Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 420/9715/24

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 31 жовтня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/9715/24 Суддя першої інстанції: Завальнюк І.В. Час та місце ухвалення судового рішення «--:--», м. Одеса Повний текст судового рішення складений 15.05.2025 П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Крусяна А.В., суддів Шевчук О.А., Яковлєва О.В., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Одеської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 травня 2025 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства «Захід» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування карток відмови в прийнятті митних декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - В С Т А Н О В И В: 28.03.2024 приватне підприємство (надалі - ПП) «Захід» звернулося до суду з позовом до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 23.10.2023 №UA500370/2023/000188, від 20.11.2023 №UA500370/2023/000201. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що до Одеської митниці позивачем подано митні декларації №23UA500370008989U2 від 23.10.2023 та №23UA50037000990800 від 20.11.2023 на імпортований товар (карбамід марки «Б», вищий сорт; товар прямував за маршрутом: порт Гарабогаз (Туркменістан) - порт Зіра (Азербайджанська Республіка) - Азербайджанська Республіка - Грузія - Туреччина - порт Хопа (Туреччина) - порт Ізмаїл (Україна). Так, при декларуванні ввезених через митний кордон України товарів виробництва Туркменістану було зазначено, що позивач має податкову пільгу відповідно до розділу ІV «Застосування тарифних пільг (тарифних преференцій)» Класифікатора звільнень від сплати митних платежів при ввезенні товарів на митну територію України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2012 №1011 « 400» (товари, які ввозяться в Україну згідно з міжурядовими угодами України з країнами СНД (крім Республіки Грузія), або двосторонніми міжурядовими угодами України з країнами СНД про вільну торгівлю). Однак митний орган протиправно відмовив у митному оформленні (випуску) товару та прийняв картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, посилаючись на те, що Азербайджанська Республіка, Грузія, Туреччина (країни транзиту, через які товар доставлено до України) не є учасницями Угоди про створення зони вільної торгівлі, та згідно з п.9-29 розділу ХХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України, надання преференційного режиму можливе за умови документального підтвердження знаходження товарів під митним контролем у вказаних країнах транзиту. Крім того, митний орган посилався також на те, що декларантом не надано документів на підтвердженням того, що операції з пакування у біг-беги та перевантаження проводилися у Азербайджанській Республіці під митним контролем відповідних митних органів; не надано документів, які підтверджують, переміщення територією Туреччини та операції з перевантаження з автотранспорту на морське судно проводилися під митним контролем митних органів Туреччини; кількість вантажу, зазначена у сертифікаті походження товару не відповідає кількості місць, вазі брутто і нетто товару, що надійшов в Україну. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26.06.2024, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2024 позов задоволено. /т.6 а.с.22-43, 148-166/ Задовольняючи позовні вимоги, суди виходили з того, що у спірних правовідносинах Україна являється країною імпорту (країною, в яку ввозиться товар), а Туркменістан країною експорту (країною, з якої вивозиться товар), тому інші країни в даних правовідносинах не виступають і не можуть виступати «країною ввезення/вивезення товару», оскільки товаросупровідні документи (зовнішньоекономічний контракт, коносамент, інвойс, вантажна відомість, транзитні декларації, митна декларація країни відправлення) свідчать, що ввезення товару в Україну відбувалося з митної території Туркменістану, а інші країни виступали країнами проміжного транзиту. Додатково суд апеляційної інстанції наголосив на тому, що транспортування товару з Туркменістану в Україну транзитом змішаними видами транспорту та перевантаження вказаного товару з одного виду транспорту на інший вид транспорту, подальше пакування товару у біг-беги під час транзиту товару з Туркменістану в Україну прямо передбачено сертифікатом про походження товару форми СТ-1 №UA379512271 від 14.08.2023. Відтак товари, імпортовані ПП «Захід» в момент пред`явлення до митного оформлення на території України вважаються товарами, ввезеними з Туркменістану, що підтверджує право позивача на застосування митних пільг на підставі двосторонньої Угоди між Урядом України й Урядом Республіки Туркменістан про вільну торгівлю, ратифікованою Законом №426/95-ВР від 04.11.1995. Разом з тим, суд апеляційної інстанції зауважив, що документи, додані позивачем до митних декларацій від 23.10.2023, 20.11.2023, надавали Одеській митниці можливість за багатьма ознаками (відправник, одержувач, назва товару тощо) ідентифікувати товар, заявлений у митних деклараціях, з товаром, вказаним у сертифікаті про походження товару форми СТ-1 №UA379512271 від 14.08.2023. Постановою Верховного Суду від 05.02.2025 рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26.06.2024 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2024 скасовано, справу направлено на новий розгляду до суду першої інстанції. /т.7 а.с.95-113/ Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд звернув увагу на те, що у спірних рішеннях митний орган вказував на неможливість ідентифікувати експортовану з Туркменістану партію товару, зазначену у сертифікаті про походження товару форми СТ-1 від 14.08.2023 №TM UA379512271, обґрунтовуючи тим, що позивачем не було надано жодного документа з підтвердженням того, що операції з пакування у біг-беги та перевантаження проводилися у Азербайджанській Республіці під митним контролем відповідних митних органів; позивачем не надано документів, які б підтверджували, що товар переміщувався територіями Азербайджанській Республіці, Грузією під митним контролем, та які підтверджують переміщення територією Туреччини та операції з перевантаження з автотранспорту на морське судно ELMAS проводилися під митним контролем митних органів Туреччини; кількість вантажу, зазначена у сертифікаті, виданого ТПП Туркменістану, не відповідає кількості місць, вазі брутто і нетто товару, що надійшов в Україну; правилами не передбачено здійснення будь-яких операцій з товаром за межами країни експорту, а також часткове відвантаження товару в третіх країнах. Верховний Суд, зокрема зауважив, що позивачем подано до суду ряд документів, складені іноземними мовами, у зв`язку з чим зазначив, що суди попередніх інстанцій надали оцінку доводам митного органу на підставі доказів, складених іноземними мовами, не перекладених на державну мову та незасвідчених належним чином. Суди не врахували, що відповідачем не заперечувалася можливість перепакування відповідного товару у біг-беги, а стверджувалася відсутність документального підтвердження того, що операції з пакування у біг-беги та перевантаження проводилися у Азербайджанській Республіці під митним контролем відповідних митних органів. При цьому, вказаним доводам митного органу суди першої та апеляційної інстанцій оцінки не надали, більш того, судами не встановлено сам факт перепакування відповідного товару, жодна зі сторін у цій справі не довела або не спростувала, що перепакування взагалі мало місце. У підсумку Верховних Суд зауважив, що, під час нового розгляду справи, суду слід взяти до уваги викладене в цій постанові, встановити зазначені у ній обставини, що входять до предмета доказування у даній справі, дати правильну юридичну оцінку встановленим обставинам на підставі достатніх та достовірних доказів з урахування усіх доводів сторін у справі та постановити рішення відповідно до вимог ст.242 КАС України. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 24.02.2025 справу №420/9715/25 прийнято до розгляду та витребувано від ПП «Захід» ряд засвідчених копій документів з перекладом на українську мову, які позивачем було надано до суду першої інстанції. /т.7 а.