Постанова 4803 № 205/15294/24

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/9622/25 Справа № 205/15294/24 Суддя у 1-й інстанції - Терещенко Т. П. Суддя у 2-й інстанції - Городнича В. С. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05 листопада 2025 року м. Дніпро Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів: головуючого - Городничої В.С., суддів: Петешенкової М.Ю., Красвітної Т.П., за участю секретаря судового засідання Марченко С.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Ангелов Юрій Віталійович, на рішення Новокодацького районного суду м.Дніпра від 19 травня 2025 року та додаткового рішення Новокодацького районного суду м.Дніпра від 10 липня 2025 року у складі судді Терещенко Т.П. у цивільній справі № 205/15294/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини, ВСТАНОВИЛА: У листопаді 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, пред`явленим до ОСОБА_2 на предмет зменшення розміру аліментів до 1/2 розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку з усіх видів його заробітку щомісячно, з наступною індексацією відповідно до закону, і до досягнення дитиною повноліття, які стягуються на підставі рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 11 січня 2022 року у справі №205/3597/21, де визначено судом стягнення з нього на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти у розмірі 5000 грн щомісячно, з наступною індексацію відповідно до закону, починаючи з 30 квітня 2021 року і до досягнення дитиною повноліття, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, в обґрунтування якого посилалася на те, що рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 23 листопада 2023 року у справі №205/10121/21 з нього стягнуто на користь відповідача в порядку поділу спільного майна подружжя грошову компенсацію в сумі 172882,02 грн за 1/2 частку вартості автомобіля, та таке рішення знаходиться на примусовому виконанні. Однак, у 2022 році між позивачем та ОСОБА_4 укладено шлюб, з якою у них народився син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Позивач зазначає, що подружні відносини не склались із ОСОБА_4 та остання звернулась до Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська (справа №204/14916/23) із заявою про стягнення з нього аліментів на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та на підставі судового наказу з нього стягнуто аліменти в розмірі 1/4 частини зі всіх видів заробітку щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку на користь матері ОСОБА_4 . Також на підставі рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська у справі №204/15798/23 стягнуто аліменти на утримання дружини ОСОБА_4 до досягнення дитиною ОСОБА_3 , трирічного віку, в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку щомісячно, починаючи з 29 листопада 2023 року. Посилається на те, що малолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає сумісно з ОСОБА_2 , а малолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживає сумісно з ОСОБА_4 . Позивач наголошує, що обставини склались таким чином, що він не може фінансово сплачувати аліменти на утримання його двох малолітніх дітей у встановленому судовими рішеннями розмірі, що, на його думку, є підставою для застосування ст. 192 Сімейного кодексу України. Рішенням Новокодацького районного суду м.Дніпра від 19 травня 2025 року у задоволенні позовних вимог за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини відмовлено (а.с. 113-120). Рішення суду мотивовано тим, що зміна сімейного стану позивача, а саме: укладення шлюбу позивача з ОСОБА_4 01 жовтня 2022 року та народження 23 травня 2023 року у в нього сина ОСОБА_3 у цьому шлюбі, а також виплата позивачем аліментів на їх утримання підтверджена належними доказами. Однак, погіршення внаслідок цього його матеріального стану не знайшло свого підтвердження. навпаки, судом першої інстанції встановлено покращення майнового становища позивача, а саме, збільшення розміру нарахованої йому заробітної плати, що підтверджується інформацією, наявною у наданих довідках про його доходи, де розмір аліментів на дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , становить 5000 грн, і він є меншим за розмір аліментів, які утримуються з доходу позивача в рахунок аліментів на дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , як і розмір аліментів, що стягуються на дружину ОСОБА_4 , який є значно більшим від суми аліментів, що стягується на сина від попереднього шлюбу позивача. Крім цього суд першої інстанції вважав, що виплата із доходів позивача на користь відповідача половини вартості проданого ним автомобіля, що є спільною власністю подружжя, ніяк не може вплинути на погіршення матеріального стану позивача, враховуючи, що ці кошти позивач міг повернути відповідачеві при продажу автомобіля, а не в період, коли з нього почало відбуватись стягнення аліментів за рішенням суду на утримання другої дитини та дружини. Додатковим рішення Новокодацького районного суду м.