Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 160/5731/25

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 27 жовтня 2025 року м. Дніпросправа № 160/5731/25 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Коршуна А.О. (доповідач), суддів: Сафронової С.В., Чепурнова Д.В., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.05.2025р. у справі № 160/5731/25 за позовом:ОСОБА_1 до: про:Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії ВСТАНОВИВ: 19.02.2025р. Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії та 21.02.2025р. судом першої інстанції за цим адміністративним позовом відкрито провадження у справі №160/5731/25 і справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Позивач, в особі свого представника, посилаючись у адміністративному позові на те, що проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 та приймав безпосередню участь у бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, та внаслідок отриманого поранення (контузії, травми, каліцтва), яке пов`язано із захистом Батьківщини, неодноразово перебував на лікуванні в закладах охорони здоров`я, але відповідачем безпідставно не нарахована та не виплачена йому додаткова винагорода у розмірі 100 000,00 грн. на місяць відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» № 168 від 28.02.2022р. (далі Постанова № 168), тому просив суд: - визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо відмови у виплаті позивачу додаткової грошової винагороди в розмірі 100 000 гривень щомісячно в розрахунку на місяць за час перебування на стаціонарному лікуванні у КП «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» ДОР за період з 10 липня по 07 серпня 2023 року, у КНП «Хмельницький обласний заклад з надання психіатричної допомоги» ХОР за період з 19 травня по 11 червня 2024 року, у КП «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» ДОР за період з 13 серпня по 11 жовтня 2024 року відповідно до постанови КМУ №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану»; - зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу додаткову грошову винагороду в розмірі 100 000 гривень щомісячно в розрахунку на місяць за час перебування на стаціонарному лікуванні у КП «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» ДОР за період з 10 липня по 07 серпня 2023 року, у КНП «Хмельницький обласний заклад з надання психіатричної допомоги» ХОР за період з 19 травня по 11 червня 2024 року, у КП «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» ДОР за період з 13 серпня по 11 жовтня 2024 року, відповідно до постанови КМУ № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їхсім`ям під час дії воєнного стану». Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.05.2025р. у справі №160/5731/25 позовні вимоги задоволено /а.с.143-148/. Відповідач, не погодившись з вищезазначеним рішенням суду, подав до Третього апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу, за якою судом апеляційної інстанції 06.06.2025р. відкрито апеляційне провадження і справу №160/5731/25 призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження, про що судом апеляційної інстанції у встановлений чинним процесуальним законодавством спосіб та порядок було повідомлено учасників справи. Відповідач Військова частина НОМЕР_1 , посилаючись у апеляційній скарзі на те, що судом першої інстанції під час розгляду справи зроблено висновки, які суперечать фактичним обставинам справи, що призвело до прийняття ним рішення у справі з порушенням норм чинного законодавства, просив скасувати рішення суду першої інстанції від 05.05.2025р. та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Представник позивача, у письмовому відзиві на апеляційну скаргу, заперечувала проти доводів апеляційної скарги та посилаючись на те, що судом першої інстанції у цій справі ухвалено обґрунтоване рішення без порушень норм чинного законодавства просила апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції від 05.05.2025р. залишити без змін. Відповідно до ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення. Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Під час розгляду справи, як судом першої інстанції так і апеляційним судом встановлено, що позивач у справі ОСОБА_1 у період з 21.03.2022р. по 22.11.2024р. проходив службу в ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України), що підтверджується наказами від 21.03.2022р. №32 та від 22.11.2024р. №354. Згідно із довідкою про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, ОСОБА_1 дійсно в період з 28.03.2022 по 04.10.2022, 13.10.2022 по 30.10.2022, 31.10.2022 по 06.11.2022, 03.02.2024 по 20.04.2024 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України перебуваючи в ОТУ «Північ», ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_2 », ОТУ «Соледар», ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_3 ». 06.11.2022 позивач отримав травму в період проходження служби під час виконання службово-бойових завдань в зоні проведення бойових дій на території Донецької області, що підтверджується актом №307/22 «Про нещасний випадок (у тому числі поранення) з солдатом призваним по мобілізації». 07.11.2024 медичною (військово-лікарською) комісією ДУ «ТМО МВС України по Дніпропетровській області» за направленням командира в/ч НОМЕР_1 НГУ від 05.08.2024 року №454 позивачу було проведено огляд та на підставі чого винесено постанову ВЛК про непридатність до військової служби (стаття 17 «а», 23 «в», 64 «в», 79 «в» та графи ІІ Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь до придатності до військової служби Положення про діяльність медичної (військово-лікарської) комісії МВС, затвердженого наказом МВС України від 03.04.2017 №285 (зі змінами), згідно свідоцтва про хворобу №538-с/НГУ від 07.11.2024 року. Згідно з п. 12 якого, встановлено причинний зв`язок захворювання (поранення, контузії, каліцтва): «Посттравматичний стресовий розлад у вигляді пролонгованого тривожного і депресивного варіанту розвитку з психотичними включеннями, зі стійкою фармакорезистентною інсомнією, суїцидальною налаштованістю, важкий перебіг при різко виражених, стійких хворобливих проявах. F-43.1. Вертеброгенна торакалгія, стадія ремісії на тлі остеохондрозу грудного відділу хребта, протрузій міжхребцевих дисків ThS-Th6, Th6-Th7 без порушення статико-динамічної функції хребта», із захистом Батьківщиною. Окрім того, «Наслідки акубаротравми (06.11.2022) у вигляді незначного цефалгічного синдрому» також пов`язані із захистом Батьківщини. Після отриманої травми Позивач тривалий час перебував на лікування в різних медичних установах де йому надавали комплексну медичну допомогу та проводили повноцінне обстеження, а саме: - з 09.11.2022 - 22.11.2022 - на лікуванні у ДУ «ТМО МВС України по Дніпропетровській області», що знаходиться за адресою м. Дніпро, вул. Полігонна, буд. 16 (виписка із медичної карти стаціонарного хворого №2112 від 22.11.2022 року); - з 22.11.2022 - 06.12.2022 - лікування у ДУ «ТМО МВС України по Дніпропетровській оласті», що знаходиться за адресою м. Дніпро, вул. Полігонна, буд. 16 (епікриз (виписний) №1109 від 06.12.2022 року); - з 10.07.2023 - 07.08.2023 продовжив лікування після отриманої травми 06.11.2022 року та перебував на лікуванні за направленням №171 від 06.07.2023 року тво Начальника ЦПД та ППВ ДУ «ТМО МВС України по Дніпропетровській області» Н. Ю. Лисенкова на стаціонарному лікуванні в КП ДБКЛПД ДОР ( Акт №8089/2023 від 08.08.2023 року); - з 09.10.2023 - 14.11.2023 - лікування у КП «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» ДОР, що знаходиться за адресою 49115, м. Дніпро, вул. Бехтерева, буд.1 (виписка із медичної карти № 12005/2023 від 14.12.2023 року); - з 28.04.2024 - 18.05.2024 позивачем повторно пройдено лікування за насідками перенесеної МВТ у КП «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» ДОР, що знаходиться за адресою 49115, м. Дніпро, вул. Бехтерева, буд.1 (виписка із медичної карти № 5612/2024 від 18.05.2024); - з 19.05.2024 - 11.06.2024 - на стаціонарному лікуванні та остеженні по направленню КП «ДБКЛЗНПД» м. Дніпро в КНП «ХОЗзНПД» ХОР у відділенні №12 з діагнозом: Розлад адаптації з змішаю тривожною та депресивною реакцією з інсомічним компонентом (виписка із карти стаціонарного хворого № 3991 від 11.06.2024 року); - з 20.06.2024 - 16.07.2024 - продовжив проходити лікування після отриманої травми у КП «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» ДОР, що знаходиться за адресою 49115, м. Дніпро, вул. Бехтерева, буд.1 (виписка із медичної карти № 82952024 від 16.07.2024 року); - з 13.08.2024 - 11.10.2024 - на лікуванні за направленням ЦПД та ППВ ДУ «ТМО МВС України по Дніпропетровській області» від 08.08.2024 №208 стаціонарному обстеженні та лікуванні в КП «ДБКЛПД» ДОР (акт №10859/2024 від 11.10.2024 року). 