Постанова 4857 № 300/420/25

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05 листопада 2025 рокуЛьвівСправа № 300/420/25 пров. № А/857/26518/25 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий-суддя Довга О.І., суддя Запотічний І.І., суддя Шинкар Т.І. секретар судового засідання Слободян І.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04 червня 2025 року (головуючий суддя Боршовський Т.І., м. Івано-Франківськ) у справі №300/420/25 за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 04.07.2024 № 015962/2406, - В С Т А Н О В И В: 21.01.2025 позивач ( ОСОБА_1 ) звернувся в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області (віжповідач), в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління в Івано-Франківській області № 015962/2406 від 04.07.2024. Позов обгрунтовує тим, що 12.12.2022 між позивачем (покупець) та фірмою «Re-tech PV», Австрійська республіка (продавець), укладено договір № РІ20221212-02 (договір), на виконання якого позивач купує техніку, супутнє обладнання та комплектуючі (товар) на загальну суму 68310 евро. Покупцем здійснено оплату за товар на умовах передоплати (п. 3.1 договору), однак продавцем не поставлено товару на суму 21780 евро. Щодо продавця в Австрії розпочато процедуру банкрутства. Позивач в межах цієї процедури звернулася до суду Австрії з вимогою на суму 21780 евро, і такий позов прийнятий судом. Згідно частини сьомої статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» звернення до іноземного суду призупиняє граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів та можливість стягнення з позивача пені за порушення граничних строків розрахунків за валютними операціями на період розгляду справи в іноземному суді. Тобто до моменту ухвалення іноземним судом рішення за вимогами позивача до продавця така пеня не нараховується та її стягнення зупиняється. Вказане також узгоджується з приписами статті 112 Податкового кодексу України (ПК України) щодо наявності вини особи в податковому правопорушенні як умови притягнення її до відповідальності. Усі сумніви щодо наявності обставин, за яких особа може бути притягнена до відповідальності за порушення податкового та іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючий орган, трактується на користь такої особи (пункти 112.1, 112.2, 112.7 статті 112 ПК). Однак, при проведенні перевірки відповідач не зважив на такі обставини та безпідставно нарахував позивачу пеню в розмірі 289358,54 грн. Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04 червня 2025 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Івано-Франківській області від 04.07.2024 № 015962/2406. Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, покликаючись на порушенням норм матеріального права зазначив, що податкове повідомлення-рішення 04.07.2024 № 015962/2406 про застосування пені за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності прийнято на підставі зафіксованих в акті перевірки № 10578/09-19-24-67/3440106688 від 31.05.2024 порушень вимог статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» при здійсненні розрахунків з нерезидентом - фірми «Re-tech PV», Австрійська республіка, по імпортному контракту № РІ20221212-02 від 12.12.2022. Перевіркою встановлено, що фірма «Re-tech PV», Австрійська республіка, на виконання умов вказаного договору не поставила товар на суму 21780 евро. Кошти у вказаній сумі позивач перерахував з рахунку № НОМЕР_1 , відкритого в Івано-Франківській філії АТ «Ощадбанку», 19.07.2023 продавцю - фірмі «Re-tech PV», Австрійська республіка. Відповідно до додаткової угоди № 9 від 01.03.2023 до договору № РІ20221212-02 від 12.12.2022, змінено пункт 10.3 продовжено строк дії договору до 31.12.2023. Дата першого дня перевищення граничного строку розрахунків 15.01.2024, кількість днів протермінування