Дніпра від 10 липня 2025 року заяву представника заявника ОСОБА_2 - адвоката Іваненкової Н.М. про стягнення витрат на правову допомогу у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини - задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 понесені та документально підтверджені судові витрати у справі у вигляді витрат на правову допомогу в розмірі 19 000 грн (а.с.155-157), мотивуючи це доведеністю стороною відповідача витрат відповідача на отримання правової допомоги адвокатом при розгляді справи по суті спору, враховуючи, що заявлені до стягнення витрати на правничу допомогу в розмірі 19 000 грн відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру. Не погодившись із рішеннями суду першої інстанції, ОСОБА_6 через свого представника адвоката Ангелова Ю.В. подав апеляційну скаргу (а.с.166-169), посилаючись на порушення судом першої інстанції норм як процесуального права, так і невірне застосування норм матеріального права, що потягло за собою невірний висновок суду як по суті спору, так і при ухваленні додаткового рішення з вирішення питання розподілу витрат відповідача на правничу допомогу, тому просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким зменшити розмір аліментів, що стягуються з нього за рішення суду від 11 січня 2022 року, а додаткове рішення у справі скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні заяви про стягнення з нього витрат на правову допомогу. ОСОБА_2 , скориставшись своїм правом, передбаченим ст. 360 ЦПК України, у жовтні 2025 року подала через свого представника адвоката Іваненкову Н.М. відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , зазначивши, що рішення суду щодо відмови у зменшенні розміру аліментів є законним та обґрунтованим та таким, що відповідає фактичним обставинам справи. Доводи скаржника про те, що його зобов`язання значно перевищують його 50 відсотків доходу, не відповідають матеріалам справи, адже з довідок про дохід, наданих відповідачем, судом вірно встановлено, що позивач не сплачує аліментів більше ніж 50 відсотків його доходу, а в порівнянні із 2021 роком заробітна плата ОСОБА_1 за 2023 та 2024 роки навіть зросла. Тоді як розмір аліментів на сина від першого шлюбу становить лише 5000 грн. Щодо стягнення витрат на правову допомогу сторона відповідача наголосила, що адвокат позивача при його ухваленні був присутній в цьому судовому засіданні, його доводи щодо пропуску строку стороною відповідача не підтверджуються матеріалами справи, як і не відповідає дійсності та фактичним обставинам довідка представника позивача щодо присутності в суді, але не в судовому засіданні при ухваленні судом додаткового рішення, тим більше, що клопотання про нерозгляд заяви сторони відповідача у його відсутність сторона позивача не подавала. Розмір витрат на правову допомогу підтверджений належними доказами, які суд першої інстанції правомірно вважав достатніми для задоволення заяви та розумності таких витрат, тому скаржник в апеляційній скарзі не навів, на думку сторони відповідача, жодного мотиву, за якого були б відсутні підстави для стягнення з позивача таких витрат на користь відповідача. Згідно з ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення від 19 травня 2025 року та додаткове рішення від 10 липня 2025 року залишити без змін, враховуючи наступне. Судом першої інстанції встановлено, що від подружнього життя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мають малолітню дитину - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження Серії НОМЕР_1 , повторно виданим Чечелівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) 25 жовтня 2022 року, про що складено відповідний актовий запис №1681 (а.с. 8). На підставі рішення Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 30 червня 2021 року у справі №205/4267/21, яке набрало законної сили 31 липня 2021 року, розірвано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який було зареєстровано 16 вересня 2017 року у Чечелівському районному у місті Дніпрі відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, за актовим записом №1287 (а.