с.122-123/ Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 15.05.2025 позов задоволено; визнано протиправними та скасовано картки відмови Одеської митниці (відокремлений підрозділ Державної митної служби України) в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500370/2023/000188 від 23.10.2023, №UA500370/2023/000201 від 20.11.2023. Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку, що товар, зазначений у митних деклараціях №23UA500370008989U2 від 23.10.2023, №23UA500370009908U0 від 20.11.2023, країною походження якого є Туркменістан, ввозився резидентом України з митної території Туркменістану транзитом під митним контролем через території Азербайджанської Республіки, Грузії, Турецької Республіки, тобто відповідав умовам, визначеним положенням п.п.9, 10, 11, 12, 13 Правил визначення країни походження товарів від 24.09.1993, затверджених Рішенням Ради глав Урядів Незалежних Держав та користувався режимом вільної торгівлі, то відносно цього товару підлягали застосуванню тарифні пільги (преференції) відповідно до ч.ч.1, 2 ст.1 Угоди між Урядом України та Урядом Туркменістану про вільну торгівлю від 05.11.1994 (ратифікована Законом України від 04.11.1995 №426/95-ВР). При цьому, суд першої інстанції зауважив, що Одеська митниця у запереченнях та в оскаржуваних картках відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500370/2023/000188 від 23.10.2023, №UA500370/2023/000201 від 20.11.2023 не навела обґрунтованих мотивів або підстав для невизнання наданих декларантом документів як підтвердження переміщення товарів з Туркменістану до України транзитом під митним контролем територією Азербайджанської Республіки, Грузії та Турецької Республіки. Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції при вирішенні справи норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим просить скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування апеляційної скарги скаржник зазначає, що за митними деклараціями від 23.10.2023, 20.11.2023 автоматизованою системою управління ризиками були встановлені наступні форми обов`язкового контролю: 103-1 (перевірка поданих товаросупровідних та товаротранспортних документів (в тому числі наданих на вимогу митного органу) та/або відомостей про них на предмет розбіжностей у відомостях, що зазначені у цих документах, митній декларації чи документах, що її заміщують, їх електронних копіях, розміщених в ЄАІС Держмитслужби) та 109-4 (перевірка правильності визначення країни походження товарів), у зв`язку з чим встановлено наявний ризик неправомірного надання пільг і звільнення від оподаткування. За результатами перевірки наданих позивачем документів, на думку апелянта, було правомірно складено картки відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення від 23.10.2023, від 20.11.2023. Скаржник пояснює, що товар прямував за маршрутом: порт Гарабогаз (Туркменістан) - порт Зіра (Азербайджанська Республіка) - Азербайджанська Республіка - Грузія - Туреччина - порт Хопа (Туреччина) порт Ізмаїл (Україна). Однак, судом першої інстанції не взято до уваги, що Азербайджанська Республіка, Грузія, Туреччина не є учасницями Угоди про створення зони вільної торгівлі від 15.04.1994. Виходячи зі змісту п.9 Правил визначення країни походження товарів від 02.09.1993 (товар вважається як такий, що походить з митної території держави - учасниці Угоди про створення зони вільної торгівлі від 15.04.1994, якщо він відповідає встановленим цими Правилами критеріям походження, експортується резидентом однієї з держав - учасниць цієї Угоди і ввозиться резидентом держави - учасниці цієї Угоди з митної території іншої держави - учасниці цієї Угоди), не передбачено можливість транспортування в Україну товарів походженням Туркменістану транзитом через територію країн, які не є учасниками Угоди про створення зони вільно торгівлі. Тобто, правило прямого транспортування при митному оформленні вказаного товару не дотримано. Крім того, Законом України №3261 МК України доповнено нормами (п.9-29 розділу ХХІ «Прикінцеві та перехідні положення»), згідно з якими у період дії введеного в Україні воєнного стану за умови наявності у преференційних правилах походження до міжнародних договорів про вільну торгівлю правил прямого транспортування товарів з країни їх походження, дозволяється з урахуванням географічних, транспортних, економічних причин переміщення товарів, що походять з країн, з якими Україна уклала міжнародні договори про вільну торгівлю, територіями третіх країн, за винятком держави агресора, за умови документального підтвердження знаходження товарів під митним контролем в країнах транзиту. При цьому, товари повинні бути в незмінному стані та з ними не повинні проводитися будь-які операції, крім операцій із забезпечення збереження і перевантаження товару. В контексті зазначеного, Одеська митниця вказує, що судом першої інстанції не взято до уваги, що позивачем не було надано жодного документа з підтвердженням того, що операції з пакування у біг-беги та перевантаження проводилися у Азербайджанській Республіці під митним контролем відповідних митних органів. Також, проігноровано той факт, що позивачем не надано жодного документа з підтвердженням того, що товар переміщувався територіями Азербайджанської Республіки, Грузії під митним контролем, не надано документів, які підтверджують переміщення територією Туреччини та документів, що операції перевантаження з автотранспорту на морське судно проводилися під митним контролем митних органів Туреччини. Скаржник зауважує, що судом першої інстанції не взято до уваги також і той факт, що ідентифікувати експортовану з Туркменістану партію товару, зазначену у сертифікаті про походження товару форми СТ-1 від 14.08.2023 №ТМ UA379512271, з заявленою до митного оформлення у 2945 біг-бегах (за МД №23UA500370008989U2) та у 2606 біг-бегах (за МД №23UA500370009908U0), неможливо. Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню. Судом першої інстанції встановлено, що ПП «Захід», 22.01.2003 зареєстровано як юридичну особу в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за номером 15221200000006893. Підприємство здійснює господарську діяльність згідно КВЕД, зокрема: 46.49 оптова торгівля іншими товарами господарського призначення; 46.90 неспеціалізована оптова торгівля; 46.75 оптова торгівля хімічними продуктами. /т.5 а.с.123-130/ 24.07.2023 між Заводом «Гарабогазкарбамід» Державного концерну «Туркменхімія» (Туркменістан, продавець) та ПП «Захід» (Україна, покупець) укладено договір №Б-035542, за умовами якого продавець продає, а покупець купує продукцію, яка в подальшому називається товар згідно з описом, кількістю та цінами, вказаними в специфікації до цього договору. /т.8 а.с.15-24/ Пунктом 1.2 договору від 24.07.2023 визначено, що покупець зобов`язується прийняти партіями та оплатити на умовах цього договору продукцію, що поставляється продавцем згідно зі специфікацією, яка є невід`ємною частиною договору. Пунктом 2.2 договору від 24.07.2023 визначено, що товар вважається зданим продавцем та прийнятим покупцем за якістю згідно сертифікату відповідності та кількістю вказаній у товаросупровідних документах. В пункті 5.1 договору від 24.07.2023 зазначено, що поставка товару здійснюється на умовах FОВ завод «Гарабогазкарбамід» (Incoterms 2010), або інших вказаних в інвойсах та в строк до 30 (тридцяти) днів з моменту проведення оплати за товар. Країна призначення товару Україна, країна відправлення товару - Туркменістан. Загальна сума договору становить 1425600 дол.США. З них: вартість за 1 тону товару становить 264 дол.США за 5400т. (п.4.2 договору від 24.07.2023). Відповідно до Специфікації від 24.07.2023 найменування продукції, яка поставляється: «Карбамід марки «Б» (вищий сорт)» у кількості 5400т., загальна сума 1425600 дол.США, країна-виробник Туркменістан. /т.8 а.с.35-36/ 07.08.2023 між заводом «Гарабогазкарбамід» Державного концерну «Туркменхімія» та ПП «Захід» укладено додаткову угоду №1 до договору №Б-035542 від 24.07.2023, згідно з якою п.4.2 договору №Б-035542 від 24.07.2023 викладено в наступній редакції: «Загальна сума договору складає 1817100 дол.США. З них: вартість за 1 тонну товару становить 336,5 дол.США, сума за 5400т. становить 1817100 дол.США». /т.8 а.с.25-30/ Відповідно до специфікації №2 від 07.08.2023 найменування продукції, яка поставляється: «Карбамід марки «Б» (вищий сорт)», кількість 5400тон, загальна сума 1817100 дол.