LLegalAIпошук судової практики · 2 757 706
← повернутись до результатів

Постанова Одеський апеляційний суд947/12730/25

від 27.10.2025НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД
Резолютивна:Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову Київського районного суду м.Одеси від 19 червня 2025 року у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.126 КУпАП - залишити…

Номер провадження: 33/813/1508/25 Номер справи місцевого суду: 947/12730/25 Головуючий у першій інстанції Чаплицький В. В. Доповідач Артеменко І. А. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27.10.2025 року м. Одеса Суддя Одеського апеляційного суду Артеменко І.А., за участю: секретаря судового засідання Подуст Т.П., особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 , захисника Зарецького І.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського районного суду м.Одеси від 19 червня 2025 року у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.126 КУпАП, ВСТАНОВИВ: Короткий зміст судового рішення Постановою Київського районного суду м.Одеси від 19.06.2025 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 40 800 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк п`ять років. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605 грн.60 коп. ОСОБА_1 визнано винним у порушенні п.2.1а Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ від 10.01.2001 №1306 (далі-ПДР), які полягали в тому, що він 25.03.2025 о 20:20 годині, за адресою: м.Одеса, вул.Академіка Корольова, 59, керував транспортним засобом Toyota Camry, д.н.з. НОМЕР_1 , не маючи права керування таким транспортним засобом, чим повторно протягом року (постанова від 16.12.2024 за ч.2 ст.126 КУпАП) вчинив адміністративне правопорушення. Короткий зміст доводів апеляційної скарги В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просив скасувати постанову Київського районного суду м.Одеси від 19.06.2025, закрити провадження у справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП. В обґрунтування скарги апелянт зазначив, що: - суддя першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права та порушив норми процесуального права, що потягло за собою неповне з`ясування усіх обставин справи; - дійсно, 25.03.2025 о 20:20 він ( ОСОБА_1 ) керував транспортним засобом за вказаних у протоколі обставинах, але не погоджується з кваліфікуючою ознакою, як повторно протягом року вчинив правопорушення, передбачене ст.126 ч.2 КУпАП, так як 16.12.2024 о 13:07 він не керував транспортним засобом за обставин, вказаних в постанові серії ЕНА №36722452 від 16.12.2024, з якою він категорично не погоджується та оскаржує її в Хаджибейському райсуді м.Одеси (справа №521/8132/25); - суд першої інстанції не надав належної оцінки постанові працівника поліції від 16.12.2024, що, в свою чергу, потягло порушення норм процесуального права щодо кваліфікації його дій; - в його ( ОСОБА_1 ) діях відсутній склад правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, тому провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП підлягає закриттю. В судовому засіданні апеляційної інстанції ОСОБА_1 та захисник Зарецький І.Г. підтримали доводи та вимоги апеляційної скарги. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги Суд апеляційної інстанції, заслухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, захисника в її інтересах ,дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції - без змін, з огляду на таке. За положеннями ч.ч.1, 2 ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно з ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Стаття 252 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Апеляційний суд переглядає справу в межах доводів апеляційної скарги (ч.7 ст.294 КУпАП). За положеннями частин 9, 10 ст.15 Закону України «Про дорожній рух» право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії. Забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами. Учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими (п.1.3 ПДР). Пункт 2.1.а ПДР зобов`язує водія мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії. На вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред`явити для перевірки документи, зазначені в пункті2.1 (п.2.4а ПДР). Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (п. 1.9 ПДР). Частиною 5 ст.126 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті. Диспозиціями ч.ч. 2-4 ст.126 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами, а також керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами. Як слідує з матеріалів справи ОСОБА_1 інкримінується те, що він повторно протягом року керував транспортним засобом, не маючи права керування таким транспортним засобом, чим порушив вимоги п.2.1а Правил дорожнього руху України. Об`єктивна сторона поставленого у провину ОСОБА_1 адміністративного правопорушення полягає у повторному протягом року керуванні транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом. На підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.126 КУпАП, матеріали справи містять: - копію постанови Управління патрульної поліції в Одеській області серії ЕНА №3672452 від 16.12.2024, якою ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП за керування 16.12.2024 о 13:07 в м.Одесі, провулок Кордонний, 19, транспортним засобом «Skoda FABIA», номерний знак НОМЕР_2 , не маючи при собі посвідчення водія на право керування ТЗ відповідної категорії; - протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР №281658 від 25.03.2025; - довідку про не отримання ОСОБА_1 посвідчення водія; - довідку про наявність повторності чинення адміністративного правопорушення (постанова ЕНА №3672452 від 16.12.2024); - диск з відеозаписом щодо обставин складання протоколу про адміністративне правопорушення від 25.03.2025 щодо ОСОБА_1 за ч.5 ст.126 КУпАП, яким зафіксовано обставини вчинення останнім правопорушення. Отже, в даному випадку повторність в діях ОСОБА_1 судом першої інстанції була встановлена на підставі постанови поліції про накладення адміністративного стягнення, яка на час розгляду справи судом першої інстанції, оскаржена у встановленому законом порядку до суду. Судом апеляційної інстанції з ЄДРСР встановлено, що ухвалою Хаджибейського районного суду м.Одеси від 22.05.2025 у справі № 521/8132/25 поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду із позовом до капрала поліції 2 взводу 1 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції в Одеській області Соловйової О.Є., за участю третьої особи - Управління патрульної поліції в Одеській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення. Прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за вказаною позовною заявою. Розгляд адміністративної справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) учасників справи. Рішенням Хаджибейського районного суду м.