с. 13-15). На підставі рішення Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 11 січня 2022 року у справі №205/3597/21, яке набрало законної сили 25 лютого 2022 року, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої дитини, сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 5000 грн щомісячно, з наступною індексацією відповідно до закону, починаючи з 30 квітня 2021 року і до досягнення дитиною повноліття, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (а.с. 16-20). Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 23 лютого 2023 року у справі №205/10121/21, яке набрало законної сили 04 квітня 2023 року, з ОСОБА_1 стягнуто на користь ОСОБА_2 в порядку поділу спільного майна подружжя грошову компенсацію в сумі 172 882,02 грн за 1/2 частку вартості автомобіля КІА К5, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , (VIN) НОМЕР_3 , зареєстрованого 02 квітня 2021 року за ОСОБА_7 , а також судові витрати в загальному розмірі 8178,82 грн (а.с. 21-23). 01 жовтня 2022 року ОСОБА_1 та ОСОБА_4 уклали шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб Серії НОМЕР_4 , виданим Центральним відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), про що складено відповідний актовий запис №910 (а.с. 9). Від подружнього життя ОСОБА_1 та ОСОБА_4 мають малолітню дитину - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження Серії НОМЕР_5 , виданим Чечелівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про що складено відповідний актовий запис № 249 (а.с. 12). Судовим наказом Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська у справі №204/14916/23 від 09 листопада 2023 року стягнуто з ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/4 частини зі всіх видів заробітку щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, на користь матері ОСОБА_4 , починаючи стягнення з 06 листопада 2023 року до досягнення дитиною повноліття (а.с. 27). Рішення Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 09 лютого 2024 року у справі №204/15798/23, стягнуто з ОСОБА_1 аліменти на утримання його дружини ОСОБА_4 до досягнення їхньої малолітньої дитини: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , трирічного віку, в розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи стягнення з 29 листопада 2023 року і до досягнення дитиною трирічного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 включно (а.с. 31-33). З відповіді Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) №29558 від 10 лютого 2025 року судом встановлено, що заборгованість ОСОБА_1 за виконавчим провадженням №71539976 з примусового виконання виконавчого листа №205/10121/21, який видано 06 квітня 2023 року Ленінським районним судом м. Дніпропетровська, станом на 10 лютого 2025 року становить 146 686,53 грн (залишок не стягнутого боргу); 14 778,76 грн (залишок не стягнутого виконавчого збору) (а.с. 83-85). За розрахунком у виконавчому провадженні №73677627 з примусового виконання судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини зі всіх видів заробітку щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, на користь матері ОСОБА_4 , починаючи стягнення з 06 листопада 2023 року до досягнення дитиною повноліття, станом на 31 серпня 2024 року заборгованість зі сплати аліментів відсутня (а.с. 30). З розрахунку за виконавчим провадженням №75207227 з примусового виконання виконавчого листа №204/15798/23 від 29 квітня 2024 року про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання його дружини ОСОБА_4 до досягнення їхньої малолітньої дитини: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , трирічного віку, в розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи стягнення з 29 листопада 2023 року і до досягнення дитиною трирічного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 включно, наявна заборгованість станом на 31 серпня 2024 року в розмірі 51 576,18 грн (а. с. 34). Також судом першої інстанції встановлено з довідки про доходи №1 від 18 липня 2024 року, виданої КПНЗ «МСДЮСШОР» ДМР, що ОСОБА_1 нарахована заробітна плата за період з грудня 2023 року по червень 2024 року в загальному розмірі 207 027,20 грн (грудень 2023 року 32 803,83 грн (утримано податків 6 724,79 грн); січень 2024 року - 30 350,87 грн (утримано податків 5 918,42 грн); лютий 2024 року - 27 526,41 грн (утримано податків 5 367,65 грн); березень 2024 року 30 220,02 грн (утримано податків 5 892,90 грн); квітнень 2024 року 28 874,90 грн (утримано податків 5 630,61 грн); травень 2024 року 28 742,54 грн (утримано податків 5 604,80 грн); червень 2024 року 28 508,63 грн (утримано податків 5 559,18 грн) (а.