Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 400/3923/25

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 04 листопада 2025 р.м. ОдесаСправа № 400/3923/25 Категорія 113070200Головуючий у суді І інстанції: Мельник О.М. час і місце ухвалення: спрощене провадження, м. Миколаїв П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Семенюка Г.В., суддів Федусика А.Г., Шляхтицького О.І., розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні П`ятого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 08 липня 2025 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаїв-Авто" до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови від 27.03.2025 №ПШ112830, №ПШ112831, №ПШ112829, - встановиВ: Позивач, звернувся до суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови від 27.03.2025 №ПШ112830, №ПШ112831, №ПШ112829, мотивуючи його тим, що в актах перевірки від 10.02.2025 року № АР092774, № АР092619 вказано нібито порушення вимог Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме нібито відсутні оригінали дозволу на перевезення пасажирів на міжміських міжобласних маршрутах загального користування «Миколаїв-Одеса» рейс 397/398 №000667 та №000991. Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 08 липня 2025 року позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано постанови Відділу державного нагляду (контролю) в Миколаївській області Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарських штрафів від 27.03.2025 року № ПШ 112830, № ПШ 112831 та № ПШ 112829. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Державна служба України з безпеки на транспорті подала апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду та прийняти нову постанову, якою у задоволенні вимог позивача відмовити. В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що задовольняючи позов, суд першої інстанції не врахував, що відповідно до пункту 30 Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту затверджених постановою КМУ від 18.02.1997 № 176, перевезення пасажирів за приміськими та міжміськими маршрутами, які виходять за межі території областей (міжобласні маршрути), здійснюється на підставі дозволу, який видається в установленому законодавством порядку. Витяг з дозволу повинен перебувати в автобусі. З вище наведеної норми права випливає, що у водія повинен бути саме оригінал витягу з дозволу. Форма бланку якого встановлена Порядком №279, а не його копія чи електронна форма в додатках у телефоні. Також зазначає, що надсилання повідомлення рекомендованим листом поштового відправлення за місцезнаходженням позивача є належним виконанням обов`язків відповідачем щодо інформування суб`єкта господарювання про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт. При цьому відносини між оператором поштового зв`язку, який доставляє листи, та адресатом (позивачем), перебувають поза контролем відправника (відповідача). Аналогічний висновок міститься в постанові Верховного Суду від 27 лютого 2025 року по справі №200/4035/23 На підставі ст. 311 КАС України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне: Судом першої інстанції встановлено, що 14.02.2025 року, посадовою особою Укртрансбезпеки на підставі направлення на рейдову перевірку № 000006 від 06.02.2024 було здійснено перевірку транспортного засобу марки Mercedes, номерний знак НОМЕР_1 , виявлено відсутність у водія схеми автобусного маршруту «Миколаїв-Одеса» через дорогу М-28 «Одеса-Южне», чим порушено вимоги статті 39 Закону України «Про автомобільний транспорт» та було складено акт № АР 092776 проведення перевірки, надіслано запрошення для участі у розгляді справи про порушення транспортного законодавства на 13.03.2025 та згодом винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № ПШ112830 у сумі 17 000 грн. 10.02.2025 року посадовою особою Укртрансбезпеки на підставі направлення на рейдову перевірку № 000006 від 06.02.2024 було здійснено перевірку транспортного засобу марки ATAMAN, номерний знак НОМЕР_2 , виявлено відсутність у водія оригіналу витягу з дозволу на перевезення пасажирів на міжміському міжобласному маршруті загального користування «Миколаїв- Одеса». Надіслано запрошення на розгляд справи 24.02.2025 №17542/34/24-25 позивача було запрошено для участі у розгляді справи про порушення транспортного законодавства на 13.03.2025. Лист був отриманий 04.03.2025. Постановою № ПШ112829, відповідно до щодо ТзОВ «Миколаїв-Авто», накладено штраф у сумі 17 000 грн. 10.02.2025 року посадовою особою Укртрансбезпеки на підставі направлення на рейдову перевірку № 000006 від 06.02.2024 було здійснено перевірку транспортного засобу марки Mercedes, номерний знак НОМЕР_3 , на предмет дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання регулярних перевезень пасажирів за маршрутом «Миколаїв -Одеса», у водія був відсутній оригінал витягу з дозволу на перевезення пасажирів на міжміському міжобласному маршруті загального користування «Миколаїв-Одеса», рейс 397/398, №000067. Водій надав копію. За наслідками перевірки було складено Акт №АР092774 проведення перевірки, в якому зазначено виявлені порушення. Листом від 24.02.2025 №17542/34/24-25 позивача було запрошено для участі у розгляді справи про порушення транспортного законодавства на 13.03.2025. Лист був отриманий 04.03.2025. 