США, країна-виробник Туркменістан. /т.8 а.с.37-38/ 11.08.2023 між заводом «Гарабогазкарбамід» Державного концерну «Туркменхімія» та ПП «Захід» укладено додаткову угоду №2 до договору №Б-035542 від 24.07.2023 , згідно з якою п.4.2 договору №Б-035542 від 24.07.2023 викладено в наступній редакції: «Загальна сума договору складає 1682100 дол.США. З них: вартість за 1 тонну товару становить 311,5 дол.США, сума за 5400т. становить 1682100 дол.США». /т.8 а.с.31-34/ Відповідно до специфікації №3 від 11.08.2023 найменування продукції, яка поставляється: «Карбамід марки «Б» (вищий сорт)» у кількості 5400т., загальна сума 1682100 дол.США, країна-виробник Туркменістан. /т.8 а.с.39-40/ Згідно інвойсу від 11.08.2023 №0908: продавець - Державний концерн «Туркменхімія» завод «Гарабогазкарбамід»; вантажовідправник і виробник - завод «Гарабогазкарбамід» (Туркменістан); покупець і вантажоодержувач - ПП «Захід» (Україна); умови поставки товарів - FOB Гарабогаз (Бекдаш) ТМ; договір №Б-035542 від 24.07.2023, додаткова угода №1 від 07.08.2023, додаткова угода №2 від 11.08.2023 до договору №Б-035542 від 24.07.2023; найменування продукції «Карбамід марки «Б» вищого сорту нефасоване; кількість 4996,836т., ціна за тону - 311,5 дол.США, загальна ціна - 1556514,41 дол.США; країна походження Туркменістан. /т.7 а.с.215, 218/ З метою митного оформлення імпортованого товару, 23.10.2023 позивачем подано до Одеської митниці митну декларацію №23UA500370008989U2 на імпортований товар (добриво - сечовина (карбамід) у гранулах білого кольору (не у водному середовищі). Карбамід марки «Б» вищого гатунку у кількості нетто 2645,52906т., спаковано у 2945 біг-бегів. Вироблено згідно DTS 2081-2010 (ДСТУ 7312:2013). Характеристики: масова частка азоту, що в перерахунку на суху речовину складає 43,6%; вміст вологи/води становить 0,1мас%. Хімічна формула: H2N-CO-NH2. Використовується для сільського господарства). /т.3 а.с.198-201/ В графі 34 «Код країни походження» зазначено - ТМ (Туркменістан); в графі 15 «Країна відправлення/експорту» - Туркменістан; в графі 15а «Код країни відправлення /експорту» - ТМ (Туркменістан); в графі 47 «Розрахунок податків» вказано код виду платежу «020» (мито на товари, що ввозяться на територію України суб`єктами господарювання), ставка 6,5%, сума 2796177,52грн., код способу платежу « 06» (сума податку, нарахована умовно, у зв`язку із звільненням від оподаткування, передбаченим МК України, ПК України, іншими законами України та міжнародними договорами, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України при поміщенні товарів у митні режими імпорту (випуск у вільний обіг), експорту). Для підтвердження заявленої митної вартості товару, до митної декларації №23UA500370008989U2 від 23.10.2023 позивачем було додано наступні документи: сертифікат якості від 10.08.2023; інвойс №0908 від 11.08.2023; коносамент №23/203 від 11.08.2023; коносамент №4 від 02.10.2023; міжнародні товарно-транспортні накладні (CMR) від 15.10.2023: №5-001, №5-002, №5-003, №5-004, №5-005, №5-006, №5-007, №5-008, №5-009, №5-010, №5-011, №5-012, №5-013, №5-014, №5-015, №5-016, №5-017, №5-018, №5-019, №5-020, №5-021, №5-022, №5-023, №5-024; від 16.08.2023: №5-025, №5-026, №5-027, №5-028, №5-029, №5-030, №5-031, №5-032, №5-033, №5-034, №5-035, №5-036, №5-037, №5-038, №5-039, №5-040, №5-041; від 17.08.2023: №5-043, №5-044, №5-048 №5-049, №5-050, №5-051, №5-052, №5-053, №5-054, №5-055, №5-057; від 18.08.2023: №5-058, №5-059, №5-060, №5-061, №5-062, №5-063, №5-064, №5-065, №5-066, №5-069, №5-071, №5-072, №5-073, №5-074, №5-075, №5-076, №5-077, №5-078, №5-079, №5-080; від 19.08.2023: №5-081, №5-082, №5-084, №5-085, №5-086, №5-087, №5-089, № -091, №5-092, №5-093, №5-094, №5-095, №5-096, №5-098, №5-099; від 20.08.2023: №5-101, №5-102, №5-103, №5-104, №5-105, №5-108, №5-109, №5-110, №5-111, №5-112, №5-127, №5-128, №5-129, №5-130, №5-131, №5-132, №5-133, №5-134, №5-135, №5-136, №5-140, №5-141, №5-142, №5-143; від 21.08.2023 №5-157; від 22.08.2023 №5-168; від 25.08.2023 №5-177; вантажні відомості (маніфест) від 11.08.2023, від 02.10.2023; загальна декларація прибуття №23UA14100111852624 від 09.10.2023; платіжні інструкції в іноземній валюті №445 від 27.07.2023, №447 від 31.07.2023, №450 від 08.09.2023; контракт з організації перевезень №100823 від 10.08.2023; додаткові угоди №№1,2 від 25.09.2023 до контракту з організації перевезень; документ, що підтверджує вартість страхування №36 від 29.09.2023; документ, що містить довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам від 20.10. 2023; договір добровільного страхування вантажів №09/01-187431 від 29.09.2023; зовнішньоекономічний договір №Б-035542 від 24.07.2023; додаткові угоди №1 від 07.08.2023, №2 від 11.08.2023 до договору від 24.07.2023; заява декларанта або уповноваженої ним особи, в вигляді внесення коду до митної декларації, про те, що агрохімікати та пестициди не підлягають державній реєстрації в Україні (Закон України №86/95-ВР від 02.03.1995); сертифікат про походження товару форми CT-1 №UA379512271 від 14.08.2023; акт експертизи походження товару №379512271 від 14.08.2023; лист Державної митної служби України №15/15-03/13/606 від 19.02.2021; транзитний супровідний документ №23LR0801002963247 від 25.09.2023; копія митної декларації країни відправлення №G07331/110823/0000698 від 11.08.2023. Однак, 23.10.2023 Одеська митниця прийняла картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500370/2023/000188. /т.3 а.с.204-210/ Підставою відмови у митному оформленні (випуску) товарів зазначено: Відповідно до п.9 Правил визначення країни походження товарів від 24.09.1993, затверджені Рішенням Ради Глав урядів СНД про Правила визначення країни походження товарів (зі змінами, до яких приєдналася Україна) товар вважається як такий, що походить з митної території держави-учасниці Угоди про створення зони вільної торгівлі, якщо він відповідає встановленим цими Правилами критеріям походження, експортується резидентом однієї держав-учасниць цієї Угоди і ввозиться резидентом держави-учасниці цієї Угоди з митної території іншої держави-учасниці цієї Угоди. При цьому товар прямував за маршрутом: порт Гарабогаз (Туркменістан) - порт Зіра (Азербайджанська Республіка) - Азербайджанська Республіка - Грузія - Туреччина - порт Хопа (Туреччина) - порт Ізмаїл (Україна). Згідно з коносаментом №23/203 від 11.08.2023 та маніфестом від 11.08.2023 товар загального вагою 4996,836т. перемішувався навалом морським судном SHAIR SABIR з порту Гарабогаз (Туркменістан) до порту Зіра (Азербайджанська Республіка). Відповідно до поданих документів, після надходження товару до Азербайджанської Республіки він був упакований у біг-беги (відомості щодо країни походження яких відсутні) та перевантажений на інші транспортні засоби для переміщення з території Азербайджанської Республіки через території Грузії та Туреччини до порту Хопа (Туреччина). Відповідно до коносаменту №4 від 02.10.2023 товар у біг-бегах кількістю 2945 шт. загальною вагою брутто - 2652,77123т. (нетто - 2645,52906т.) було завантажено на морське судно ELMAS в порту Хопа (Туреччина) та транспортовано до порту Ізмаїл (Україна). Проте, не надано жодного документа з підтвердженням того, що операції з пакування у біг-беги та перевантаження проводилися під митним контролем відповідних митних органів. При цьому, відомості щодо ваги брутто партії товару після його пакування у біг-беги. Відповідно до Закону №3261 єдиний транспортний документ це транспортний документ, який регламентує перевезення товарів з країни експорту через країну (країни) транзиту. Накладні СМR, які складені в Азербайджанській Республіці для маршруту порт Зіра (Азербайджанська Республіка) - Азербайджанська Республіка - Грузія - Туреччина - порт Хопа (Туреччина), не є єдиним транспортним документом. Окрім того, на накладних СМR відсутні штампи митниці Туреччини. Не надано документів, які підтверджують, переміщення територією Туреччини та операції з перевантаження з автотранспорту на морське судно ELMAS проводилися під митним контролем митних органів. Крім того, відповідно до п.12 Правил, згідно з якими визначається походження товару з метою застосування режиму вільної торгівлі при імпорті товару походженням з Туркменістану, сертифікат