с.35). З вищевказаної довідки про доходи судом також встановлено утримання з ОСОБА_1 за період з грудня 2023 року по червень 2024 року згідно з ВП №68724513 щомісячно суми в розмірі 5000 грн (аліменти на ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ); згідно з ВП №73677627 (січень 2024 року 6 548,35 грн; лютий 2024 року 5 706,31 грн; березень 2024 року 6 509,35 грн; квітнень 2024 року 6 108,33 грн; травень 2024 року 5 712,58 грн; червень 2024 року 5 666,09 грн (аліменти на ОСОБА_3 , 23 травня 2023 року)); згідно з ВП №71539976 (грудень 2023 року 5 215,81 грн ; січень 2024 року 516,12 грн; лютий 2024 року - 235,44 грн ; березень 2024 року - 503,11 грн; квітнень 2024 року - 369,44 грн ; травень 2024 року - 712,58 грн; червень 2024 року - 222,03 грн. (стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 в порядку поділу спільного майна подружжя грошової компенсації)); згідно з ВП №75207227 (червень 2024 року = 444,06 грн (стягнення аліментів на утримання дружини ОСОБА_4 )). З довідки про доходи №3 від 03 лютого 2025 року, виданої КПНЗ «МСДЮСШОР» ДМР судом встановлено, що ОСОБА_1 нарахована заробітна плата за період з липня 2024 року по січень 2025 року в загальному розмірі 212 160,16 грн (липень 2024 року 27 526,40 грн (утримано податків 5 642,91 грн); серпень 2024 року 27 690,41 грн (утримано податків 5 676,53 грн); вересень 2024 року 30 905,46 грн (утримано податків 6 335,61 грн); жовтень 2024 року 39 146,34 грн (утримано податків 8 025 грн); листопад 2024 року 27 826,07 грн (утримано податків 5 704,34 грн); грудень 2024 року 30 942,20 грн (утримано податків 7 426,13 грн); січень 2025 року 28 123,28 грн (утримано податків 6 749,58 грн) (а.с. 86). З вищевказаної довідки про доходи вбачається, що утримання з ОСОБА_1 за вказаний період згідно з ВП №68724513 щомісячно суми в розмірі 5 000 грн (аліменти на ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ); згідно з ВП №73677627 (липень 2024 року 5 470,87 грн; серпень 2024 року 5 503,47 грн; вересень 2024 року 6 142,64 грн; жовтень 2024 року 7 780,33 грн; листопад 2024 року 5 530,43 грн; грудень 2024 року 5 879,01 грн ; січень 2025 року 5 343,43 грн (аліменти на ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 )); згідно з ВП №71539976 (липень 2024 року - 156,96 грн; серпень 2024 року - 167,82 грн; вересень 2024 року - 380,82 грн; жовтень 2024 року - 926,78 грн; листопад 2024 року - 176,81 грн; грудень 2024 року - 293,01 грн; січень 2025 року - 114,47 грн (стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 в порядку поділу спільного майна подружжя грошової компенсації)); згідно з ВП №75207227 (липень 2024 року - 313,92 грн; серпень 2024 року - 335,65 грн; вересень 2024 року - 761,65 грн; жовтень 2024 року 1 853,56 грн; листопад 2024 року - 353,63 грн; грудень 2024 року - 586,02 грн; січень 2025 року - 228,95 грн (стягнення аліментів на утримання дружини ОСОБА_4 )). Крім того, з розрахунків заборгованості за виконавчими провадженнями: - №73677627 з примусового виконання судового наказу №73677627 від 29 квітня 2023 року, виданого Красногвардійським районним судом м.Дніпропетровська, про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі частини зі всіх видів заробітку щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, на користь матері ОСОБА_4 ,починаючи стягнення з 06 листопада 2023 року до досягнення дитиною повноліття, станом на 31 січня 2025 року відсутня заборгованість зі сплати аліментів; - №75207227 з примусового виконання виконавчого листа №204/15798/23 від 29 квітня 2024 року, виданого Красногвардійським районним судом м.Дніпропетровська, про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання його дружини ОСОБА_4 до досягнення їхньої малолітньої дитини: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , трирічного віку, в розмірі частини з усіх видів його заробітку(доходу) щомісячно, починаючи стягнення з 29 листопада 2023 року і до досягнення дитиною трирічного віку, тобто, до ІНФОРМАЦІЯ_2 включно, станом на 31 січня 2025 року заборгованість становить 78 468,03 грн (а.с. 87-88). З довідки про дохід №13 від 07 липня 2021 року, виданої КПНЗ «МСДЮСШОР» ДМР, судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 нарахована заробітна плата за період з січня 2021 року по червень 2021 року в загальному розмірі 126 931,34 грн (січень 2021 року 18 418,31 грн; лютий 2021 року 22 001,44 грн; березень 2021 року - 22 001,44 грн; квітень 2021 року - 22 001,44 грн; травень 2021 року 20 430,09 грн; червень 2021 року 22 078,62 грн) (а.с. 63). З розрахунку заборгованості зі сплати аліментів за виконавчим провадженням №68724513 з виконання виконавчого листа №205/3597/21 від 11 січня 2022 року (аліменти на дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ), встановлено, що борг ОСОБА_1 станом на 01 лютого 2025 року становить 85 грн (а.