Ухвала ККС ВС № 554/8639/22

УХВАЛА 29 жовтня 2025 року м. Київ справа № 554/8639/22 провадження № 51-3543ск22 Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі: головуючого ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на судові рішення у кримінальному провадженні стосовно нього, встановив: Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), суд касаційної інстанції дійшов висновку, що її подано без додержання пунктів, 3, 4, 5 ч. 2, та ч. 3 цієї статті. Зі змісту касаційної скарги вбачається, що засуджений не погоджується із ухвалами Шевченківського (Октябрського) районного суду м, Полтави від 22 лютого 2025 року про доручення проведення впізнання обвинувачуваного ОСОБА_4 та призначення у справі судово-почеркознавчої експертизи, вироком Шевченківського (Октябрського) районного суду м. Полтави від 28 березня 2025 року та ухвалою Полтавського апеляційного суду від 21 липня 2025 року у кримінальному провадженні стосовно нього, просить їх скасувати та закрити кримінальне провадження. Як на підстави для скасування вказує невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та істотне порушення вимог кримінального процесуального закону. З описової частини касаційної скарги видно, що засуджений зокрема оспорює фактичні обставини справи, аналізує докази, стверджує що суди їх неправильно оцінили, а кваліфікація його дій є невірною. Також касатор просить суд повторно дослідити докази у справі. Крім того вказує, що апеляційний суд необґрунтовано відмовив у задоволенні вимог його апеляційної скарги щодо скасування ухвал про призначення графологічної експертизи та про проведення впізнання обвинуваченого від 22 лютого 2024 року. Засудженому слід взяти до уваги, що неповнота судового розгляду та невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження не є предметом касаційного розгляду, а вимога щодо повторного дослідження доказів у справі не входить до повноважень Верховного Суду. Відповідно до ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому наділений повноваженнями лише щодо перевірки правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Пунктом 4 ч. 2 ст. 427 КПК визначено, що касаційна скарга повинна містити обґрунтування заявлених скаржником вимог із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення. Необхідно врахувати, що згідно з ч. 1 ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судового рішення або рішень судом касаційної інстанції є лише: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ст. 412 КПК), неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК) та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого (ст. 414 КПК). Суд касаційної інстанції не вправі скасовувати судові рішення з інших підстав. Разом з цим в касаційній скарзі не конкретизовано, які порушення допустили суди першої та апеляційної інстанцій, як ці порушення вплинули на законність і обґрунтованість ухвалених рішень та чому їх слід відносити з огляду на положення статей 370, 412 - 414 КПК, до безумовних підстав для скасування або зміни судових рішень або судового рішення касаційним судом відповідно до ст. 438 цього Кодексу. Крім того, слід взяти до уваги, що відповідно до приписів статей 404, 409, 419 КПК, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги та у своїй ухвалі надає вичерпну відповідь на доводи наведені в ній, однак засуджений з огляду на ці норми процесуального закону, не вказує які порушення допустив суд під час перегляду справи в апеляційному порядку. Засуджений у скарзі посилається на те, що апеляційний суд безпідставно відмовив у задоволенні вимог апеляційної скарги про скасування ухвал місцевого суду про призначення почеркознавчої експертизи та про проведення впізнання обвинуваченого від 22 лютого 2024 року, однак необхідно врахувати, що відповідно до приписів ст. 392 КПК ухвали, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судових рішень, передбачених ч. 1 цієї статті, окремому оскарженню не підлягають, крім випадків, визначених цим Кодексом. Заперечення проти таких ухвал можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 цієї статті. Згідно ст. 424 КПК у касаційному порядку можуть бути оскаржені вироки та ухвали про застосування або відмову у застосуванні примусових заходів медичного чи виховного характеру суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також судові рішення суду апеляційної інстанції, постановлені щодо зазначених судових рішень суду першої інстанції; Ухвали суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також ухвали суду апеляційної інстанції можуть бути оскаржені в касаційному порядку, якщо вони перешкоджають подальшому кримінальному провадженню, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Заперечення проти інших ухвал можуть бути включені до касаційної скарги на судове рішення, ухвалене за наслідками апеляційного провадження. Так, зокрема у касаційній скарзі засуджений ставить вимогу про скасування ухвал місцевого суду про призначення почеркознавчої експертизи та про проведення впізнання обвинуваченого від 22 лютого 2024 року, однак згідно приписів ст. 424 КПК вказані судові рішення не можуть бути предметом оскарження до суду касаційної інстанції. Засудженому необхідно взяти до уваги, що у разі неправильного встановлення фактичних обставин кримінального провадження, необхідно зазначити, які саме в цьому разі допущено істотні порушення норм процесуального закону, що вплинули на встановлення фактичних обставин кримінального провадження та законність прийнятих судових рішень в цілому. Крім того, засуджений у касаційній скарзі просить закрити кримінальне провадження, однак не вказує підстави для цього. Необхідно врахувати, що статтями 436, 440 КПК визначено, що за результатами касаційного розгляду Суд може закрити кримінальне провадження з підстав, передбачених ст. 284 цього Кодексу. Відповідно до ч. 3 ст. 427 КПК якщо особа не бажає брати участі у касаційному розгляді, вона зазначає про це в касаційній скарзі. Однак подана касаційна скарга не містить жодних застережень щодо цієї обставини. Таким чином, з урахуванням викладеного засудженому необхідно визначитися, які саме судові рішення є предметом оскарження, конкретно вказати, які порушення допустили суди попередніх інстанцій, розкрити суть цих порушень, визначитися з вимогами до суду касаційної інстанції з урахуванням повноважень суду касаційної інстанції передбачених ст. 436 КПК, у разі вимоги щодо закриття кримінального провадження зазначити підстави, а також належно систематизувати викладені в касаційній скарзі доводи. Засудженому необхідно взяти до уваги, що встановлені Судом недоліки, необхідно усунути шляхом подачі касаційної скарги в новій редакції. Оскільки касаційна скарга засудженого не відповідає приписам, передбаченим ст. 427 КПК, колегія суддів вважає за необхідне на підставі ч. 1 ст. 429 цього Кодексу залишити її без руху та встановити строк, необхідний для усунення зазначених в ухвалі недоліків (засуджений повинен підтвердити, що ним не пропущено встановленого за ухвалою суду строку під час повторного звернення до суду). Керуючись ч. 1 ст. 429, ст. 441 КПК, Верховний Суд постановив: Касаційну скаргузасудженого ОСОБА_4 на судові рішення укримінальному провадженні стосовно нього залишити без руху і надати для усунення виявлених недоліків п`ятнадцять днів з дня отримання копії ухвали. У разі невиконання вимог касаційну скаргу буде повернуто особі, яка її подала. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3