про походження форми СТ-1, зокрема, повинен містити такі необхідні відомості про товар, на який він виданий: а) найменування та адреса експортера: г) кількість місць і вид упаковки, опис товару, що вмішує всі необхідні для ідентифікації товару відомості: д) вага брутто і нетто. Ці показники можуть бути замінені іншими, такими як, наприклад, кількість одиниць або обсяг, коли вага товару істотно змінюється при транспортуванні або коли ці одиниці стандартно використовується для виду товару. В якості підтвердження країни походження товару з Туркменістану до митного оформлення в Україні подано сертифікат про походження товару форми СТ-1 від 14.08.2023 №TM UA379512271. У графі 9 сертифікату зазначено вагу брутто 4996,836т., яка не відповідає вазі брутто товару, що надійшов в Україну. Також зазначаємо, що Правилами не передбачено здійснення будь-яких операцій з товаром за межами країни експорту, а також часткове відвантаження партії товару з третіх країнах. З огляду на викладене, ідентифікувати експортовану з Туркменістану партію товару, зазначену у сертифікаті про походження товару форми СТ-1 від 14.08.2023 №TM UA379512271 (графи 7, 8, 9), на відповідність заявленій у біг-бегах за МД неможливо. Товар випущений у вільний обіг за митною декларацією №23UA500370009034U2 від 23.10.2023 внаслідок сплати митних платежів без застосування преференції по ввізному миту. /т.3 а.с.211-214/ Також, з метою митного оформлення імпортованого товару, 20.11.2023 позивачем подано до Одеської митниці митну декларацію №23UA500370009908U0 на імпортований товар (добриво - сечовина (карбамід) у гранулах білого кольору (не у водному середовищі). Карбамід марки «Б» вищого гатунку у кількості нетто 2341,064т., спаковано у 2606 біг-бегів. Вироблено згідно DTS 2081-2010 (ДСТУ 7312:2013). Характеристики: масова частка азоту, що в перерахунку на суху речовину складає 43,6%; вміст вологи/води становить 0,1мас%. Хімічна формула: H2N-CO-NH2. Використовується для сільського господарства). /т.5 а.с.97-102/ В графі 34 «Код країни походження» зазначено - ТМ (Туркменістан); в графі 15 «Країна відправлення/експорту» - Туркменістан; в графі 15а «Код країни відправлення /експорту» - ТМ (Туркменістан); в графі 36 «Преференція» зазначено код податкової пільги « 400000000» (товари, що ввозяться в Україну згідно з міжурядовими угодами України з країнами СНД (крім Республіки Грузія). Двосторонні міжурядові угоди України з країнами СНД про вільну торгівлю); в графі 47 «Розрахунок податків» вказано код виду платежу « 020» (мито на товари, що ввозяться на територію України суб`єктами господарювання), ставка 6,5%, сума 2447224,55грн., код способу платежу « 06» (сума податку, нарахована умовно, у зв`язку із звільненням від оподаткування, передбаченим МК України, ПК України, іншими законами України та міжнародними договорами, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України при поміщенні товарів у митні режими імпорту (випуск у вільний обіг), експорту). Для підтвердження заявленої митної вартості товару, до митної декларації №23UA500370009908U0 від 20.11.2023 позивачем було додано наступні документи: сертифікат якості від 10.08.2023; інвойс №0908 від 11.08.2023; коносаменти №2 від 07.11.2023, №3/203 від 11.08.2023; міжнародні товарно-транспортні накладні (CMR) від 15.08.2023 №5-023; від 17.08.2023 №5-042, №5-045, №5-046, №5-047, №5-056; від 18.08.2023: №5-067, №5-068; від 19.08.2023 №5-070, №5-088, №5-090, №5-083, №5-097, №5-100; від 20.08.2023 №5-106, №5-107, №5-113, №5-114, №5-115, №5-116, №5-117, №5-118, №5-119, №5-120, №5-121, №5-122, №5-123, №5-124, №5-125, №5-126, №5-130, №5-137, №5-139, №5-144, №5-145, №5-146, №5-147, №5-148, №5-149, №5-150, №5-151; від 21.08.2023 №5-152, №5-153, №5-154, №5-155, №5-156, №5-158, №5-159; від 22.08.2023 № 5-160, № 5-161, № 5-162, № 5-163, № 5-164, № 5-165, № 5-166, № 5-167; від 25.08.2023 №5-169, №5-170, №5-171, №5-172, №5-173, №5-174, №5-175, №5-176, №5-178, №5-179, №5-180, №5-181, №5-182, №5-183, №5-184, №5-185, №5-186, №5-187, №5-188, №5-189, №5-190, №5-191, №5-192; від 26.08.2023 №5-193, №5-194, №5-195, №5-196, №5-197, №5-198, №5-199, №5-200; від 28.08.2023 №5-201, №5-202, №5-203, №5-204, №5-205, №5-206, №5-207, №5-208, №5-209, №5-210, №5-211; від 30.08.2023 №5-212, №5-213, №5-214; від 01.09.2023 №5-215; вантажні відомості (маніфест) від 11.08.2023, від 07.11.2023; загальна декларація прибуття №23UA141001268624Z3 від 13.11.2023; платіжні інструкції в іноземній валюті №445 від 27.07.2023, №447 від 31.07.2023, №450 від 08.09.2023; контракт з організації перевезень №100823 від 10.08.2023; додаткові угоди №1 від 25.09.2023, №3 від 07.11.2023 до контракту з організації перевезень; документ, що підтверджує вартість страхування №117 від 08.11.2023; документ, що містить довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам від 10.11.2023; зовнішньоекономічний договір №Б-035542 від 24.04.2023; додаткові угоди №1 від 07.08.2023, №2 від 11.08.2023 до договору від 24.07.2023; заява декларанта або уповноваженої ним особи, в вигляді внесення коду до митної декларації, про те, що агрохімікати та пестициди не підлягають державній реєстрації в Україні (Закон України №86/95-ВР від 02.03.1995); сертифікат про походження товару форми CT-1 №UA379512271 від 14.08.2023; акт експертизи походження товару №379512271 від 14.08.2023; копії транзитних митних декларацій Азербайджанської Республіки: від 15.08.2023 №01233000175206; від 17.08.2023 №№01233000176484, 01233000176496, 01233000176499, 01233000176503; від 18.08.2023 №№ 01233000176524, 01233000177112, 01233000177113, 01233000177123; від 19.09.2023 №№01233000177548, 01233000177568, 01233000177577, 01233000177674, 01233000177693; від 20.08.2023 №№01233000178142, 01233000178145, 01233000178276, 01233000178280, 01233000178281, 01233000178283, 01233000178284, 01233000178285, 01233000178286, 01233000178502, 01233000178505, 01233000178512, 01233000178515, 01233000178516, 01233000178518, 01233000178519, 01233000178525, 01233000178561, 01233000178571, 01233000178593, 01233000178599; від 21.08.2023 №№01233000179192, 01233000179195, 01233000179197, 01233000179204, 01233000179209, 01233000179214, 01233000179312, 01233000179324, 01233000179329, 01233000179333, 01233000179335, 01233000179340, 01233000179343; від 22.08.2023 №№01233000179708, 01233000179713, 01233000179722, 01233000179724, 01233000179728, 01233000179733, 01233000179736, 01233000179738, від 25.08.2023 №№01233000181971, 01233000181976, 01233000181980, 01233000181983, 01233000181987, 01233000181994, 01233000181997, 01233000181999, 01233000182003, 01233000182004, 01233000182031, 01233000182034, 01233000182038, 01233000182039, 01233000182041, 01233000182043, 01233000182057, 01233000182060, 01233000182063, 01233000182065, 01233000182067, 01233000182070, 01233000182077; від 26.08.2023 №№01233000182625, 01233000182629, 01233000182699, 01233000182709, 01233000182880, 01233000182934, 01233000182937, 01233000182939; від 29.08.2023 №№01233000184476, 01233000184480, 01233000184481, 01233000184484, 01233000184487, 01233000184490, 01233000184491, 01233000184496, 01233000184501, 01233000184504, 01233000184506; від 30.08.2023 №№01233000185747, 01233000185754, 01233000185755; від 01.09.2023 №01233000186957; лист Державної митної служби України №15/15-03/13/606 від 19.02.2021; копія митної декларації країни відправлення №G07331/110823/0000698 від 11.08.2023; транзитний супровідний документ №23TR08010000007195 від 07.11.2023. Однак, 20.11.2023 Одеська митниця прийняла картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500370/2023/000201. /т.5 а.