с. 82). З`ясовуючи характер спірних правовідносин, суд першої інстанції зазначив, що, обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 зазначив про наявність у нього другої дитини, на яку також стягуються аліменти за судовим рішенням та також стягуються аліменти на утримання другої його дружини до досягнення другою дитиною позивача трирічного віку, враховуючи ще і стягнення з нього на користь відповідача грошового зобов`язання після поділу спільного майна подружжя, та, на його думку, загальний розмір аліментів та інших платежів в сукупності перевищує 50% його заробітку (доходу), що є підставою для зменшення розміру аліментів, які стягуються за рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 11 січня 2022 року, керуючись ст. 192 СК України. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , суд першої інстанції, установивши, що змінився сімейний стан особи, а саме народження від іншого шлюбу сина, на утримання якого останній сплачує аліменти відповідно до судового рішення, а також і на утримання другої дружини до досягнення дитиною трирічного віку, дійшов висновку про те, що вказана обставина не є самостійною підставою для зменшення розміру стягуваних із нього аліментів, врахувавши, що дохід позивача за 2023 та 2024 роки збільшився в порівнянні з 2021 та 2022 роком та загальний сукупний розмір стягуваних аліментів не перевищує 50% усього доходу позивача, застосовуючи положення ст. 181-184, 192 Сімейного кодексу України. Колегія суддів повністю погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає їх обгрунтованими з огляду на наступне. Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Стаття 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції про права дитини держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини. Відповідно до статей 150, 180 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття. Згідно з положеннями статті 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Частина третя статті 181 СК України визначає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі. Частиною першою статті 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом. Аналіз цієї норми права дає підстави для висновку, що підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану як самостійна підстава для зменшення або збільшення розміру аліментів. При цьому такі положення закону не виключають одночасне настання обох підстав для зміни розміру аліментів: і зміни сімейного, і зміни матеріального стану. Однак, зміна сімейного стану є самостійною, не залежною від зміни матеріального стану підставою для зміни розміру аліментів. Подібний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду:від 14 грудня 2022 року у справі № 727/1599/22 (провадження № 61-7814св22), від 10 жовтня 2023 року у справі № № 682/2454/22 (провадження № 61-10748св23). Колегія суддів наголошує, що в даній справі позивачем не надавалось доказів зміни його матеріального становища у бік погіршення, однак, надавши докази наявності у позивача ще одної дитини, на утримання якої також судовим рішенням присуджено стягнення аліментів у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу), як і на утримання другої дружини до досягнення дитиною трирічного віку, суд першої інстанції вірно вважав встановленим, що без доведення погіршення матеріального стану сам по собі факт наявності другої дитини та другої дружини не є підставою для зменшення розміру аліментів. Також суд першої інстанції правомірно вважав, що батько дітей не має компенсувати зменшення розміру аліментів за рахунок збільшення утримання однією дитини порівняно з іншою. Колегія суддів повністю не погоджується із доводами апеляційної скарги та зазначає, що за усіма судовими рішеннями присуджено до стягнення з позивача загального розміру аліментів 50% його (заробітку) доходу, що підтверджується наданими письмовими доказами у справі, як це вірно встановлено судом першої інстанції та не спростовано іншими ніж досліджені судом першої інстанції доказами скаржника. Разом з цим колегія суддів наголошує, що суд першої інстанції правомірно врахував, що діти ОСОБА_1 мають рівні права на забезпечення їх утримання за рахунок батька, що і встановлено судом першої інстанції з рішень судів, якими присуджено на кожну дитину стягнення аліментів із ОСОБА_1 як у розмірі по 1/4 частині заробітку (доходу), так і 5000 грн щомісячно, враховуючи, що дохід позивача мав зріст за 2023 та 2024 роки. Колегія суддів наголошує, що за усталеною судовою практикою Верховного Суду діти від попереднього шлюбу не повинні бути звужені у правах через народження у платника аліментів іншої дитини, батьки мають компенсувати зменшення розміру аліментів за рахунок збільшення утримання однієї дитини порівняно з іншою. Так, повністю