27.03.2025 року в.о. начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Миколаївській області на підставі зазначеного акту виніс Постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № ПШ112831, відповідно до якої щодо ТзОВ «Миколаїв-Авто», накладено штраф у сумі 17 000 грн. за відсутність документів, перелік яких визначений статтею 39 Закону України «Про автомобільний транспорт, відповідальність за яке передбачена абзацом 3 частини 1 статті 60 вказаного Закону. 01.04.2025 року засобами поштового зв`язку позивач отримав постанови про застосування адміністративно-господарських штрафів від 27.03.2025 року №ПШ 112830, №ПШ 112831 та №ПШ 112829 за якими накладено штрафи на Товариство з обмеженою відповідальністю «МИКОЛАЇВ-АВТО». Позивач не погодився з їх правомірністю та звернувся до суду з даним позовом. Суд першої інстанції, задовольняючи позов зазначив, що приписами Правил №179 чітко не передбачено, що перевізник під час перевезень на міжобласному маршруті має в автобусі зберігати саме оригінал витягу з дозволу на перевезення, а не його копію, що підтверджується конструкцією норми пункту 30 Правил №

179. Отже, на момент перевірки були суперечності при складанні актів, які не були усунуті інспектором, що їх складав. Водіями зазначено, що було надано оригінали витягів з дозволу на перевезення пасажирів на міжміських міжобласних маршрутах загального користування «Миколаїв-Одеса», а тому підстави для притягнення до відповідальності Товариство з обмеженою відповідальністю «МИКОЛАЇВ-АВТО» відсутні. Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду не погоджується з означеними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначені Законом України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 року №2344-ІІІ (надалі - Закон №2344-ІІІ). На виконання частин 12, 14 ст. 6 Закону №2344-III державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України. Державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі). Порядок проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) та порядок здійснення габаритно-вагового контролю визначаються Кабінетом Міністрів України. Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затверджений Порядком проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 (далі - Порядок № 1567).Так, положеннями Порядку № 1567 врегульовано, що: рейдовим перевіркам (перевіркам на дорозі) підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних автомобільних перевізників (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України (пункт 2);рейдові перевірки (перевірки на дорозі) на автомобільному транспорті проводяться посадовими особами Укртрансбезпеки та її територіальних органів (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) згідно з додатком 1, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку (пункт 4); рейдова перевірка (перевірка на дорозі) здійснюється на підставі щотижневого графіка (пункт 12); рейдовою перевіркою (перевіркою на дорозі) є перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об`єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт (пункт 14); рейдова перевірка (перевірка на дорозі) проводиться у строк, зазначений у направленні на перевірку (пункт 19). Пунктом 15 Порядку № 1567 визначено, що під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону; додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі - Європейська угода); відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам; оснащення таксі справним таксометром; відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу; додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху; наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення. Згідно з приписами статті 34 Закону України «Про автомобільний транспорт, автомобільний перевізник, у тому числі, повинен виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно - правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства, забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів. Відповідно до частин 1, 2 статті 39 Закону №2344-III автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення. Документи для регулярних пасажирських перевезень: для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування чи їх дозвіл, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України; для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України. Згідно з абз. 2 ч. 2 ст. 40 Закону №2344-III водій автобуса зобов`язаний мати з собою і пред`являти для перевірки уповноваженим посадовим особам документи, передбачені законодавством. Згідно абзацу 3 частина 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», передбачена відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт: за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Положеннями чинного законодавства покладено на перевізника обов`язок з забезпечення, а водія - пред`явлення для перевірки відповідних документів. В актах перевірки містяться пояснення водіїв, так в акті АР092774 водій ОСОБА_1 зазначив, що надано всі документи на перевірку, в акті АР 092619 