Постанова Вінницький апеляційний суд № 125/2336/24

Справа № 125/2336/24 Провадження № 33/801/1075/2025 Категорія: 156 Головуючий у суді 1-ї інстанції Хитрук В. М. Доповідач: Рибчинський В. П. ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 жовтня 2025 рокум. Вінниця Вінницький апеляційний суд в складі судді судової палати у цивільних справах Рибчинського В.П., за участі ОСОБА_1 та його захисника адвоката Кравцова В.В., розглянувши в режимі відеоконференції апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 адвоката Кравцова Вадима Віталійовича на постанову Барського районного суду Вінницької області від 25 вересня 2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ст. 124, ст. 122-4, ч. 4 ст. 130 Кодексу України про адміністративне правопорушення, в с т а н о в и в: Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 №181508 від 25.11.2024, водій ОСОБА_1 24.11.2024 о 22.20 год по вул. Каштановій в м. Бар Жмеринського району Вінницької області, керуючи транспортним засобом «Kia», д.н.з. НОМЕР_1 , у темну пору доби, будучи не уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не впорався з керуванням і здійснив наїзд на автомобіль ВАЗ, д.н.з. НОМЕР_2 , внаслідок чого пошкодив вказаний автомобіль, після чого, залишив місце дорожньо-транспортної пригоди, до якої був причетним, та вжив алкоголь, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду, чим порушив п.2.10.є. Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ст. 124, ст. 122-4, ч. 4 ст. 130 КУпАП. Постановою Барського районного суду Вінницької області від 25 вересня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП України та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 605,60 грн на користь держави. Закрито провадження у справі про вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ст. 122-4 КУпАП, у зв`язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення. Не погоджуючись з такою постановою суду захисник ОСОБА_1 адвокат Кравцов В.В. подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив оскаржувану постанову скасувати, а провадження в справі закрити в зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Заслухавши захисника ОСОБА_1 адвоката Кравцова В.В., дослідивши матеріали адміністративної справи та доводи апеляційної скарги, вважаю, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на наступне. Згідно зі ст. 245 КУпАП України завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом. Як зазначено в ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Згідно вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Статтею 124 КУпАП передбачено відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна. Диспозицією ст.122-4 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні. Частина 4 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за вживання особою, яка керувала транспортним засобом, після дорожньо-транспортної пригоди за її участю алкоголю, наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду. Пунктом 2.3.б ПДР визначено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі. Відповідно до п. 2.10 (а) ПДР у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди. Тоді як у п. 2.10. (є) ПДР визначено, що водієві забороняється до проведення медичного огляду вживати без призначення медичного працівника алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, які входять до офіційно затвердженого складу аптечки). Тобто, заборона для водія вживати алкоголь, в разі причетності його до дорожньо-транспортної пригоди, визначена умовою повідомлення поліції про подію та часом прибуття працівників поліції на місце пригоди до проведення медичного огляду. На думку апеляційного суду, факт скоєння вказаних правопорушень ОСОБА_1 підтверджується наступними доказами: протоколами про адміністративні правопорушення: ЕПР1 № 181503 від 25.11.2024; ААД № 768931 від 25.11.2024 та ЕПР1 № 181508 від 25.11.2024, письмовими поясненнями ОСОБА_1 , письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ; відеозаписом з нагрудної камери поліцейського; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів; направленням на огляд водія з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння; схемою ДТП; фотографіями автомобіля. За наведених обставин, ОСОБА_1 достовірно знаючи про свою причетність до ДТП, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану сп`яніння, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду, вжив алкоголь. Дослідивши вказані матеріали, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 повністю доведена та своїми діями він вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ст.122-4, 124, ч.4 ст.130 КУпАП, у поза розумний сумнів. В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Інші аргументи апеляційної скарги є такими, що мають формальний характер і спрямовані на ухилення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинене ним адміністративне правопорушення, а будь яких інших доказів щодо відсутності вини останнього у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, матеріалами справи не знайшли свого підтвердження. Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність. Застосований місцевим судом до ОСОБА_1 вид адміністративного стягнення є справедливим та достатнім для його виправлення, а також запобігання вчиненню ним аналогічних правопорушень. Відповідно до ч. 2 ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), адміністративне стягнення, може бути накладено не пізніше як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні три місяці з дня його виявлення. Правопорушення, передбачені ст. 124, ст. 122-4 КУпАП не є триваючим та відповідно до даних протоколів були вчинені 24.11.2024 року. На підставі викладеного, суд дійшов вірного висновку, що станом на день розгляду справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 124, ст. 122-4 КУпАП відносно ОСОБА_1 закінчилися строки, передбачені ч. 2 ст. 38 КУпАП. Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 цього Кодексу. Разом з тим, суд першої інстанції, відповідно до вимог ст.ст. 245, 251 КУпАП, об`єктивно з`ясував обставини справи із урахуванням наявних та досліджених у судовому засіданні доказів, дійшов до правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП та наклав адміністративне стягнення в межах санкції цієї статті. На підставі наведеного та керуючись ст. 294 КУпАП, суд, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 адвоката Кравцова Вадима Віталійовича залишити без задоволення. Постанову Барського районного суду Вінницької області від 25 вересня 2025 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Вінницького апеляційного суду: В.П. Рибчинський