LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КГС ВС903/285/25

від 10.11.2025 · Господарська
Резолютивна:Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця Кулая Олега Богдановича на рішення Господарського суду Волинської області від 27.06.2025 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.09.2025 у справі…

УХВАЛА 10 листопада 2025 року м. Київ cправа № 903/285/25 Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду: Булгакової І. В., розглянувши матеріали касаційної скарги Фізичної особи-підприємця Кулая Олега Богдановича (далі - Підприємець) на рішення Господарського суду Волинської області від 27.06.2025 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.09.2025 за позовом Підприємця до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта-7" про розірвання договорів оренди, ВСТАНОВИВ: Підприємець 21.10.2025 (через систему "Електронний суд") звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Волинської області від 27.06.2025 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.09.2025 з підстав, визначених пунктами 1 та 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України, Кодекс), а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції. Перевіривши матеріали поданої касаційної скарги, Суд дійшов висновку, що остання підлягає залишенню без руху, виходячи з такого. Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Відповідно до частини другої статті 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Порядок і розмір сплати судового збору, встановлений Законом України "Про судовий збір" (далі - Закон). Відповідно до частини першої статті 4 Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За приписами підпункту 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру судовий збір становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Позов у цій справі було подано у 2025 році про розірвання договорів оренди торгового місця від 27.04.2009 № 11 та від 29.12. 2011 № 195, укладені між Товариством з обмеженою відповідальністю "Дельта-7" та Підприємцем. Згідно з приписами статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 1 січня 2025 року визначений у розмірі 3028,00 грн. Згідно з абзацом другим частини третьої статті 6 Закону у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру. За приписами підпункту 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду судовий збір складає 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги. Відповідно до частини третьої статті 4 Закону при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору. Отже, враховуючи викладене, судовий збір з цієї касаційної скарги з урахуванням понижуючого коефіцієнта 0,8, який підлягає застосуванню, мав обчислюватись та сплачуватись до спеціального фонду Державного бюджету України з урахуванням вимог вказаних норм Закону як за дві немайнові вимоги у розмірі 9 689, 60 грн. Разом з тим відповідно до частини першої статті 6 Закону судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі, у тому числі з використанням електронного платіжного засобу або за допомогою платіжних пристроїв, в тому числі з використанням платіжних систем через мережу Інтернет у режимі реального часу. Сплата судового збору за допомогою електронного платіжного засобу оформляється квитанцією платіжного термінала, чеком банкомата, сліпом або іншими документами за операціями з використанням електронних платіжних засобів у паперовій або електронній формі. Сплата судового збору за допомогою платіжного пристрою оформляється за допомогою касового документа (квитанції, чека тощо), який містить усі обов`язкові реквізити касового документа. При цьому одним із реквізитів платіжного документа про сплату судового збору є "Призначення платежу", який заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу і який має містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором. Тобто, необхідними реквізитами ідентифікації позовної заяви (заяви, скарги), а у даному випадку касаційної скарги є, зокрема, номер справи у межах якої подається відповідна касаційна скарга, а також дата судового рішення апеляційного господарського суду, яке оскаржується. Суд зауважує, що на офіційному вебсайті Верховного Суду в розділі "Судовий збір" зазначено приклад заповнення графи "Призначення платежу" в платіжному документі. Однак до касаційної скарги скаржником додано квитанцію від 20.10.2025 №1.364169509.1, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 9 689,00 грн, в якій у графі "призначення платежу" зазначено: "101 2830109051 22030102; Судовий збір (Верховний Суд 055) за період жовтень 2025 - жовтень 2025 від Кулай Олег Богданович". З огляду на викладене вказана квитанція від 20.10.2025 №1.364169509.1 не може бути визнана належним доказом сплати судового збору саме у цій справі, оскільки не містить інформації про номер судової справи, у межах якої подається відповідна скарга, а також дати прийняття судового акта (постанови), що оскаржується в касаційному порядку, з огляду на що з останньої не вбачається, яка саме касаційна скарга оплачується судовим збором, а також судовий збір сплачений у меншому розмірі, ніж встановлено Законом. Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Отже, суд касаційної інстанції зазначає, що скаржнику необхідно усунути недоліки касаційної скарги та надати суду оригінал документа, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 9 689, 60 грн на реквізити, які зазначені на вебсайті Верховного Суду у розділі "Платiжнi реквiзити для перерахування судового збору в гривнях", із зазначенням обов`язкових реквізитів у призначенні платежу (зокрема, щодо інформації про номер справи, у межах якої подається відповідна скарга, та дати прийняття оскаржуваного судового рішення. Разом з тим Суд звертає увагу скаржника, що процедура повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, зокрема: податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії встановлена Порядком повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 №

787. Суд також вважає за необхідне звернути увагу скаржника на те, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто скаржнику. Керуючись статтями 174, 234, 290, 292 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця Кулая Олега Богдановича на рішення Господарського суду Волинської області від 27.06.2025 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.09.2025 у справі № 903/285/25 залишити без руху.

2. Надати Фізичній особі-підприємцю Кулаю Олегу Богдановичу строк для усунення недоліків касаційної скарги, який становить не більше 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху. Повідомити скаржника про можливість подати до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду документи про усунення недоліків через систему "Електронний суд" або поштою за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6.

3. Роз`яснити Фізичній особі-підприємцю Кулаю Олегу Богдановичу, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто скаржнику. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя Верховного Суду І. В. Булгакова

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»