Постанова Кропивницький апеляційний суд № 397/1218/25

Кропивницький апеляційний суд Справа № 33/4809/652/25 Головуючий у суді І інстанції: Гайдар Н.І. Категорія: ст.130 КУпАП Доповідач в суді ІІ - інстанції: Бондарчук Р.А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30.10.2025 року. Суддя судової палати у кримінальних справах Кропивницького апеляційного суду Бондарчук Р.А., за участю: особи, яка притягається до відповідальності - ОСОБА_1 , представника особи, яка притягається до відповідальності - адвоката Мельніченка В.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кропивницький апеляційну скаргу адвоката Мельніченка В.А., який діє в інтересах ОСОБА_1 на постанову Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 07.10.2025, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Качканар Свердовської області рф, спів мешкає, працює водієм ТОВ «Капітал мебель», зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого, РНОКПП НОМЕР_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. В С Т А Н О В И В: Постановою Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 07.10.2025 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 605 грн. 60 коп. судового збору на користь держави. Згідно постанови суду 15.09.2025 о 21:15 год. по вул. Незалежності України, 50 в селищі Олександрівка Кропивницького району Кіровоградської області, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки MAN, номерний знак НОМЕР_2 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння, зі згоди водія, у встановленому законом порядку проводився на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням приладу алкотестеру «Драгер», тест №4065 від 15.09.2025, результат позитивний - 1,42 ‰ проміле. Таким чином, ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.9 «а» ПДР,тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. В апеляційній скарзі адвокат Мельніченко В.А., який діє в інтересах ОСОБА_1 просить скасувати постанову Олександрівського районного суду Кіровоградської області 07.10.2025 року, а провадження по справі закрити в зв`язку з відсутністю адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 . Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, вказані результати технічного засобу, а саме 1,42 % проміле, працівник поліції записав, а за допомогою якого технічного засобу алкотестер «Драгер», а саме якої моделі було зроблено вимірювання не зазначив, а тому вказаний акт є неналежним та недопустимим доказом у справі. Крім того, в матеріалах справи взагалі відсутні докази про повірку законодавчо врегульованого засобу вимірювальної техніки алкотестеру «Драгер», а також відсутній сертифікат відповідності даного пристрою. Як вбачається з матеріалів справи до них долучено 2 CD диски, однак захист відзначає, що після ознайомлення з вказаними відеозаписами в кількості 4 шт., захист звертає увагу суду на те, що вказаний відеозапис не містить роз`яснення прав ОСОБА_1 , що є грубим порушенням, крім того відеозапис не містить доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, оскільки на відеозаписі не зафіксований момент зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , а саме перебування особи водія декілька метрів від транспортному засобі, який стоїть на узбіччі дороги не доводить факт керування транспортним засобом. Вказаний автомобіль водій зупинив там на тому самому місці де він і стояв ще за 1 годину до приїзду працівників поліції. Вказаний факт може підтвердити свідок експедитор, який знаходився з ОСОБА_1 в автомобілі. Після того, як до водія підійшли працівники поліції він знаходився біля автомобіля за декілька метрів, але не керував ним, адже було темно і зупинився на ночівлю, щоб зранку виїхати в рейс. За таких підстав сторона захисту вважає, що викладені в протоколі обставини того, ОСОБА_1 керував транспортним засобом, не знайшло в судовому засіданні свого підтвердження. Посилання суду першої інстанції в оскаржуваній постанові на відеозаписи, наданими працівниками поліції, на яких встановлено факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, які відповідно до ст. 251 КУпАП, які є доказами по справі, є неприпустимим. Адже відеозаписи, які містяться в матеріалах справи не містять такого факту, що є грубим порушенням норм матеріального права, а також викладення судом в постанові обставин, які не відповідають фактичним обставинам справи. Вказує, що оскільки, керування особою транспортним засобом є обов`язковою складовою об`єктивної сторони правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а керування самим ОСОБА_1 транспортним засобом в той період категорично заперечується, й заперечувався під час складання протоколу, і нічим іншим, крім змісту самого протоколу про адміністративне правопорушення цей факт не підтверджується, суд, виходячи з принципу презумпції невинуватості, повинен встановити відсутність цього елементу складу правопорушення, а, отже, й відсутність складу самого правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, встановити неможливо. Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи, викладені в апеляції, вважаю, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову судді суду першої інстанції залишити без змін, з таких підстав. В суді апеляційної інстанції адвокат та ОСОБА_1 підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити. ОСОБА_1 зазначив, що він разом з експедитором привезли меблі. Коли припарковував транспортний засіб пошкодив інший транспортний засіб. Пошкодження транспортного засобу він не помітив. Оскільки транспортний засіб стояв, він вживав алкоголь в транспортному засобі, однак до нього в кабіну постукав водій іншого транспортного засобу та повідомив його про пошкодження транспортного засобу. Просив закрити провадження у справі. Також додав, що в тай день працівники поліції склали євро протокол, а також він розрахувався за шкоду заподіяну в наслідок ДТП. В суді апеляційної інстанції адвокат Мельніченко В.А. підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити. Значив, що в матеріалах справи не має доказів керування транспортним засобом. Працівниками поліції в протоколі на зазначено ознаки алкогольного сп`яніння, не зазначено модель приладу «Драгер» та дані про його повірку. Згідно п.2.9 а ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що передбачено п.2.5 Правил дорожнього руху України. Порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції закріплено у ст. 266 КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкція №1452/735). Відповідно до ст. 266 КУпАП, водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції,в інших закладах забороняється. Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним. Згідно з вимогами п.п 6, 7 Розділу 1 Інструкції 1452/735, огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Пунктом 6 Розділу 2 Інструкції № 1452/735 встановлено, що огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків. При цьому, винність ОСОБА_1 у вчиненні в правопорушення підтверджується доказами, які суд дослідив під час розгляду адміністративної справи, а саме: - протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 455115 від 15.09.2025, яким підтверджується, що 15.09.2025 о 21:15 год. по вул. Незалежності України, 50 в селищі Олександрівка Кропивницького району Кіровоградської області, мало місце правопорушення, яке ставиться в вину ОСОБА_1 ; - тестуванням на алкоголь № 4065 від 15.09.2025 року, здійсненим приладом Drager Alcotest 6810 № ARАМ-3566. Результат склав 1,42‰; - актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів стосовно ОСОБА_1 , відповідно якого у останнього виявлено ознаки алкогольного сп`яніння: різкий запах алкоголю з ротової порожнини, почервоніння обличчя. Огляд проводився за допомогою «Drager Alcotest» 6810 прилад ARAM 35 66, (дата останнього калібрування 13.05.2025 року) результат склав 1,42‰. Також в акті міститься особистий підпис ОСОБА_1 про те, що він згодний з результатом огляду; - копією посвідчення водія ОСОБА_1 ; - відеозаписами події на яких зафіксовано, пояснення ОСОБА_1 відповідно до яких останній пояснив, що керував автомобілем марки «MAN» та здійснив зіткнення з припаркованим авто. Виявивши ознаки алкогольного сп`яніння у ОСОБА_1 , працівники поліції запропонували пройти йому огляд. ОСОБА_1 погодився пройти огляд на визначення стану сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу. На відеозаписі зафіксовано, як інспектор сектору поліцейської діяльності № 1 (смт. Олександрівка) відділу поліції № 1 (м. Знам`янка) Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області старшого лейтенанта поліції Босий С.О. провів у відповідності до інструкції з використання газоаналізатора «Alcotest Drager 6810» провів огляд ОСОБА_1 , а саме: розпакував новий мундштук; належним чином його приєднав до газоаналізатора; зробив контрольний замір; пояснив ОСОБА_1 з якою силою необхідно продувати газоаналізатор. Після продуття алкотестеру результат склав 1,42‰. На запитання працівника поліції, чи погоджується з результатом огляду та чи він бажає проїхати до закладу охорони здоров`я ОСОБА_1 повідомив, що з результатом погоджується та відмовився їхати до закладу охорони здоров`я. Оцінюючи досліджені під час розгляду справи докази, апеляційний суд погоджується з висновком судді районного суду про те, що дії працівника поліції є правомірними і відповідають вимогам ст. 266 КУпАП та Інструкції № 1452/735 та постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. № 1103 «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а протокол про адміністративне правопорушення щодо наявності в діях ОСОБА_1 порушень вимог п. 2.9 а) ПДР України складений відповідно до вимог чинного законодавства. Згідно з вимогами п. 1.3 ПДР України учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Відповідно до п. 2.9 а) ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп`яніння. Згідно з п. 2 розділу 2 Інструкції №1452/735 установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові. В матеріалах справи наявні докази того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, добровільно погодився пройти огляд на визначення стану сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, інспектор поліції у відповідності до інструкції з використання газоаналізатора «Alcotest Drager 6810» провів огляд ОСОБА_1 , результат тесту показав позитивний результат 1,42‰, з яким останній погодився та відмовився їхати до закладу охорони здоров`я. А тому? вказані дії ОСОБА_1 утворюють самостійний склад адміністративного правопорушення передбачений ч. 1 ст.130 КУпАП - керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння. Доводи сторони захисту про відсутність факту керування є такими, що не знайшли своє підтвердження та спростовуються відеозаписом наявним в матеріалах справи, відповідно до яких ОСОБА_1 надає пояснення про те, що він керував