Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 120/10273/25

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 120/10273/25 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Бошкова Юлія Миколаївна Суддя-доповідач - Капустинський М.М. 06 листопада 2025 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Капустинського М.М. суддів: Сапальової Т.В. Шидловського В.Б. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 16 вересня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військово-медичного клінічного центру Центрального регіону про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Військово-медичного клінічного центру Центрального регіону про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії. Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 16 вересня 2025 року позовні вимоги залишено без розгляду в частині: - визнання протиправною бездіяльність щодо не виплати індексації грошового забезпечення, відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6, п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затверджених постановою КМУ від 17.12.2003 № 1078, за період з 20.07.2022 по 03.12.2024 та зобов`язання вчинити дії. Продовжено розгляд справи в частині вимог про: - визнання протиправною бездіяльність щодо не виплати індексації грошового забезпечення, відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6, п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затверджених постановою КМУ від 17.12.2003 № 1078, за період з 01.03.2018 по 19.07.2022 та зобов`язання вчинити дії. Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору. Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог ч. 2 ст. 312 КАС України. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків. Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 26.08.2025 залишено адміністративний позов без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків, шляхом надання заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням поважних причин його пропуску. 02.09.2025 позивачем до суду подано заяву про поновлення строку звернення до суду, яка обгрунтована тим, що грошовий атестат не містить порядку і формул розрахунку грошового забезпечення, в тому числі й індексації. В ньому наведено лише розміри грошового забезпечення належні позивачу за 3 дні грудня, при тому, що спірний період в межах даної справи охоплює часовий проміжок з 01.03.2018 по 03.12.2024. Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 16 вересня 2025 року позовні вимоги залишено без розгляду в частині: - визнання протиправною бездіяльність щодо не виплати індексації грошового забезпечення, відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6, п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затверджених постановою КМУ від 17.12.2003 № 1078, за період з 20.07.2022 по 03.12.2024 та зобов`язання вчинити дії. Залишаючи позовні вимоги залишено без розгляду в частині суд першої інстанції вказав, що представник не навів жодних поважних причин пропуску звернення до суду, відтак не доведено поважність пропуску звернення до суду та як наслідок відсутні підстави для поновлення строку. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне. Приписами частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Згідно частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. За приписами частини третьої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Відповідно до частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України (у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01.07.2022 № 2352-IX) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком. Згідно статті 233 Кодексу законів про працю України (у редакції, чинній з 19.07.2022) працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116). Отже, до 19.07.2022 КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права. Так, предметом спору, є не виплата індексації-різниці грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 03.12.2024, отже у період з 19 липня 2022 по 13.12.2024, поширюється норма статті 233 КЗпП України чинна з 19.07.2022. У зв`язку із чим, позивач має в тримісячний строк звернутись до суду, в той час, як звернувся до суду 24.07.2025, тобто із пропуском строку звернення до суду. Як слідує із матеріалів справи позивач зазначає, що строки звернення до суду слід обраховувати не з моменту отримання грошового атестату, а з моменту отримання листа-відповіді центру від 09.07.2025, а тому звернення до суду відбулося в межах тримісячного строку з моменту отримання листа. Колегія суддів зауважує, що відповідно до позиції ВС викладеної в постанові від 21.03.2025 у справі №460/21394/23, зазначено наступне: "Судова палата частково поділяє позицію суду апеляційної інстанції щодо порядку обчислення строку звернення до адміністративного суду, зазначену у його висновку. Зокрема, слід погодитися із висновком апеляційного суду про те, що початок перебігу тримісячного строку для подання адміністративного позову [у частині вимог за період з 19 липня 2022 року по 30 березня 2023 року] слід обчислювати з моменту, коли позивач набув достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому сум, що, у цій справі, відбулося шляхом вручення грошового атестата (тобто, письмового документа, у якому детально зазначено суми, нараховані та виплачені позивачу при звільненні).

78. Виходячи з цього, Судова палата вважає обґрунтованим висновок про те, що саме дата вручення позивачу зазначеного документа, а саме 30 березня 2023 року, є подією, з якою пов`язаний початок перебігу строку звернення до суду.

79. Водночас слід наголосити, що визначення моменту вручення грошового атестата як початку перебігу строку у цій справі відповідає вимогам частини другої статті 233 КЗпП України та не суперечить принципу юридичної визначеності.". Отже, вручення грошового атестату є початком перебігу строку звернення до суду. Таким чином, враховуючи зазначене, суд зауважує, що представник не навів жодних поважних причин пропуску звернення до суду, відтак не доведено поважність пропуску звернення до суду та як наслідок відсутні підстави для поновлення строку. Відповідно до ч. 3 ст. 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, враховуючи, що причини наведені в заяві про поновлення строку звернення до суду не є поважними, вимоги в частині: визнання протиправною бездіяльність щодо не виплати індексації грошового забезпечення, відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6, п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затверджених постановою КМУ від 17.12.2003 № 1078, за період з 20.07.2022 по 03.12.2024 та зобов`язання вчинити дії дійшов обґрунтованого висновку про залишення їх без розгляду. Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Згідно з ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 16 вересня 2025 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. Головуючий Капустинський М.М. Судді Сапальова Т.В. Шидловський В.Б.