Постанова Одеський апеляційний суд № 522/14775/25

Номер провадження: 33/813/2014/25 Номер справи місцевого суду: 522/14775/25 Головуючий у першій інстанції Русєва А. С. Доповідач Лозко Ю. П. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27.10.2025 року м. Одеса Суддя Одеського апеляційного суду Лозко Ю.П., за участю секретаря судового засідання Пересипка Д.В. захисниці особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , адвоката Овсепян Юлії Сергіївни розглянувши апеляційну скаргу захисниці Овсепян Юлії Сергіївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Приморського районного суду м. Одеси від 22 вересня 2025 року встановив: Постановою судді Приморського районного суду м. Одеси від 22 вересня 2025 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАПта накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Вирішено питання щодо судового збору. Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 15 червня 2025 року о 14:54 год. у м. Одеса, вул. Рішельєвська, біля будинку 78, керував транспортним засобом, а саме самокатом «Bolt», з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. В апеляційній скарзі захисниця Овсепян Ю.С., яка діє в інтересах ОСОБА_1 просить скасувати постанову судді Приморського районного суду м. Одеси від 22 вересня 2025 року та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП. За доводами апеляційної скарги всі електросамокати сервісу з перевезення пасажирів «Bolt», які використовуються в місті Одеса не є механічними транспортними засобами у розумінні п. 1.10 Правил дорожнього руху та Розділу 2 Правил дорожнього руху. Потужність електросамокатів Bolt становить 0,35 кВт, а отже для керування електросамокатами сервісу з перевезення пасажирів «Bolt» не потрібне посвідчення водія та спеціальні навички. Особа, яка керує електросамокатами сервісу з перевезення пасажирів «Bolt» не являється суб`єктом спеціального права та не являється водієм у розумінні п. 1.10 Правил дорожнього руху та ст. 1 Закону України «Про автомобільний транспорт», а отже вказана особа не може піддаватися адміністративному стягненню передбаченому ст. 130 КУпАП за порушення п. 2.5 Правил дорожнього руху. З відеозапису, який долучено правоохоронцями до матеріалів справи не убачається, що ОСОБА_1 керував електросамокатом сервісу з перевезення пасажирів Bolt, велосипедом, літаком, судном чи будь-яким механічним транспортним засобом та тим паче нібито порушував Правила дорожнього руху. При цьому, з вказаного відеозапису убачається, що інспектори патрульної поліції неодноразово повідомляли про те, що причиною зупинки громадянина ОСОБА_1 було саме порушення ним Правила дорожнього руху. Поліцейський декілька разів наголосив на тому, що у них є в наявності відеозапис з якого вбачається, що ОСОБА_1 були порушені Правила дорожнього руху та він представить цей відеозапис для ознайомлення, однак після законної вимоги громадянина ОСОБА_1 та його захисника Овсепян Ю.С. цей відеозапис так і не був представлений для ознайомлення під час складення протоколу про адміністративне правопорушення, також цей відеозапис не був долучений і до адміністративних матеріалів, які надані для розгляду суду. Отже правоохоронці неправомірно зупинили ОСОБА_1 , тому складений стосовно нього протокол про адміністративне правопорушення є недопустимим доказом. Крім цього у протоколі не зазначено інформацію щодо транспортного засобу, що є порушенням вимог з оформлення протоколу про адміністративне правопорушення. Посилаючись на відеозапис, зазначає, що поліцейський без достатніх правових підстав провів особистий огляд ОСОБА_1 та його речей, при цьому не залучив понятих та не склав відповідний протокол. Суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, врахувавши під час ухвалення оскаржуваної постанови положення Закону України «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів». Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Відповідно до ч. 6 ст. 294 КУпАП неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб. Зважаючи на положення статті 268 КУпАП, які не містять імперативної заборони щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, апеляційний суд, врахувавши фактичні обставини справи, вважає за можливе розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 . В судовому засіданні захисниця Овсепян Ю.С.підтримала вимоги апеляційної скарги, надала пояснення за доводами апеляційної скарги. Вислухавши захисницю Овсепян Ю.С. за доводами апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду та таке. Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАПадміністративна відповідальність передбачена за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Ознаками об`єктивної сторони вказаного адміністративного правопорушення є: по-перше, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції; по-друге, передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів; по-третє відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Ознаками об`єктивної сторони вказаного адміністративного правопорушення є: по-перше, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції; по-друге, передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів; по-третє відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Апеляційний суд зважає на усталену практику ЄСПЛ, який зазначив, що: "будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобіля мита їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі" (Рішення Європейського суду з правлю дини по справі "О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства" ("O'Halloran and Francis v. the United Kingdom") від 29 червня 2007 року). Згідно з п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України N 1306 від 10.10.2001 року, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я (ч. 4ст. 266 КУпАП). Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (ч. 6 ст. 266 КУпАП). Проведення огляду на стан сп`яніння в закладах охорони здоров`я і оформлення його результатів, регламентовано Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року N 1452/735 (далі - Інструкція). Ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість (п. 4 розділу I Інструкції). Ознаками алкогольного сп`яніння є запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці (п. 3 розділу I Інструкції). У разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я (п. 12 Розділу II Інструкції). Наведені вище вимоги національного законодавства правоохоронцями дотримані. Поняття доказів та джерела їх отримання, визначені ст. 251 КУпАП, зокрема, до таких джерел законодавець відносить протокол про адміністративне правопорушення, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, відеозапис, інші документи. Приймаючи постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд в основу свого рішення, поклав відомості, зафіксовані у протоколі про адміністративне правопорушення, направленні водія на огляд та відеозаписах, долучених правоохоронцями до матеріалів справи. Як убачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №362540, складеного відносно ОСОБА_1 , правоохоронцями зафіксовано, що: «15 червня 2025 року о 14:54 год в м. Одеса, керував електросамокатом «Болт» по вул. Рішельєвська, біля будинку 78, з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці, неприродна блідість обличчя, від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР». Вказаний вище протокол ОСОБА_1 , як особа, яка притягається до адміністративної відповідальності підписав. У графі «пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності по суті порушення», зазначено, що пояснення надано в усній формі на службові ПВР. З відеозапису, долученого правоохоронцями до матеріалів справи убачається, що поліцейськими зупинено ОСОБА_1 , який керував електросамокатом по тротуару. Факт керування електросамокатом ОСОБА_1 не заперечував, також цю обставину підтвердив особисто спілкуючись із захисницею засобами телефонного зв`язку. Під час встановлення особи водія, у останнього поліцейськими виявлено ознаки наркотичного сп`яніння у зв`язку з чим йому було запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у закладі охорони здоров`я на що ОСОБА_1 відмовився. До початку складання адміністративних матеріалів, ОСОБА_1 роз`яснено права, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП. Установивши та зафіксувавши, що водій транспортного засобу з ознаками наркотичного сп`яніння відмовився від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння у спеціалізованому закладі охорони здоров`я, поліцейськими підставно складено відносно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Статус доказів, перелік джерел, правила їх допустимості визначаються виключного національним законом. Конвенційне право та його тлумачення ЄСПЛ залишає правила допустимості доказів на розсуд держав, з поправкою на вимогу загальної справедливості судового провадження. Національний припис закону ст. 251 КУпАП встановлює абсолютний характер джерел та змісту доказової інформації по справі "будь - які фактичні дані". Також, на відміну від правил кримінального провадження, КУпАП не містить критеріїв недопустимості доказів. Фактичні дані, що містяться на DVD-диску, захисницею не спростовані, тому апеляційний суд погоджується з оцінкою доказів, котра надана судом першої інстанції. Твердження захисниці про те, що всі електросамокати сервісу з