаючись на порушення судом матеріального та процесуального права, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, позивач просить скасувати рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 06 березня 2025 року та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. В апеляційній скарзі зазначає, що Конституційний Суд України у своєму рішенні від 13.12.2019 №7-р(II)/2019 також, констатував, що питання пенсійного забезпечення прокурорів, у тому числі умови та порядок перерахунку призначених їм пенсій, має визначати Верховна Рада України законом, а не Кабінет Міністрів України підзаконним актом. З огляду на те, що в силу ч.3 ст.81 Закону №1697-VII посадовий оклад прокурора збільшився з 1 січня 2022 року до 25 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, позивач вважає наявними підстави для перерахунку її пенсії, а тому рішення про відмову в такому перерахунку з підстав, вказаних в ньому, є протиправним. Крім цього, зазначає, що Закон України «Про прокуратуру» №1697-VІІ є спеціальним. Лише він підлягає до застосування при призначенні, перерахунку і виплаті пенсії за вислугу років працівникам органів прокуратури, а не будь-які інші нормативні акти виконавчої влади. Відповідачі своїм правом на подання до суду апеляційної інстанції відзиву на апеляційну скаргу позивача не скористалися. Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження у відповідності до приписів ст.311 КАС України. Колегія суддів, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав. З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області та з 28.09.2017 отримує пенсію за вислугою років відповідно до статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII. 31.05.2024 ОСОБА_1 звернулася через веб-портал електронних послуг Пенсійного Фонду України з заявою про перерахунок пенсії. Заява Позивача та додані до неї документи розглядалися Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в порядку екстериторіальності. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у в Дніпропетровській області № 083850000963 від 07.06.2024 ОСОБА_1 відмовлено в перерахунку пенсії з мотивів того, що «перерахуок пенсій, призначених згідно Закону України «Про прокуратуру» проводиться згідно частини 20 статті 86 Закону, а саме: умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначається Кабінетом Міністрів України. На даний момент Кабінетом Міністрів України не визначений порядок проведення перерахунку пенсій працівникам прокуратури. Враховуючи вищезазначене, для перерахунку пенсії за вислугу років відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» відсутні підстави. Не погоджуючись із прийнятим рішенням, з метою захисту порушеного права, позивач звернулася з даним позовом до суду. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, який відмовив у задоволенні позовних вимог, з огляду на таке. Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Частиною 1 статті 46 Конституції України передбачено, що громадяни України мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості та інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України від 09 липня 2003 року №1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV), іншими законами і нормативно-правовими актами, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення. Також правовідносини щодо пенсійного забезпечення працівників прокуратури до 15.07.2015 регулювалися Законом України «Про прокуратуру» №1789-XII від 05.11.1991 (далі - Закон №1789-XII), після 15.07.2015 - також унормовано Законом України «Про прокуратуру» №1697-VII від 14.10.2014. Відповідно до частини 1 статті 9, частини 1 статті 10 Закону №1058-ІV в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника. Особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Конституційний Суд України за результатами розгляду справи №3-209/2018 (2413/18, 2807/19) ухвалив рішення від 13 грудня 2019 року №7-р(II)/2019 та вирішив таке:

1. Визнати таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.

2. Положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

3. Установити такий порядок виконання цього Рішення: - частина двадцята статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення; - частина двадцята статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції: "20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки". Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення. Згідно абзаців 4, 5 частини 15 статті 86 України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VII з 1 січня 2018 року пенсія, призначена відповідно до цієї статті, у період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії/щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених цим Законом, законами України "Про статус народного депутата України", "Про державну службу", "Про судоустрій і статус суддів", виплачується в розмірі, обчисленому відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Після звільнення з роботи виплата пенсії відповідно до цього Закону поновлюється. Відповідно до пункту 13-1 Розділу XV Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з 1 жовтня 2017 року пенсії, призначені після набрання чинності Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" (крім осіб з інвалідністю I та II груп, осіб з інвалідністю внаслідок війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") на умовах законів України "Про державну службу", «Про прокуратуру", «Про статус народного депутата України", «Про наукову і науково-технічну діяльність" у період роботи на посадах державної служби, визначених Законом України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VIII, а також на посадах та на умовах, передбачених законами України "Про прокуратуру", «Про судоустрій і статус суддів", виплачуються у розмірі, обчисленому відповідно до цього Закону. Після звільнення з роботи виплата пенсії, призначеної відповідно до зазначених законів, поновлюється. Виплата працюючим пенсіонерам у період роботи на інших посадах пенсій, призначених на умовах законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України», «Про наукову і науково-технічну діяльність», з 1 жовтня 2017 року поновлюється у розмірах, що були встановлені відповідними законами. Закон України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 8 липня 2011 року № 3668-VI набрав чинності 01 жовтня 2011 року. Положення наведених норм є чинними, на дату звернення позивача із вказаною заявою про перерахунок та виплату пенсії за нормами Закону України «Про прокуратуру». Оскільки позивач є пенсіонером, яка працює на посаді та на умовах, передбачених Законом України «Про прокуратуру» та не відноситься до осіб з інвалідністю I та II груп, осіб з інвалідністю внаслідок війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», в даному випадку, на позивача поширюються положення пункту 13-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та абзацу четвертого частини 15 статті 86 Закону України «Про прокуратуру», відповідно до яких пенсія на період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії у порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про прокуратуру», виплачуються у розмірі, обчисленому відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». В даному випадку, підстави для перерахунку пенсії позивача відповідно до Закону України «Про прокуратуру» відсутні. Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість висновків суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог. На підставі зазначеного, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. З урахуванням результату апеляційного перегляду підстави для зміни розподілу судових витрат, здійсненого судом першої інстанції, відсутні. Керуючись ст.311, п.1 ч.1 ст.315, 316, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 06 березня 2025 року у справі № 280/11391/24 - залишити без змін. Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України. Головуючий - суддя Н.П. Баранник суддя Н.І. Малиш суддя А.А. Щербак