Постанова Харківський апеляційний суд № 613/1475/24

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ Єдиний унікальний номер 613/1475/24 Номер провадження 22-ц/818/1511/25 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 04 листопада 2025 року м. Харків Харківський апеляційний суд у складі: головуючого судді Мальованого Ю.М., суддів: Пилипчук Н.П., Тичкової О.Ю., розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» на заочне рішення Богодухівського районного суду Харківської області від 09 грудня 2024 року в складі судді Сеник О.С. по справі № 613/1475/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, В С Т А Н О В И В : У серпні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФК «Фінтраст Україна» (далі - ТОВ «ФК «Фінтраст Україна») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позов мотивовано тим, що 14 березня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» (далі - ТОВ «Авентус Україна») та ОСОБА_1 було укладено Договір № 6458751 про надання споживчого кредиту, за умовами якого останній отримав кредит у розмірі 15800,00 грн строком на 360 днів. Вказаний договір було укладено відповідно до Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «Авентус Україна» затверджених наказом № 205-ОД від 10 лютого 2022 року та розміщених їх сайті https://creditplus.ua/ru/documents. ТОВ «Авентус Україна» свої зобов`язання за Кредитним договором виконало шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку Відповідача № НОМЕР_1 . 27 травня 2024 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК« Фінтраст Україна», було укладено Договір факторингу № 27.05/24-Ф, згідно з умовами якого останньому відступлено право грошової вимоги за Кредитним договором, укладеним з відповідачкою. У зв`язку з неналежним виконанням умов Договору № 6458751 про надання споживчого кредиту заборгованість ОСОБА_1 за вказаним договором становить 60481,98 грн, з яких: 15177,42 грн тіло кредиту; 27182,76 грн нараховані проценти; 18121,80 грн нараховані проценти за 60 календарних днів. Посилаючись на вказані обставини ТОВ «ФК« Фінтраст Україна» просило стягнути з ОСОБА_1 вказану заборгованість та судові витрати. Заочним рішенням Богодухівського районного суду Харківської області від 09 грудня 2024 року позовні вимоги ТОВ «ФК« Фінтраст Україна» задоволено частково. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК« Фінтраст Україна» заборгованість за договором № 6458751 від 14 березня 2023 року про надання споживчого кредиту у сумі 60481 грн 98 коп. та судовий збір у розмірі 2422 грн 40 коп. У задоволенні вимоги про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» витрат на правову допомогу в сумі 10000 грн відмовлено. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідач належним чином не виконував умови кредитного договору, що призвело до утворення заборгованості, яка підлягає стягненню у судовому порядку. Зважаючи, що позивачем не надано доказів на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу, суд першої інстанції не вбачав підстав для стягнення вказаних судових витрат. 25 листопада 2024 року ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» перейменовано на ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» (а.с. 157) На вказане судове рішення 24 грудня 2024 року через систему «Електронний суд» ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» подано апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просила рішення суду першої інстанції у частині вирішення спору про стягнення витрат на правничу допомогу скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити вимоги Товариства, а також стягнути судові витрати у розмірі 4000 грн, що понесені в суді апеляційної інстанції. Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не врахував надані докази понесених судових витрат на правничу допомогу та дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для стягнення судових витрат. Вказувало, що Товариством 17 липня 2024 року був укладений Договір про надання правової допомоги № 17/07-2024 з адвокатом Столітнім М.М. Сума гонорару адвоката розрахована на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2018 року № 155, з урахуванням критерій співмірності витрат на оплату послуг професійної правничої допомоги адвоката та погоджена між Клієнтом та Адвокатом. Згідно із умовами Договору про надання правової допомоги №17/07-2024 від 17 липня 2024 року, викладених в п. 4.4., факт наданих послуг підтверджується Актом прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг). Сторонами також були погоджені умови оплати за зазначеним Договором, а саме Клієнт здійснює оплату за надані послуги згідно Акту прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) протягом 30 календарних днів з моменту набуття рішення суду по справі законної сили. Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено. Відповідно до частин 1, 2, 4, 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Частиною 3 статті 3 ЦПК України встановлено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Суд апеляційної інстанції розглядає апеляційну скаргу ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» на заочне рішення Богодухівського районного суду Харківської області від 09 грудня 2024 року в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами на підставі частини 1 статті 369 ЦПК України. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України - в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав. Матеріали справи свідчать, що 17 липня 2024 року між ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» та адвокатом Столітнім Михайлом Миколайовичем укладено Договір про надання правової допомоги № 17/07-2024, відповідно до умов якого адвокат бере на себе виконання наступних дій з надання правової допомоги: Представництво інтересів клієнта в будь - яких органах державної, законодавчої та виконавчої влади, органах прокуратури, податкових органах, міліції, судових органах усіх рівнів, органах місцевого самоврядування, органах управління установ, організацій, підприємств та їх об`єднань, керівних органах об`єднань громадян; Збирання відомостей про факти, які можуть бути використані як докази у зв`язку з виконанням доручення; Використання засобів захисту, передбачених КПК України, ЦПК України та іншими законами України; Виконання інших дій, передбачених законодавством (а.