Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 260/2009/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 31 жовтня 2025 рокуЛьвівСправа № 260/2009/24 пров. № А/857/24079/24 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів: головуючого судді: Пліша М.А., суддів: Іщук Л.П., Курильця А.Р., розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2024 року (головуючий суддя Луцович М.М., м. Ужгород) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,- В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), в якому просив: 1) визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), які полягають в утримані (відрахуванні) індексації грошового забезпечення у розмірі 20 485,64 грн. із грошового забезпечення та інших виплат виплачених ОСОБА_1 на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 10.07.2023 у справі №260/7158/23; 2) зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) здійснити виплату належного ОСОБА_1 грошового забезпечення у вигляді індексації грошового забезпечення у розмірі 20 485,64 грн; 3) визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо утримання військового збору у розмірі 3 615,34 грн з суми грошового забезпечення, виплаченої ОСОБА_1 на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 10.07.2023 у справі № 260/7158/23; 4) зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоотримане грошове забезпечення у вигляді військового збору у розмірі 3 615,34 грн. Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2024 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), щодо утримання із грошового забезпечення ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення у розмірі 20 485,64 грн, нарахованої на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 10.07.2023 у справі № 260/7158/23. Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) здійснити виплату належного ОСОБА_1 грошового забезпечення у вигляді індексації грошового забезпечення у розмірі 20 485,64 грн. Визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо утримання військового збору у розмірі 3615,34 грн з суми грошового забезпечення, виплаченої ОСОБА_1 на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 11.12.2023 у справі №260/7158/23. Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) здійснити ОСОБА_1 перерахунок утриманого військового збору при виплаті грошового забезпечення на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 11.12.2023 у справі №260/7158/23, врахувавши при цьому безпосередню участь ОСОБА_1 в антитерористичній операції чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення ООС, а у період дії правового режиму воєнного стану безпосередню участь в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідачем подана апеляційна скарга, в якій зазначає, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, не у повному обсязі з`ясовано обставини, що мають значення для справи. Зокрема апелянт вказує на те, що під час виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 10.07.2023 у справі №260/7158/23, що підтверджується розрахунком долученим до матеріалів позову, зроблений перерахунок грошового забезпечення, зокрема після зміни посадових окладів станом на 2020, 2021, 2022, 2023, з урахуванням вимог Порядку 1078 виникла необхідність у зміні базового місяця для обрахунку індексації грошового забезпечення з березня 2018 року на січень 2020 року, січень 2021 року, січень 2022 року, січень 2023 та як наслідок зроблений перерахунок однієї із складових грошового забезпечення індексації грошового забезпечення у розмірі 20485,89 грн. Тому з боку відповідача не відбулось ніякого безпідставного утримання коштів. Крім того, вказує, що з 18.03.2023 не підлягають оподаткуванню військовим збором доходи у вигляді грошового забезпечення військовослужбовців тільки за час безпосередньої участі в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, а не за весь час перебування на військові службі в період дії правового режиму воєнного стану. Доказів безпосередньої участі позивача в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, у період з 18.03.2023 по 27.06.2023 до матеріалів адміністративного позову не надано. З урахуванням наведеного просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити. Відзив на апеляційну скаргу поданий не був. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Судом першої інстанції встановлено, що підтверджується матеріалами справи, що позивач проходив військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ). Згідно з Витягом з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 19.06.2023 № 317-ОС майстер сержанту ОСОБА_1 припинено (розірвано) контракт та звільнено з військової служби за підпунктом «г» (через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовець не виявив бажання продовжувати військову службу у зв`язку з необхідністю здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю ІІ групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд) пункту 3 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» у запас. Відповідно до Витягу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 25.06.2023 № 337-ОС майстер сержанта ОСОБА_1 виключено із списків особового складу загону та всіх видів забезпечення з 27.06.2023. Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 11.12.2023 у справі №260/7158/23 позов ОСОБА_1 задоволено частково: 1) визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), які полягають у застосуванні із січня 2020 року по травень 2023 року розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, при нарахуванні ОСОБА_1 грошового забезпечення, надбавок та доплат нарахованих та виплачених у зв`язку із проходженням військової служби; 2) зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 із січня 2020 року по травень 2023 року грошового забезпечення, надбавок та доплат нарахованих та виплачених у зв`язку із проходженням військової служби із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2020 року, 01.01.2021 року, 01.01.2022 та 01.01.2023 відповідно, із врахуванням раніше виплачених сум. На виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 11.12.2023 у справі №260/7158/23 відповідачем проводився розрахунок за період з січня 2020 року по травень 2023 року грошового забезпечення, надбавок та доплат нарахованих та виплачених у зв`язку з проходженням військової служби ОСОБА_1 із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023 та йому було нараховано кошти в сумі 237 407,55 грн. Разом з тим, згідно наданого відповідачем розрахунку доплати грошового забезпечення ОСОБА_1 згідно рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 11.12.2023 у справі №260/7158/23, із нарахованої до виплати суми грошового забезпечення відповідачем здійснено відрахування індексації грошового забезпечення у розмірі 20 485,64 грн., та військового збору у розмірі 3 615, 34 грн. Суд першої інстанції позов задовольнив частково з тих підстав, що відповідач діяв не у порядку та не у спосіб визначений законом, як то передбачено ст. 19 Конституції України. Апеляційний суд погоджується із висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального права та обставинам справи з огляду на наступне. Частина 2 статті 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Згідно зі статтею 1-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі Закон - № 2011-XII) військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації. Відповідно до частини першої статті 9 Закону № 2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців. Частиною другою статті 9 Закону № 2011-XII передбачено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Згідно з частиною третьою статті 9 Закону №2011-XII грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону. Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України. Статтею 127 КЗпП України встановлено обмеження відрахувань із заробітної плати, відповідно до частини 1 якої відрахування із заробітної плати можуть провадитись тільки у випадках, передбачених законодавством України. Згідно частини 2 статті 127 КЗпП України відрахування із заробітної плати працівників для покриття їх заборгованості підприємству, установі і організації, де вони працюють, можуть провадитись за наказом (розпорядженням) роботодавця: 1) для повернення авансу, виданого в рахунок заробітної плати; для повернення сум, зайво виплачених внаслідок лічильних помилок; для погашення невитраченого і своєчасно не поверненого авансу, виданого на службове відрядження або переведення до іншої місцевості; на господарські потреби, якщо працівник не оспорює підстав і розміру відрахування. У цих випадках роботодавець вправі видати наказ (розпорядження) про відрахування не пізніше одного місяця з дня закінчення строку, встановленого для повернення авансу, погашення заборгованості або з дня виплати неправильно обчисленої суми; 2) при звільненні працівника до закінчення того робочого року, в рахунок якого він вже одержав відпустку, за невідроблені дні відпустки. Відрахування за ці дні не провадиться, якщо працівник звільняється з роботи з підстав, зазначених в пунктах 3, 5, 6 статті 36 і пунктах 1, 2 і 5 статті 40 цього Кодексу, а також при направленні на навчання та в зв`язку з переходом на пенсію; 3) при відшкодуванні шкоди, завданої з вини працівника підприємству, установі, організації (стаття 136). Відповідно до статті 129 КЗпП України не допускаються відрахування з вихідної допомоги, компенсаційних та інших виплат, на які згідно з законодавством не звертається стягнення. Наказом Міністерства внутрішніх справ України №558 від 25.06.2018 року, затверджено Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України (далі Інструкція №558). Відповідно до пункту 2 зазначеної Інструкції №558 грошове забезпечення складається із: посадового окладу; окладу за військовим званням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії); одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Пунктом 6 Інструкції № 558 установлено, що грошове забезпечення, виплачене в розмірах, установлених законодавством, які діяли з дати виплати, поверненню не підлягає, якщо право на нього повністю або частково військовослужбовцем надалі втрачене. Відповідно до п. 293 Положення про проходження громадянами України військової служби у Державній прикордонній службі України, затвердженого Указом Президента України від 29.12.2009 № 1115 (далі - Положення) - особа, звільнена з військової служби, на день виключення із списків особового складу органу Держприкордонслужби розраховується за всіма видами належного їй на день звільнення матеріального та грошового забезпечення. Пунктом 292 Положення визначено, що після надходження до органу Держприкордонслужби витягу з наказу начальника органу Держприкордонслужби вищого рівня або письмового повідомлення зазначеного органу про звільнення військовослужбовця з військової служби або після видання наказу начальника органу Держприкордонслужби, в якому військовослужбовець проходить військову службу, про його звільнення військовослужбовець здає в установлені строки посаду, з ним проводиться розрахунок, військовослужбовець виключається із списків особового складу органу Держприкордонслужби і направляється на військовий облік до районного (міського) військового комісаріату за обраним місцем проживання. Згідно матеріалів справи, відповідно до розрахунку доплати грошового забезпечення ОСОБА_1 згідно рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 11.12.2023 у справі №260/7158/23 позивачу нараховано грошове забезпечення у розмірі 231418,38 грн. + грошова допомога на оздоровлення за 2020 рік у розмірі 2 646,25 грн. + грошова допомога на оздоровлення за 2021 рік у розмірі 3 881,40 грн.+ грошова допомога на оздоровлення за 2022 рік у розмірі 7 197,75 грн. + матеріальна допомога для вирішення соціально побутових питань за 2022 рік у розмірі 630,00 грн. + грошова допомога на оздоровлення за 2023 рік у розмірі 14 375,75 грн. + матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань у розмірі 810,00 грн., + премія у понаднормовому режимі у розмірі 549,00 грн. = 261 508,53 грн. Разом з тим, на картковий рахунок ОСОБА_1 відповідачем перераховано кошти у розмірі 237 407,55 грн. Тобто, з суми нарахованої до виплати 261 508,53 грн. утримано індексацію грошового забезпечення у розмірі 20 485,64 грн. (261 508,53 20485,64 = 241022,89). Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідач протиправно відрахував з належного позивачу грошового забезпечення індексацію грошового забезпечення у розмірі 20 485,64 грн., порушивши права, гарантовані позивачу Законом України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» на отримання грошового забезпечення та інших виплат у законодавчо визначеному розмірі. Щодо позовних вимог про утримання військового збору з нарахованих та виплачених позивачу сум грошового забезпечення на виконання рішення суду від 11.12.2023 у справі №260/7158/23, то колегія суддів зазначає наступне. З метою забезпечення фінансування заходів з підвищення обороноздатності держави тимчасово з 3 серпня 2014 року Законом України від 31 липня 2014 року № 1621-VII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України» в Україні введено військовий збір. Відповідно до підпункту 168.1.1 пункту 168.1 Податкового кодексу України (далі ПК України) податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу. Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу. Об`єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу. Ставка збору становить 1,5 відсотка від об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту. Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту. За період із січня 2020 року по травень 2023 року (за вказаний період здійснено розрахунок на доплату на виконання рішення суду від 11.12.2023 у справі №260/7158/23) правове регулювання оподаткування доходів військовим збором здійснювалось наступним чином. Відповідно до п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі ПКУ) об`єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 ПКУ. Згідно з п. 163.1 ст. 163 ПКУ, об`єктом оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України. Підпунктом 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ визначено, що ставка військового збору становить 1,5 відсотки від об`єкта оподаткування. Таким чином військовим збором оподатковується, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід особи. До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу особи, згідно із пунктом 164.2 статті 164 ПК України, включаються, зокрема, доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту), а також інші доходи, крім зазначених у статті 165 цього Кодексу. Отже, відповідно до вказаних вище норм військовим збором оподатковується і дохід (грошове забезпечення) військовослужбовців. Водночас, Законом України «Про внесення зміни до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування військовим збором грошового забезпечення військовослужбовців та інших осіб, які беруть безпосередню участь в антитерористичній операції» від 18 червня 2015 року № 548-VIII, із змінами внесеними згідно із Законом №2463-VIII від 19.06.2018 - застосовується до податкових періодів починаючи з 1 травня 2018 року, підпункт 1.7пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України доповнено новими абзацами такого змісту: тимчасово, на період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об`єднаних сил (ООС), не підлягають оподаткуванню військовим збором доходи у вигляді грошового забезпечення працівників правоохоронних органів, військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та інших осіб на період їх безпосередньої участі в антитерористичній операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об`єднаних сил (ООС). Порядок підтвердження статусу зазначених осіб з метою застосування пільги з оподаткування військовим збором визначається Кабінетом Міністрів України. 30 грудня 2015 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №1161 Про порядок підтвердження статусу осіб, які беруть безпосередню участь в антитерористичній операції та/або здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об`єднаних сил (ООС), та/або здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, з метою застосування пільги з оподаткування військовим збором. Відповідно до цієї постанови підтвердження статусу осіб, які беруть безпосередню участь: в антитерористичній операції, з метою застосування пільги з оподаткування військовим збором здійснюється на підставі витягів з наказів керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки або особи, яка його заміщує, першого заступника чи заступника керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки про залучення таких осіб до проведення антитерористичної операції та наказів оперативного штабу з управління антитерористичною операцією про прибуття (вибуття) таких осіб до (із) складу сил і засобів, які беруть безпосередню участь в антитерористичній операції; у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об`єднаних сил (ООС), з метою застосування пільги з оподаткування військовим збором здійснюється на підставі витягів з наказів Генерального штабу Збройних Сил України про залучення до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, витягів з наказів Командувача об`єднаних сил, командирів оперативно-тактичних угруповань про прибуття (вибуття) до (з) районів здійснення таких заходів. Зазначені документи командири (начальники) військових частин (органів, підрозділів), керівники установ, організацій та підприємств, у складі яких проходять службу чи працюють особи, зазначені в абзацах другому п`ятому подають до відповідної бухгалтерської служби для здійснення розрахунків. Враховуючи викладене вище, слід зауважити, що тільки відповідач володіє інформацією чи залучався позивач до участі в антитерористичній операції чи здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об`єднаних сил (ООС), яка береться до уваги при застосуванні пільги з оподаткування військовим збором за період із січня 2020 року по травень 2023 року. З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 має статус учасника бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 , виданим 30.04.2015 року, та посилається на вказаний доказ як на підставу для застосування пільги з оподаткування військовим збором. З приводу цього суд першої інстанції слушно вказав, що