с.105-113/ Підставою відмови у митному оформленні (випуску) товарів зазначено: Відповідно до п.9 Правил визначення країни походження товарів від 24.09.1993, затверджені Рішенням Ради Глав урядів СНД про Правила визначення країни походження товарів (зі змінами, до яких приєдналася Україна) товар вважається як такий, що походить з митної території держави-учасниці Угоди про створення зони вільної торгівлі, якщо він відповідає встановленим цими Правилами критеріям походження, експортується резидентом однієї держав-учасниць цієї Угоди і ввозиться резидентом держави-учасниці цієї Угоди з митної території іншої держави-учасниці цієї Угоди. При цьому товар прямував за маршрутом: порт Гарабогаз (Туркменістан) - порт Зіра (Азербайджанська Республіка) - Азербайджанська Республіка - Грузія - Туреччина - порт Хопа (Туреччина) - порт Ізмаїл (Україна). Згідно з коносаментом №23/203 від 11.08.2023 та маніфестом від 11.08.2023 товар загальною вагою 4996,836т. переміщувався навалом морським судном SHAIR SABIR з порту Гарабогаз (Туркменістан) до порту Зіра (Азербайджанська Республіка). Відповідно до поданих документів після надходження товару до Азербайджанської Республіки він був упакований у біг-беги (відомості щодо країни походження яких відсутні) та перевантажений на інші транспортні засоби для переміщення з території Азербайджанської Республіки через території Грузії та Туреччини до порту Хопа (Туреччина). Відповідно до коносаменту №2 від 07.11.2023 товар у біг-бегах кількістю 2606 шт. загальною вагою брутто 2347479кг. (нетто - 2341064кг.) було завантажено на морське судно AL FILK в порту Хопа (Туреччина) та транспортовано до порту Ізмаїл (Україна). Проте, не надано жодного документа з підтвердженням того, що операції з пакування у біг-беги та перевантаження проводилися під митним контролем відповідних митних органів. При цьому, відомості щодо ваги брутто партії товару після його пакування у біг-беги відсутні. Відповідно до Закону №3261 єдиний транспортний документ це транспортний документ, який регламентує перевезення товарів з країни експорту через країну (країни) транзиту. Накладні СМR, які складені в Азербайджанській Республіці для маршруту порт Зіра (Азербайджанська Республіка) - Азербайджанська Республіка- Грузія Туреччина - порт Хопа (Туреччина), не є єдиним транспортним документом. Окрім того, на накладних СМR відсутні штампи митниці Туреччини. Не надано документів, які підтверджують, переміщення територією Туреччини та операції з перевантаження з автотранспорту на морське судно AL FILK проводилися під митним контролем митних органів. Крім того, відповідно до п.12 Правил, згідно з якими визначається походження товару з метою застосування режиму вільної торгівлі при імпорті товару походженням з Туркменістану, сертифікат про походження форми СТ-1 зокрема, повинен містити такі необхідні відомості про товар, на який він виданий: а) найменування та адреса експортера; г) кількість місць і вид упаковки, опис товару, що вміщує всі необхідні для ідентифікації товару відомості; д) вага брутто і нетто. Ці показники можуть бути замінені іншими, такими як, наприклад, кількість одиниць або обсяг, коли вага товару істотно змінюється при транспортуванні або коли ці одиниці стандартно використовується для виду товару. В якості підтвердження країни походження товару з Туркменістану до митного оформлення в Україні подано сертифікат про походження товару форми СТ-1 від 14.08.2023 №TM UA379512271. У графі 9 сертифікату зазначено вагу брутто 4996.836т., яка не відповідає вазі брутто товару, що надійшов в Україну. Також зазначаємо, що Правилами не передбачено здійснення будь-яких операцій з товаром за межами країни експорту, а також часткове відвантаження партії товару з третіх країнах. З огляду на викладене, ідентифікувати експортовану з Туркменістану партію товару, зазначену у сертифікаті про походження товару форми СТ-1 від 14.08.2023 №TM UA379512271 (графи 7, 8, 9), на відповідність заявленій у біг-бегах за МД, неможливо. Окрім того, вага нетто згідно коносаменту №2 від 07.11.2023 складає 2341064 кг., а фактично виявлено згідно автотранспортних накладних нетто 2368703,3кг. Копія декларації країни відправлення від 11.08.2023 №G07331/110823/0000698 містить іншу адресу відправника ніж та, яка заявлена у МД та товаросупровідних документах, а також міститься посилання на інший номер контракту. Товар випущений у вільний обіг за митною декларацією №23UA500370009035U7 від 20.11.2023 внаслідок сплати митних платежів без застосування преференції по ввізному миту. /т.5 а.с.114-119/ Не погоджуючись з картками відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 23.10.2023, 20.11.2023, вважаючи їх протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом. Перевіривши матеріали справи, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог з наступних підстав. Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Частиною 1 ст.1 Митного кодексу України передбачено, що законодавство України з питань митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів. Митний кодекс України (надалі - МК України) регулює питання сплати митних платежів, зокрема п.1 ч.1 ст.289 визначає, що обов`язок із сплати митних платежів виникає у разі ввезення товарів на митну територію України - з моменту фактичного ввезення цих товарів на митну територію України. Частиною 5 ст.280 МК України передбачено, що ввізне мито є диференційованим щодо товарів, що походять з держав, які спільно з Україною входять до митних союзів або утворюють з нею зони вільної торгівлі. У разі встановлення будь-якого спеціального преференційного митного режиму згідно з міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, застосовуються преференційні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України. До товарів, що походять з України або з держав членів Світової організації торгівлі, або з держав, з якими Україна уклала двосторонні або регіональні угоди щодо режиму найбільшого сприяння, застосовуються пільгові ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України, якщо інше не встановлено законом. До решти товарів застосовуються повні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України. Згідно ч.1 ст.281 МК України допускається встановлення тарифних пільг (тарифних преференцій) щодо ставок Митного тарифу України у вигляді звільнення від оподаткування ввізним митом, зниження ставок ввізного мита або встановлення тарифних квот відповідно до законодавства України та для ввезення товарів, що походять з держав, з якими укладено відповідні міжнародні договори. Пунктом 2 ч.1 ст.292 МК України передбачено, що митні платежі не сплачуються у разі, якщо відповідно до цього Кодексу, ПК України, інших законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України щодо товарів надано звільнення або повне умовне звільнення від сплати митних платежів у період дії такого звільнення і при дотриманні умов, у зв`язку з якими його надано. Згідно п.14.1.254 ст.14 ПК України визначено, що умовне звільнення від оподаткування податком на додану вартість та акцизним податком у разі ввезення товарів на митну територію України це звільнення (умовне повне або умовне часткове) від сплати нарахованого податкового зобов`язання у разі розміщення товарів у митних режимах, що передбачають звільнення від оподаткування за умови дотримання вимог митного режиму, встановлених Митним кодексом України. Відповідно ч.ч.1, 2 ст.300 МК України умови надання звільнення (умовного звільнення) від оподаткування митними платежами визначаються цим Кодексом, ПК України, іншими законами України та міжнародними договорами, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України. Порядок надання документів, необхідних для підтвердження права на звільнення (умовне звільнення) від оподаткування митними платежами, визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Згідно ч.3 ст.1 МК України якщо міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом та іншими законами України, застосовуються правила міжнародного договору України. Законом України від 04.11.1995 №426/95-ВР (чинний) було ратифіковано Угоду між Урядом України та Урядом Туркменістану про вільну торгівлю, підписану в місті Ашгабаті 05.11.1994. Відповідно ч.1 ст.1 Угоди між Урядом України та Урядом Туркменістану про вільну торгівлю від 05.11.1994 Договірні Сторони не застосовують мито, податки та збори, що мають еквівалентний вплив на експорт та(або) імпорт товарів, що походять з митної території однієї з Договірних Сторін і призначені для митної території іншої Договірної Сторони. Вилучення з даного торгового режиму за погодженою номенклатурою товарів оформляється документами, які є невід`ємною частиною цієї Угоди, якщо Договірні Сторони визнають це за необхідне. Частиною 2 ст.1 Угоди між Урядом України та Урядом Туркменістану про вільну торгівлю передбачено, що для мети цієї Угоди і на період її дії під товарами, що походять з територій Договірних