107. За цих обставин, апелянт вважає, що відповідно до статті Закону України «Про валюту і валютні операції» правомірно нарахував позивачу пеню за порушення граничних строків розрахунків за операціями з імпорту товарів. Також апелянт звертає увагу, що позивач не надала під час перевірки доказів звернення до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості з фірми «Re-tech PV», Австрійська республіка, в сумі 21780 евро. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову. 04.08.2025 позивачем до суду подано відзив на апеляційну скаргу. Доводи відзиву аналогічні доводам адміністративного позову. Крім того, зазначає, що позивачка доводила до відома контролюючого органу під час проведення перевірки обставини звернення до іноземного суду з вимогою до фірми «Re-tech PV», на суму 21780 евро, з посиланням на те, що процедура здійснення судового провадження у судах Австрійської республіки відрізняється від такого провадження в судах України, і після отримання підтвердження визнання вимоги до фірми «Re-tech PV» в процедурі банкрутства в суді міста Грац, Австрійська республіка, такі докази будуть надані. Звертає увагу на той факт, що у зв`язку з наявністю перешкод у вигляді ускладнених бюрократичних процедур австрійського суду щодо надання документів по справі про неплатоспроможність фірми RE-TECH PV GmbH, стороною якої є ФОП ОСОБА_1 , надати деякі документи на підтвердження тверджень позивача стало можливо тільки в кінці січня 2025 року, а тому надати такі документи контролюючому органу під час проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача за період з 01.12.2023 по 30.04.2024 було неможливо. Таким чином, будь-які докази, що підтверджують наявність вини Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - відсутні, що свідчить про те, що контролюючим органом не підтверджено за допомогою належних та допустимих доказів наявності в діях позивача складу правопорушення, за яке може бути притягнуто до відповідальності платника податків. Просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги. З урахуванням приписів ч.4 ст. 229, ч.2 ст. 313 КАС України, розгляд справи здійснювався за відсутності сторін, які були належним чином повідомленні про дату, час та місце розгляду справи, в зв`язку з чим колегія суддів вважає за можливе фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювати. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на наступні підстави. Судом встановлені наступні обставини. Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) (надалі «позивач») зареєстрована у встановленому законодавством порядку в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за номером запису 21060000000005434 від 10.04.2019, що підтверджується витягом з ЄДРЮОФОПГФ від 07.01.2025. Юридична адреса позивача: 77111, Івано-Франківська область, м. Бурштин, вул. Лісна, буд. 7, що підтверджується цим же витягом з ЄДРЮОФОПГФ. Позивач перебуває на податковому обліку в ГУ ДПС в Івано-Франківській області, є платником єдиного податку відповідно до заяви про застосування спрощеної системи оподаткування № 4025/10 від 12.04.2019 року. Основний вид діяльності позивача - інші види роздрібної торгівлі поза магазинами (код згідно з КВЕД 47.99). Крім цього, позивач здійснює господарську діяльність за наступними зареєстрованими видами господарської діяльності, а саме: роздрібна торгівля, що здійснюється фірмами поштового замовлення або через мережу Інтернет (код КВЕД 47.91), міжнародна діяльність (код КВЕД 84.21), інша діяльність у сфері охорони здоров`я (код КВЕД 86.90), виготовлення виробів із бетону для будівництва (код КВЕД 23.61), будівництво споруд електропостачання та телекомунікацій (код КВЕД 42.22), електромонтажні роботи (код КВЕД 43.21), що вбачається також із витягу з ЄДРЮОФОПГФ. ФОП ОСОБА_1 укладено Договір №РІ20221212-02 від 12.12.2022 з фірмою «Retech PV GmbH», Address: Karl-Huber-Gasse 15 8041 Graz, Austria, Австрійська республіка. Відповідно до п.1.1. Договору Продавець продає, а Покупець купує техніку, супутнє обладнання та комплектуючі (в подальшому «продукція») в кількості, за цінами і на умовах, викладених в інвойсах, які є невід`ємною частиною цього Контракту. Згідно з п.1.2. Договору Загальна сума Контракту становить сума валюта 68310,00 євро. Пунктом 3.1. Договору встановлено, що оплата продукції здійснюється наступним чином: 100% передоплати надходить Продавцю протягом 90 днів з дня підписання Договору. Оплата здійснюється шляхом перерахування коштів на р/р Продавця. На виконання умов п. 3.1. Договору та на підставі виставленого Продавцем інвойсу №РІ20221212-02 від 12.12.2022 року, позивачем було здійснено наступні перерахування коштів на рахунок Продавця: платіжною інструкцією в іноземній валюті або банківських металах № 13 від 06.03.2023 р. на суму 22770,00 євро; платіжною інструкцією в іноземній валюті або банківських металах № 14 від 23.06.2023 р. на суму 19700,00 євро; платіжною інструкцією в іноземній валюті або банківських металах № 15 від 30.06.2023 р. на суму 2080,00 євро; платіжною інструкцією в іноземній валюті або банківських металах № 16 від 19.07.2023 р. на суму 21780,00 євро. Додатковою угодою № 9 від 01.03.2023 до Договору поставки № РІ20221212-02 від 12.12.2022 термін дії Договору було продовжено до 31.12.2023. Згідно Договору № РІ20221212-02 від 12.12.2022 на поставку продукції ФОП ОСОБА_1 з рахунку № НОМЕР_3 , відкритого у Івано-Франківській філії AT «Ощадбанк» на рахунок фірми «Retech PV GmbH» (Австрійська республіка) перераховано грошові кошти 19 липня 2023 року в сумі 21780,00 Євро. ФОП ОСОБА_1 від нерезидента «Retech PV GmbH» (Австрія), на виконання умов Контракту №Р120221.212-02 від 12.12.2022 не отримано товар на суму 21180,00 евро. Вказана обставина не є спірною між сторонами. По імпортному контракту №РІ20221212-02 від 12.12.2022 з фірмою «Retech PV GmbH» станом на 01.12.2023 обліковується непротермінована дебіторська заборгованість в сумі 21780,00 Євро (дата першого дня перевищення граничного строку розрахунків 15.01.2024). На підставі направлення від 20.05.2024 № 2773 та на підставі наказу Головного управління ДПС в Івано-Франківській області від 17.05.2024 №1509-п, проведена позапланова виїзна документальна перевірка фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_2 , з питань дотримання вимог валютного законодавства України при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності за період з 01.12.2023 по 30.04.2024, за наслідками якої складено акт перевірки №10578/09-19-24-06/ НОМЕР_2 від 31.05.2024. За висновками акту встановлено недотримання позивачем законодавчо встановлених строків розрахунків по імпортному контракту, а саме: при здійсненні розрахунків за зовнішньоекономічними операціями фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 від нерезидента «RETECH PV GmbH» (Австрійська республіка), на виконання умов Контракту №Р120221212-02 від 12.12.2022 товар (продукцію) на суму 21780,00 евро станом на 30.04.2024 не отримано (дата першого дня перевищення граничного строку розрахунків - 15.01.2024, кількість днів протермінування - 107). Головним управлінням Державної податкової служби в Івано-Франківській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 04.07.2024 року № 015962/2406 (далі - ППР), яким на підставі акта перевірки № 10578/09 19-24-06/3440106688 від 31.05.2024 встановлено порушення статті 13 Закону України від 21.06.2018, № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції». Застосовано до позивача штрафну санкцію у вигляді пені за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності у сумі 289358,54 грн. (двісті вісімдесят дев`ять тисяч триста п`ятдесят вісім гривень 54 коп.). Вважаючи протиправним податкове повідомлення-рішення від 04.07.2024 року №015962/2406, позивач звернувся в суд першої інстанції з позовом. Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів ті обставини, на яких ґрунтуються його заперечення. Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком з огляду на наступне. Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковий кодекс України (ПК України), який визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Підпунктом 19-1.1.4 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України визначено, що на контролюючі органи покладено функцію зі здійснення контролю за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті, за додержанням порядку приймання готівки для виконання платіжних операцій (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб`єктами господарювання установлених законодавством обов`язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), проведення розрахункових операцій, а також за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, наявністю торгових патентів. Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ та відповідальність за порушення ними валютного законодавства визначено та встановлено Законом України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 року № 2473-VІІІ (Закон № 2473-VІІІ). Відповідно до частини першої статті 4 Закону № 2473-VІІІ валютні операції здійснюються без обмежень відповідно до законодавства України, крім випадків, встановлених законами України, що регулюють відносини у сферах забезпечення національної безпеки, запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму чи фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, виконання взятих Україною зобов`язань за міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також випадків запровадження Національним банком України відповідно до цього Закону заходів захисту. Відповідно до частини четвертої статті 5 Закону № 2473-VІІІ порядок проведення розрахунків за валютними операціями визначається Національним банком України. Валютний нагляд регламентований статтею 11 Закону № 2473-VІІІ:

1. Валютний нагляд в Україні здійснюється органами валютного нагляду та агентами валютного нагляду;

2. Валютний нагляд здійснюється органами валютного нагляду та агентами валютного нагляду з метою встановлення відповідності здійснюваних валютних операцій валютному законодавству з урахуванням ризик-орієнтованого підходу;

3. Валютний нагляд відповідно до частини другої цієї статті здійснюється органами валютного нагляду та агентами валютного нагляду без втручання у відповідні валютні операції та діяльність суб`єктів таких операцій, крім випадків запобігання агентами валютного нагляду проведенню валютних операцій, що не відповідають вимогам валютного законодавства;

4. Органами валютного нагляду відповідно до цього Закону є Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Органи валютного нагляду в межах своєї компетенції здійснюють нагляд за дотриманням резидентами та нерезидентами валютного законодавства;

5. Національний банк України у визначеному ним порядку здійснює валютний нагляд за уповноваженими установами;

6. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентами (крім уповноважених установ) та нерезидентами вимог валютного законодавства;

7. Уповноважені установи є агентами валютного нагляду, підзвітними Національному банку України. Уповноважені установи під час проведення ними валютних операцій, крім валютних операцій, пов`язаних з експортом та імпортом товару на суму, що є меншою за розмір, передбачений статтею 20 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», здійснюють безпосередній нагляд за виконанням вимог валютного законодавства резидентами (крім інших уповноважених установ) та нерезидентами, що здійснюють валютні операції через ці уповноважені установи. Уповноважені установи на безоплатній основі обмінюються інформацією про належність рахунків клієнтів або користувачів, відкритих у цих установах, до банківських рахунків, платіжних рахунків, власниками яких є нерезиденти, з метою здійснення валютного нагляду за валютними операціями, що здійснюються через ці уповноважені установи. Національний банк України встановлює порядок ведення та використання уповноваженими установами записів реєстру рахунків інформаційної системи, що забезпечує збирання, накопичення, зберігання, доступ та використання уповноваженими установами інформації про належність рахунків до банківських рахунків, платіжних рахунків, власниками яких є нерезиденти. Порядок здійснення валютного нагляду агентами валютного нагляду встановлюється Національним банком України;

8. Агенти валютного нагляду мають право вимагати у суб`єктів валютних операцій документи, пов`язані із здійсненням валютних операцій, а суб`єкти валютних операцій зобов`язані надавати такі документи на вимогу агентів валютного нагляду у визначений ними строк;