транспортним засобом та вчинив ДТП. Також з відеозапису вбачається, що складався Європротокол та водії дійшли згоди, що ОСОБА_1 винен у вчиненні ДТП. Більш того, а в апеляційній скарзі захисник не заперечує факту керування його підзахисним транспортним засобом а лише заззначає, що в матеріалах справи відступні докази на підтвердження цього та не заперечує, що водій зупинив автомобіль за годину до приїзду працівників поліції. Що стосується доводів ОСОБА_1 про те, що він вживав алкоголь вже після ДТП, як підстава для закриття провадження у справі, необхідно зазначити наступне. Так ч. 4 ст. 130 КУпАП встановлено відповідальність за вживання особою, яка керувала транспортним засобом, після дорожньо-транспортної пригоди за її участю алкоголю. Санкція вказано статті передбачає відповідальність на водіїв у виді штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративний арешт на строк п`ятнадцять діб, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки. В даному випадку позиція ОСОБА_1 про вживання ним алкоголю після ДТП утворює закінчений склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП. При цьому відповідно до вимог п. 2.10 а) та п. 2.10 в) ПДР України у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний: негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди та не переміщати транспортний засіб і предмети, що мають причетність до пригоди. В той же час доводи ОСОБА_1 про те, що він не помітив, судом не може бути враховано оскільки вимоги п. 2.3 б) ПДР України встановлюють обов`язок водія бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі. Оцінюючи дії ОСОБА_1 суд виходить із того, що в матеріалах справи наявний відеозапис з якого вбачається, що ОСОБА_1 повідомляв працівникам поліції що не вживав алкоголь. При цьому на відеозаписах не міститься повідомлення ОСОБА_1 , що він після ДТП вживав алкоголь. Отже, враховуючи наведене суд приходить до висновку про те, що матеріали про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП складені у відповідності до вимог Інструкції та КУпАП. В той же час відеозапис наявний в матеріалах справи є належним доказом, з огляджу на наступне. Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, а також іншими документами. Наявний у справі диск відеозапису є належними та допустимими доказами. Докази на підтвердження протилежного, в матеріалах справи відсутні. Необхідно зазначити про те, що ОСОБА_1 та його захисник Мельніченко В.А. не оспорює дійсність даних зафіксовані на відеозаписі. А тому, враховуючи те, що інформація яка міститься на відеозаписі не оспорюється жодними учасниками справи ні в суді першої та апеляційної інстанції, суд першої інстанції правильно прийшов до висновку, що докази, які містяться на диску є достатніми та необхідними для встановлення вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 130 КУпАП, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції. Не можуть бути задоволенні вимоги сторони захисту про виклик свідків, оскільки як вже було вище зазначено в матеріалах справи наявні відеозаписи на підставі яких можливо перевірити обставини справи та правомірність складання протоколу. Доводи сторони захисту про те, що працівниками поліції не зазначено ознаки алкогольного сп`яніння є такими, що не знайшли своє підтвердження та спростовуються актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів стосовно ОСОБА_1 , відповідно якого у останнього виявлено ознаки алкогольного сп`яніння: різкий запах алкоголю з ротової порожнини, почервоніння обличчя. В той же час протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 складено за порушень вимог п. 2.9 а) ПДР України, а тому він не повинен містити зазначення ознак алкогольного сп`яніння. Доводи про невідповідність дій працівника поліції вимогам КУпАП не можуть бути враховано, оскільки перевіркою матеріалів справи встановлено, що матеріали про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 складені у відповідності до вимог Інструкції та КУпАП. Доводи про те, що матеріалами справи не містить назву пристрою, яким проводився огляд ОСОБА_1 не може бути враховано оскільки, як вбачається з чеку огляд здійснювався приладом Drager Alcotest 6810 № ARАМ-3566, (дата останнього калібрування 13.05.2025 року). Щодо тверджень про визнання чеку приладу «Drager ALCOTEST 6810» неналежним доказом з приводу його перевірки, необхідно зазначити наступне. З «Інструкції з експлуатації газоаналізатора «Alcotest Drager» умовою правильної роботи приладу є суворе дотримання вимог, що наведені у розділі «Інтервали технічного обслуговування», яким передбачено, що прилад має-проходити калібрування кожні шість місяців. Відповідно до ст. 8 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» у сфері законодавчо регульованої метрології застосовуються засоби вимірювальної техніки, які відповідають вимогам щодо точності, регламентованим для таких засобів, у встановлених умовах їх експлуатації. Експлуатація засобів вимірювальної техніки, які застосовуються у сфері законодавчо регульованої метрології, здійснюється з дотриманням правил застосування таких засобів, встановлених у нормативно-правових актах, і вимог щодо їх експлуатації, встановлених в експлуатаційних документах на такі засоби. Законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки дозволяється застосовувати, випускати з виробництва, ремонту та в продаж і видавати напрокат лише за умови їх відповідності цьому Закону та