Одеси від 08.10.2025 у задоволенні вказаного адміністративного позову було відмовлено з підстав пред`явлення позову до неналежного відповідача. Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, з огляду на те, що останній, внаслідок порушення п.п. 2.1 а ПДР, повторно протягом року керував транспортним засобом, не маючи права керування таким транспортним засобом. Суд апеляційної інстанції перевіряє законність винесення судового рішення судом першої інстанції на момент його розгляду, а усі обставини, що настали після його винесення, не мають правового значення для апеляційного перегляду справи по суті. Судом апеляційної інстанції враховано, що способами, визначеними чинним законодавством, зокрема, звернення з дисциплінарною скаргою до керівництва поліції для проведення службової перевірки або до правоохоронних органів, в порядку КПК України, а також до суду адміністративної юрисдикції, з позовом щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності працівників поліції, як суб`єктів, що наділені владними повноваженнями, ОСОБА_1 не звертався до 19.05.2025. При цьому, з наявного в матеріалах справи відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 станом на 25.03.2025 (день складання протоколу у ці справі) був обізнаний про наявність відносно нього постанови серії ЕНА №3672452 від 16.12.2024, а також визнав факт складання лише теорітичного іспиту та неодноразового притягнення його до адміністративної відповідальності за керування транспортним засобом, не маючи посвідчення водія (зокрема, фрагмент відеозапису з бодікамери 474573 з 03.08 по 03.20 хв., з 08:26 по 08:43 хв., з 10:30 по 11.25 хв.). Крім того, за інформацією ЄДРСР вбачається неодноразове складення відносно ОСОБА_1 протоколів за ч.2 ст.126 та ч.5 ст.126 КУпАП (справи № 947/26642/22, 522/13650/23, 521/20520/23, 521/6080/25). Відтак, апеляційний суд враховує, що ОСОБА_1 достеменно знав про заборону керувати транспортним засобом, не отримавши при цьому посвідчення водія, і наслідки за таке порушення. Враховуючи наведене, апеляційний суд вбачає в діях ОСОБА_1 свідоме ігнорування ПДР України, що свідчить про умисний характер вчиненого ним правопорушення, відповідно до ст.10 КУпАП. Станом на дату складання протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР №281658 від 25.03.2025 постанова серії ЕНА №3672452 від 16.12.2024 не була оскаржена у встановленому законом порядку та набула законної сили. Внаслідок цього, у суду першої інстанції були відсутні підстави сумніватися у законності дій працівників поліції під час винесення постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА №3672452 від 16.12.2024, а також ставити під сумнів відомості, що об`єктивно відображені у протоколі про адміністративне правопорушення від 25.03.2025. Слід зазначити, що Верховний Суд у постанові від 04.09.2023 у справі №702/301/20 звернув увага на підвищену суспільну небезпечність дій осіб, які керують транспортними засобами, не маючи достатніх теоретичних і практичних знань та не отримавши у передбаченому законом порядку посвідчення водія, оскільки вірогідність настання дорожньо-транспортної пригоди у такому випаду є значно вищою, а тому попереджувальна мета додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами у такому випадку набуває особливого значення. Обґрунтовуючи доводи, наведені у вказаній постанові, Об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного суду дійшла висновку, що суд може призначити додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами незалежно від того, чи мала така особа на момент вчинення правопорушення отримане у передбаченому законом порядку посвідчення на право керування транспортними засобами. Посилання апелянта на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, фактично зводяться до його незгоди з постановою про адміністративне правопорушення серії ЕНА №3672452 від 16.12.2024, а також висновками місцевого суду, суб`єктивного тлумачення норм матеріального і процесуального права та не впливають на фактичні обставини справи, які встановлені судом відповідно до законодавства, яким регламентовано відповідальність за порушення Правил дорожнього руху України, а також на законність судового рішення. При цьому, під час розгляду цієї справи суд позбавлений можливості надавати оцінку законності постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА №3672452 від 16.12.2024. З огляду на викладене, мотиви наведені апелянтом в апеляційній скарзі про незаконність та необґрунтованість постанови суду першої інстанції у зв`язку з порушенням норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд визнає такими, що спрямовані виключно на ухилення від адміністративної відповідальності за вчинене ним адміністративне правопорушення. Посилання сторони захисту на необхідність наявності у ОСОБА_1 права керування, у зв`язку з здійсненням ним допомоги ОСОБА_2 (рідний дядя), який є особою з інвалідністю 1 групи та учасником бойових дій та з яким він ( ОСОБА_1 ) проживає, не є передбаченою законом підставою для звільнення від відповідальності за ч.5 ст.126 КУпАП, санкція якої передбачає накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п`яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого. Доводи, наведені в апеляційній скарзі, висновку суду першої інстанції не спростовують, оскільки є необґрунтованими, спростовуються матеріалами справи. Інших переконливих доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції та були підставою для її скасування або зміни, апелянтом не наведено і під час апеляційного розгляду не встановлено. Враховуючи положення ст.251 КУпАП, матеріали справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 містять достатньо фактичних даних, які свідчать про обґрунтованість висновку суду щодо доведеності вини останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП. Апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення судом першої інстанції норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права. Висновки суду відповідають фактичним обставинам справи та не спростовуються доводами апеляційної скарги. За таких обставин, постанова суду є законною та обґрунтованою, у зв`язку з чим відсутні підстави для її скасування, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову - без змін. Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову Київського районного суду м.Одеси від 19 червня 2025 року у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.126 КУпАП - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя Одеського апеляційного суду І.А. Артеменко

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»