9. Органи валютного нагляду мають право проводити перевірки з питань дотримання вимог валютного законодавства визначеними частинами п`ятою і шостою цієї статті суб`єктами здійснення таких операцій. Під час проведення перевірок з питань дотримання вимог валютного законодавства органи валютного нагляду мають право вимагати від агентів валютного нагляду та інших осіб, які є об`єктом таких перевірок, надання доступу до систем автоматизації валютних операцій, підтвердних документів та іншої інформації про валютні операції, а також пояснень щодо проведених валютних операцій, а агенти валютного нагляду та інші особи, які є об`єктом таких перевірок, зобов`язані безоплатно надавати відповідний доступ, пояснення, документи та іншу інформацію. Інформація про банки та (або) клієнтів банків, що збирається під час здійснення валютного нагляду за банками, становить банківську таємницю. Інформація про небанківські фінансові установи та операторів поштового зв`язку, а також їхніх клієнтів, що збирається під час здійснення валютного нагляду за небанківськими фінансовими установами та операторами поштового зв`язку, які отримали ліцензію Національного банку України на здійснення валютних операцій, є інформацією з обмеженим доступом;

10. У разі виявлення порушень валютного законодавства органи валютного нагляду мають право вимагати від агентів валютного нагляду та інших осіб, які є об`єктом таких перевірок і допустили такі порушення, дотримання вимог валютного законодавства та застосовувати заходи впливу, передбачені законом;

11. У разі виявлення агентом валютного нагляду порушення суб`єктом валютної операції валютного законодавства агент валютного нагляду запобігає проведенню такої валютної операції та інформує про таку валютну операцію орган валютного нагляду у порядку, встановленому Національним банком України;

12. Органи валютного нагляду обмінюються інформацією щодо виявлених порушень валютного законодавства, отриманою ними під час здійснення валютного нагляду, з метою реалізації повноважень у сфері валютного регулювання та нагляду. Згідно з пунктом 2 частини першої статті 12 Закону № 2473-VІІІ Національний банк України за наявності ознак нестійкого фінансового стану банківської системи, погіршення стану платіжного балансу України, виникнення обставин, що загрожують стабільності банківської та (або) фінансової системи держави, має право запровадити такі заходи захисту: встановлення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів. Особливості встановлення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів визначені статтею 13 Закону № 2473-VІІІ:

1. Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів. Національний банк України має право встановлювати винятки та (або) особливості запровадження цього заходу захисту для окремих товарів та (або) галузей економіки за поданням Кабінету Міністрів України. Граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів не застосовуються щодо розрахунків, пов`язаних з договорами про участь у розподілі пропускної спроможності, а також щодо грошового забезпечення (кредитних лімітів) з метою участі в аукціонах з розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів. Національний банк України має право встановлювати мінімальні граничні суми операцій з експорту та імпорту товарів, на які поширюються встановлені відповідно до цього Закону граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів;

2. У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання;

3. У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати);

4. За окремими операціями з експорту та імпорту товарів граничні строки розрахунків, встановлені Національним банком України, можуть бути подовжені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, шляхом видачі висновку. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, приймає рішення про видачу чи відмову у видачі зазначеного висновку протягом десяти робочих днів з дня отримання відповідної заяви. Інформація про виданий висновок оприлюднюється на офіційному веб-сайті цього органу не пізніше наступного робочого дня після видачі висновку. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, протягом п`яти робочих днів з дня видачі висновку, зазначеного в абзаці першому цієї частини, інформує Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, про видачу такого висновку. Порядок видачі висновку, у тому числі перелік документів, які подаються для видачі висновку, підстави для відмови у видачі висновку або залишення документів без розгляду, включаючи перелік товарів, за якими документи для видачі висновку підлягають залишенню без розгляду, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Видача висновку здійснюється безоплатно;

5. Порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару);

6. У разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п`ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин. Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту);

7. У разі прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого зовнішньоекономічним договором (контрактом), або прийняття до провадження уповноваженим органом відповідної країни документа про стягнення такої заборгованості з боржника-нерезидента на користь резидента в позасудовому (досудовому) примусовому порядку строк, встановлений відповідно до цієї статті, зупиняється з дня прийняття до розгляду такої заяви (прийняття до провадження відповідного документа) і пеня за порушення строку в цей період не нараховується. У разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про відмову в позові повністю чи частково в частині майнових вимог або про відмову у відкритті провадження у справі чи про залишення позову без розгляду, а також у разі визнання документа про стягнення заборгованості з боржника-нерезидента таким, що не підлягає виконанню, недійсним, незаконним тощо та (або) закриття (припинення) провадження без зарахування грошових коштів на рахунки резидентів у банках України за таким документом строк, встановлений відповідно до цієї статті, поновлюється і пеня за його порушення нараховується за кожний день прострочення, включаючи період, на який цей строк було зупинено. У разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про задоволення позову сплаті підлягає лише пеня, нарахована до дня прийняття позовної заяви до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем;

8. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за результатами перевірки стягує у встановленому законом порядку з резидентів пеню, передбачену частиною п`ятою цієї статті. Відповідно до пункту 21 розділу II Постанови Національного банку України від 02.01.2019 № 5 «Про затвердження Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті» граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів. Водночас, 24.02.2022 Національний банк України прийняв постанову № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану», згідно пункту 21 якої визначено, що протягом дії воєнного стану інші нормативно-правові акти Національного банку України діють у частині, що не суперечать цій постанові. Пунктом 14-2 постанови Національного банку України від 24.02.2022 № 18 встановлено, що граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 року. Згідно з пунктом 14-3 постанови Національного банку України від 24.02.2022 № 18 граничні строки розрахунків, зазначені в пункті 14-2 цієї постанови: 1) не поширюються на операцію з експорту, імпорту товарів (уключаючи незавершені розрахунки за операцією), сума якої (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком України на дату здійснення операції) є меншою, ніж розмір, передбачений статтею 20 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (незначна сума), крім дроблення операцій з експорту товарів або дроблення валютних операцій; 2) застосовуються з урахуванням установлених Національним банком України за поданням Кабінету Міністрів України відповідно до абзацу другого частини першої статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» винятків та (або) особливостей для окремих товарів та (або) галузей економіки. Відповідно до пункту 14-4 постанови Національного банку України від 24.02.2022 № 18 розрахунки за операціями резидентів з експорту та імпорту товарів здійснюються не пізніше строку, визначеного в пункті 14-2 цієї постанови, з урахуванням вимог пункту 14-3 цієї постанови в повному обсязі, з урахуванням вимог пункту 14-3 цієї постанови стосовно операцій з експорту, імпорту товарів у незначній сумі (уключаючи незавершені розрахунки за операцією). Грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в банку в Україні. Порядок здійснення банком валютного нагляду за дотриманням його клієнтами-резидентами (крім банків) установлених Національним банком України граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів та порядок інформування банком Національного банку про дотримання клієнтами-резидентами (крім банків) та банком граничних строків розрахунків встановлює Інструкція про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затверджена постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 № 7 (Інструкція № 7). Відповідно до пункту 2 Інструкції № 7 вимоги цієї Інструкції поширюються на операції з експорту та імпорту товарів, на які Національним банком встановлені граничні строки розрахунків, з урахуванням установлених Національним банком за поданням Кабінету Міністрів України винятків та (або) особливостей для окремих товарів, та (або) галузей економіки та мінімальних граничних сум операцій, на які поширюються встановлені Національним банком граничні строки розрахунків. Пунктом 3 Інструкції № 7 встановлено, що у цій Інструкції для цілей здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків нижченаведені терміни вживаються в такому значенні: 4) день виникнення порушення - перший день після закінчення встановленого Національним банком граничного строку розрахунків за операцією з експорту, імпорту товарів або строку, установленого відповідно до раніше виданих за цією операцією висновків. Згідно з пунктом 6 Інструкції № 7 банк згідно з цією Інструкцією здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентом граничних строків розрахунків за: 1) операцією резидента з експорту товарів, якщо на дату митного оформлення продукції або виконання резидентом робіт, надання послуг, експорту прав інтелектуальної власності, інших немайнових прав, призначених для продажу (оплатної передачі), розрахунки за такою операцією не завершені (кошти від продажу нерезиденту товару на поточний рахунок резидента не надійшли або надійшли не в повному обсязі) або в банку немає інформації про завершення розрахунків за такою операцією; 2) операцією резидента з імпорту товарів, якщо на дату оплати резидентом товару [а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива - на дату здійснення банком платежу на користь нерезидента (дату списання коштів з рахунку банку)] нерезидентом не була здійснена поставка за операцією з імпорту товару з оформленням типів МД, зазначених у підпункті 3 пункту 9 розділу III цієї Інструкції, та відображенням інформації про таке оформлення у реєстрі МД, або документів, зазначених у підпунктах 3, 4 пункту 9 розділу III цієї Інструкції, або в банку немає інформації про здійснення поставки за такою операцією; 3) імпортною операцією резидента, якщо на дату оплати резидентом продукції [а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива - на дату здійснення банком платежу на користь нерезидента (дату списання коштів з рахунку банку)] імпортна операція без увезення продукції на територію України не була завершена або в банку немає інформації про завершення імпортної операції без увезення продукції на територію України. Банк перевіряє операції, не зазначені