Ухвала КЦС ВС № 607/18991/22

УХВАЛА 03 листопада 2025 року м. Київ справа № 607/18991/22 провадження № 61-13560ск25 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коломієць Г. В. розглянув касаційну скаргу Приватного підприємства «Ідея Вест» на постанову Тернопільського апеляційного суду від 25 вересня 2025 року у справі за скаргою ОСОБА_1 , заінтересована особа: приватне підприємство «Ідея Вест», про визнання незаконними дій старшого державного виконавця та зобов`язання вчинити дії, ВСТАНОВИВ: У липні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду із скаргою на дії старшого державного виконавця Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Бойко Р. О. (далі - старший державний виконавець Тернопільського ВДВС Тернопільської області Бойко Р. О.), заінтересована особа: приватне підприємство «Ідея Вест» (далі - ПП «Ідея Вест»), у якій просила суд: - визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Тернопільського ВДВС Тернопільської області Бойко Р. О. щодо винесення постанови від 09 липня 2025 року про закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого листа у справі № 607/18991/22, виданого 09 травня 2024 року Тернопільським міськрайонний судом Тернопільської області та скасувати цю постанову; - з метою поновлення порушеного права ОСОБА_1 зобов`язати старшого державного виконавця Тернопільського ВДВС Тернопільської області Бойко Р. О. відновити виконавче провадження № НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого листа по справі № 607/18991/22, виданого 09 травня 2024 року Тернопільським міськрайонний судом Тернопільської області та вчинити заходи примусового виконання рішення суду у спосіб і порядок, передбачений Законом України «Про виконавче провадження» та виконавчим документом. Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 07 серпня 2025 року у задоволенні скарги ОСОБА_1 , заінтересована - ПП «Ідея Вест», про визнання незаконними дій старшого державного виконавця Тернопільського ВДВС Тернопільської області Бойко Р. О., щодо винесення постанови від 09 липня 2025 року про закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_1, скасування постанови та зобов`язання вчинити дії відмовлено. Постановою Тернопільського апеляційного суду від 25 вересня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Скасовано ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 07 серпня 2025 року і ухвалено нове рішення, яким скаргу ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця Тернопільського ВДВС Тернопільської області Бойко P. O. щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_1 задоволено. Визнано неправомірними дії старшого державного виконавця Тернопільського ВДВС Тернопільської області Бойко P. O. щодо винесення постанови від 09 липня 2025 року про закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого листа у справі № 607/18991/22, виданого 09 травня 2024 року Тернопільським міськрайонний судом Тернопільської області та скасовано цю постанову. З метою поновлення порушеного права ОСОБА_1 зобов`язано старшого державного виконавця Тернопільського ВДВС Тернопільської області Бойко P. O. відновити виконавче провадження № НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого листа у справі № 607/18991/22, виданого 09 травня 2024 року Тернопільським міськрайонний судом та вчинити заходи примусового виконання рішення суду у спосіб і порядок, передбачений Законом України «Про виконавче провадження» та виконавчим документом. Стягнуто із Тернопільського ВДВС Тернопільської області та ПП «Ідея Вест» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в рівних частинах по 5 000,00 грн з кожного. 30 жовтня 2025 року ПП «Ідея Вест» через підсистему «Електронний суд» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Тернопільського апеляційного суду від 25 вересня 2025 року (повний текст постанови виготовлено 03 жовтня 2025 року, касаційна скарга надійшла до суду 30 жовтня 2025 року), в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати оскаржуване судове рішення, залишити в силі ухвали суду першої інстанції. Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження з огляду на наступне. Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. Касаційна скарга ПП «Ідея Вест» не відповідає зазначеним вище вимогам закону. Так, у касаційній скарзі ПП «Ідея Вест» лише процитовано норми статті 389 ЦПК України. За таких обставин, відповідно до вимог частини другої, четвертої статті 392 ЦПК України, заявнику необхідно надати суду уточнену редакцію касаційної скарги з посиланням на підставу (підстави) касаційного оскарження, передбачену (передбачені) частиною другою статті 389 ЦПК України та надіслати копії уточненої редакції касаційної скарги і доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи. Відповідно до вимог частин другої, третьої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення їх недоліків. Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу Приватного підприємства «Ідея Вест» на постанову Тернопільського апеляційного суду від 25 вересня 2025 року залишити без руху та надати строк для виконання вимог ухвали, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя Г. В. Коломієць