іншим нормативно-правовим актам, що містять вимоги до таких засобів вимірювальної техніки. Статтею 17 згаданого вище Закону передбачено, що законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту. Повірка законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, проводиться: науковими метрологічними центрами, які мають міжнародно визнані калібрувальні та вимірювальні можливості за відповідними видами та підвидами вимірювань, та/або із застосуванням національних еталонів; науковими метрологічними центрами, метрологічними центрами та повірочними лабораторіями, уповноваженими на проведення повірки відповідних засобів. Перелік категорій законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що підлягають періодичній повірці, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Згідно п. 23 «Переліку категорій законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що підлягають періодичній повірці», затвердженого Постановою КМУ від 04.06.2015 р. № 374та пп.5) ч.1ст. 3 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» газоаналізатори відносяться до законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що підлягають періодичній повірці, оскільки використовуються у сфері контролю безпеки дорожнього руху. Відповідно до положень Національного стандарту України «Загальні вимоги до компетентності випробувальних та калібрувальних лабораторій», затвердженого Наказом Держспоживстандарту України №375 від 27.12.2006р., калібрувальні лабораторії повинні відповідати вимогам цього стандарту та пройти акредитацію (атестацію) й мати відповідний сертифікат. Законом не встановлено вимог до законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що вже перебувають в експлуатації, пов`язаних з наявністю чинних сертифікатів відповідності засобів вимірювальної техніки затвердженому типу, а тому газоаналізатори (алкотестери) виробництва компанії Drager Safety AG & Co KGaA, Німеччина, що вже перебувають в експлуатації, можуть експлуатуватись і надалі за умови своєчасного проведення їх періодичної повірки та повірки після ремонту. Міжповірочний інтервал для категорії законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки «Вимірювачі вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихається» встановлено наказом Міністерством економічного розвитку і торгівлі України від 13 жовтня 2016 N 1747 і становить 1 рік. Максимальний інтервал між «Сервісним технічним обслуговуванням», «Градуюванням» та міжповірочний інтервал вказаних приладів, у тому числі Drager Alcotest, становить 1 рік. У пам`яті приладу зберігається інформація про дату останнього градуювання (калібрування). Останнє калібрування приладу Alcotest 6810 № ARАМ-3566 було проведено 13.05.2025, станом на дату проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп`яніння з його використанням, а саме: 15.09.2025, інтервал калібрування даного приладу не закінчився. Враховуючи те, що станом на дату проходження ОСОБА_2 огляду на стан алкогольного сп`яніння приладом Alcotest 6810 № ARАМ-3566 інтервал калібрування даного приладу не закінчився, суд залишає доводи про визнання чеку приладу «Drager Alcotest 6810» неналежним доказом з приводу його перевірки. Більш того в матеріалах справи наявний відеозапис, з якого вбачається, що в ході спілкування з працівниками поліції у ОСОБА_1 були явні ознаки алкогольного сп`яніння. Отже враховуючи, що на відеозаписі зафіксовані явні ознаки алкогольного сп`яніння, суд не має сумнівів в результаті тестування ОСОБА_1 , який покаже більше 0,2‰, а даному випадку - 1,42‰. В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Отже, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна. При накладені адміністративного стягнення судом відповідно до вимог ст. 33 КУпАП, враховано характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність. Врахувавши вказані обставини суд призначив ОСОБА_1 , адміністративне стягнення, в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке за своїм видом і мірою є справедливим. Порушень застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права під час розгляду справи в суді першої інстанції, що є безумовною підставою скасування судового рішення, не встановлено. За таких обставин, суд першої інстанції відповідно до вимог ст. 245 КУпАП всебічно, повно, об`єктивно з`ясував всі обставини, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, безпосередньо у судовому засіданні дослідив докази та обґрунтовано дійшов висновку про наявність у діях ОСОБА_1 , складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Тому, апеляційний суд приходить до висновку про те, що дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП кваліфіковані правильно, а його винуватість у вчиненні даного правопорушення, підтверджується сукупністю наявних у справі, належних та допустимих доказів, які узгоджуються між собою і сумнівів у їх достовірності не викликають. На підставі викладеного, доводи апеляційної скарги про незаконність постанови суду першої інстанції є необґрунтованими, тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення. Керуючись ст. 294 КУпАП України, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу адвоката Мельніченка В.А., який діє в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 07.10.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП залишити без змін. Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Кропивницького апеляційного суду Р.А. Бондарчук