в підпунктах 1 - 3 пункту 6 розділу II цієї Інструкції, під час настання події (переказу резидентом коштів на користь нерезидента, надходження від нерезидента коштів на користь резидента, отримання реєстру МД за відповідною операцією) і надалі банк не здійснює за ними валютний нагляд щодо дотримання резидентом граничного строку розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів згідно з вимогами цієї Інструкції. Відповідно до пункту 7 Інструкції № 7 банк розпочинає відлік установлених Національним банком граничних строків розрахунків з дати: 1) оформлення МД типу ЕК-10 «Експорт», ЕК-11 «Реекспорт» на продукцію, що експортується (якщо продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню), або підписання акта або іншого документа, що засвідчує поставку нерезиденту товару відповідно до умов експортного договору (якщо товар згідно із законодавством України не підлягає митному оформленню), - за операціями з експорту товарів; 2) здійснення платежу (списання коштів з рахунку клієнта), а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива - здійснення банком платежу на користь нерезидента (списання коштів з рахунку банку) - за операціями з імпорту товарів. Датою здійснення платежу на користь нерезидента - постачальника товару вважається дата здійснення банком платежу на користь нерезидента - постачальника товару, якщо оплата зобов`язань резидента за операцією з імпорту товару здійснюється за рахунок коштів, отриманих від банку на підставі кредитного договору без зарахування цих коштів на поточний рахунок такого резидента в банку. Відповідно до пункту 9 Інструкції № 7 банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків: 1) якщо сума незавершених розрахунків за операцією з експорту, імпорту товарів не перевищує незначної суми. У разі здійснення розрахунків за експорт, імпорт товарів в іноземній валюті сума незавершених розрахунків за операцією з експорту, імпорту товарів визначається за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком на дату останньої події за відповідною операцією (остання дата платежу/надходження грошових коштів, дата поставки товару, дата зарахування зустрічних однорідних вимог); 2) у разі експорту товару - після зарахування на поточний рахунок резидента в банку грошових коштів, що надійшли від нерезидента за товар (уключаючи кошти, переказані резидентом із власного рахунку, відкритого за кордоном, якщо розрахунки за експорт товару здійснювалися через рахунок резидента, відкритий за кордоном, та резидентом подано документи іноземного банку, які підтверджують зарахування коштів від нерезидента за товар), або від банку (резидента або нерезидента) за документарним акредитивом, відкритим на користь резидента за операцією з експорту товару, або в порядку, визначеному пунктом 16-2 розділу IV цієї Інструкції; 6) у разі заміни кредитора в зобов`язанні за операцією з експорту товарів - після зарахування на поточний рахунок резидента - нового кредитора в банку грошових коштів, що надійшли від нерезидента-боржника за поставлений резидентом - первісним кредитором товар, та за наявності документів про заміну кредитора в зобов`язанні за операцією з експорту товарів. Пунктом 10 Інструкції № 7 передбачено, що банк, крім підстав, передбачених у пункті 9 розділу III цієї Інструкції, має право завершити здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за наявності: 1) повідомлення інших банків/уповноважених осіб Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації/ліквідаторів банків/юридичних осіб, які утворилися внаслідок ліквідації банків за рішенням власників, про зарахування грошових коштів на поточний рахунок резидента, що відкритий у цьому банку/банку, що ліквідовується/банку, що ліквідований за рішенням власників, що надійшли від нерезидента за товар або як повернення коштів від нерезидента (у повідомленні зазначаються вся наявна в реквізитах платіжної інструкції інформація, номер і дата договору, сума платіжної операції - у тій частині, у якій відомості передаються банку). Оглядаючи матеріали справи, колегія суддів зазначає наступне. Податкове повідомлення-рішення № 008283/2407 від 09.08.2023 про застосування пені за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 699585,13 грн. прийнято ГУ ДПС в Івано-Франківській області на підставі висновків акту перевірки акта перевірки № 10578/09 19-24-06/3440106688 від 31.05.2024, яким встановлено порушення статті 13 Закону України від 21.06.2018, № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції», на підставі чого до позивача було застосовано штрафну санкцію у вигляді пені за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності у сумі 289358,54 грн. (двісті вісімдесят дев`ять тисяч триста п`ятдесят вісім гривень 54 коп.) З оглядну на зміст акту перевірки № 10578/09 19-24-06/3440106688 від 31.05.2024, контролюючий орган вважає, що позивачем недотримано законодавчо встановлених строків розрахунків по імпортному контракту, а саме: при здійсненні розрахунків за зовнішньоекономічними операціями фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 від нерезидента «RETECH PV GmbH» (Австрійська республіка), на виконання умов Контракту №Р120221212-02 від 12.12.2022 товар (продукцію) на суму 21780,00 евро станом на 30.04.2024 не отримано: дата першого дня перевищення граничного строку розрахунків - 15.01.2024, кількість днів протермінування