09.12.2024 позивач звернувся до відповідача з рапортом та необхідними документами для виплати додаткової грошової винагороди у розмірі 100 000 гривень за період перебування на стаціонарному лікуванні, оскільки на момент звільнення 22.11.2024 року з ним не відбулось повного розрахунку; але відповідач листом від 13.01.2025 повідомив, що згідно наданих медичних документів встановлено, що за періоди стаціонарного лікування з 09.11.2022 - 22.11.2022 та з 22.11.2022 - 06.12.2022 у медичному закладі ДУ «ТМО МВС України по Дніпропетровській області» була нарахована та виплачена додаткова грошова винагорода згідно норм та положень постанови КМУ №168 від 28.02.2022, зокрема: за період з 09 по 22 листопада 2022 року (14 діб) наказ №574; за період з 23 по 30 листопада, з 01 по 06 грудня (14 днів) наказ №67. При цьому, листом відповідача від 11.02.2025 було погоджено виплату додаткового грошового забезпечення за період перебування на стаціонарному лікуванні після отриманого поранення за наступні періоди: - з 09.10.2023 - 14.11.2023 - за час перебування на стаціонарному лікуванні у КП «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» ДОР. - з 28.04.2024 - 18.05.2024 - за час перебування на стаціонарному лікуванні «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» ДОР. - з 20.06.2024-16.07.2024 - за час перебування на стаціонарному лікуванні у КП «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» ДОР. Проте, враховуючи діагнози та причинно-наслідковий зв`язок, що були встановлені рішенням військово-лікарської комісії, які були невраховані відповідальним особами частини при винесені рішення про відмову у виплаті грошової винагороди за наступні періоди стаціонарного лікування: - з 10.07.2023 - 07.08.2023 - КП «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги»; - з 19.05.2024 - 11.06.2024 - КНП «Хмельницький обласний заклад з надання психіатричної допомоги» ХОР; - з 13.08.2024-11.10.2024 - КП «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги». В обгрунтування прийнятого рішення відповідач зазначив, що відповідно до медичної виписки за період стаціонарного лікування з 10.07.2023 - 07.08.2023 у медичному закладі КП «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» позивачу встановлений діагноз: «Помірно виражений розлад адаптації, переважно з порушенням емоцій, з якого повністю вийшов. F-43.23. Постконтузійний синдром внаслідок перенесеної MBT (06.11.2023) у вигляді цефалгічного синдрому F-07.2». Згідно виписки за період стаціонарного лікування з 19.05.2024 - 11.06.2024 у медичному закладі КНП «Хмельницький обласний заклад з падання психіатричної допомоги» ХОР позивачу встановлений діагноз у вигляді: «Розлад адаптації з змішаною тривожною та депресивною реакцією з інсомнічним компонентом». Крім того, у період проходження військово-лікарської комісії лікарем психіатром позивача направлено на обстеження до КП «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» з метою встановлення діагнозу профільним лікувальним закладом, де останній знаходився в умовах стаціонару з 13.08.2024-11.10.2024. За результатами проведеного обстеження позивачу був встановлений діагноз: «Посттравматичний стресовий розлад, у вигляді пролонгованого тривожного депресивного варіанту розвитку, з психотичними включеннями, зі стійкою фармакорезистентною інсомнією, суїцидальною налаштованістю, важкий перебіг при різко виражених, стійких хворобливихпроявах. F-43.1». На думку відповідача встановлені діагнози у вищевказаних медичних закладах, які рішенням військово-лікарської комісії (Свідоцтво про хворобу №538-c/НГУ від 07.11.2024) як травма, каліцтво чи контузія, що пов`язана із захистом Батьківщини визнані не були, а віднесені до категорії захворювання, що пов`язано із захистом Батьківщини, виплаті вони відповідно до норм та положень постанови КМУ №168 від 28.02.2022 - не підпадають. Вважаючи таку бездіяльність відповідача протиправною позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом за захистом свого порушеного права. Надаючи юридичну оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами у справі, суд апеляційної інстанції виходить з наступного. Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, загальні засади проходження в Україні військової служби, а також матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів, визначено Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» № 2232-XII від 25.03.1992р. (з наступними змінами та доповненнями, далі - Закон № 2232-XII), Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» № 2011-ХІІ від 20.12.1991 (з наступними змінами та доповненнями, далі Закон № 2011-ХІІ). Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону № 2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону № 2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Правовою основою військового обов`язку і військової служби є Конституція України, цей Закон, Закони України «Про оборону України», «;Про Збройні Сили України», «;Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію», інші закони України, а також прийняті відповідно до них укази Президента України та інші нормативно-правові акти щодо забезпечення обороноздатності держави, виконання військового обов`язку, проходження військової служби, служби у військовому резерві та статусу військовослужбовців, а також міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. (ч. 1 ст. 3 Закону № 2232-XII). В силу ст. 1-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» № 2011-ХІІ від 20.12.1991р. (з наступними змінами та доповненнями, далі Закон № 2011-ХІІ), військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації. Положеннями п. 1 ст. 9 Закону № 2011-XII визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Відповідно до п. 2,3 цієї ж статті Закону № 2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону. Наказом Міністра оборони України № 260 від 07.06.2018 затверджений Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі - Порядок № 260). Відповідно до пункту 17 Порядку № 260 на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України. Указом Президента України від 24.02.2022 № 64 в Україні введено воєнний стан, який триває до сьогодні. На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 "Про введення воєнного стану в Україні" та № 69 "Про загальну мобілізацію", Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 року прийнята Постанова "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану №168" (далі - Постанова № 168). Пунктом 1 Постанови № 168 встановлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників). Пунктом 5 постанови № 168 передбачено, що вона набирає чинності з моменту опублікування і застосовується з 24.02.2022 року. 01 квітня 2022 року до постанови № 168 постановою Кабінету Міністрів України №400 внесено зміни, згідно з якими до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у пункті 1, у тому числі тих, які у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії. Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402 затверджене Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі Положення № 402), яке визначає процедуру проведення військово-лікарської експертизи військово-лікарськими комісіями та поширюється на військовослужбовців Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту, членів їх сімей, призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Розділом 21 визначено порядок встановлення причинного зв`язку захворювань (поранень, контузій, травм, каліцтв) у військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, які призвані на збори, та осіб, звільнених з військової служби, зі службою у Збройних Силах України. Так, постанови ВЛК про причинний зв`язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються в таких формулюваннях: а) «Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини» - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, безпосередньої участі в антитерористичній операції (операції об`єднаних сил), забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією проти України». д) «Захворювання, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини» - якщо воно виникло під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, безпосередньої участі в антитерористичній операції (операції об`єднаних сил), забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією проти України, або коли захворювання, яке виникло до цього, у зазначені періоди служби досягло такого розвитку, що призводить до непридатності (у тому числі й тимчасової) до військової служби». Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Отже до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових: 1) посадовий оклад; 2) оклад за військовим званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення; 4) одноразові додаткові види грошового забезпечення. Таким чином, додаткова винагорода в розмірі 100000 грн. виплачується військовослужбовцям, зокрема, тим, які у зв`язку з пораненням, пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії. При цьому, суд першої інстанції вірно зауважив, що для виплати додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, на період дії воєнного стану, немає обов`язкової умови щодо безперервного перебування особи на стаціонарному лікуванні. Тобто, у разі повторного та кожного наступного перебування військовослужбовця на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), за медичними показниками отриманого раніше поранення (контузії, травми, каліцтва), пов`язаного із захистом Батьківщини, виплата додаткової винагороди здійснюється в розмірі 100000 гривень. Підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 гривень у зв`язку з пораненням, пов`язаним із захистом Батьківщини, є довідка про обставини травми, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення під час захисту Батьківщини. Така довідка видається відповідно до наказу командира військової частини. З матеріалів справи вбачається, що позивач у періоди з 09.11.2022-22.11.2022, з 22.11.2022-06.12.2022, з 10.07.2023-07.08.2023, з 09.10.2023-14.11.2023, з 28.04.2024-18.05.2024, з 19.05.2024-11.06.2024, 20.06.2024-16.07.2024, з 13.08.2024-11.10.2024 перебував на стаціонарному лікуванні. Згідно із свідоцтвом про хворобу № 538-с/НГУ від 07.11.2024, виданим медичною (військово-лікарською) комісією ДУ «ТМО МВС України по Дніпропетровській області» позивач в період з 22.11.2022-06.12.2022, 10.07.2023-07.08.2023, 09.10.2023-14.11.2023, 28.04.2024-18.05.2024, 19.05.2024-11.06.2024, 20.06.2024-16.07.2024, 13.08.2024-11.10.2024 року перебував на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, за медичними показниками отриманої раніше травми, контузії 06.11.2022 року. Травма, ТАК, пов`язана із захистом Батьківщини. Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем нарахована та виплачена грошова винагорода за періоди стаціонарного лікування: з 09.11.2022 - 22.11.2022, з 23.11.2022 - 30.11.2022, з 01.12.2022 06.12.2022. Окрім того, позивачуу погоджено виплати за періоди стаціонарного лікування: з 09.10.2023-14.11.2023, з 28.04.2024-18.05.2024, з 20.06.2024-16.07.2024. Колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що періоди стаціонарного лікування позивача з 10.07.2023-07.08.2023, з 19.05.2024-11.06.2024, з 13.08.2024-11.10.2024 підтверджуються виписками із медичної карти стаціонарного хворого, а також Свідоцтвом про хворобу № 538-с/НГУ від 07.11.2024р., що Травма, ТАК, пов`язана із захистом Батьківщини, у зв`язку з чим позивач має право на отримання додаткової винагороди у збільшеному розмірі із розрахунку 100000 грн. на місяць за період перебування на стаціонарному лікуванні у періоди з 10.07.2023-07.08.2023, з 19.05.2024-11.06.2024, 13.08.2024-11.10.2024. Отже, суд першої інстанції обґрунтовано визнав протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та не виплати позивачу додаткової винагороди у відповідності до пункту першого постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» за спірні періоди в розрахунку на місяць пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні після перенесеної травми та зобов`язав відповідача вчинити дії щодо поновлення порушеного права позивача. Враховуючи вищенаведене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції об`єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права, які регулюють саме ці правовідносини, та постановив правильне рішення про задоволення позовних вимог позивача, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи, і оскільки під час апеляційного розгляду справи не було встановлено будь-яких порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які б потягли за собою наявність підстав для скасування або зміни оскаржуваного судового рішення, вважає необхідним рішення суду першої інстанції від 05.05.2025р. у цій справі залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, оскільки доводи, які викладені у апеляційній скарзі, не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції. На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ: Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України залишити без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.05.2025р. у справі №160/5731/25 залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з моменту її ухвалення та може бути оскаржена в порядку та строки встановлені ст. 329, 331 КАС України. Постанову виготовлено та підписано 27.10.2025р. Головуючий - суддя А.О. Коршун суддя С.В. Сафронова суддя Д.В. Чепурнов