не погоджуючись з доводами апеляційної скарги, колегія суддів відзначає, що в даній справі відсутнє збільшення утримання однієї дитини позивача порівняно з іншою, як і відсутні будь-які докази того, що матеріальне становище позивача погіршилось внаслідок стягнення аліментів на утримання ним другої дитини та дружини, адже позивач не надавав як суду першої інстанції, так і при розгляді апеляційної скарги відомостей про значне погіршення його доходів та неможливість сплачувати суми на утримання, які з нього у сукупності стягуються, щоб свідчило про наявність підстав для застосування ст. 192 Сімейного кодексу України. Колегія суддів наголошує, що, хоча безпосередньо позивач і надав відомості про зміну його сімейного стану - народження дитини від іншого шлюбу, сплата аліментів на утримання другої дитини та утримання дружини, однак, не надавав доказів значного погіршення свого майнового стану у зв`язку із народження другої дитини та утриманням за судовим рішення другої дружини до досягнення дитиною трирічного віку, а тому суд першої інстанції правомірно виснував, що такі фактичні обставини не є безумовною підставою для зменшення розміру аліментів, чого скаржник не спростував належними і допустимим доказами при розгляді його апеляційної скарги. Отже, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі з`ясував обставини справи, перевірив доводи сторін, дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані та підтверджуються письмовими доказами. Доводи, викладені в апеляційній скарзі колегія суддів не приймає до уваги, оскільки такі доводи є безпідставними, не спростовують обґрунтованих висновків суду щодо наявності підстав для відмови у задоволенні позову та зводяться до викладення обставин справи із наданням особистих коментарів, особистим тлумаченням норм матеріального права, що має за мету задоволення апеляційної скарги, а не спростування висновків суду першої інстанції. Разом з тим, належить наголосити, що належить врахувати усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення у справі Руїз Торія проти Іспанії). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною, більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх. Скаржник не скористався наданими йому правами, не обґрунтував свої доводи апеляційної скарги, не надав суду доказів на їх підтвердження, а згідно із ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачений цим Кодексом випадках. Згідно з ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Доводи, приведені в апеляційній скарзі, зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду першої інстанції, яким у досить повному обсязі з`ясовані права та обов`язки сторін, обставини справи, доводи сторін перевірені і їм дана належна оцінка. Порушень норм матеріального та процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування чи зміни рішення не встановлено, тому апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду відповідає вимогам ст. 263, 264 ЦПК України, і його слід залишити без змін. Розглядаючи вимоги скарги щодо оскарження позивачем додаткового рішення у справі про стягнення з нього на користь відповідача витрат на правову допомогу у розмірі 19000 грн, колегія суддів доходить висновку, що скаржник не надав належних доказів як пропуску стороною відповідача строку подання такої заяви, передбаченого положеннями ст. 141 ЦПК України, так і не спростував наданого стороною відповідача документального підтвердження фактичних витрат на отримання правової допомоги адвокатом при розгляді справи по суті спору судом першої інстанції. Крім того не просив зменшити розмір таких витрат, з наведенням відповідних мотивів неможливості сплати саме в такому розмірі витрат відповідача, з чого колегія суддів доходить висновку про відсутність підстав для скасування додаткового рішення від 10 липня 2025 року та відмови у задоволенні заяви відповідача про стягнення з позивача витрат на правову допомогу у розмірі 19000 грн, що відповідає пропорційності та розумності виконаних адвокатом робіт, як це вірно встановлено судом першої інстанції. Керуючись ст. ст. 259, 367, 374, 375 ЦПК України, колегія суддів, УХВАЛИЛА: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Ангелов Юрій Віталійович залишити без задоволення. Рішення Новокодацького районного суду м.Дніпра від 19 травня 2025 року та додаткове рішення Новокодацького районного суду м.Дніпра від 10 липня 2025 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Вступна та резолютивна частини постанови проголошені 05 листопада 2025 року. Повний текст постанови складено 06 листопада 2025 року. Головуючий: В.С. Городнича Судді: М.Ю. Петешенкова Т.П. Красвітна