107. Водночас, позивач не заперечує того факту, що продавець фірма «RETECH PV GmbH» (Австрійська республіка) не виконав умов Контракту №Р120221212-02 від 12.12.2022, оскільки не поставив товар (продукцію) на суму 21780,00 евро. Однак представник позивача звертає увагу на те, що щодо фірми «RETECH PV GmbH» (Австрійська республіка) розпочато процедуру банкрутства і в межах цієї процедури ФОП ОСОБА_1 звернулася до суду Австрії з вимогою на суму 21780 евро, і такий позов прийнятий судом. Як наслідок, відповідно частини сьомої статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» звернення до іноземного суду призупиняє граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів та можливість стягнення з позивача пені за порушення граничних строків розрахунків за валютними операціями на період розгляду справи в іноземному суді. Тобто до моменту ухвалення іноземним судом рішення за вимогами позивача до продавця така пеня не нараховується та її стягнення зупиняється. Вказане також узгоджується з приписами статті 112 ПК України щодо наявності вини особи в податковому правопорушенні як умови притягнення її до відповідальності. В підтвердження наявності обставин щодо позивача, які передбачені частиною сьомої статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції», позивач у письмовому поясненні від 03.03.2025 вказав та долучив таке. 16.02.2024 року фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 надано повну довіреність «Кредитному захисному союзу 1870» (Kreditschutzverband von 1870/KSV1870) на представництво (для реєстрації вимог) у справі № 191616 (реєстраційний номер 27 S9/24m) про банкрутство фірми «RETECH PV GmbH» у Відділі 27 Земельного суду міста Грац, Австрійська республіка. Довідкою про підтвердження наданих послуг за рахунком № НОМЕР_4 підтверджується надання KSV1870 ФОП ОСОБА_1 послуг з представництва у справі № 191616 про неплатоспроможність фірми «RETECH PV GmbH». 20.02.2024 року KSV1870 було повідомлено ФОП ОСОБА_1 про те, що вимогу у справі про банкрутство фірми «RETECH PV GmbH» у розмірі 21780,00 євро зареєстровано у суді та вказано номер справи про неплатоспроможність - 191616. На запит ФОП ОСОБА_1 KSV1870 надано копію інформаційної довідки Земельного суду з цивільних справ у місті Грац, справа реєстр. № 27 S9/24m, про банкрутство компанії «RETECH PV GmbH» У вказаній довідці Земельного суду з цивільних справ у м. Грац вказано, що постановою від 06 лютого 2024 року визначено, що кредиторам буде вручено повідомлення шляхом офіційного оприлюднення у базі даних про банкрутство. Постановою від 12 березня 2024 року визначено, що до комітету кредиторів членів входить зокрема «Кредитний захисний союз 1870» (Kreditschutzverband von 1870/ KSV1870), яким здійснюється представництво ФОП ОСОБА_1 у справі про неплатоспроможність боржника « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (RETECH PV GmbH). 12.03.2024 року KSV1870 було надано звіт щодо відкритої процедури банкрутства фірми «RETECH PV GmbH». Повідомлено, що зазначена компанія є неплатоспроможною, а KSV1870 представляє інтереси, зокрема й ФОП ОСОБА_1 , у процедурі неплатоспроможності у справі № 191616, яка відкрита 19.01.2024 у Відділі 27 Окружного (Земельного) суді у міста Грац, Австрійська республіка, рестр. № 27 S9/24m. 20.01.2025 року KSV1870 було надано інформацію щодо актуального статусу замовлення ФОП ОСОБА_1 на представництво у справі № 191616 про неплатоспроможність фірми «RETECH PV GmbH». У вказаній довідці вказано, що процедура банкрутства компанії триває - підприємство закрите, триває реалізація майна боржника, вимога ФОП ОСОБА_1 на суму 21780,00 євро зареєстрована. Отже, з наданих документів можна дійти висновку про те, що кредитором - ФОП ОСОБА_1 , яка представлена через «Кредитний захисний союз 1870» (Kreditschutzverband von 1870 / KSV1870) до Відділу 27 Земельного суду з цивільних справ у місті Грац, Австрійська республіка, пред`явлено від імені ФОП ОСОБА_1 вимогу на суму 21780,00 євро у справі реєстр. № 27 S9/24m про неплатоспроможність боржника - фірми «RETECH PV GmbH». Заявлена вимога ФОП ОСОБА_1 грунтується на факті недопоставки товару по Контракту №Р120221212-02 від 12.12.2022 на суму 21780,00 євро. Вказану заяву щодо вимоги ФОП ОСОБА_1 в особі представника KSV1870 прийнято та зареєстровано у справі про неплатоспроможність. Таким чином, колегія суддів вважає, що наявність розпочатої з 19.01.2024 процедури банкрутства щодо контрагента фірми «RETECH PV GmbH» у суді Австрійської республіки фактично підтверджує неможливість вчасного виконання компанією RETECH PV GmbH прийнятих на себе зобов`язань щодо поставки залишку товару за контрактом. Також, з огляду на зміст частини п`ятої статті 13 Закону № 2473-VІІІ, відповідальність за порушення резидентами строку розрахунків у вигляді нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором, виникає лише за наявності порушення резидентами строку розрахунків, тобто у разі ненадходження коштів або надходження таких коштів із порушеннями строків. При цьому, згідно з частиною сьомою вказаної статті Закону № 2473-VІІІ, у разі прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого зовнішньоекономічним договором (контрактом), або прийняття до провадження уповноваженим органом відповідної країни документа про стягнення такої заборгованості з боржника-нерезидента на користь резидента в позасудовому (досудовому) примусовому порядку строк, встановлений відповідно до цієї статті, зупиняється з дня прийняття до розгляду такої заяви (прийняття до провадження відповідного документа) і пеня за порушення строку в цей період не нараховується. У разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про відмову в позові повністю чи частково в частині майнових вимог або про відмову у відкритті провадження у справі чи про залишення позову без розгляду, а також у разі визнання документа про стягнення заборгованості