Сторін, маються на увазі товари, визначені Правилами визначення країни походження товарів від 24.09.1993, затвердженими Рішенням Ради глав Урядів Незалежних Держав. Ці Правила підписані, серед іншого, главами урядів України та Туркменістану та відповідно набрали чинності та на підставі ч.2 ст.1 Угоди між Урядом України та Урядом Туркменістану про вільну торгівлю від 05.11.1994 застосовуються для України та Туркменістану. Пунктом 9 Правил визначення країни походження товарів від 24.09.1993, передбачено, що товар вважається як такий, що походить з митної території держави-учасниці Угоди про створення зони вільної торгівлі від 15.04.1994, якщо він відповідає встановленим цими Правилами критеріям походження, експортується резидентом однієї з держав-учасниць цієї Угоди і ввозиться резидентом держави-учасниці цієї Угоди з митної території іншої держави-учасниці цієї Угоди. При цьому під резидентом мається на увазі організація, створена на території цієї держави, або фізична особа, яка постійно проживає на території цієї держави. Пунктом 8 Закону України від 14.07.2023 № 3261-ІХ «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо приведення порядку визначення країни походження товару у відповідність із Митним кодексом Європейського Союзу та забезпечення реалізації угод України про вільну торгівлю» доповнено пунктом 9-29 розділ ХХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України, яким передбачено, що у період дії воєнного стану, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №2102-IX, за умови наявності у преференційних правилах походження до міжнародних договорів про вільну торгівлю правил прямого транспортування товарів з країни їх походження, дозволяється з урахуванням географічних, транспортних, економічних причин переміщення товарів, що походять з країн, з якими Україна уклала міжнародні договори про вільну торгівлю, через території третіх країн, крім території країни, визнаної державою-окупантом згідно із законом та/або державою-агресором щодо України згідно із законодавством, у разі якщо такі товари знаходяться під митним контролем країни транзиту. При цьому товари повинні бути в незмінному стані та з ними не повинні проводитися будь-які операції, крім операцій із забезпечення збереження і перевантаження товару. Підтвердження перебування товарів під митним контролем у третіх країнах, якщо інше не передбачено преференційними правилами походження до міжнародних договорів України про вільну торгівлю, здійснюється шляхом надання на вибір підприємства одного або декількох таких документів: 1) сертифікати, видані митними органами країн транзиту, що підтверджують умови перебування цих товарів у країні транзиту та містять: повний опис транспортованих товарів; дати розвантаження та перевантаження товарів; назви суден або інших використаних транспортних засобів (за необхідності); 2) митні декларації у митному режимі транзиту (при зберіганні товару під митним контролем - митна декларація або інший документ, оформлений при поміщенні у митний режим митного складу, вільної митної зони або на тимчасове зберігання); 3) книжка МДП (Carnet TIR), передбачена Митною конвенцією про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП (Конвенції МДП) 1975 року; 4) лист-підтвердження на офіційному бланку митних органів країн транзиту; 5) єдиний транспортний документ, який регламентує перевезення товарів з країни експорту через країну (країни) транзиту; 6) товаросупровідні документи, засвідчені митним органом країни експорту, з відомостями про накладення митного забезпечення. Таким чином, положення п.9-29 розділу ХХІ «Прикінцеві та перехідні положення» МК України застосовуються за таких умов: 1) наявність у преференційних правилах походження до міжнародних договорів про вільну торгівлю правил прямого транспортування товарів з країни їх походження; 2) відсутність інших положень у преференційних правил походження до міжнародних договорів України про вільну торгівлю. Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно того, що п.9 Правил визначення країни походження товарів від 24.09.1993, затвердженими Рішенням Ради глав Урядів Незалежних Держав (в редакції Рішення глав урядів Співдружності Незалежних Держав від 18.10.1996), не містить вимог до маршруту транспортування товару та вимог про те, що товар не повинен залишати території держав-учасниць Угоди про зону вільної торгівлі. Оскільки в п.9 Правил визначення країни походження товарів від 24.09.1993, затверджених Рішенням Ради глав Урядів Незалежних Держав, в редакції Рішення глав урядів Співдружності Незалежних Держав від 18.10.1996, відсутнє правило прямого транспортування товарів з країни їх походження, то положення п.9-29 розділу ХХІ «Прикінцеві та перехідні положення» МК України щодо переліку документів, які підтверджують перебування товарів під митним контролем у третіх країнах не можуть бути застосовані до товарів походженням з Туркменістану, що ввозяться на митну територію України у відповідності до положень Угоди між Урядом України та Урядом Туркменістану про вільну торгівлю від 05.11.1994, Правил визначення країни походження товарів від 24.09.1993, затверджених Рішенням Ради глав Урядів Незалежних Держав, в редакції Рішення глав урядів Співдружності Незалежних Держав від 18.10.1996. З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що Одеська митниця під час прийняття оскаржуваних карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, неправильно розтлумачила положення міжнародних договорів ч.ч.1, 2 ст.1 Угоди між Урядом України та Урядом Туркменістану про вільну торгівлю від 05.11.1994, п.9 Правил визначення країни походження товарів від 24.09.1993, затвердженими Рішенням Ради глав Урядів Незалежних Держав, в редакції Рішення глав урядів Співдружності Незалежних Держав від 18.10.1996, що призвело до невиконання та порушення суб`єктом владних повноважень положень вищевказаних міжнародних договорів, а також до порушення ч.3 ст.1, ч.1 ст.281, п.2 ч.1 ст.292, ч.1 ст.300 МК України. При цьому, колегія суддів враховує, що транспортування товарів не могло відбуватися шляхом прямого транспортування в силу географічного положення, оскільки Україна та Туркменістан не є країнами зі спільним кордоном (країнами-сусідками), та відповідно ч.8 ст.36 МК України при існуванні встановлених правил прямого транспортування товарів із країни їхнього походження дозволяється відступати від них у випадках, коли таке транспортування неможливе в силу географічного положення та/або якщо товари знаходяться під митним контролем у третіх країнах. Статтею 1 Закону України «Про транзит вантажів» від 20.10.1999 №1172-ХІV визначено, що транзит вантажів перевезення транспортними засобами транзиту транзитних вантажів під митним контролем через територію України між двома пунктами або в межах одного пункту пропуску через державний кордон України. Частиною 1 ст. 90 МК України визначено, що транзит це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між митними органами однієї чи кількох країн або в межах зони діяльності одного митного органу без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності. В розділі І «Митний транзит» Спеціального додатку Е «Транзит» до Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур від 18.05.1973 (дата приєднання України 05.10.2006, дата набрання чинності для України 15.09.2011) визначено, що митний транзит митний режим, відповідно до якого товари транспортуються під митним контролем з одного митного органу в інший митний орган. Відповідно ст.1 Конвенції про процедуру міжнародного митного транзиту під час перевезення вантажів залізничним транспортом із застосуванням накладної УМВС від 09.02.2006 термін «міжнародний митний транзит» означає митну процедуру, відповідно до якої вантажі перевозяться через кордони однієї чи більше держав під митним контролем від митниці пункту відправлення до митниці пункту призначення. Таким чином, у відповідності до положень національного законодавства України та міжнародних договорів товари знаходяться під митним контролем під час перевезення у режимі транзиту територіями країн. Суд першої інстанції вірно звернув увагу, що у відповідності до положень п.