с.69-70). Відповідно до акту прийому-передачі виконаних робіт (Наданих послуг) згідно Договору № 17/07-2024 від 17 липня 2024 року адвокатом надано такі послуги: - зустріч адвоката та клієнта для надання первинної консультації та аналізу наданих документів, 1 год 1000 грн; - аналіз практики та правових позицій Верховного Суду у даних правовідносинах, ознайомлення та аналіз норм чинного законодавства, необхідного для застосування при підготовці заяви, 1 год - 1000 грн, - оформлення додатків до позовної заяви, підготовка та направлення адвокатського запиту, 3 год - 3000 грн, - підготовка позовної заяви про стягнення заборгованості за кредитним договором № 6458751 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 , подання позовної заяви до Богодухівського районного суду Харківської області, підготовка та складання до суду клопотання про витребування доказів, 4 год - 4000 грн, - підготовка адвоката до судових засідань, участь у судових засіданнях за позовною заявою про стягнення заборгованості за кредитним договором № 6458751 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 , 1 год. - 1000 грн (а.с. 27) 28 березня 2024 року ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» укладено Договір про надання правової допомоги № 28/03/- 2024 з адвокатом Городніщевої Єлизаветою Олегівною (а.с.151-152). На підставі вказаного договору Товариству надані такі послуги вартістю 4000 грн: -збір та аналіз доказів і документів для подання до Харківського апеляційного суду апеляційної скарги на Рішення Богодухівського районного суду Харківської області від 09.12.2024 у справі № 613/1475/24, 2 год - 1000 грн; - складення апеляційної скарги на Рішення Богодухівського районного суду Харківської області від 09.12.2024 у справі № 613/1475/24, 5 год. - 2500 грн; - направлення Відповідачу та подання до Харківського апеляційного суду апеляційної скарги на Рішення Богодухівського районного суду Харківської області від 09.12.2024 у справі № 613/1475/24 в інтересах Клієнта, 1 год. - 500 грн, про що 24 грудня 2024 року складено Звіт про надання правової допомоги згідно з Договором про надання правової допомоги № 28/03-2024 (а.с. 155). Відповідно до положень частини 1, пунктів 1, 4 частини 3 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду. Відповідно до частин 1 статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Відповідно до положень частини 1, пунктів 1, 4 частини 3 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду. Відповідно до частин 1 статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Відповідно до частини 1 статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу. Як установлено в частині 2 статті 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. З аналізу частини 3 статті 141 ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи. Такий висновок міститься у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19). У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин 5 та 6 статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення. Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу. Ці висновки узгоджуються з висновками, викладеними в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 червня 2019 року у справі № 9901/350/18 (провадження № 11-1465заі18) та додатковій постанові у вказаній справі від 12 вересня 2019 року, постанові від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19), постанові від 26 травня 2020 року у справі № 908/299/18 (провадження № 12-136гс19), постанові від 08 червня 2021 року у справі № 550/936/18 (провадження № 14-26цс21) та постанові від 08 червня 2022 року у справі № 357/380/20 (провадження № 14-20цс22). Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), зокрема в рішенні від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» за заявою № 58442/00, щодо судових витрат зазначено, що за статтею 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Так, у справі «Схід / Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04, пункт 268) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. Відповідно до положень статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Так, договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (стаття 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»). Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар. Частинами 1, 2 статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі: фіксованого розміру, погодинної оплати. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв. Критерій розумної необхідності витрат на професійну правничу допомогу є оціночною категорією, яка у кожному конкретному випадку (у кожній конкретній справі) оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні доказів, зокрема, наданих на підтвердження обставин понесення таких витрат, надання послуг з професійної правничої допомоги, їх обсягу, вартості з урахуванням складності справи та витраченого адвокатом часу тощо. Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку. Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону № 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу (пункти 133-134 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22)). У разі недотримання вимог частини 4 статті 137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. У додатковій постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18 лютого 2022 року у справі № 925/1545/20 вказано, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом. У своїй практиці ЄСПЛ керується трьома ключовими принципами під час вирішення питань про відшкодування судових витрат. Звернення про відшкодування таких витрат задовольняються тоді, коли судові витрати, що підтверджено доказами: фактично понесені; необхідні, щоб запобігти порушенню або отримати відшкодування за нього; визначені у розумному розмірі. Із урахуванням конкретних обставин, зокрема, ціни позову суд може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; тривалість розгляду і складність справи тощо (пункт 6.52 постанови Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 02 лютого 2024 року у справі № 910/9714/22). У Практичних рекомендаціях: вимоги щодо справедливої компенсації (стаття 41 Конвенції), виданих Головою Європейського суду з прав людини відповідно до Правил 32 Регламенту Суду від 28 березня 2007 року, з поправками від 09 червня 2022 року, ЄСПЛ зазначає, що витрати, понесені (як на національному рівні, так і під час розгляду справи в самому Суді) у спробі запобігти порушенню чи з метою отримання компенсації після того, як воно сталося, мають бути фактично понесені. Фактично понесені означає, що «заявник мав сплатити їх або бути зобов`язаним сплатити їх відповідно до юридичного або договірного зобов`язання. Документи, що підтверджують те, що заявник сплатив або зобов`язаний сплатити такі витрати, мають бути надані суду» (пункт 18). Що стосується гонорарів адвокатів, ЄСПЛ вказує, що заявник повинен показати, що гонорари сплачені або тільки будуть сплачені адвокату. Відповідні висновки щодо того, що фактичними витратами на правову допомогу є, в тому числі, витрати, оплата яких буде здійснена в майбутньому ЄСПЛ виклав, зокрема, у справі «Теб`єті Мюхафізе Кемійветі та Ісрафілов проти Азербайджану» (заява № 37083/03, пункт 106). Оцінюючи пропорційність та співмірність витрат на оплату послуг адвокатів зі складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, взявши до уваги рівень складності, юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для спору, виходячи із засад розумності та справедливості, судова колегія вважає, що позивачу мають бути компенсовані витрати, понесених на оплату професійної правничої допомоги в суді першої інстанції, проте їх розмір підлягає зменшенню до 2000 грн. Визначаючи розмір витрат на правничу допомогу, що підлягають стягненню судова колегія, враховує, що позивач має значний перелік боржників та позов про стягнення заборгованості є типовим для фінансової установи. Виключних обставин, що потребували значного часу на підготовку позовної заяви та відповідних додатків до неї, адвокатом не наведено. Також, в акті прийому-передачі виконаних робіт (Наданих послуг) згідно Договору № 17/07-2024 від 17 липня 2024 року адвокатом зазначено про надання таких послуг як підготовка адвоката до судових засідань, участь у судових засіданнях за позовною заявою про стягнення заборгованості за кредитним договором № 6458751 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 складає 1 год. - 1000 грн. Між тим, по справі ухвалено заочне рішення, судові засідання не проводились, що виключає стягнення таких витрат. Також, певні дії адвоката, наведені в акті прийому-передачі виконаних робіт є тотожними та є складовою інших дій, наприклад - оформлення додатків до позовної заяви та підготовка позовної заяви про стягнення заборгованості. Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції вважає, що 2000 грн є достатньої компенсацію витрат на правничу допомогу. Щодо стягнення витрат на правничу допомогу у суді апеляційної інстанції, то колегія враховує, що предметом апеляційного оскарження було вирішення питання про стягнення витрат на правничу допомогу в суді першої інстанції, справа по суті не переглядалась. Судова практика у частині розподілу судових витрат є сформованою та сталою, виключних обставин при перегляді рішення суду першої частині у вищевказаній частині судом не встановлено. Отже, оцінюючи пропорційність та співмірність витрат на оплату послуг адвоката судова колегія вважає, що розмір заявлених до стягнення судових витрат не відповідає критеріям необхідності та співмірності, а тому, виходячи з із засад розумності та справедливості, обсягу виконаних адвокатом робіт, він підлягає зменшенню до 1000 грн та саме ця сума має бути компенсована у зв`язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції. Згідно пункту 4 частини 1 статті 376 ЦПК України порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права є підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення. Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (частина 13 статті 141 ЦПК України). Зважаючи, що рішення суду підлягає зміни лише в частині визначення розміру витрат на правничу допомогу, судова колегія не вбачає підстав для перерозподілу судового збору у зв`язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції. Керуючись ст. ст. 367, 376, 382, 384 ЦПК України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» задовольнити частково. Заочне рішення Богодухівського районного суду Харківської області від 09 грудня 2024 року у частині стягнення витрат на правничу допомогу скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» (місто Київ, вул. Загородня, будинок 15, офіс 118/2, ЄДРПОУ: 44559822 ) 2000 (дві тисячі) грн витрат на правничу допомогу, понесених в суді першої інстанції. В іншій частині рішення суду залишити без змін. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» ( місто Київ, вул. Загородня, будинок 15, офіс 118/2, ЄДРПОУ: 44559822) 1000 (одна тисяча) грн витрат на правничу допомогу, понесених в суді апеляційної інстанції. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду. Повне судове рішення складено 04 листопада 2025 року. Головуючий Ю.М. Мальований Судді Н.П. Пилипчук О.Ю. Тичкова