з боржника-нерезидента таким, що не підлягає виконанню, недійсним, незаконним тощо та (або) закриття (припинення) провадження без зарахування грошових коштів на рахунки резидентів у банках України за таким документом строк, встановлений відповідно до цієї статті, поновлюється і пеня за його порушення нараховується за кожний день прострочення, включаючи період, на який цей строк було зупинено. В спірному випадку позивачем доведено та судом встановлено факт подання позовної вимоги до контрагента нерезидента фірми «RETECH PV GmbH» в процедурі про його банкрутство та прийняття земельним судом з цивільних справ у місті Грац, Австрійська республіка, такої вимоги по Контракту №Р120221212-02 від 12.12.2022 на суму 21780,00 євро. Отже, згідно з частиною сьомою вказаної статті Закону № 2473-VІІІ, щодо позивача на час провадження такої справи в суді, на суму вимоги до фірми «RETECH PV GmbH», зупиняється перебіг строку на розрахунок за вказаним контрактом, і відповідно, не підлягає нарахуванню пеня за такий період. Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, на час висновку контролюючого органу про прострочення позивачем граничного строку розрахунку по Контракту №Р120221212-02 від 12.12.2022 згідно акту перевірки від 31.05.2024 та розрахунку суми пені (додаток № 4 до акту), вимога ФОП ОСОБА_1 до фірми «RETECH PV GmbH» на суму 21780,00 євро перебувала на розгляді в окружному (земельному) суді з цивільних справ міста Грац, Австрійська республіка, що підтверджується наданою 20.01.2025 року представником - KSV1870 інформацію щодо актуального статусу замовлення ФОП ОСОБА_1 на представництво у справі № 191616 про неплатоспроможність фірми «RETECH PV GmbH». Крім того, наявність розпочатої процедури банкрутства щодо фірми «RETECH PV GmbH» у суді Австрійської республіки підтверджує прострочення виконання компанією RETECH PV GmbH прийнятих на себе зобов`язань щодо поставки залишку товару за контрактом саме з його вини, вчинення позивачем дій щодо недопущення податкового правопорушення у спосіб пред`явлення вимоги до нерезидента - продавця в суді Австрійської республіки. Тобто, відсутності вини ФОП ОСОБА_1 , як складової умови для притягнення платника податку до відповідальності за податкове правопорушення чи правопорушення у правовідносинах, контроль у яких покладено на ДПС та її структурні підрозділи, відповідно до диспозиції статті 112 ПК України. Податковий кодекс України не містить визначення поняття «вина», однак умови за яких платник податку вважається винним наведені у статті 112 цього Кодексу та полягають у тому, що особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання. Умовами, які визначають вину особи, у розумінні статті 112 Податкового кодексу України є: встановлення можливості дотримання особою правил та норм, за порушення яких Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжиття цією особою достатніх заходів щодо їх дотримання; доведення контролюючим органом того, що вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності. Таким чином, саме можливість особою дотримуватися правил та норм, за порушення яких Кодексом передбачена відповідальність, однак невжиття нею достатніх заходів щодо їх дотримання, через вчинення дій, які можуть бути кваліфіковані як нерозумні, недобросовісні та без належної обачності, за умови доведення цього контролюючим органом, є свідченням вини особи у вчинені податкового правопорушення. Тобто, факт вини особи - платника податку має бути доведеним контролюючим органом. В cпірному випадку, колегією суддів встановлено факт відсутності вини позивача в порушенні строку розрахунку по Контракту №Р120221212-02 від 12.12.2022 по імпортній операції із нерезидентом - фірмою «RETECH PV GmbH» на суму 21780,00 євро з вини продавця, щодо якого й розпочато процедуру банкрутства в суді Австрійської республіки. Натомість, ГУ ДПС в Івано-Франківській області не доведено наявності в нього передбачених статтею 13 Закону України № 2473-VІІІ правових підстав для прийняття податкового повідомлення-рішення від 04.07.2024 № 015962/2406 про застосування до позивача пені за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 289358,54 грн. Разом з тим, як вірно вказав суд першої інстанції, відсутня і правова підстава, передбачена статтею 13 Закону України № 2473-VІІІ, для нарахування ФОП ОСОБА_2 пені за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 289358,54 грн Враховуючи викладене, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Івано-Франківській області від 04.07.2024 № 015962/2406. Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя. Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи. Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, рішення суду першої інстанції ґрунтується на повно, об`єктивно і всебічно з`ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції немає. Згідно з ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Зазначене положення поширюється на доказування правомірності оскаржуваного рішення (дії чи бездіяльності). Окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб`єкт владних повноважень повинен доказувати фактичну підставу, тобто наявність фактів, з якими закон пов`язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї. В розумінні ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним, обґрунтованим та відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржуване рішення слід залишити без змін. Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись 241, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, - П О С Т А Н О В И В: апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Івано-Франківській області залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04 червня 2025 року у справі №300/420/25 без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя О. І. Довга судді І. І. Запотічний Т. І. Шинкар Повне судове рішення складено 06.11.25