водій ОСОБА_2 , зазначив, що не згоден з порушенням, всі документи надав, в акті АР092776 водій ОСОБА_3 , зазначив, що внаслідок того, що через пробку на дорозі з метою доставлення пасажирів вчасно на потяг відхилився від маршруту. Відповідно до п.2.3 Порядку видачі та анулювання дозволу на перевезення пасажирів на міжобласних маршрутах загального користування, затверджений наказом Міністерства транспорту та зв`язку України 07.05.2010 року №279 (далі - Порядок №279) дозвіл на перевезення видається на п`ять років у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2.1 цього Порядку, у разі відповідності рухомого складу, запропонованого автомобільним перевізником, якого визнано переможцем, умовам конкурсу та у випадку, передбаченому підпунктом «б» пункту 2.1 цього Порядку, у разі відповідності умов обслуговування, запропонованих автомобільним перевізником, який посів друге місце, умовам конкурсу. У відповідності до п. 3.3 Порядку №279 до кожного дозволу на перевезення оформлюються витяги з нього у кількості, необхідній для виконання перевезень, обумовлених об`єктом конкурсу. Враховуючи п. 3.6 Порядку №279 до витягу з дозволу на перевезення вносяться: найменування, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті) або код згідно з ЄДРПОУ та місцезнаходження (місце проживання) перевізника; назва маршруту; номери рейсів; режим руху (приміські маршрути) або порядок здійснення перевезень (міжміські маршрути); термін дії дозволу на перевезення; дата видачі дозволу на перевезення; дата видачі витягу з дозволу на перевезення; розклад руху автобусів на маршруті (міжміські маршрути або приміські маршрути з кількістю оборотних рейсів до 40 включно протягом доби) або інтервали руху протягом доби (приміські маршрути з кількістю відправлень більше 40 протягом доби); інформація про транспортні засоби (рік виготовлення автобусів та параметри їх комфортності залежно від протяжності автобусного маршруту та видів сполучень), що використовуватимуться для перевезення пасажирів. Відповідно до п. 30 постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 18 лютого 1997 року №176 перевезення пасажирів за приміськими та міжміськими маршрутами, які виходять за межі території областей (міжобласні маршрути), здійснюється на підставі дозволу, який видається в установленому законодавством порядку. Витяг з дозволу повинен перебувати в автобусі. Отже, з системного аналізу діючого законодавства слідує, що дозвіл на перевезення пасажирів на міжобласних маршрутах загального користування повинен перебувати у перевізника, тоді як витяг з дозволу повинен перебувати в автобусі, в оригіналі, а не у вигляді копії, оскільки до кожного дозволу на перевезення оформлюються витяги з нього у кількості, необхідній для виконання перевезень, обумовлених об`єктом конкурсу (пункт 3.3 розділу III Порядку №279). Таким чином, витяг з дозволу є «іншим документом, передбаченим законодавством», оскільки його наявність в автобусі передбачена нормативно-правовим актом - постановою Кабінету Міністрів України №176 та саме в оригіналі, а не у вигляді копії, як це було зроблено позивачем. Колегія суддів зазначає, що при проведенні перевірки водієм не було надано оригіналу витягу з дозволу на перевезення пасажирів на міжміському міжобласному автобусному маршруті загального користування затвердженого зразка, виконаного на фірмовому бланку, а надано копію витягу з дозволу, в той час, як в автобусі повинен перебувати витяг з дозволу в оригіналі і тільки на той рейс, який виконує водій на момент перевірки. Водій повинен мати при собі не оригінал дозволу на перевезення, а лише витяг з дозволу на перевезення (оригінал), який видається в необхідній кількості для наявності такого витягу у кожного водія окремого транспортного засобу перевізника. Відсутність оригіналу витягу з дозволу, наявність якого передбачено п. 30 Постанови №176, зафіксовано в акті проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом. Матеріалами справи підтверджено, що станом на 10.02.2025 року, під час проведення рейдової перевірки додержання позивачем вимог законодавства про автомобільний транспорт, позивачем не було забезпечено водія оригіналом витягу з дозволу на перевезення, який відноситься до інших документів, передбачених законодавством, про що йде мова у ст. 39 Закону №2344-ІІІ. Доказів зворотного матеріали справи не містять. При цьому, надання на момент перевірки копії витягу з дозволу, не спростовує правомірності накладеного на позивача адміністративно-господарського штрафу. Щодо доводів позивача відповідачем не виконано обов`язки контролюючого органу відповідно до приписів Порядку №1567, а саме повідомлення суб`єкта господарювання про час і місце розгляду справи про порушення, колегія суддів зазначає таке. Процедура здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт встановлена Порядком № 1567, пунктами 20, 21 якого визначено, що виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму. У разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком

3. Пунктом 25 Порядку № 1567 передбачено, що справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення. Відповідно до пункту 26 Порядку № 1567 справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням. Пунктом 27 Порядку № 1567 установлено, що у разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком

5. З аналізу вказаних приписів законодавства убачається, що Порядком № 1567 установлено обов`язок органу державного контролю повідомити суб`єкта господарювання про час і місце розгляду справи про порушення транспортного законодавства. Водночас, неявка суб`єкта господарювання на розгляд такої справи не є перешкодою для її розгляду та прийняття відповідного рішення. При цьому, відсутність особи під час розгляду справи про накладення адміністративно-господарського штрафу не позбавляє особу спростовувати вину у суді, та, у зв`язку з цим, не може бути самостійною підставою для скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу. Такий висновок узгоджується із позицією, яку викладено у постановах Верховного Суду від 14 грудня 2023 року у справі № 280/1426/20, від 21 грудня 2023 року у справі № 560/11763/22, від 06 червня 2024 року у справі № 340/1617/22. 14.02.2025 року, посадовою особою Укртрансбезпеки на підставі направлення на рейдову перевірку № 000006 від 06.02.2024 було здійснено перевірку транспортного засобу марки Mercedes, номерний знак НОМЕР_1 , виявлено відсутність у водія схеми автобусного маршруту «Миколаїв-Одеса» через дорогу М-28 «Одеса-Южне», чим порушено вимоги статті 39 Закону України «Про автомобільний транспорт» та було складено акт № АР 092776 проведення перевірки, надіслано запрошення для участі у розгляді справи про порушення транспортного законодавства на 13.03.2025 та згодом винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № ПШ112830 у сумі 17 000 грн. Листом від 03.03.2025 №19747/34/24-25 позивача було запрошено для участі у розгляді справи про порушення транспортного законодавства на 13.03.2025. 10.02.2025 року посадовою особою Укртрансбезпеки на підставі направлення на рейдову перевірку № 000006 від 06.02.2024 було здійснено перевірку транспортного засобу марки ATAMAN, номерний знак НОМЕР_2 , виявлено відсутність у водія оригіналу витягу з дозволу на перевезення пасажирів на міжміському міжобласному маршруті загального користування «Миколаїв- Одеса». Надіслано запрошення на розгляд справи 24.02.2025 №17542/34/24-25 позивача було запрошено для участі у розгляді справи про порушення транспортного законодавства на 13.03.2025. Лист був отриманий 04.03.2025. Постановою № ПШ112829, відповідно до щодо ТзОВ «Миколаїв-Авто», накладено штраф у сумі 17 000 грн. 10.02.2025 року посадовою особою Укртрансбезпеки на підставі направлення на рейдову перевірку № 000006 від 06.02.2024 було здійснено перевірку транспортного засобу марки Mercedes, номерний знак НОМЕР_3 , на предмет дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання регулярних перевезень пасажирів за маршрутом «Миколаїв -Одеса», у водія був відсутній оригінал витягу з дозволу на перевезення пасажирів на міжміському міжобласному маршруті загального користування «Миколаїв-Одеса», рейс 397/398, №000067. Водій надав копію. За наслідками перевірки було складено Акт №АР092774 проведення перевірки, в якому зазначено виявлені порушення. Листом від 24.02.2025 №17542/34/24-25 позивача було запрошено для участі у розгляді справи про порушення транспортного законодавства на 13.03.2025. Лист був отриманий 04.03.2025. Отже, відповідач виконав свій обов`язок щодо повідомлення позивача про час і місце розгляду справи про порушення транспортного законодавства. При цьому будь-яких інших обов`язків з цього приводу Порядок № 1567 на нього не покладає, оскільки в межах спірних правовідносин законодавець передбачив лише повідомлення відповідної особи про час і місце розгляду справи про порушення, під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності). Доказів того, що лист від 03.03.2025 року №19747/34/24-25 який запрошував на 13.03.2025 року на розгляд матеріалів за актом від 14.02.2025 року №АР092776 було отримано лише отримано 17.03.2025 року, матеріали справи не містять. До того ж, про розгляд матеріалів за актами №АР092774 та №АР092619, які розглядалися разом з актом №АР092776 позивач був повідомлений завчасно, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення. Таким чином, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаїв-Авто" про визнання протиправною та скасування постанови від 27.03.2025 №ПШ112830, №ПШ112831, №ПШ112829 належним чином не обґрунтовані та задоволенню не підлягають. Враховуючи вище викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішенням було неправильно застосовано норми матеріального права, а відтак, відповідно до ст.ст. 315, ст. 317 КАС України, - оскаржуване рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення у справі. Керуючись ст.ст. 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті, - задовольнити. Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 08 липня 2025 року по справі № 400/3923/25, - скасувати. Прийняти нову постанову, якою в задоволені позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаїв-Авто", - відмовити. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Суддя-доповідач Г.В. Семенюк Судді А.Г. Федусик О.І. Шляхтицький