даний доказ не може підтвердити періоди безпосередньої участі позивача в антитерористичній операції, починаючи із січня 2020 року по травень 2023 року, оскільки посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_2 видане задовго до вищевказаного періоду, а також не є належним доказом для підтвердження застосування пільги з оподаткування військовим збором згідно постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок підтвердження статусу осіб, які беруть безпосередню участь в антитерористичній операції та/або здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об`єднаних сил (ООС), та/або здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, з метою застосування пільги з оподаткування військовим збором». Законом України від 19 червня 2022 року № 2308-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування військовим збором грошового забезпечення військовослужбовців та інших осіб, які беруть безпосередню участь у бойових діях в умовах воєнного стану», який набрав чинності 09.07.2022, підпункт 1.7 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України після абзацу другого доповнено новим абзацом такого змісту: «У період дії правового режиму воєнного стану не підлягають оподаткуванню військовим збором доходи у вигляді грошового забезпечення працівників правоохоронних органів, військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та інших осіб на період їх безпосередньої участі в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації». Порядок підтвердження статусу зазначених осіб з метою застосування пільги з оподаткування військовим збором визначається Кабінетом Міністрів України (абзац четвертий п.п. 1.7 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ). Постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2015 №1161 «Про порядок підтвердження статусу осіб, які беруть безпосередню участь в антитерористичній операції та/або здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об`єднаних сил (ООС), та/ або здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, з метою застосування пільги з оподаткування військовим збором» (із змінами, внесеними згідно з Постановою КМУ №244 від 17.03.2023) щодо підтвердження статусу осіб доповнено новим абзацом, а саме: у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, з метою застосування пільги з оподаткування військовим збором здійснюється на підставі витягів з наказів (копій наказів) командирів (начальників) про виплату додаткової винагороди, передбаченої абзацом першим пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану, особам, які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій у період здійснення зазначених заходів (згідно з Постановою КМ № 244 від 17.03.2023). Особам, які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій у період здійснення зазначених заходів, та позбавлені з будь-яких причин виплати додаткової винагороди, застосування пільги з оподаткування військовим збором здійснюється на підставі витягів з наказів (копій наказів) командирів (начальників) про позбавлення виплати додаткової винагороди, де зазначаються періоди безпосередньої участі у зазначених заходах, за які особа позбавлена такої виплати (згідно з Постановою КМ № 244 від 17.03.2023). Зазначені документи командири (начальники) військових частин (органів, підрозділів), керівники установ, організацій та підприємств, у складі яких проходять службу чи працюють особи, які беруть безпосередню участь в антитерористичній операції та/або здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об`єднаних сил (ООС), здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, подають до відповідної бухгалтерської служби для здійснення розрахунків (згідно з Постановами КМ №650 від 22.08.2018, №244 від 17.03.2023). Утримання військового збору з суми грошового забезпечення, нарахованої на виконання рішення від 11.12.2023 у справі №260/7158/23 відповідач обґрунтовує наступним: позивачем не надано доказів його безпосередньої участі в антитерористичній операції, операції об`єднаних сил під час проходження військової служби з 29 січня 2020 року у військовій частині НОМЕР_1 ; у період з 24.02.2022 по 17.03.2023 грошове забезпечення, зокрема військовослужбовців, підлягало оподаткуванню військовим збором; доказів безпосередньої участі позивача в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, у період з 18.03.2023 по 27.06.2023 до матеріалів адміністративного позову не надано. Однак, слід зауважити, що протягом спірного періоду законодавство передбачало наявність пільг під час справляння військового збору за наявності визначених законодавством умов (безпосередня участь в антитерористичній операції чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються, шляхом проведення ООС, а у період дії правового режиму воєнного стану безпосередня участь в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації). Таким чином, колегія суддів вважає, що відповідач передчасно зробив висновок про те, що на позивача не поширюються пільги зі сплати військового збору, що є протиправним. Крім того, саме на відповідача покладений обов`язок у встановленні права військовослужбовця на застосування пільг з оподаткування військовим збором. Однак відповідачем вказаний обов`язок не був виконаний, доказів протилежного відповідачем до суду не подано. За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для частково задоволення позову, оскільки суб`єкт владних повноважень в особі ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) діяв не у спосіб визначений законами та Конституцією України. Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29). Також, п.41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, визначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається. Керуючись статтями 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,- П О С Т А Н О В И В: апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) залишити без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2024 року у справі №260/2009/24 без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Головуючий суддя М.А. Пліш судді Л. П. Іщук А. Р. Курилець