п.2.1, 2.3 п.2 «Прийняття копій» ст.10 «Формальності, пов`язані з імпортуванням, експортуванням і транзитом» Угоди про спрощення процедур торгівлі, яка є додатком до Протоколу про внесення змін до Марракеської угоди про заснування Світової організації торгівлі, учиненого 27.11.2014 (ратифікована Законом України від 04.11.2015 №745-VIII), п.6 розділу І «Митний транзит» Спеціального додатку Е «Транзит» до Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур від 18.05.1973 (дата приєднання України 05.10.2006, дата набрання чинності для України 15.09.2011) до товарів походженням з Туркменістану, що ввозяться на митну територію України у відповідності до положень Угоди між Урядом України та Урядом Туркменістану про вільну торгівлю від 05.11.1994, Правил визначення країни походження товарів від 24.09.1993, затверджених Рішенням Ради глав Урядів Незалежних Держав, в редакції Рішення глав урядів Співдружності Незалежних Держав від 18.10.1996, для підтвердження перебування товарів під митним контролем у третіх країнах митні органи України зобов`язані приймати: 1) паперові або електронні копії супровідних документів, необхідних для формальностей, пов`язаних із імпортом, експортом або транзитом; 2) будь-які комерційні або транспортні документи, в яких докладно представлені необхідні дані як описову частину декларації на товари для митного транзиту, про що робиться відмітка на документі. Колегія суддів вважає необґрунтованими доводи митного органу, що при вирішенні справи судом не взято до уваги того, що позивачем не було надано жодного документа з підтвердженням того, що операції з пакування у біг-беги та перевантаження проводилися у Азербайджанській Республіці під митним контролем відповідних митних органів. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, при ввезенні морським транспортом товару (т/х SHAIR SABIR) на митну територію Азербайджанської Республіки, товар був поміщений в митний режим транзиту, що підтверджується транзитною митною декларацією Азербайджанської Республіки №01233000173171 від 12.08.2023 та підтверджує факт перебування товару в митному режимі транзиту при його ввезенні морським транспортом (т/х SHAIR SABIR) через морський торговельний порт Зіра на територію Азербайджанської Республіки. При цьому, під час перебування товару в митному режимі транзиту на території Азербайджанської Республіки була проведена зміна упаковки товару (товар упакований в біг-беги) та зміна транспортного засобу (з морського транспорту на автомобільний. Надалі товар в митному режимі транзиту переміщувався територією Азербайджанської Республіки автомобільним транспортом, що підтверджується транзитними митними деклараціями Азербайджанської Республіки. Таким чином, товар, внаслідок перебування під час переміщення територією Азербайджанської Республіки в митному режимі транзиту, увесь час знаходився під митним контролем митних органів Азербайджанської Республіки, в тому числі і під час проведення операцій з перевантаження товару з морського транспорту на автомобільний транспорт, зміни упаковки товару (пакування в біг-беги). Крім того, суд першої інстанції доречно звернув увагу, що в електронному листі від 25.02.2025 (на запит позивача від 13.02.2025) Державний митний комітет Азербайджанської Республіки підтвердив факт перепакування товару «карбамід марки «Б» в м`які контейнери типу «біг-бег» та перевантаження його на автомобільний транспорт під час його транзитного переміщення територією Азербайджанської Республіки, яке здійснювалось під митним контролем. Частинами 1-3 ст.96 МК України передбачено, що перевантаження товарів, що переміщуються у митному режимі транзиту, з одного транспортного засобу на інший допускається з дозволу митного органу, в зоні діяльності якого проводиться перевантаження. Якщо перевантаження може бути здійснене без порушення митних пломб та інших засобів забезпечення ідентифікації, таке перевантаження допускається без дозволу, але з попереднім інформуванням митного органу. Проведення угрупування пакувальних місць, зміна упаковки, маркування, сортування, а також ремонт та заміна пошкодженої упаковки здійснюються з дозволу митного органу. Тобто, відносно товарів, які переміщуються в режимі транзиту під митних контролем, прямо допускається здійснення з дозволу митного органу таких операцій як перевантаження з одного транспортного засобу на інший, зміна упаковки товару. При цьому, суд апеляційної інстанції враховує, що в графі 7 «кількість місць та вид упаковки» сертифікату про походження товару форми СТ-1 №UA379512271 від 14.08.2023 зазначено: насипом (з упакування у мішки великого розміру типу «біг-бег» з метою збереження та перевантаження товару. В акті експертизи походження товару №379512271 від 14.08.2023 в п.11 «додаткові відомості» зазначено: рахунок-фактура №0908 від 11.08.2023 «з метою збереження та перевезення товару дозволено його упакування у м`які контейнери типу «біг-бег» під час транзиту через треті країни. Отже, транспортування товару з Туркменістану в Україну транзитом змішаними видами транспорту та перевантаження вказаного товару з одного виду транспорту на інший вид транспорту, подальше пакування товару у біг-беги під час транзиту товару прямо передбачено сертифікатом про походження товару форми СТ-1 №UA379512271 від 14.08.2023. Крім того, згідно з п.2.5 контракту з організації перевезень №100823 від 10.08.2023, укладеного між ПП «Захід» та компанією BASKIM KIMYADIS TICARET LIMITED SIRKETI (Туреччина, виконавець) виконавець зобов`язується та гарантує перевезення вантажу під митним контролем відповідної країни під час слідування маршрутом транспортування. При цьому вантаж повинен залишатися в незмінному стані та з ним не повинні проводитися буд-які операції, крім операцій із забезпечення збереження та перевантаження. З метою забезпечення збереження вантажу і перевантаження його на інші транспортні засоби, допускається зміна упаковки вантажу Декларантом до Одеської митниці разом з митними деклараціями від 23.10.2023, 20.11.2023 надано міжнародні товарно-транспортні накладні (CMR), які підтверджують, що товар знаходився під митним контролем під час його перевезення у режимі транзиту. У вищевказаних міжнародних товарно-транспортних накладних (CMR) наявна печатка митних органів Азербайджанської Республіки Державного митного комітету Азербайджану (Dovlt Gomruk Komitsi, D.G.K). Також у вищезазначених міжнародних товарно-транспортних накладних (CMR) наявна печатка Служби доходів Грузії (Georgia Revenue Service). Разом з митними деклараціями від 23.10.2023, 20.11.2023 декларантом надано до Одеської митниці копії транзитних супровідних документів Турецької Республіки (Transit refakat belgesi) №23LR0801002963247 від 25.09.2023, №23TR08010000007195 від 07.11.2023, які підтверджують, що товар, знаходився під митним контролем в порту Хопа під час його перевезення у режимі транзиту територією Турецької Республіки, у відповідних графах яких міститься необхідна інформація на підтвердження таких фактів. Також, декларантом подано коносамент №4 від 02.10.2023, маніфест (manifest) від 02.10.2023, які підтверджують, що товар, знаходився під митним контролем після його навантаження на судно ELMAS в порту Хопа, а також під час його перевезення у режимі транзиту з Турецької Республіки до України. Крім того, позивачем надано до Одеської митниці коносамент №2 від 07.11.2023, маніфест (manifest) від 07.11.2023, які підтверджують, що товар знаходився під митним контролем після його навантаження на судно AL FILK в порту Хопа, а також під час його перевезення у режимі транзиту з Турецької Республіки до України. Отже, коносамент № 23/203 від 11.08.2023, маніфест від 11.08.2023, міжнародні товарно-транспортні накладні (CMR), транзитні митні декларації Азербайджанської Республіки, транзитні супровідні документи Турецької Республіки, коносамент №4 від 02.10.2023, маніфест від 02.10.2023, коносамент №2 від 07.11.2023, маніфест від 07.11.2023 підтверджують, що товар, знаходився під митним контролем під час перевезення у режимі транзиту територією Туркменістану, Азербайджанської Республіки, Грузії, Турецької Республіки. Доводи апелянта про те, що на накладних СМR, які складені зокрема Турецькою Республікою, відсутні штампи митниці Туреччини, а тому не свідчать про те, що товар перебував під контролем митних органів Турецької Республіки не заслуговують на увагу, оскільки відсутність в міжнародних