перевезення пасажирів «Bolt», які використовуються в місті Одеса не є механічними транспортними засобами у розумінні п. 1.10 Правил дорожнього руху та Розділу 2 Правил дорожнього руху, оскільки потужність їх двигуна становить 350 Вт, обґрунтовано відхилені судом першої інстанції, з висновками якого погоджується апеляційний суд. Апеляційний суд зауважує, що з огляду на диспозицію ч.1 ст. 130 КУпАП, однією з обов`язкових ознак, яка передбачає адміністративну відповідальність за вказаною вище статтею є керування транспортним засобом. При цьому, у конструкції диспозиції вказаної вище норми, законодавець не визначає, що такий транспортним засіб має бути саме механічним, визначення якого закріплено у п.1.10 ПДР. На відносини, що виникають при використанні транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та створенні/використанні інфраструктури для них поширюється дія Закону України «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів» (далі Закон). Згідно з положеннями ст. 1 Закону легкий персональний електричний транспортний засіб - колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) із потужністю у діапазоні до 1000 Вт, системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, з одним, двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість у діапазоні до 25 кілометрів на годину. Ураховуючи, що номінальна потужність двигуна електросамокатів «Bolt», що використовуються в місті Одеса, становить 350 Вт (а.с. 33), тобто за своїми технічними характеристиками він є легким персональним електричним транспортним засобом, тому ОСОБА_1 , як водій цього транспортного засобу є суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП. Стосовно доводів апеляційної скарги про те, що у правоохоронців не було законних підстав для зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , апеляційний суд зазначає про таке. Відповідно до п.1 ч.1 ст. 35 Закону України «Про національну поліцію» Поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі якщо водій порушив Правила дорожнього руху. Обов`язки водіїв та пішоходів, а також технічні вимоги до транспортних засобів регулюють Правила дорожнього руху України, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року N 1306 (з подальшими змінами та доповненнями) (далі -Правила). Забороняється рух транспортних засобів по тротуарах і пішохідних доріжках, крім випадків, коли вони застосовуються для виконання робіт або обслуговування торговельних та інших підприємств, розташованих безпосередньо біля цих тротуарів або доріжок, за відсутності інших під`їздів і за умови виконання вимог пунктів 26.1, 26.2та 26.3цих Правил (пункт 11.13 Правил). Зважаючи на те, що ОСОБА_1 рухався на електросамокаті по тротуару, що не заперечувалося водієм на місці події, тому зупинка транспортного засобу є правомірною. Сама по собі незгода водія із причинами зупинки транспортного засобу або не надання працівниками поліції доказів вчинення ним адміністративного правопорушення, не звільняє водія від обов`язку, на вимогу правоохоронців, надати документи, перелік яких визначено законом та у разі необхідності пройти огляд на стан сп`яніння. Щодо посилання захисниці на безпідставне проведення поліцейським особистого огляду ОСОБА_1 та його речей без залучення понятих та без складання протоколу, апеляційний суд зауважує, що такі обставини можуть слугувати підставою для надання відповідної правової оцінки діям правоохоронців на предмет їх законності під час проведення службового розслідування, ініційованого за звернення сторони захисту. Водночас, вказане вище не спростовує правильність висновків суду щодо доведеності у діях ОСОБА_1 складу інкримінованого правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. Іншими доводами апеляційна скарга не обґрунтована. Отже апеляційним переглядом встановлено, що суддею відповідно до ст. 252КУпАП, оцінені докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Порушень судом першої інстанції норм КУпАПпід час з`ясування обставин по справі апеляційним судом не встановлено. За таких обставин, підстав для закриття провадження справи не встановлено, і висновок судді про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАПє вірним. Підсумовуючи наведене вище апеляційний суд вважає, що відсутні передбачені законом підстави для скасування оскаржуваної постанови та закриття провадження по справі за п. 1 ст. 247 КУпАП, з мотивів наведених у скарзі. Керуючись ст. 294 КУпАП постановив: Апеляційну скаргу захисниці Овсепян Юлії Сергіївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову судді Приморського районного суду м. Одеси від 22 вересня 2025 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Ю.П. Лозко