товарно-транспортних накладних (CMR) печаток митних органів Турецької Республіки обумовлена тим, що Турецька Республіка є учасником Конвенції про процедуру спільного транзиту від 20.05.1987, Доповнення І «Процедури спільного транзиту» до Конвенції про процедуру спільного транзиту від 20.05.1987, положення якої не передбачають обов`язкової наявності у вантажних (автотранспортних) накладних (CMR) особистих підписів, відбитків штампа або печатки посадових осіб митних органів. Отже, враховуючи документи, які були додані позивачем до митних декларацій (МД) № 23UA500370008989U2 від 23.10.2023, № 23UA500370009908U0 від 20.11.2023, Одеська митниця мала можливість за багатьма ознаками (відправник, одержувач, назва товару тощо) ідентифікувати товар, заявлений у цих митних деклараціях, з товаром, вказаним у сертифікаті про походження товару форми СТ-1 № UA379512271 від 14.08.2023. Також, не відповідають дійсності доводи відповідача про неможливість ідентифікувати експортовану з Туркменістану партію товару, зазначену у сертифікаті про походження товару форми СТ-1 від 14.08.2023 №ТМ UА379512271, з заявленою до митного оформлення за митними деклараціями від 23.10.2023, 20.11.2023 кількістю у біг-бегах. Так, вага брутто товарів була зазначена у митних деклараціях від 23.10.2023, 20.11.2023 на підставі товаросупровідних документів коносаментів №4 від 02.10.2023, №2 від 07.11.2023, маніфестів від 02.10.2023, від 07.11.2023. Різниця між вагою брутто товарів, яка була зазначена у митних деклараціях від 23.10.2023, 20.11.2023 та у сертифікаті про походження товару форми СТ-1 №UA379512271 від 14.08.2023 пояснюється пакуванням товару у біг-беги під час його транзиту з Туркменістану в Україну, яке прямо передбачене сертифікатом про походження товару. Також враховуючи документи, які були додані позивачем до митних декларацій, Одеська митниця мала можливість за багатьма ознаками (відправник, одержувач, назва товару тощо) ідентифікувати товар, заявлений у цих митних деклараціях, з товаром, вказаним у сертифікаті про походження товару форми СТ-1 № UA379512271 від 14.08.2023. Разом з тим, відповідно до інформації наданої у листі організації PARK DENIZCILIK VE HOPA LIMAN ISLETMELERI A.S., яка здійснює експлуатацію порту Хопа (Туреччина), 11 біг-бегів з вантажем карбаміду (вага нетто 10,243 метричних тон, вага брутто 10,314 метричних тон) походженням з Туркменістану (виробник завод «Гарабогазкарбамід»), який переміщується згідно з інвойсом №0908 від 11.08.2023, залишаються на складі; цей вантаж буде відправлений після отримання інструкцій відправника. Підтвердження сертифікатом форми СТ-1 №UA379512271 від 14.08.2023 факту походження товарів з Туркменістану не може бути скасоване тим, що товар ввозився на митну територію України різними партіями, про що вірно зазначив суд першої інстанції. Крім того, відповідно до листа Державної митної служби України №15/15-03/13/606 від 19.02.2021 при здійсненні митного оформлення товару «карбамід марки «Б» походженням з Туркменістану на умовах вільної торгівлі у зоні діяльності Слобожанської митниці Держмитслужби за одним сертифікатом окремими партіями посадовою особою митниці на зворотному боці оригіналу сертифіката зазначаються відомості про дату митного оформлення, номер МД, найменування товару, зазначеного у графі 31 МД, оформлену кількість (в одиницях виміру, визначених у графі 10 сертифіката) та залишок товару, засвідчені її особистим підписом та особистою номерною печаткою. При митному оформленні наступних партій товару, на який видано сертифікат, до моменту остаточного використання кількості цього товару: повторне подання оригіналу сертифіката, який зберігається в окремій справі підрозділа митниці, не вимагається, а відомості про сертифікат зазначаються у встановленому порядку в графі 44 МД; на зворотному боці оригіналу сертифіката посадовою особою митниці у вищезазначеному порядку зазначаються відомості про товар, оформлений на підставі цього сертифіката. Зазначений лист адресований ПП «Захід» та стосується застосування преференції по сплаті ввізного мита при митному оформленні товару «карбамід марки «Б» походженням з Туркменістану, що ввозиться з цієї території на митну територію України відповідно до Угоди між Урядом України та Урядом Туркменістану про вільну торгівлю від 05.11.1994. Також, різниця між відомостями щодо ваги нетто товарів, зазначеної в коносаменті №2 від 07.11.2023 та міжнародних товарнотранспортних накладних (CMR), які були подані до Одеської митниці разом з митною декларацією (МД) №23UA500370009908U0 від 20.11.2023, на що посилається відповідач, пояснюється тим, що раніше частина вантажу, зазначена в міжнародних товарнотранспортних накладних (CMR) №5-023 від 15.08.2023, №5-130 від 20.08.2023 вже була ввезена на митну територію України та відносно неї була подана митна декларація (МД) №23UA500370008989U2 від 23.10.2023, що не взято митним органом до уваги. Факт ввезення на митну територію України частини товару, яка зазначена в міжнародних товарно-транспортних накладних (CMR) №5-023 від 15.08.2023, №5-130 від 20.08.2023 підтверджується тим, що зазначені міжнародні товарно-транспортні накладні перелічені в графі 44 «Додаткова інформація/Подані документи/Сертифікати і дозволи» митних декларацій (МД) №23UA500370008989U2 від 23.10.2023, №23UA500370009034U7 від 23.10.2023, а також в картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500370/2023/000188 від 23.10.2023. Таким чином, судова колегія доходить висновку, що картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500370/2023/000188 від 23.10.2023, №UA500370/2023/000201 від 20.11.2023 прийняті не на підставі та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішень. Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. Враховуючи, що картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500370/2023/000188 від 23.10.2023, №UA500370/2023/000201 від 20.11.2023 не відповідають вимогам ст.2 КАС України щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості, а тому є протиправними та підлягають скасуванню. Крім того, при вирішенні справи, колегія суддів враховує, що Верховним Судом у справі №420/17345/22 було встановлено, що товари зазначені у митних деклараціях від 20.07.2022, 21.07.2022 переміщувались під митним контролем транзитом через території третіх країни, що дозволяє відступати від правил прямого транспортування товарів із країни їхнього походження. При цьому Суд вказав на те, що Україна в даному випадку являється країною імпорту (країною, в яку ввозиться товар), а Туркменістан - країною експорту (країною, з якої вивозиться товар), тому інші країни в даних правовідносинах не виступають і не можуть виступати «країною ввезення/вивезення товару, адже товаросупровідні документи (зокрема, зовнішньоекономічний контракт, коносамент, інвойс, вантажна відомість, транзитні декларації, митна декларація країни відправлення) свідчать, що ввезення товару в Україну відбувалося з митної території Туркменістану, а інші країни виступали країнами проміжного транзиту. На підставі вказаних висновків, Верховний Суд підтвердив право ПП «Захід» на застосування митних пільг на підставі двосторонньої Угоди між Урядом України й Урядом Республіки Туркменістан про вільну торгівлю, ратифікованою Законом №426/95-ВР від 04.11.1995, та визначив, що переміщення товару транзитом через треті країни не впливає на відповідне право позивача на застосування таких пільг. Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при вирішені справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Отже, при винесенні оскаржуваного рішення судом першої інстанції було дотримано вимоги законодавства, а тому відсутні підстави для його скасування. За правилами ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Судові витрати розподіляються відповідно до ст.139 КАС України, якою передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Керуючись ст.ст.139, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Одеської митниці залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 травня 2025 року залишити без змін. Судові витрати за подання апеляційної скарги покласти на Одеську митницю. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання судового рішення. Суддя-доповідач А.В. Крусян Судді О.А. Шевчук О.В. Яковлєв